Ухвала

від 09.10.2023 по справі 922/207/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 922/207/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т. М. (головуючий), Бенедисюка І. М., Колос І. Б.,

розглянувши заяву Міністерства оборони України (далі - Міністерство, заявник)

про повернення судового збору

у справі №922/207/17

за позовом Південно-територіального квартирно-експлуатаційного управління

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домоград»

про стягнення 135 665, 00 грн,

ВСТАНОВИВ:

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається (далі - Реєстр), що ухвалою Вищого господарського суду України від 15.11.2017 у справі №922/207/17 касаційну скаргу Південно-територіального квартирно-експлуатаційного управління на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2017 повернуто заявнику, а справу - Господарському суду Харківської області.

Міністерство, 26.09.2023 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Верховного Суду з заявою про повернення судового збору у сумі 2 417, 80 грн, сплаченого за платіжним дорученням від 28.08.2017 №2285. Крім того, заявник у заяві просить зазначити в ухвалі суду, що наданий із касаційною скаргою Південно-територіального квартирно-експлуатаційного управління (далі - Південне ТКЕУ) оригінал платіжного доручення долучено судом до матеріалів судової справи №922/207/17 й останній міститься в матеріалах судової справи, а також просить надати копію згаданого платіжного доручення. До вказаної заяви додано копію наказу Міністерства оборони України від 31.08.2020 № 303, роздруківка з Реєстру ухвали Вищого господарського суду України від 15.11.2017 у судовій справі №922/207/17, докази поштового направлення копії даної заяви для Товариства з обмеженою відповідальністю «Домоград» та завірену копію довіреності Міністерства від 07.02.2023 №220/147/Д.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями №922/207/17 від 27.09.2023, передано у складі: Малашенкова Т. М. - головуючий, Бенедисюк І. М., Колос І. Б.

Заяву передано судді доповідачу - 27.09.2023.

Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність повернення заяви без розгляду з огляду на таке.

Згідно з частиною третьою статті 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання врегульовані ГПК України.

Відповідно до частин другої та четвертої статті 170 ГПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Водночас суд касаційної інстанції звертає увагу заявника, що з 30.09.2016 набрав чинності Закон України від 02.06.2016 № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (далі - Закон №1401).

За приписами частини третьої статті 1312 Конституції України (в редакції Закону №1401) виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Згідно з підпунктом 11 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України (в редакції Закону №1401) представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності даним Законом, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

При цьому підписання та/або подання скарг, заяв чи клопотань є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.

Поряд з цим 29.12.2019 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18.12.2019 №390-IX.

Відповідно до вказаних змін, зокрема, частини третьої статті 56 ГПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно ж до приписів частини першої статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як у порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи.

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини третьої статті 56 ГПК України.

Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Заяву про повернення судового збору підписано «Представник Міністерства оборони України Микола Плаксін» за довіреністю від 07.02.2023 №220/147/Д, виданою Міністерством оборони України.

Проте до заяви про повернення судового збору не додано ні доказів, що свідчили б про наявність у Плаксіна Миколи Миколайовича статусу адвоката, який діє на підставі зазначеної довіреності від 07.02.2023 №220/147/Д, а у Суду наразі відсутня технічна можливість перевірити його статус з публічних відкритих реєстрів, ані доказів на підтвердження того, що поіменована особа наділена повноваженнями на самопредставництво у розумінні частини третьої статті 56 ГПК України, а, отже, не підтверджені повноваження Плаксіна Миколи Миколайовича на підписання даної заяви.

Отже, враховуючи, що до поданої заяви про повернення судового збору у цій справі не додано доказів того, що Плаксін Микола Миколайович має право представляти Міністерство як представник (адвокат) на підставі довіреності, так і в порядку самопредставництва відповідно до положень частини третьої статті 56 ГПК України, а тому у Суду відсутні підстави вважати, що вказану заяву підписано особою, яка має право її підписувати.

З урахуванням викладеного, що є самодостатньою підставою для повернення поданої заяви без розгляду, колегія суддів дійшла висновку про її повернення без розгляду.

Разом з тим, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини другої статті 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Відповідно до частини 2 статті 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

При вирішенні питання про повернення коштів з Державного бюджету України суд досліджує докази надходження таких коштів до бюджету та з доказів надходження перевіряє факт їх зарахування до Державного бюджету України.

До заяви про повернення судового збору не додано ані оригіналу, ані належної копії платіжного доручення від 28.08.2017 №2285 про сплату 2 417, 80 грн.

Зі змісту ухвали Вищого господарського суду України від 15.11.2017 у цій справі вбачається, що касаційну скаргу Південно-територіального квартирно-експлуатаційного управління на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2017 повернуто заявнику, а справу - Господарському суду Харківської області, а отже, у Верховного Суду відсутні матеріали цієї справи, а в обов`язок Суду не входить надання копій з матеріалів справи.

За приписами статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Між тим відповідно до пунктів 2, 4 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги, а також у разі залишення скарги без розгляду.

У заяві про повернення судового збору Міністерство зазначає, що наказом Міністерства оборони України від 31.08.2020 № 303 припинено юридичну особу - Південне ТКЕУ. Правонаступником всіх прав та обов`язків визначено Міністерство оборони України та на підтвердження цього до заяви додає копію цього наказу.

Наявність або відсутність процесуального правонаступництва підлягає встановленню окремо у кожному випадку.

За приписами статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Верховний Суд звертає увагу на правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17 (провадження № 14-37цс20). Так, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що поняття «правонаступництво юридичної особи», «правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи» і «процесуальне правонаступництво юридичної особи-сторони у справі» мають різний зміст.

Керуючись статтями 234, 314 ГПК України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву про повернення судового збору у справі №922/207/17 повернути Міністерству оборони України без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос