Рішення

від 16.01.2024 по справі 904/2614/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.01.2024 м. Харків Справа №904/2614/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Зайцевій А.А.,

розглянувши у судовому засіданні справу № 904/2614/21

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промспецбуд»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. ОСОБА_2 ; 2.Приватного нотаріуса Дніпровського міського округу Біндюгіної Мар`яни Олександрівни; 3.Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструктив АЕ»; 4. ОСОБА_3

про визнання недійсним договору та скасування рішення

за участю представників:

від позивача: Кожевніков О.М., адвокат

від відповідача: Трубанова В.Г., адвокат

від третьої особи 1: Зеленова О.Р., адвокат

від третьої особи 2: не з`явився

від третьої особи 3: Зеленова О.Р., адвокат

від третьої особи 4: не з`явився

Суть спору: ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача ТОВ «НВП «Промспецбуд» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 31.07.2020, який укладений між ТОВ «НВП «Промспецбуд» та ОСОБА_2 (посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського округу Біндюгіною М.О. 31.07.2020 та зареєстрований в реєстрі за номером 839).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відчуження нерухомого майна здійснено директором ТОВ «НВП «Промспецбуд» без належного обсягу повноважень, за відсутністю рішення загальних зборів учасників товариства з цього питання, чим порушено права позивача, як учасника товариства.

30.03.2021 Господарським судом Дніпропетровської області постановлено ухвалу, якою позовну заяву з додатками передано за підсудністю до Господарського суду Донецької області.

Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 з додатками надійшли до Господарського суду Донецької області та 31.05.2021 господарським судом постановлено ухвалу, якою позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 29.06.2021.

Цією ухвалою також залучено до участі у справі в якості третіх осіб 1,2, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 та приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Біндюгіну М.О.; задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів та витребувано у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Біндюгіної М.О. копії нотаріальної справи з приводу договору купівлі-продажу нерухомого майна, який був укладений між ТОВ «НВП «Промспецбуд» та ОСОБА_2 31.07.2020 серія та номер 839 та у ТОВ «НВП «Промспецбуд» - оригінали договору купівлі-продажу нерухомого майна від 31.07.2020, протокол загальних зборів учасників, відповідно до якого було дозволено продаж нерухомого майна товариства, протокол загальних зборів учасників з приводу призначення на посаду нового директора, письмові повідомлення про скликання учасників товариства для проведення загальних зборів, які були направлені на поштову адресу ОСОБА_1

18.06.2021 за вх. №13301/21 на виконання ухвали суду від 31.05.2021 господарським судом одержано лист третьої особи 2 разом із витягом з нотаріальної справи щодо договору купівлі-продажу нерухомого майна від 31.07.2020, реєстровий №839.

29.06.2021 господарським судом постановлено ухвалу в протокольній формі про відкладення підготовчого засідання на 20.07.2021.

20.07.2021 господарським судом постановлено ухвалу в протокольній формі про продовження підготовчого провадження до 31.08.2021 та відкладення підготовчого засідання на 19.08.2021.

19.08.2021 господарським судом постановлено ухвалу, якою за клопотанням позивача зупинено провадження у справі №904/2614/21 до набрання законної сили остаточним судовим рішенням у справі №905/1397/21 та зобов`язано учасників справи повідомити суд про остаточний результат розгляду справи №905/1397/21 із наданням відповідного судового рішення.

01.03.2023 за вх. №07-10/617/23 господарський суд одержав пояснення третьої особи 1 на позов, в яких остання заперечувала проти задоволення позову з посиланням на те, що рішенням загальних зборів учасників ТОВ «НВП «Промспецбуд», оформленим протоколом № 1/2020 від 26.02.2020, погоджено продаж майна товариства за переліком, складеним директором на його розсуд з наданням йому повноважень самостійно визначати покупця та умови такого продажу. При цьому, Статут ТОВ «НВП «Промспецбуд» у попередній редакції (затверджений рішенням загальних зборів від 13.01.2018), яка діяла станом на момент проведення цих загальних зборів, не вимагав попереднього погодження на продаж кожного окремого індивідуально визначеного майна.

Також третя особа 1 зазначає, що договір купівлі-продажу від 31.07.2020 підписано від імені ТОВ «НВП «Промспецбуд» ОСОБА_4 , як директором товариства. Це також підтверджується випискою з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданою до суду приватним нотаріусом Біндюгіною С.О. В зв`язку з чим, твердження позивача про недійсність договору з підстав його підписання неуповноваженою особою є безпідставними. До того ж, прийняття платежів за відчужуване нерухоме майно, передання нерухомого майна разом з технічним паспортом, ключами, документами на земельну ділянку, на якій таке майно знаходиться, підтверджує вчинення відповідачем дій, які свідчать про виконання цього договору та його схвалення.

Третя особа 1 звертає увагу на те, що саме по собі визнання судом недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «НВП «Промспецбуд» № 22/04 від 22.04.2020 не може слугувати єдиною підставою для висновку про недійсність договору. Договір, укладений від імені юридичної особи її виконавчим органом (директором) з третьою особою, може бути визнаний недійсним із підстав порушення цим органом установленого обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, якщо відповідні обмеження існували на момент укладення оспорюваного договору. Обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа. В свою чергу, третя особа 1 всі зобов`язання за договором виконала та після прийняття нерухомого майна у власність в день укладення оспорюваного договору почала реалізацію своїх прав власника нерухомого майна.

