Постанова

від 09.10.2023 по справі 487/3936/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

09.10.23

22-ц/812/683/23

Провадження № 22-ц/812/683/23

У Х В А Л А

іменем України

04 жовтня 2023 року м. Миколаїв

справа № 487/3936/21

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Тищук Н.О.,

суддів: Крамаренко Т.В., Темнікової В.І.,

із секретарем Біляєвою В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва, постановлене 10 квітня 2023 року суддею Бобровою І.В., в приміщенні цього ж суду, (повний текст рішення складено 24 квітня 2023 року), у цивільній справі за позовом

виконувача обов`язків заступника керівника Окружної прокуратури м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до ОСОБА_1

про скасування державної реєстрації права власності на будинок, з його одночасним припиненням та зобов`язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення будинку,

У С Т А Н О В И В:

У червні 2021 року в.о. заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва Чобану Д. звернувся з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права приватної власності відповідача на житловий будинок по АДРЕСА_1 - запис № 23279060 від 07 листопада 2017 року, та з урахуванням зміни предмета позову з одночасним припиненням права власності, та зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди Миколаївській міській раді в користуванні земельною ділянкою площею 0,0901 га з кадастровим номером 4810136300:12:001:0010 шляхом знесення цього житлового будинку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок, належить до комунальної власності та розміщення на ній житлового буднику створює суттєві перешкоди в її використанні власнику - територіальній громаді м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на недоведеність перебування земельної ділянки у комунальній власності та її цільового використання як земель водного фонду; на відсутність підстав для знесення введеного в експлуатацію житлового будинку. Зазначав, що є добросовісним набувачем земельної ділянки, а позбавлення його права власності на житловий будинок, який належить йому та його родині, є порушенням статті 8 та статті 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Перший заступник керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва С. Луговський у відповіді на відзив зазначав, що спірний будинок незаконно побудований на земельній ділянці, яка за рішеннями судів у справах № 487/10111/14-ц, 487/4035/18, що набрали законної сили, ніколи не вибувала з комунальної власності через свою обмеженість в цивільній оборотоздатності; право вимоги у даній справі належить територіальній громаді м. Миколаєва, від імені якої діє Миколаївська міська рада; поточні дані про земельну ділянку не спростовують її приналежність до земель водного фонду та комунальної власності; копія постанови Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19.10.2015 у справі № 489/5173/15-а, якою закрито провадження, констатувала порушення відповідачем ч. 18 ст. 96 КУпАП.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 квітня 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач набув право власності на новостворене майно та проводив будівельні роботи у визначеному законом порядку, а порушення відповідачем містобудівного законодавства та будівельних норм прокурором не доведено. За таких обставин суд вважав, що позовні вимоги про скасування державної реєстрації права приватної власності з його одночасним припиненням задоволенню не підлягають.

Також суд прийшов до висновку про відсутність доказів про здійснення відповідачем самочинного будівництва та про відсутність у нього права власності на земельну ділянку, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення житлового будинку.

Прокурор подав апеляційну скаргу на судове рішення, яку мотивував тим, що виділена рішенням Миколаївської міської ради для будівництва, земельна ділянка площею 901 кв.м. розташована у захисній прибережній смузі та відноситься до земель водного фонду, тому це рішення Миколаївської міської ради судовими рішеннями було визнано незаконним та скасовано.

Також апелянт зазначав, що суд безпідставно вдався до переоцінки встановленого судом факту, врахувавши нову обставину, якої не існувало на час виникнення спірних правовідносин прийняття 27 грудня 2022 року Миколаївською міською радою рішення № 16/21 «Про затвердження містобудівної документації: «Коригування: детальний план території, обмеженої вулицями Лазурна, Київська, Генерала Карпенка, Нікольська, Велика Морська та береговою лінією р. Південний Буг в м. Миколаєві». Вважав це рішення Миколаївської міської ради таким, що суперечить інтересам громади.

Крім цього апелянт посилався на право власника земельної ділянки вимагати усунення будь-яких порушень його прав шляхом знесення усіх об`єктів, зокрема й самочинного будівництва, навіть у разі його державної реєстрації, здійсненого не власником або без його згоди. Оцінка самочинності здійсненого будівництва не має правового значення для вирішення такого спору оскільки будь-яке будівництво на чужій земельній ділянці має розглядатися як таке, що вчинене без правомірних підстав для ведення такої діяльності.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись, зокрема, на рішення Миколаївської міської ради № 16/21 від 27 грудня 2022 року, яке на його думку, свідчить про те, що Миколаївська міська рада визначила межі прибережних захисних смуг і пляжних зон на певній території, згідно яких спірна земельна ділянка не перебуває в межах прибережної захисної смуги чи пляжної зони.

У судовому засіданні апеляційного суду встановлено, що у вересні 2022 року заступник керівника Окружної прокуратури м. Миколаєва звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовом в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про захист земельних прав (справа № 487/2661/22).

У своєму позові позивач просить усунути Миколаївській міській раді перешкоди у користуванні та розпорядженні земельноюділянкоюводного фондушляхомвизнання недійсним договору купівлі продажу № 646 земельної ділянки площею 901 кв.м з кадастровим номером 4810136300:12:001:0010 по АДРЕСА_1 , укладеного 14.05.2010 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Усунути Миколаївській міській раді перешкоди у користуванні та розпорядженні земельноюділянкоюводногофондушляхомвизнання недійсним договору купівлі-продажу № 960 земельної ділянки площею 901 кв.м з кадастровим номером 4810136300:12:001:0010 по АДРЕСА_1 , укладеного 12.09.2014 між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на цю земельну ділянку, державну реєстрацію права власності на підставі якого вчинено 12.09.2014 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (запис №6983568).

Усунути Миколаївській міській раді перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду шляхом зобов`язання ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) повернути у власність територіальної громади м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради земельну ділянку площею 901 кв.м з кадастровим номером 4810136300:12:001:0010 по АДРЕСА_1 .

Враховуючи дану обставину, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи лише у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За частиною 4 статті 26 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки у відповідності з вимогами містобудівної документації.

Аналогічний обов`язок забудовника передбачений абзацом 2 статті 48 ЗУ «Про охорону земель».

Відповідно до статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з правом володіння земельною ділянкою.

У цивільній справі № 487/2662/22 прокурор звернувся з позовом в інтересах Миколаївської міської ради, зокрема до ОСОБА_1 , з позовною вимогою про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду, на якій розташований спірний житловий будинок, шляхом зобов`язання повернути цю земельну ділянку у власність територіальної громади.

З урахуванням викладеного, рішення у справі № 487/2662/22 за позовом заступника керівника Окружної прокуратури м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про захист земельних прав, має значення для прийняття рішення у справі, яка переглядається, оскільки може вплинути на правомірність позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності на збудований на спірній земельній ділянці житловий будинок та зобов`язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом його знесення.

За таких обставин колегія суддів вважає передчасним вирішення питання про скасування державної реєстрації права власності на будинок з його одночасним припиненням та зобов`язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення будинку, до вирішення питання про повернення земельної ділянки у власність територіальної громади.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає за необхідне зупинити апеляційне провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі № 487/2662/22 за позовом заступника керівника Окружної прокуратури м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про захист земельних прав.

Керуючись п.6 ч.1 ст. 251, ст. ст. 253, 368, 381 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И В:

Зупинити провадження у справі за позовом виконувача обов`язків заступника керівника Окружної прокуратури м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права власності на будинок, з його одночасним припиненням та зобов`язання усунути перешкоди у користування земельною ділянкою шляхом знесення будинку, до набрання чинності судовим рішенням у цивільній справі № 487/2661/22 за позовом заступника керівника окружної прокуратури м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов`язання до вчинення дій.

Ухвала набирає законної сили з дня прийняття, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий Н.О.Тищук

Судді: Т.В.Крамаренко

В.І.Темнікова

---------------------------------

Повний текст ухвали складено 09 жовтня 2023 року