Ухвала

від 06.10.2023 по справі 904/2614/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

06.10.2023 м. Харків Справа № 904/2614/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Зайцевій А.А.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 за вх. № 9337/23 від 04.10.2023 про забезпечення позову

у справі №904/2614/21

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промспецбуд»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. ОСОБА_2 ; 2. Приватного нотаріуса Дніпровського міського округу Біндюгіної Мар`яни Олександрівни; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструктив АЕ»

про визнання недійсним договору,

В С Т А Н О В И В:

Господарським судом Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В. розглядається справа №904/2614/21 за позовом ОСОБА_1 до відповідача ТОВ «НВП «Промспецбуд» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. ОСОБА_2 ; 2. Приватного нотаріуса Дніпровського міського округу Біндюгіної М.О.; 3. ТОВ «Конструктив АЕ» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 31.07.2020, який укладений між ТОВ «НВП «Промспецбуд» та ОСОБА_2 (зареєстрований в реєстрі за № 839, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського округу Біндюгіною М.О. 31.07.2020).

Позовні вимоги у цій справі ґрунтуються на тому, що відчуження нерухомого майна здійснено директором ТОВ «НВП «Промспецбуд» без належного обсягу повноважень, за відсутністю рішення загальних зборів учасників товариства з цього питання, чим порушено права позивача, як учасника товариства.

04.10.2023 за вх. № 9337/23 господарський суд одержав заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій останній просить суд: вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту в частині заборони здійснення реєстраційних дій державними реєстраторами будь яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусами та особами, уповноваженими на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, щодо внесення будь яких відомостей та/або змін (відчуження, реєстрація, дарування, купівля/продаж тощо) щодо об`єкту нерухомого майна за № 75583312214.

В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що після подання цього позову та ухвалення рішення у справі № 905/1397/21 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «НВП «Промспецбуд» про зміну директора та продаж спірного нерухомого майна, яке оформлено протоколом № 22/04 від 22.04.2020, вчиняються незаконні дії щодо розпорядження цим майном.

Зокрема, спірне нерухоме майно передано ОСОБА_2 (третя особа 1), яка є засновником ТОВ «Конструктив АЕ» (третя особа 3), до статутного капіталу цього товариства з реєстрацією за ним права власності, а у подальшому ТОВ «Конструктив АЕ» (третя особа 3) - в іпотеку ОСОБА_3 .

З огляду на такі дії третіх осіб, а також те, що за рахунок предмету іпотеки, ОСОБА_3 , як іпотекодержатель, може штучно створити позовні вимоги до третіх осіб або ж скористатися ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» чи виконавчим написом нотаріуса, на думку позивача, існують обґрунтовані підстави вважати, що без вжиття заявлених заходів забезпечення позову, повернення майна буде значно ускладнено.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені ст. 136 ГПК України, відповідно до якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору (аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.07.2020 у справах № 914/2157/19, від 10.04.2018 № 910/19256/16, від 14.05.2018 № 910/20479/17, від 11.09.2018 № 922/1605/18, від 14.01.2019 № 909/526/19, від 25.01.2019 № 925/288/17, від 26.09.2019 № 904/1417/19).

Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. При цьому, законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Одночасно, у постанові Верховного Суду від 05.10.2023 у справі № 908/802/20(908/2766/22) зазначено, що якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а не така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №904/2285/19, від 16.03.2020 у справі №916/3245/19, від 21.10.2021 у справі №910/20007/20).

Предметом спору у справі, що розглядається, є визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 31.07.2020, який укладений між ТОВ «НВП «Промспецбуд» та ОСОБА_2 (зареєстрований в реєстрі за № 839, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського округу Біндюгіною М.О. 31.07.2020). Інших вимог не заявлено.

Такі вимоги мають немайновий характер, рішення суду в разі задоволення позову не підлягатиме примусовому виконанню. Тобто у цьому випадку, з урахуванням зазначеної вище правової позиції Верховного суду, дослідженню підлягають обставини, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Водночас, обраний позивачем захід забезпечення позову шляхом накладення арешту в частині заборони здійснення реєстраційних дій державними реєстраторами будь яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусами та особами, уповноваженими на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, щодо внесення будь яких відомостей та/або змін (відчуження, реєстрація, дарування, купівля/продаж тощо) щодо об`єкту нерухомого майна за № 75583312214 не має правового зв`язку з предметом позовних вимог про визнання правочину недійсним, оскільки такі вимоги не направлені безпосередньо на вчинення дій щодо спірного нерухомого майна, зокрема, його витребування, повернення, передання тощо. Потенційна реалізація можливого позитивного рішення у цій справі полягатиме лише у визнанні правочину недійсним, як свідчення неможливості набуття сторонами прав та обов`язків на підставі такої угоди, без жодної вказівки про необхідність вчинення будь - яких дій щодо спірного нерухомого майна.

Отже, господарським судом не вбачається, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 за вх. № 9337/23 від 04.10.2023 про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви за вх. № 9337/23 від 04.10.2023 про забезпечення позову.

Ухвала набирає чинності 06.10.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Повна ухвала складена 06.10.2023.

Суддя Л.В. Ніколаєва