Одночасно, третя особа 1 зазначає про усталену практику Великої Палати Верховного Суду у справах з подібних правовідносин, за якою укладення договору посадовою особою товариства без передбаченої статутом згоди загальних зборів, може свідчити про порушення прав та інтересів товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав учасників такого товариства. Відсутність порушення таким договором прав та інтересів учасника товариства є самостійною підставою для відмови у позові.

08.08.2023 господарським судом постановлено ухвалу, якою поновлено провадження у справі № 904/2614/21 з 05.09.2023, призначено підготовче засідання на 05.09.2023.

05.09.2023 господарським судом постановлено ухвалу, якою за клопотанням позивача залучено до участі у справі третьою особою 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ «Конструктив АЕ», відкладено підготовче засідання на 26.09.2023.

15.09.2023 за вх. №07-10/3525/23 господарський суд одержав пояснення третьої особи 3 на позов, в яких остання зазначила, що ОСОБА_2 як засновник і кінцевий бенефіціар ТОВ «Конструктив АЕ» та як власник об`єкту нерухомого майна, задля оптимізації використання бази механізації з виготовлення бетонних сумішей у господарській діяльності, внесла її до статутного фонду цього товариства. На теперішній час приміщення бази згідно договору оренди нерухомого майна № 107 від 13.06.2022 передано в користування ГУНП в Луганській області для розміщення структурного підрозділу ГУНП в Луганській області.

Заперечуючи проти позову, третя особа 3 посилається на те, що рішенням загальних зборів учасників ТОВ «НВП «Промспецбуд», оформленим протоколом № 1/2020 від 26.02.2020, погоджено продаж майна товариства за переліком, складеним директором на його розсуд з наданням йому повноважень самостійно визначати покупця та умови такого продажу. При цьому, Статут ТОВ «НВП «Промспецбуд» у попередній редакції (затверджений рішенням загальних зборів від 13.01.2018), яка діяла станом на момент проведення цих загальних зборів, не вимагав попереднього погодження на продаж кожного окремого індивідуально визначеного майна.

Третя особа 3 також зазначає, що договір купівлі-продажу від 31.07.2020 підписано від імені ТОВ «НВП «Промспецбуд» ОСОБА_4 , як директором товариства. Це також підтверджується випискою з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданою до суду приватним нотаріусом Біндюгіною С.О. В зв`язку з чим, твердження позивача про недійсність договору з підстав його підписання неуповноваженою особою є безпідставними. До того ж, прийняття платежів за відчужуване нерухоме майно, передання нерухомого майна разом з технічним паспортом, ключами, документами на земельну ділянку, на якій таке майно знаходиться, підтверджує вчинення відповідачем дій, які свідчать про виконання цього договору та його схвалення.

Одночасно, третя особа 3 звертає увагу на те, що визнання судом недійсним рішення загальних зборів учасників товариства від 22.04.2020 саме по собі не може слугувати підставою для висновку про недійсність договору. Питання щодо визначення обсягу повноважень виконавчого органу товариства та добросовісність його дій відноситься до внутрішніх взаємовідносин юридичної особи та її органу, тому сам лише факт учинення виконавчим органом товариства протиправних, недобросовісних дій, перевищення ним своїх повноважень не може слугувати єдиною підставою для визнання недійсними договорів, укладених цим органом від імені юридичної особи з третіми особами. Обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа. В свою чергу, третя особа 1 всі зобов`язання за договором виконала та після прийняття нерухомого майна у власність в день укладення оспорюваного договору почала реалізацію своїх прав власника нерухомого майна.

Крім цього, третя особа 3 зазначає про усталену практику Великої Палати Верховного Суду у справах з подібних правовідносин, за якою укладення договору посадовою особою товариства без передбаченої статутом згоди загальних зборів, може свідчити про порушення прав та інтересів товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав учасників такого товариства. Відсутність порушення таким договором прав та інтересів учасника товариства є самостійною підставою для відмови у позові. Водночас, якщо учасник товариства вважає свої корпоративні права порушеними внаслідок укладення оспорюваного договору, він не позбавлений права (разом з іншими учасниками) у будь-який час ініціювати питання щодо скликання позачергових зборів учасників товариства з метою належного реагування на факт укладення такого договору та розгляду питання щодо порушення або непорушення прав та законних інтересів товариства (його учасників). Якщо збори учасників товариства дійдуть висновку про порушення укладеним договором купівлі-продажу прав та законних інтересів товариства останнє вправі звернутися до суду з відповідним позовом. При цьому, як пояснив представник позивача в судовому засіданні 05.09.2023 загальні збори учасників ТОВ «НВП «Промспецбуд» з питання укладення оспорюваного договору не скликались.

26.09.2023 у зв`язку з перебуванням судді у відпустці підготовче засідання не відбулось та згідно ухвали від 25.09.2023 призначено на 03.10.2023.

03.10.2023 господарським судом постановлено ухвалу, якою за клопотанням позивача витребувано у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевича Є.В. належним чином засвідчені копії нотаріальної справи з приводу договору іпотеки, укладеного між ОСОБА_2 (ТОВ «Конструктив АЕ») та ОСОБА_3 , серія та номер 874 (номер запису про обтяження 50872141, дата, час державної реєстрації 04.07.2023 16:03:28, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 68305096 від 04.07.2023 16:32:48), відкладено підготовче засідання на 19.10.2023.

06.10.2023 господарським судом постановлено ухвалу, якою відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

19.10.2023 у зв`язку з оголошенням у м. Харків повітряної тривоги та ракетним обстрілом м. Дніпра, де перебували представники позивача, відповідача та третіх осіб 1,3, підготовче засідання не відбулось та призначено на 09.11.2023, про що учасників справи повідомлено відповідною ухвалою-повідомленням від 19.10.2023.

