Постанова

від 18.07.2017 по справі 922/207/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2017 р. Справа № 922/207/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Пелипенко Н.М. , суддя Пушай В.І.

при секретарі - Кохан Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов.№303/22/2/202 від 19.06.2017

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Південно-територіального квартирно-експлуатаційного управління (вх.№1885Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 27.03.2017 у справі № 922/207/17

за позовом Південно-територіального квартирно-експлуатаційного управління, м.Одеса

до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Домоград» , м. Харків

про стягнення 135 665,00 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2017 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на свою користь 135665,00 грн. завищеної вартості виконаних робіт за договором генерального підряду №64/15 від 23.09.2015 р. Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що в ході проведених контрольних обмірів обсягів виконаних робіт згідно актів форми №КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за договором генерального підряду №64/15 на "Капітальний ремонт будівлі медпункту за ГП №7, в/м №117, м. Миколаїв. Шифр-117/7-2" від 23.09.2015 було виявлено невідповідність зазначених в актах обсягів робіт фактично виконаним, що призвело до завищення їх вартості.

Розділом ІІІ Господарського процесуального кодексу України врегульоване питання підвідомчості справ господарським судам. Зокрема, частиною 2 статті 15 встановлено, що справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, роздруківка з якого долучена до матеріалів справи, підприємство відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Домоград має наступну юридичну адресу: 61004, Харківська область, м. Харків, вул. Москалівська, 174 (т. 1арк. С. 81-82).

Отже звернення позивача до господарського суду Харківської області відбулося за правилами підсудності, встановленими чинним господарським процесуальним законодавством України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.03.2017 (суддя Ольшанченко В.І.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 27.03.2017 у справі №922/207/17 скасувати з огляду на невідповідність викладених у рішенні обставин справи, порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідач, ТОВ Домоград , відзиву на апеляційну скаргу не надав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не сповістив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про час та місце розгляду скарги належним чином повідомлявся, відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

На адресу Харківського апеляційного господарського суду повернулася копія ухвали від 15.06.2017 про призначення розгляду справи, із поштовою відміткою неповна адреса . Зазначена ухвала апеляційного господарського суду була вчасно відправлена відповідачу по справі на адресу, яка міститься в матеріалах справи та вказана у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Зважаючи на належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, встановлений процесуальним законом строк розгляду апеляційної скарги, виходячи з того, що явка відповідача не визнавалася обов'язковою судом, а участь в засіданні суду (як і інші права передбачені ст. 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 23.09.2015 між Південно-територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням (позивачем по справі - Замовником) та ТОВ Домоград (відповідачем по справі - Підрядником) був укладений договір генерального підряду №64/15 на "Капітальний ремонт будівлі медпункту за ГП №7, в/м №117, м. Миколаїв. Шифр-117/7-2".

За умовами зазначеного договору підрядник зобов'язався, в межах динамічної ціни, виконати на свій ризик власними та залученими силами комплекс робіт по об'єкту "Капітальний ремонт будівлі медпункту за ГП №7, в/м №117, м. Миколаїв. Шифр-117/7-2", що зазначені у пункті 1.2, що пов'язані з передислокацією підрозділів з АР Крим, м. Севастополь, проведенням оргзаходів з мобілізації (згідно постанови Кабінету Міністрів України №65 від 01.03.2014), та здати об'єкт в експлуатацію замовнику, а замовник зобов'язався прийняти і оплатити (при наявності коштів на рахунку) вказані вище роботи.

Відповідно до п. 3.1 договору договірна ціна капітального ремонту об'єкта становить 452218,44 грн., в тому числі ПДВ - 75369,74 грн. на підставі розрахунків вартості робіт: договірної ціни та локальних кошторисів, які є невід'ємними частинами цього договору.

Ціну договору сторони визначили у третьому розділі. Так, у пункті 3.2 закріплено, що ціна договору є динамічною, визначена згідно ДСТУ Б Д 1.1-1-2013, складена в поточних цінах станом на 23.09.2015 та складає 452218,44 грн., в тому числі ПДВ - 75369,74 грн.

Згідно пункту 3.4 ціна може бути зменшена за взаємною згодою сторін, що оформлюється відповідною додатковою угодою. Пунктом 3.5 вказаного договору сторони визначили, що вартість доручених підряднику робіт на 2015 рік складає 452218,44 за рахунок загального фонду Державного бюджету України.

Порядок здійснення оплати за виконані роботи сторони обумовили в четвертому розділі спірного договору. Так, відповідно до п. 4.1 договору оплата виконаних робіт з капітального ремонту об'єкту проводиться замовником в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

Розрахунки за виконані роботи проводяться в межах договірної ціни на підстави фактичних витрат підрядника на проведений капітальний ремонт «Актів прийняття виконаних підрядних робіт« за формою КБ-2в та фактичних витрат на проведений капітальний ремонт та «Довідок про вартість виконаних підрядних робіт» за формою КБ-3. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику одночасно з документами, що засвідчують приховані роботи, акти на випробування внутрішніх та зовнішніх мереж після проведення ремонтно-будівельних робіт узгоджених у відповідних установах та службах з висновком про придатність до використання, та документів, що підтверджують фактичні витрати підрядника на капітальний ремонт об'єкта, а саме накладні, податкові накладні, табеля, наряди, акти, посвідчення товаро-транспортних накладних, шляхові листи, наряди на роботу машин і механізмів та інші (п. 4.2).

