Постанова

від 26.09.2023 по справі 20/156-09

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 20/156-09

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечеловському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30 травня 2023 року і ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2023 року за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

до Фізичної особи-підприємця Приймака Олександра Анатолійовича

про стягнення 45 773, 88 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Коротка хронологія спору

1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2009 позовні вимоги у цій справі задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Приймака Олександра Анатолійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (далі - "Позивач", ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс")) 32 964, 62 грн - основного боргу, 2 898, 08 грн - пені, 2 124, 65 грн - інфляційних втрат, 340, 29 грн - 3% річних та 744, 62 грн - штрафу.

2. 01.08.2022 на адресу Господарського суду Дніпропетровської області надійшла скарга ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на дії державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 щодо виконання наказу (дублікату) Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 20/156-09 від 22.06.2009.

3. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2023 залучено до участі у справі правонаступника Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечеловському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечеловському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - "Відділ ДВС").

Скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Відділу ДВС у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 щодо виконання наказу (дублікату) Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 20/156-09 від 22.06.2009, котрі виразились у винесені постанови від 14.07.2022 про повернення наказу стягувачеві без виконання.

4. Після постановлення вказаної ухвали ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" звернулось до місцевого господарського суду із заявою про покладення на Відділ ДВС судових витрат на професійну правничу допомогу.

Узагальнений зміст і обґрунтування рішень судів попередніх інстанцій

5. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2023 заяву ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" задоволено повністю. Стягнуто з Відділу ДВС судові витрати на правничу допомогу у розмірі 12 050 грн.

6. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.05.2023 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2023 скасовано. Прийнято нове рішення, яким заяву Позивача задоволено частково. Стягнуто з Відділу ДВС судові витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

7. Постанова апеляційного господарського суду мотивована такими обставинами і аргументами.

7.1. З матеріалів цієї справи слідує, що суд першої інстанції не призначав заяву Позивача про покладення на Відділ ДВС судових витрат на професійну правничу допомогу до розгляду в судове засідання та не повідомляв учасників справи про її прийняття, чим позбавив Відділ ДВС права на участь у судовому засіданні та подання своїх заперечень проти поданої заяви, що в силу пункту 3 частини третьої статті 277 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) є обов`язковою підставою для скасування ухвали місцевого суду.

7.2. Здійснюючи розгляд поданої ТОВ "Компанія Ніко-Тайс" заяви судом апеляційної інстанції з`ясовано, що задля надання правової допомоги у цій справі між Позивачем і адвокатом Грищенко Олександром Миколайовичем було укладено Договір № 26-04-2022/2 про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 26.04.2022, згідно з яким адвокат зобов`язався надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником, ФОП Приймаком Олександром Анатолійовичем та Відділом ДВС, котрі виникли у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 щодо виконання наказу (дублікату) Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 20/156-09 від 22.06.2009.

7.3. За наслідками виконання Договору № 26-04-2022/2 між ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" та адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем підписано акт здачі-приймання виконаних робіт, вартість яких склала 12 050,00 грн.

7.4. Між тим суд апеляційної інстанції констатував, що дана справа є малозначною, правовідносини у ній не є складними (не містять окремих нетипових обставин), тому складення скарги на дії Відділу ДВС та участь в судових засіданнях не потребували від адвоката значного обсягу часу та зусиль.

7.5. Надаючи оцінку наведеному Позивачем розрахунку витрат на правову допомогу, з урахуванням наданих доказів, з огляду на фактичні обсяги наданих послуг, враховуючи принцип пропорційності, диспозитивності та змагальності, суд апеляційної інстанції вирішив, що у даному випадку обґрунтованою сумою витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду в суді першої інстанції скарги на дії органу державної виконавчої служби є 8 000,00 грн, яка і підлягає присудженню до стягнення з Відділу ДВС.

Касаційна скарга

8. Не погодившись із судовими рішеннями, Відділ ДВС звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ "Ніко-Тайс" про стягнення судових витрат повністю відмовити.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

9. Скаржник стверджує, що оскаржувані ухвала і постанова прийняті з порушенням норм процесуального права, зокрема, статей 126, 129 ГПК України, що полягає у неврахуванні судами обставин недоведеності Позивачем належними доказами факту виконання робіт, зазначених в акті здачі-приймання від 27.01.2023 з надання професійної правничої допомоги, а також неспівмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу зі складністю цієї справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

10. У відзиві на касаційну скаргу Позивач проти її задоволення заперечує. Скаргу вважає необґрунтованою та безпідставною. З постановою апеляційного суду погоджується і просить залишити її без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

11. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

12. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

13. Відповідно до статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

14. Пунктом 12 частини третьої статті 2 ГПК України встановлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

15. Згідно із статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

16. Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

17. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

18. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

19. За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

20. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

21. Водночас, за приписами частини шостої статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

22. У даній справі Відділ ДВС не заявляв клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами за наслідком розгляду судом першої інстанції скарги ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на дії державного виконавця.

23. Між тим, оскільки місцевий суд не призначав розгляд заяви Позивача в судовому засіданні та не повідомляв інших учасників справи про її прийняття, суд апеляційної інстанції аргументами про зменшення розміру відповідних витрат фактично визнав доводи апеляційної скарги. При цьому, ураховуючи аргументи Відділу ДВС, надані Позивачем докази понесених витрат, фактичні обсяги наданих послуг та з огляду на принципи пропорційності, розумності, диспозитивності та змагальності суд апеляційної інстанції виснував, що у даному випадку обґрунтованою сумою витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду в суді першої інстанції скарги на дії органу державної виконавчої служби є 8 000, 00 грн і саме ця сума підлягає стягненню з Відділу ДВС у спірних правовідносинах.

24. У касаційній скарзі скаржник повністю заперечує підставність покладення на нього понесених Позивачем витрат на правничу допомогу стверджуючи, що заявлені в акті здачі-приймання від 27.01.2023 роботи адвокатом не надавалися.

25. Між тим, такі доводи Відділу ДВС спростовуються матеріалами цієї справи та установленими судом апеляційної інстанції обставинами, а тому Верховним Судом визнаються необгрунтованими. Незгода ж скаржника з оцінкою, яку надав суд апеляційної інстанції вказаному доказу, порушень норм процесуального права з боку суду апеляційної інстанції не доводить, а суд касаційної інстанції права на його переоцінку немає.

26. Аргументи Відділу ДВС про те, що ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" використовує саме судовий спосіб оскарження дій/бездіяльності державного виконавця у виконавчому провадженні, замість того, що б оскаржувати такі дії/бездіяльність до начальника відділу, якому підпорядкований виконавець є абсолютно безпідставними, адже право на звернення до суду зі скаргою на дії/бездіяльність державного виконавця гарантується і ніхто не може бути обмежений у такому праві.

27. Жодної неузгодженості із загальними висновками Верховного Суду, які наведені у постановах, на які посилається скаржник у касаційній скарзі у даному випадку також немає, позаяк у цитованих Відділом ДВС висновках суд касаційної інстанції зазначав про певний алгоритм розподілу судових витрат, а також про базові принципи, що підлягають врахуванню під час застосовування такого алгоритму.

28. Перевіривши у даному касаційному провадженні дотримання судом апеляційної інстанції згаданих алгоритму та принципів ніякої неузгодженості між ними судом касаційної інстанції установлено не було.

29. За викладеного, доводи касаційної скарги Відділу ДВС Верховний Суд визнає формальними та такими, що питань права чи правозастосування у собі не містять.

30. Окремо колегія суддів відмічає й безпідставність оскарження Відділом ДВС ухвали місцевого господарського суду у цій справі, адже як зазначалося вище, оскаржуваної постановою апеляційного господарського суду ухвалу суду першої інстанції було скасовано.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

31. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини першої статті 308 ГПК України). Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

32. Враховуючи наведені положення Закону та висновки, зроблені касаційним судом під час касаційного провадження у даній справі, колегія суддів Верховного Суду вирішила, що подана Відділом ДВС касаційна скарга є необґрунтованою і задоволенню не підлягає. Водночас прийнята у справі постанова апеляційного суду відповідає правовим нормам, а тому не може бути змінена чи скасована.

33. Судові витрати за розгляд касаційної скарги залишаються за скаржником.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечеловському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30 травня 2023 року у справі № 20/156-09 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Зуєв В.А.