20.10.2023 за вх. № 9828/23 на виконання ухвали суду від 03.10.2023 господарський суд одержав лист приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевича Є.В. разом з витягом з нотаріальної справи щодо іпотечного договору укладеного між ОСОБА_2 (ТОВ «Конструктив АЕ») та ОСОБА_3 , від 04.07.2023, зареєстрований в реєстрі за № 874.

09.11.2023 господарським судом постановлено ухвалу, якою за клопотанням позивача залучено до участі у справі третьою особою 4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , відкладено підготовче засідання на 30.11.2023. Одночасно, у підготовчому засіданні господарським судом постановлено ухвалу в протокольній формі про відмову у задоволенні клопотання третьої особи 3 про передачу справи №904/2614/21 за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

30.11.2023 господарським судом постановлено ухвалу в протокольній формі про відкладення підготовчого засідання на 07.12.2023.

07.12.2023 господарським судом постановлено ухвалу в протокольній формі про відкладення підготовчого засідання на 18.12.2023.

18.12.2023 господарським судом постановлено ухвалу, якою прийнято заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову зі здійсненням подальшого розгляду справи з урахуванням наступного предмету позову:

« - визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 31.07.2020, який укладений між ТОВ «НВП «Промспецбуд» та ОСОБА_2 (посв. приватним нотаріусом Дніпровського міського округу Біндюгіною М.О. 31.07.2020 та зар. в реєстрі за № 839),

- скасування рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу, Дніпропетровської області Біндюгіної М.О. про державну реєстрацію за ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) прав та їх обтяжень, індексний номер 53411722, від 31.07.2020, 18:28:49, щодо реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 75583312214, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ».

Також цією ж ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 16.01.2024.

22.12.2023 за вх. №07-10/6675/23 господарський суд одержав пояснення третьої особи 1 на заяву позивача про зміну предмету позову, в яких зазначила, що позивачем доповнено позовні вимоги ще однією вимогою про скасування рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Біндюгіної М.О. про державну реєстрацію за ОСОБА_2 прав та їх обтяжень, індексний номер 53411722 від 31.07.2020 щодо реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна. При такій редакції доповнених позовних вимог позивач не змінює процесуальний статус учасників спору, тобто ОСОБА_2 , яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна за спірним договором від 31.07.2020, та ТОВ «Конструктив АЕ», яке є актуальним власником нерухомого майна, залишені в статуті третіх осіб без самостійних вимог.

Судове рішення про задоволення позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем тільки за умови, що на час вчинення реєстраційної дії право власності зареєстроване за відповідачем, а не за іншою особою. Отже, враховуючи обставини конкретної справи та за умови, якщо правовідносини між сторонами щодо спірного нерухомого майна не мають договірного характеру та таке майно було відчужено до третіх осіб, а позивач ніколи і не був власником спірного майна, вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно є неналежним способом захисту.

Одночасно, третя особа 1 зазначає, що належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Окрім того, з урахуванням доповнених позовних вимог позивач фактично має на меті позбавлення ОСОБА_2 права власності на спірне нерухоме майно, однак не заявляє вимогу про його витребування.

28.12.2023 за вх. №07-10/6812/23 господарський суд одержав заяву позивача, в якій останній визнає позов та просить суд його задовольнити з посиланням на те, що рішенням Господарського суду Донецької області від 26.10.2021 у справі №905/1397/21 визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «НВП «Промспецбуд» від 22.04.2020, оформлене протоколом №22/04 від 22.04.2020, на підставі якого укладено спірний договір купівлі-продажу нерухомого майна.

16.01.2024 за вх. №07-07/473/24 господарський суд одержав заперечення третьої особи 1 на заяву відповідача про визнання позову, в яких остання просить суд відмовити у задоволенні відповідної заяви відповідача та продовжити судовий розгляд, з посиланням на те, що визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «НВП «Промспецбуд» від 22.04.2020 само по собі не є підставою для визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу, а також те, що визнання відповідачем позову порушує права та інтереси третіх осіб, зокрема, ОСОБА_2 , яка є покупцем нерухомого майна, та ТОВ «Конструктив АЕ», яке є дійсним власником такого нерухомого майна.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив суд його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав, просив суд його задовольнити.

Представник третіх осіб 1,3 у судовому засіданні заперечував проти позову, просив суд відмовити у його задоволенні.

Третя особа 2 у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином шляхом направлення ухвали суду від 18.12.2023 на її адресу АДРЕСА_2 (рекомендованим листом з повідомленням № 0600072746217) та електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 Згідно з відомостями сайту АТ «Укрпошта» ухвала суду від 18.12.2023 одержана третьою особою 2 30.12.2023. Одночасно, у листі за вх. №13301/21 від 18.06.2021 третя особа 2 зазначила, що не заперечує проти розгляду справи без її участі та постановлення рішення на розсуд суду згідно вимог чинного законодавства.

Третя особа 4 у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином шляхом направлення ухвали суду від 18.12.2023 на її адресу 49074, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Іркутська, 69 (рекомендованим листом з повідомленням № 060072747337). Ухвали суду від 18.12.2023 повернута на адресу суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», проставленою органом поштового зв`язку 03.01.2024, що згідно з ч. 5 ст. 242 ГПК України вважається днем вручення відповідного судового рішення.

Одночасно, ухвала суду від 18.12.2023 розміщена в ЄДРСР, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 ЗУ «Про доступ до судових рішень»), та треті особи 2,4 мали право та дійсну можливість ознайомитись з цим процесуальним документом у реєстрі.