При цьому розрахунки проводяться шляхом оплати замовником протягом 30 банківських днів після підписання сторонами «Актів прийняття виконаних підрядних робіт» за формою КБ-2в та «Довідок про вартість виконаних підрядних робіт» за формою КБ-3. Терміни оплати можуть змінюватися по мірі надходження коштів на рахунок замовника (п. 4.5).

Згідно з п. 4.6 договору якщо замовник не сплатив за виконані роботи в термін 60 банківських днів після підписання сторонами «Актів прийняття виконаних підрядних робіт» за формою КБ-2в та «Довідок про вартість виконаних підрядних робіт» за формою КБ-3, підрядник має право припинити виконання робіт, але не раніше ніж через 10 днів після повідомлення про це замовника. У випадку затримки перерахувань платежів більш ніж на 90 банківських днів, підрядник має право розірвати договір в односторонньому порядку і вимагати сплати неустойки (пені) і відшкодування збитків за утримання об'єкту у частині, не покритою неустойкою (пенею). Після повідомлення про це замовника, підрядник звільняється від матеріальної відповідальності за цілість виконаних робіт після передачі об'єкта замовнику, за винятком гарантійного терміну експлуатації завершених етапів робіт.

Право власності на закінчені роботи переходить до замовника з моменту підписання акту прийому виконаних будівельно-монтажних робіт (форма КБ-2в), тобто власником результату виконаних робіт являється замовник, при цьому підрядник несе відповідальність за збереження прийнятих робіт до передачі підрядником об'єкту для подальшої експлуатації (п. 4.8).

У разі виявлення невідповідності робіт, пред'явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право вимагати, а підрядник зобов'язаний скоригувати суму, що підлягає сплаті, а у випадку, коли такі порушення були виявлені після оплати відповідних актів виконаних робіт - повернути кошти на рахунок замовника протягом 3-х робочих днів (п. 4.13).

Строк (термін) виконання робіт - до 30.12.2015.

Щодо приймання передачі закінчених робіт, то сторони пунктом 16.1 визначили, що приймання-передача проводиться у порядку, встановленому нормативними актами та договором підряду . Після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) замовник зобов'язаний негайно розпочати їх приймання.

Відповідно до п. 16.2 договору передача підрядником закінчених робіт і приймання їх замовником оформляється актом вводу об'єкта в експлуатацію, та декларацією про закінчення капітального ремонту . Підписання акта приймання-передачі об'єкта ремонту є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами (п. 16.7).

Наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що позивач перерахував відповідачу аванс на капітальний ремонт за спірним договором в сумі 135665,00 грн., яке було оплачено Головним управлінням ДКСУ 20.10.2015, що підтверджується платіжним дорученням №164 від 12.10.2015 (том 1, а.с. 118).

Як було з'ясовано судом першої інстанції, 04.12.2015 позивач затвердив дефектний акт, на підставі якого сторонами скориговано обсяг робіт.

18.12.2015 позивач прийняв роботи за договором на суму 135665,00 грн., на підтвердження чого між сторонами за спірним договором було підписано акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, підписаними підрядником та замовником без зауважень (т. 1 , арк. с. 20-43).

12.05.2016 представниками підрядника та замовника було проведено контрольний обмір обсягів виконаних робіт за актом приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2 №1 за грудень 2015 на суму 135665,00 грн. за договором генпідряду, за результатами якого встановлено невідповідність зазначених в актах обсягів робіт фактично виконаним, про що складено акт контрольного обміру №2 від 12.05.2016 (т. 1, арк. с. 63-65).

14.07.2016 позивач отримав від відповідача гарантійний лист №7, в якому останній підтвердив виявлені за результатами контрольних обмірів завищення на суму 2226073,47 грн. та гарантував їх відшкодування шляхом виконання додаткових робіт до кінця 2016 року.

Господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, посилався на те, що виконані відповідачем роботи були прийняті позивачем у порядку, встановленому договором та приписами ст. 882 ЦК України, а саме шляхом підписання відповідного акту. Позивач не надав суду доказів невідповідності виконаних відповідачем та прийнятих позивачем робіт.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

З приписів статті 3 Цивільного кодексу України вбачається, що однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Разом із тим частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Укладений між сторонами договір є договором підряду. Зобов'язання за договором підряду регулюються главою 61 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з вимогами частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

За вимогами статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право в подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Частина 1 ст. 853 ЦК України встановлює послідовність реалізації обов'язку про прийняття роботи замовником: 1) прийняти роботу; 2) оглянути її; 3) в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про це. Огляд повинен проводитись ретельно, оскільки на замовника покладаються негативні наслідки неналежного огляду. Всі явні недоліки та відступи від умов договору замовник може зафіксувати в акті приймання-передачі або іншому документі, який оформлюють сторони для прийняття результатів роботи або в окремому, спеціально складеному документі. Відсутність заяви замовника позбавляє його права посилання у подальшому на виявлені ним відступи або недоліки. Якщо замовник приймає результат роботи без проведення перевірки, він позбавляється права посилатися на наявність явних недоліків у результаті роботи. Отже, явні недоліки повинні виявлятися безпосередньо при прийнятті результату робіт.