Враховуючи викладене, а також приписи ч. 1 ст. 202 ГПК України, суд визнав за можливе здійснювати розгляд справи за відсутністю третіх осіб 2,4.

У судовому засіданні 16.01.2024 господарським судом постановлено ухвалу в протокольній формі про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову, продовжено судовий розгляд та на підставі ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників процесу, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є учасником ТОВ «НВП «Промспецбуд», який володіє часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 360 000 грн, що еквівалентно 20% статутного капіталу товариства, має 20% голосів на загальних зборах товариства (пп. 1.4.3 п. 1.4, пп. 4.2.3 п. 4.2 Статуту ТОВ «НВП «Промспецбуд» у новій редакції, затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства, оформленим протоколом №1/2020 від 26.02.2020, витяг з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 25.11.2020).

Станом на 26.02.2020 іншими учасниками товариства були: ОСОБА_5 з часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 990 000 грн, що еквівалентно 55% статутного капіталу товариства та 55% голосам на загальних зборах товариства, ОСОБА_6 з часткою у статутному капіталі у розмірі 450 000 грн, що еквівалентно 25% статутного капіталу товариства та 25% голосам на загальних зборах товариства.

Директором (керівником) товариства на цей час був ОСОБА_7 .

На загальних зборах учасників товариства, які проведені 26.02.2020 та на яких були присутні учасники, які є власниками 100% загальної кількості голосів: ОСОБА_5 з 55% голосів, ОСОБА_6 з 25% голосів в особі представника ОСОБА_8 та ОСОБА_1 з 20% голосів (протокол реєстрації для участі у загальних зборах товариства від 26.02.2020, протокол загальних зборів учасників товариства № 1/2020 від 26.02.2020), крім рішення про затвердження Статуту товариства у новій редакції, у т.ч. прийнято рішення про відчуження майна, що не використовується у господарській діяльності товариства, з наданням директору товариства права самостійного складання переліку відповідного майна та здійснення дій по його відчуженню (5 питання порядку денного). По цьому питанню учасники товариства проголосували «за» одноголосно.

Протокол № 1/2020 від 26.02.2020 підписаний ОСОБА_5 , ОСОБА_8 на підставі довіреності, виданої від імені ОСОБА_6 , та ОСОБА_1 , справжність підписів яких засвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Н.М., зареєстровано в реєстрі за №№70,71,72.

У п. 9.1, пп. 9.2.16 п. 9.2 розд. 9 Статуту ТОВ «НВП «Промспецбуд» у новій редакції, затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства, оформленим протоколом №1/2020 від 26.02.2020, визначено, що загальні збори учасників мають право вирішувати будь-які питання діяльності товариства. До компетенції загальних зборів учасників товариства належить у т.ч. надання попередньої згоди на укладення товариством правочинів (в т.ч. з відкладальними умовами) щодо набуття або відчуження товариством речових прав на земельні ділянки та/або інше нерухоме майно чи розпорядження такими правами або безпосередньо земельними ділянками (нерухомим майно) незалежно від способу.

У п.п. 11.1, 11.6 цього Статуту товариства встановлено, що виконавчим органом товариства є директор, який здійснює управляння поточною господарською діяльністю товариства. Директор товариства, зокрема, розпоряджається майном товариства, вчиняє від імені товариства будь-які правочини, в т.ч. видає будь-які довіреності, укладає будь-які договори (купівлі-продажу, поставки, про надання послуг, про виконання робіт, оренди, позики чи іншої фінансової допомоги, кредиту, застави тощо), в т.ч. зовнішньоекономічні контракти, з урахуванням обмежень, встановлених розділом 9 Статуту.

З Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САЕ № 921206 індексний номер 4425290 від 05.06.2013, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 4426308 від 05.06.2013 вбачається, що ТОВ «НВП «Промспецбуд» є власником об`єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 75583312214 - бази механізації будівництва з ділянкою з виготовлення бетонних сумішей, яка складається з: літ.А-АПК майстерня загальна площа 1 021,7 кв.м. (бетонні блоки), літ.Б-дільниця по виготовленню опалубки загальна площа 842,6 кв.м. (бетонні блоки), літ.В-бетонно-розчинний вузол, літ.Г-КПП загальна площа 24,9 кв.м. (бетон/цегла), літ.Д-АПК загальна площа 344,5 кв.м. (цегла), літ.Е-котельня загальна площа 11,8 кв.м. (цегла), літ.Ж- гараж (з/бетон), літ.Л-сарай загальна площа 10,4 кв.м. (бетонні блоки), літ.М-сарай загальна площа 5,7 кв.м. (метал), літ.Н-сарай (метал), літ.О-вбиральня (цегла), літ.П-навіс (мет.ст.), літ.Р-КПП загальна площа 7,3 кв.м. (цегла), літ.ТП-трансформаторна підстанція, літ.К - колонка, №1-5-огорожа, №6 сходи, І -замощення (далі - база механізації будівництва з ділянкою з виготовлення бетонних сумішей) та розташована за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, с/р Любимівська.

Ці обставини також підтверджуються Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та щодо суб`єкта № 218667175 від 31.07.2020, № 218667324 від 31.07.2020.

22.04.2020 відбулись загальні збори учасників ТОВ «НВП «Промспецбуд», на яких прийняті рішення про: звільнення директора товариства ОСОБА_7 ; призначення директором товариства ОСОБА_9 ; продаж нерухомого майна товариства - база механізації будівництва з ділянкою з виготовлення бетонних сумішей (адреса: Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, сільрада Любимівка) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 75583312214 у Державному реєстрі прав на нерухоме майно з наданням повноважень директору товариства щодо самостійного, на власний розсуд, без будь-яких обмежень щодо суми та інших умов правочину, визначення покупця вказаного нерухомого майна, укладання та підписання відповідних попереднього договору та договору купівлі - продажу, проведення розрахунків за вказаними договорами, отримання грошей за продаж; проведення державної реєстрації змін до відомостей про товариство у зв`язку з призначенням нового директора товариства.

Рішення цих загальних зборів учасників товариства оформлені протоколом № 22/04 від 22.04.2020, з якого вбачається, що на загальних зборах були присутні учасники, які є власниками 100% статутного капіталу товариства: ОСОБА_5 з часткою 55% статутного капіталу, ОСОБА_6 з часткою 25% статутного капіталу в особі представника ОСОБА_8 , та ОСОБА_1 з часткою 20% статутного капіталу. По всіх питаннях учасники товариства проголосували «за» одноголосно.

Протокол загальних зборів учасників ТОВ «НВП «Промспецбуд» підписаний головою загальних зборів учасників товариства ОСОБА_5 та секретарем зборів ОСОБА_8 , справжність підписів яких засвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Біндюгіною М.О., зареєстровано в реєстрі за №№ 477, 478.

Це рішення загальних зборів учасників ТОВ «НВП «Промспецбуд» від 22.04.2020, оформлене протоколом №22/04 від 22.04.2020, у подальшому визнано недійсним рішенням Господарського суду Донецької області від 26.10.2021 у справі № 905/1397/21, яке набрало законної сили.

31.07.2020 між ТОВ «НВП «Промспецбуд» в особі директора ОСОБА_9., що діє на підставі Статуту товариства, затв. протоколом № 1/2020 від 26.02.2020, протоколу № 22/04 від 22.04.2020 та наказу № 23/К від 23.04.2020 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі - продажу нерухомого майна (зареєстрований в реєстрі за номером 839 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Біндюгіною М.О.).

За цим договором продавець передає у власність покупця об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 75583312214 - база механізації будівництва з ділянкою з виготовлення бетонних сумішей, яка розташована за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, с/р Любимівська, за ціною 1 185 010 грн (п.п. 1.1 - 1.3, 2.1 договору). Право власності на базу механізації будівництва з ділянкою з виготовлення бетонних сумішей виникає у покупця з моменту державної реєстрації цього права (п. 3.1 договору).

Цього ж дня приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Біндюгіною М.О. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 53411722 від 31.07.2020 18:28:49 зареєстровано право власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 75583312214 - базу механізації будівництва з ділянкою з виготовлення бетонних сумішей (запис № 37579718), про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 218672069 від 31.07.2020, Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 233467654 від 20.11.2020.

На виконання попереднього договору від 07.04.2020 (зареєстрований в реєстрі за номером 486 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Біндюгіною М.О.) та договору купівлі - продажу нерухомого майна від 31.07.2020 (зареєстрований в реєстрі за номером 839 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Біндюгіною М.О.) ОСОБА_2 перераховано на користь ТОВ «НВП «Промспецбуд» 1 185 010 грн, що підтверджується заявами на переказ готівки № ПН1375782 від 14.07.2020, № ПН1382218 від 15.07.2020, № ПН1420446 від 24.07.2020, № ПН1424246 від 27.07.2020, № ПН1429746 від 28.07.2020, №ПН1431227 від 29.07.2020, квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН2158 від 27.07.2020.

На підставі акту від 31.07.2020 ТОВ «НВП «Промспецбуд» передано, а ОСОБА_2 прийнято об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 75583312214 - базу механізації будівництва з ділянкою з виготовлення бетонних сумішей.

27.01.2022 ОСОБА_2 , як засновник та кінцевий бенефіціар ТОВ «Конструктив АЕ», внесла до статутного капіталу цього товариства об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 75583312214 - базу механізації будівництва з ділянкою з виготовлення бетонних сумішей.

Цього ж дня приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кохан Г.Л. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 63114459 від 28.01.2022 10:56:13 зареєстровано право власності ТОВ «Конструктив АЕ» на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 75583312214 - база механізації будівництва з ділянкою з виготовлення бетонних сумішей (запис № 46399720), про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 296818420 від 28.01.2022, Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 337946653 від 04.07.2023, № 345213226 від 04.09.2023, щодо суб`єкта № 337946911 від 04.07.2023.

З цих інформаційних довідок також вбачається, що для державної реєстрації права власності ТОВ «Конструктив АЕ» на вказаний об`єкт нерухомого майна нотаріусу надано: протокол № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Конструктив АЕ» та акт приймання - передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Конструктив АЕ» від 27.01.2022.

04.07.2023 між ТОВ «Конструктив АЕ» в особі директора ОСОБА_2 (іпотекодавець) та ОСОБА_3 (іпотекодержатель) укладено іпотечний договір (зареєстрований в реєстрі за номером 874 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевич Є.В.), згідно з яким іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 75583312214 - базу механізації будівництва з ділянкою з виготовлення бетонних сумішей в рахунок забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 (позичальник) перед ОСОБА_3 (позикодавець) щодо повернення коштів у розмірі 1 200 000 грн за договором позики від 04.07.2023. Згідно домовленості сторін заставна вартість предмета іпотеки складає 1 200 000 грн, згідно довідки про балансову вартість нерухомого майна, складеної ТОВ «Конструктив АЕ», балансова вартість предмету іпотеки складає 1 278 000 грн (п.п.1, 2, 5 - 8 іпотечного договору).

Також, в рахунок забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 (позичальник) перед ОСОБА_3 (позикодавець) щодо повернення коштів у розмірі 1 200 000 грн за договором позики від 04.07.2023, між ТОВ «Конструктив АЕ» в особі директора ОСОБА_2. (поручитель) та ОСОБА_3 (позикодавець) укладено договір поруки від 04.07.2023.

Цього ж дня приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевич Є.В. на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексні номери 68305096 від 04.07.2023 16:32:48 та 68304790 від 04.07.2023 16:23:48 зареєстровано обтяження нерухомого майна за реєстраційним номером 75583312214 - бази механізації будівництва з ділянкою з виготовлення бетонних сумішей (іпотека та заборона на нерухоме майно, записи №№ 50872141, 50871715), іпотекодержатель/обтяжувач ОСОБА_3 , про що свідчать витяги з Державного реєстру речових прав №№337965612, 337961904 від 04.07.2023, Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 345213226 від 04.09.2023.

Позивач, посилаючись на порушення його прав як учасника ТОВ «НВП «Промспецбуд» внаслідок відчуження нерухомого майна директором товариства без належного обсягу повноважень, за відсутністю рішення загальних зборів учасників товариства з цього питання, звернувся до суду з цим позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 31.07.2020, який укладений між ТОВ «НВП «Промспецбуд» та ОСОБА_2 (посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського округу Біндюгіною М.О. 31.07.2020 та зареєстрований в реєстрі за номером 839) та скасування рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Біндюгіної М.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 53411722 від 31.07.2020 18:28:49 щодо реєстрації права власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 75583312214 - базу механізації будівництва з ділянкою з виготовлення бетонних сумішей (запис № 37579718).

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних мотивів.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ця норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

З огляду на положення ст.ст. 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Відтак задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності в нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

Згідно із ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього ж Кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього ж Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття «заінтересована особа» такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Позивачем у цій справі є фізична особа, яка є учасником ТОВ «НВП «Промспецбуд з часткою 20% у статутному капіталі товариства, а відповідачем - ТОВ «НВП «Промспецбуд», яке здійснило відчуження нерухомого майна, що належить товариству та було продавцем за спірним правочином.

Предметом позову є визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 31.07.2020, який укладений між ТОВ «НВП «Промспецбуд» (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) (посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського округу Біндюгіною М.О. 31.07.2020 та зареєстрований в реєстрі за номером 839) та скасування рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Біндюгіної М.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 53411722 від 31.07.2020 18:28:49 щодо реєстрації права власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 75583312214 - базу механізації будівництва з ділянкою з виготовлення бетонних сумішей (запис № 37579718).

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відчуження нерухомого майна здійснено директором ТОВ «НВП «Промспецбуд» без належного обсягу повноважень, за відсутністю рішення загальних зборів учасників товариства з цього питання, чим порушено права позивача, як учасника товариства.

Отже, спір у цій справі виник між господарським товариством та його учасником щодо укладення правочину про відчуження майна товариства, спірні правовідносини пов`язані з діяльністю та управлянням таким товариством, тобто за своєю суттю є корпоративними.

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (ст. 80 ЦК України). Загальні положення про юридичну особу містить гл. 7 ЦК України.

За змістом ст.ст. 92, 97 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

За положеннями ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Корпоративні права згідно зі ст. 167 ГК України це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до ч.1 ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

За змістом ч.ч. 1, 3, 4 ст. 92 ЦК України, ч.1 ст. 89 ГК України, п. 13 ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» орган юридичної особи має повноваження щодо представництва юридичної особи (з можливістю їх обмеження відповідно до установчих документів чи закону), створює, змінює припиняє цивільні права та обов`язки юридичної особи, тому підпадає під поняття представництва, наведене у ст. 237 ЦК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17 (провадження № 12-45гс19, п. 6.18).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч. 2 ст.207 ЦК України). Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє (ст. 239 ЦК України).

Верховний Суд у справах №№ 923/20/17, 916/2872/16, 908/1029/16, 927/976/17 та ін. дійшов висновків, за змістом яких укладення директором товариства договорів, сума яких перевищує визначену в статуті суму без передбаченої статутом згоди загальних зборів товариства, порушує корпоративні права позивача на управління справами такого товариства, які полягають у наданні згоди учасниками товариства, оформленої рішенням загальних зборів учасників, на укладання таких договорів. Тобто, Верховний Суд дотримувався позиції, що акціонер (учасник) товариства може оспорити договір, вчинений господарським товариством, якщо обґрунтує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав.

У подальшому, Велика Палата Верховного Суду відступила від таких висновків (справи №№ 916/2084/17, 905/2559/17, 904/10956/16, 904/3657/18, 910/10647/18) та зазначила, що договори, укладені посадовою особою товариства без передбаченої статутом згоди загальних зборів, не порушують прав та інтересів учасників такого товариства, оскільки:

- згода загальних зборів товариства на укладення договору є згодою органу управління товариства, який діє від імені товариства. Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які діяти від імені товариства не мають права;

- за договором, укладеним товариством, права та обов`язки набуває таке товариство як сторона договору, а правовий стан (сукупність прав та обов`язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється;

- підписання (укладення) виконавчим органом товариства договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди учасників цього товариства (вищого органу цього товариства) може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника;

Велика Палата Верховного Суду у цих справах вказала на те, що відсутність порушення відповідним договором прав та інтересів позивача - учасника товариства є самостійною підставою для відмови у позові без надання оцінки дійсності (законності) такого договору.