Згідно з ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

В даному випадку має місце договір будівельного підряду, врегульований параграфом 3 Цивільного Кодексу України, зокрема ст. 875, відповідно до якої підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін, як це встановлено частиною 4 ст. 879 ЦК України.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником визначено у статті 882 цього ж Кодексу, згідно якої воно оформляється актом, підписаним обома сторонами . У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Матеріалами справи підтверджується той факт, що станом на дату подання позову, відповідач виконав передбачені укладеним сторонами договором підряду роботи, загальна сума вартості яких становить 135665,00 грн. А позивач, в свою чергу, прийняв зазначені роботи без зауважень, що підтверджується відповідним актом приймання виконаних робіт, наявним в матеріалах справи.

Зі змісту акту контрольного обміру вбачається, що недоліки, на які посилається позивач, є явними, тобто такими, що повинні були бути виявлені або під час виконання робі , або в момент їх прийняття.

Системний аналіз вищенаведених норм, а також умови укладеного між сторонами спірного договору, свідчать про те, що позивач, підписуючи 18.12.2015 акт виконаних робіт №1 без жодних зауважень , втратив своє право на відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

В своїй апеляційній скарзі позивач посилається на те, що з результатами контрольних обмірів відповідач був ознайомлений, про що свідчить підпис і печатка підприємства відповідача. Крім того, позивач зазначає, що згідно досягнутим шляхом підписання спірного договору генерального підряду домовленостей, у разі виявлення невідповідності виконаних робіт установленим вимогам, замовник приймає рішення про усунення підрядником допущених недоліків. Тобто, підприємство відповідача як підрядник повинно забезпечити виконання робіт, а у разі виявлення недоліків з його вини - гарантує у погодженні із замовником терміни усунути їх і повторно повідомити замовника про готовність передачі закінчених робіт або відшкодувати завдані замовнику збитки.

Також, заявник апеляційної скарги наполягає на тому, що ним було надано суду першої інстанції належні та допустимі докази завищення відповідачем обсягу виконаних робіт та їх вартості.

З цього приводу зазначених посилань апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що по-перше, договором генерального підряду №64/15 від 23.09.2015 не передбачена попередня оплата виконаних робіт та їх етапів. По-друге, виявлення недоліків виконаних робіт після їх прийняття - не може слугувати підставою для повернення сплачених коштів. Актів прихованих робіт позивачем не було надано ані в суд першої, ані в суд другої інстанції.

Сторони, укладаючи згаданий договір підряду, поставили в залежність перехід права власності на закінчені роботи з моменту підписання акту прийому виконаних будівельно-монтажних робіт (форма КБ-2в), що і відбулося між позивачем та відповідачем без жодних зауважень. До того ж, самі сторони у договорі визначили, що приймання-передача проводиться у порядку, встановленому нормативними актами та договором підряду. В даному випадку, підлягає застосуванню стаття 853 ЦК України, яка регулює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником, яка має імперативний характер і положенням якої надається перевага наряду з умовами договору.

Що ж до посилань заявника апеляційної скарги на перелік допустимих та належних доказів, то колегія суддів апеляційної інстанції не може вважати їх такими в розумінні статті 34 ГПК України, оскільки позивачем ані в місцевий господарський суд, ані в апеляційний суд не було надано доказів невідповідності виконаних відповідачем та прийнятих позивачем робіт, зазначеним у проектно-кошторисній документації; доказів завищення відповідачем обсягів і вартості виконаних робіт; копій актів прихованих робіт; обґрунтований розрахунок суми позову. Також позивачем проігноровано зауваження суду першої інстанції щодо нечитаємості де-яких копій наданих документів та їх неналежності.

Отже, зважаючи на те, що акт приймання виконаних робіт підписаний обома сторонами договору генпідряду, колегія суддів апеляційної інстанції робить висновок, що замовник прийняв роботу, виконану підрядником відповідно до спірного договору, і ніяких недоліків допущених у роботі або відступів від умов договорів не виявив. Тобто, матеріалами справи підтверджується, що відповідно до обов'язків, передбачених основним договором та вимогами статті 853 Цивільного кодексу України, замовник (позивач), прийняв виконані роботи.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов цілком правомірного висновку щодо необґрунтованості та неправомірності позовних вимог, в зв'язку з чим рішення господарського суду Харківської області від 27.03.2017 по справі № 922/207/17 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Південно-територіального квартирно-експлуатаційного управління залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 27.03.2017 по справі №922/207/17 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанціцї протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Пушай В.І.