Верховний Суд неодноразово передавав на розгляд Великій Палаті Верховного Суду справи за позовами учасників товариств про визнання недійсними договорів, укладених товариствами (справи №№ 916/1731/18, 910/10734/18, 904/920/19), для відступу від вказаних вище висновків, проте їх було повернуто за відсутністю підстав для такого відступу з зазначенням про те, що договори, укладені посадовою особою товариства без передбаченої статутом згоди загальних зборів, не порушують прав та інтересів учасників такого товариства.

Отже, на теперішній час існує правова позиція, сформована Великою Палатою Верховного Суду у подібних правовідносинах, яка підтримана і в постанові від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц.

Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи справу №522/22473/15-ц, додатково зазначила, що товариство та його учасники є різними суб`єктами права, кожний з яких має власне відокремлене майно, тому виведення майна з товариства без справедливої компенсації, позбавлення його ліквідних активів, ринкових можливостей, погіршення його майнового чи фінансового стану, безпідставне взяття на себе зобов`язань чи іншого майнового тягаря спричиняє негативні наслідки саме для товариства, а не для його учасників. Із цих же причин учасник товариства та товариство не можуть мати права на позов (у матеріальному значенні) з одним і тим самим предметом. Тому в цих випадках звернення учасника товариства з позовом від власного імені не допускається.

У цій справі №522/22473/15-ц Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу на усталену практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), відповідно до якої акціонер (учасник) юридичної особи, навіть мажоритарний, не може розглядатись як належний заявник, якщо йдеться про порушення прав юридичної особи (див., зокрема, рішення від 20.05.1998 у справі «Кредитний та індустріальний банк проти Чеської Республіки» (Credit and Industrial Bank v. the Czech Republic), заява № 29010/95, п.п. 46-52; рішення від 18.10.2005 у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (Terem LTD, Chechetkin and Olius v. Ukraine), заява № 70297/01, п.п. 28 - 30; рішення від 21.12.2017 у справі «Фельдман та банк «Слов`янський» проти України», заява № 42758/05, п. 30). При цьому навіть у разі, якщо юридичну особу було ліквідовано, ЄСПЛ розглядає справи за заявою саме такої юридичної особи, допускаючи її представництво в особі акціонера (учасника), якщо юридична особа не може брати участі у справі в особі своїх органів (рішення від 21.12.2017 у справі «Фельдман та банк «Слов`янський» проти України», заява № 42758/05).

Велика Палата Верховного Суду у справі №522/22473/15-ц зробила висновок про те, що належним позивачем у подібних справах є юридична особа, права якої порушено, а не її учасник (п. 74 постанови від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц).

Разом з цим, у п.п. 90, 91 цієї постанови Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що проникнення за «корпоративну завісу» та звернення учасників товариства з позовом в інтересах товариства допускається лише за виняткових обставин, якими можуть бути, наприклад, відкриття ліквідаційної процедури та визнання боржника банкрутом, наслідком чого є припинення повноважень органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, а також припинення повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута, або запровадження тимчасової адміністрації чи оголошення про ліквідацію банку, в результаті чого припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, наглядової ради і правління) та органів контролю (внутрішнього аудиту).

При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 236 ГПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 зазначила про те, що при вирішенні тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

З урахуванням викладеного, суд виходить з того, що за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 31.07.2020, який укладений між ТОВ «НВП «Промспецбуд» та ОСОБА_2 (посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського округу Біндюгіною М.О. 31.07.2020 та зареєстрований в реєстрі за номером 839), права та обов`язки набуті самим товариством. При цьому сукупність прав та обов`язків безпосередньо учасника цього товариства - ОСОБА_1 укладенням товариством договору жодним чином не змінилась.

Повноваження діяти від імені юридичної особи є можливістю створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов`язки юридичної особи (ст. 239 ЦК України), і таке повноваження не належить до корпоративних прав учасника юридичної особи.

Укладення (підписання) директором ТОВ «НВП «Промспецбуд» спірного договору без попереднього погодження загальними зборами цього товариства (за відсутністю рішення загальних зборів) може порушувати права та інтереси цього товариства, а не корпоративні права ОСОБА_1 , оскільки виконавчий орган діє саме від імені товариства, а не його учасників.

Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які за загальним правилом діяти від імені товариства не мають права.

Отже, господарський суд дійшов висновку про відсутність порушення спірним договором прав та інтересів позивача, що є самостійною підставою для відмови в позові в частині визнання його недійсним. З огляду на такий висновок суд не надає оцінки законності спірного договору, оскільки вона може надаватися в іншій справі за позовом належного позивача за застосуванням належного способу захисту.

При цьому, судом не встановлено наявності у межах спірних правовідносин зазначених вище виняткових обставин, які б допускали звернення до суду позивача, як учасника ТОВ «НВП «Промспецбуд», в інтересах товариства з позовом про визнання недійсним правочину щодо відчуження майна товариства.

Зважаючи на попередній висновок суду про відмову у задоволенні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 31.07.2020, який укладений між ТОВ «НВП «Промспецбуд» та ОСОБА_2 (посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського округу Біндюгіною М.О. 31.07.2020 та зареєстрований в реєстрі за номером 839), похідна вимога про скасування рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Біндюгіної М.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 53411722 від 31.07.2020 18:28:49 щодо реєстрації права власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 75583312214 - базу механізації будівництва з ділянкою з виготовлення бетонних сумішей (запис № 37579718) також залишається судом без задоволення.

Поряд з цим, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Велика Палата Верховного Суду (у справах №№ 916/2084/17, 923/876/16) зазначила, що розглядаючи справи у спорах, що виникли між господарським товариством та одним із його учасників, суди мають враховувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, та інтереси учасників товариства також не завжди збігаються. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, надавати оцінку добросовісності інших учасників, права яких в разі задоволення позовних вимог можуть бути порушені.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 904/3657/18 звернула увагу на те, що у разі, якщо позивач, який є учасником ТОВ «НВП «Промспецбуд», що володіє часткою у розмірі 20% статутного капіталу цього товариства, вважає свої корпоративні права порушеними внаслідок укладення спірного договору, він не позбавлений права (разом з іншими учасниками) у будь-який час ініціювати питання щодо скликання позачергових зборів учасників товариства з метою належного реагування на факт укладення такого договору та розгляду питання щодо порушення або непорушення прав та законних інтересів товариства (його учасників). Якщо збори учасників товариства дійдуть висновку про порушення укладеним договором купівлі-продажу прав та законних інтересів товариства останнє вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

При цьому, у справі №522/22473/15-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що якщо на виконання правочину товариством сплачені кошти або передане інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не приводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування (повернення) майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі ч. 1 ст. 216, ст. 387, ч.ч.1,3 ст. 1212 ЦК України).

У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном введення його у володіння полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, п.п. 95-98), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, п.п. 85, 86, 115), від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (провадження № 12-135гс19, п. 80), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19, п. 10.29), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, п.п. 63, 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21, п. 146) та ін.

Відповідачем за позовними вимогами про витребування (повернення) нерухомого майна завжди є особа, за якою зареєстроване право на нерухоме майно, оскільки саме така особа як книжковий володілець (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20, п. 70), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21, п. 61) та постанови Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 329/1114/19-ц, від 01.08.2021 у справі № 329/253/20, від 21.04.2022 у справі № 759/10589/13-ц) може бути позбавлена майна в разі задоволення позову.

Одночасно, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зазначено, що відповідно до ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав. Таким чином, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав (записів до Державного реєстру прав). З відображенням таких відомостей (записів) у Державному реєстрі прав рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпує свою дію. Отже, вимога про скасування такого рішення після внесення на його підставі відповідних відомостей (записів) до Державного реєстру прав не відповідає належному способу захисту.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, п. 100), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19, п. 10.29)).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у справі №904/10956/16 звернула увагу на те, що належним способом захисту права учасника юридичної особи може бути також і подання ним позову в інтересах юридичної особи до її посадової особи про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи на підставі п. 12 ч. 1 ст. 20, ст. 54 ГПК України.

Додатково суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до ст.45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

У постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц Великою Палатою Верховного Суду зроблено правовий висновок, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Отже, за змістом норм господарського процесуального права з урахуванням принципів диспозитивності господарського судочинства та змагальності сторін на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Верховний Суд (постанови від 30.07.2020 у справі № 670/23/18, від 18.11.2020 у справі № 318/1345/17, від 14.04.2021 у справі № 552/3469/18) зазначив, що у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них.

Між тим, позивач, заявляючи вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 31.07.2020, який укладений між ТОВ «НВП «Промспецбуд» та ОСОБА_2 (посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського округу Біндюгіною М.О. 31.07.2020 та зареєстрований в реєстрі за номером 839), визначив відповідачем лише ТОВ «НВП «Промспецбуд».

При цьому, вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 31.07.2020, який укладений між ТОВ «НВП «Промспецбуд» та ОСОБА_2 (посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського округу Біндюгіною М.О. 31.07.2020 та зареєстрований в реєстрі за номером 839) заявлена без поєднання з вимогою про витребування такого майна від особи, яка на теперішній час є його власником - ТОВ «Конструктив «АЕ» (ч. 1 ст. 216, ст. 387, ч.ч.1, 3 ст. 1212 ЦК України), що за наведеним вище висновком Великої Палати Верховного Суду у справі №522/22473/15-ц є ефективним способом захисту.

Одночасно, вимога про скасування рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Біндюгіної М.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 53411722 від 31.07.2020 18:28:49 щодо реєстрації права власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 75583312214 - базу механізації будівництва з ділянкою з виготовлення бетонних сумішей (запис № 37579718), з урахуванням наведених вище висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) не відповідає належному способу захисту (не є необхідною для ефективного відновлення втраченого володіння нерухомим майном).

Таким чином, навіть у разі, якщо суд встановив би наявність порушення права позивача та необхідність його захисту, визначення позивачем неналежного суб`єктного складу сторін у справі (незалучення належних відповідачів) та обрання неефективного способу захисту виключає можливість вирішення судом спору та є самостійною підставою для відмови у позові.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27.09.2001).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду у справі №910/13407/17.

З огляду на викладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і процесуальному сенсах.

Щодо заяви відповідача про визнання позову.

Згідно із ч.ч.1,4 ст.191 ГПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

При вирішенні цього питання, судом враховано, що визнання відповідачем позову порушує права та інтереси ОСОБА_2 , яка є покупцем нерухомого майна за спірним договором, та ТОВ «Конструктив «АЕ», яке теперішній час є його власником, а також те, що відповідачем фактично визнається позов особи, права якої не порушені, що, у свою чергу, виключає підстави для прийняття такого визнання.

На підставі ст. 129 ГПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову, витрати щодо сплати судового збору покладаються на позивача.

Повне рішення складено з перевищенням десятиденного строку, встановленого ГПК України, з урахуванням дії воєнного стану на території України та поточної ситуації у м. Харкові, яке є прифронтовим містом.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 05.02.2024.

Суддя Л.В. Ніколаєва