Постанова

від 09.10.2023 по справі 525/911/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

09 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 525/911/21

провадження № 61-9179св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Великобагачанська селищна рада Миргородського районну Полтавської області, ОСОБА_2 ,

третя особа - приватне підприємство «Великобагачанський комбікормовий завод»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 -адвоката Кумечко Марини Сергіївни на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 27 лютого 2023 року, ухвалену у складі колегії суддів: Одринської Т. В., Абрамова П. С., Панченка О. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Великобагачанської селищної ради Миргородського районну Полтавської області (далі - Великобагачанська селищна рада), ОСОБА_2 , третя особа - приватне підприємство «Великобагачанський комбікормовий завод» (далі - ПП «Великобагачанський комбікормовий завод»), в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Великобагачанської селищної ради від 27 квітня 2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розміром 1,9958 га, кадастровий номер 5320255100:00:008:1413, та передачу її у власність громадянці ОСОБА_2 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 58581377 від 07 червня 2021 року та припинити в Державному реєстрі прав запис про право власності № 42349449 за ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 1,9958 га, кадастровий номер 5320255100:00:008:1413;

- скасувати договір оренди землі серія та номер: б/н, виданий 07 червня 2021 року, видавник ПП «Великобагачанський комбікормовий завод» та ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 1,9958 га, кадастровий номер 5320255100:00:008:1413, скасувати рішення про його державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 58718671 від 14 червня 2021 року, здійснений державним реєстратором виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Сидоренко О. Г.;

- припинити у Державному реєстрі прав запис про інше речове право № 42475096.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 05 вересня 2022 року, ухваленого у складі судді Ячала Ю. І., у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що Великобагачанська селищна рада при прийнятті рішення від 27 квітня 2021 року про затвердження проекту землеустрою ОСОБА_2 щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 1,9958 га, кадастровий номер 5320255100:00:008:1413, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, яка розташована за межами населених пунктів на території Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, діяла в межах своїх повноважень та не допустила порушень законодавства при передачі зазначеної земельної ділянки у власність. Головний аргумент позивача, що при прийнятті зазначеного рішення було порушено принцип забезпечення рівності прав власності на землю громадян суд вважає недоведеним стороною позивача в судовому засіданні. Інші позовні вимоги позивача є похідними від позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Великобагачанської селищної ради від 27 квітня 2021 року, тому також не підлягають задоволенню.

Додатковим рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 12 вересня 2022 року заяву представника ОСОБА_2 адвоката Бондаренко О. В. про стягнення витрат на правову допомогу задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 6 000,00 грн.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

У листопаді 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кумечко М. С. подала до Полтавського апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 05 вересня 2022 року, в якій просила поновити строк на апеляційне оскарження.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 02 січня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кумечко М. С. на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 05 вересня 2022 року залишено без руху для надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав, доказів пропуску цього строку та сплати судового збору.

У лютому 2023 року на адресу апеляційного суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Кумечко М. С. про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 05 вересня 2022 року та квитанція про сплату судового збору.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 27 лютого 2023 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Кумечко М. С. на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 05 вересня 2022 року відмовлено.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що 27 вересня 2022 року ОСОБА_1 отримала копію рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 05 вересня 2022 року, що підтверджується її підписом на супровідному листі суду. До електронного кабінету адвоката Кумечко М. С. копію цього рішення було доставлено 13 вересня 2022 року. За таких обставин останнім днем подачі апеляційної скарги є 27 жовтня 2022 року.

З наданих адвокатом Кумечко М. С. документів вбачається, що вона 19 вересня 2022 року отримала медичні послуги в лікувально-профілактичному закладі, їй рекомендовано огляд гінеколога за місцем проживання та зберігаюча терапія. Однак, відомостей про те, що Кумечко М. С. , як вона зазначає, в період з 19 вересня 2022 року до 03 листопада 2022 року перебувала у лікарняному закладі, до суду не надано.

Той факт, що Кумечко М. С. з 03 листопада 2022 року до 05 березня 2023 року перебувала на лікарняному у зв`язку з вагітністю та пологами, не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку, так як строк подачі апеляційної скарги (до 27 жовтня 2022 року) сплив до того, як представнику було відкрито лікарняний лист.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У червні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кумечко М. С. подала засобами електронного зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати ухвалу Полтавського апеляційного суду від 27 лютого 2023 року і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Кумечко М. С. мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що з 12 липня 2022 року до 14 листопада 2022 року у адвоката Кумечко М. С. відкритий лікарняний листок непрацездатності, причина непрацездатності вагітність та пологи, що в свою чергу унеможливлювало підготовку та подачу апеляційної скарги у встановлений законодавством строк, оскільки станом на 03 листопада 2022 року Кумечко М. С. ще перебувала на лікарняному.

Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу

Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходили.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У липні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статті 2 ЦПК України забезпечення апеляційного оскарження рішення суду - це одна з основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 357 ЦПК України).

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - ЄСПЛ) на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення від 12 липня 2007 року у справі «Stankov v. Bulgaria» («Станков проти Болгарії»), заява № 68490/01). Такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine» («Перетяка та Шереметьєв проти України»), заява № 45783/05, пункт 33). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення від 28 березня 2006 року у справі «Melnyk v. Ukraine» («Мельник проти України»), заява № 23436/03, пункти 22, 23). Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S. A. v. Spain» («Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії»), заява № 11681/85).

Отже, встановлення процесуальних строків законом сприяє досягненню правової визначеності, а також стимулює учасників справи та інших заінтересованих осіб добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Поновлення судом строку оскарження без обґрунтованої підстави є протиправним, порушує право на справедливий суд, що є порушенням вимог статті 6 Конвенції.

Право на апеляційне оскарження судового рішення напряму залежить від обізнаності про наявність судового спору та своєчасності отримання судового рішення суду першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 03 листопада 2022 року засобами поштового зв`язку представник ОСОБА_1 - адвокат Кумечко М. С. направила до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 05 вересня 2022 року та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження цього судового рішення.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 02 січня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Кумечко М. С. залишено без руху та надано строк для подання вмотивованого клопотання про поновлення пропущеного строку, так як обставини, зазначені в поданому клопотанні про поновлення процесуального строку, судом визнані як неповажні, а також надано строк для подання доказів сплати судового збору.

21 лютого 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кумечко М. С. подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 05 вересня 2022 року.

Поважність пропущеного строку обґрунтовувала тим, що повний текст судового рішення стороною позивача отримано 14 жовтня 2022 року через підсистему «Електронний суд».

Окрім того вказує, що з 19 вересня 2022 року до 03 листопада 2022 року адвокат Кумечко М. С. перебувала у лікарняному закладі. З 03 листопада 2022 року до 05 березня 2023 року адвокату Кумечко М. С. відкрито лист непрацездатності по вагітності та пологам, у зв`язку з чим, адвокат не мала можливості вчасно подати апеляційну скаргу.

Колегія суддів погоджується із доводами суду апеляційної інстанції про те, що викладені у клопотанні поданому адвокатом Кумечко М. С. обставини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення не можуть бути враховані як поважні, оскільки вони не узгоджуються із матеріалами цієї цивільної справи.

Так, у матеріалах справи міститься супровідний лист про направлення сторонам копії рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 05 вересня 2022 року, на якому міститься відмітка про отримання 27 вересня 2022 року особисто позивачкою ОСОБА_1 копії рішення суду першої інстанції (т. 2, а. с. 104).

Крім того, до електронного кабінету адвоката Кумечко М. С. копію цього рішення було доставлено 13 вересня 2022 року (т. 2, а. с. 101).

З наданих адвокатом Кумечко М. С. документів вбачається, що вона 19 вересня 2022 року отримала медичні послуги в лікувально-профілактичному закладі, їй рекомендовано огляд гінеколога за місцем проживання та зберігаюча терапія (том 2, а. с. 126, 127).

Однак, відомостей про те, що Кумечко М. С. у період з 19 вересня 2022 року до 03 листопада 2022 року перебувала у лікарняному закладі стаціонарно, як вона зазначчила в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, до суду не надано.

Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що і в період з 12 липня 2022 року до 14 листопада 2022 року у адвоката Кумечко М. С. був відкритий лікарняний листок непрацездатності, причина непрацездатності: вагітність та пологи, що в свою чергу унеможливлювало підготовку та подачу апеляційної скарги у встановлений законодавством строк, колегія суддів Верховного Суду не бере до уваги з огляду на таке.

Так, з матеріалів справи вбачається, що адвокат Кумечко М. С. в період з 12 липня 2022 року брала активну участь у справі, подавала різні заяви у справі, зокрема, заяву від 15 липня 2022 року про перенесення розгляду справи на іншу дату не у зв`язку з перебуванням на лікарняному, а в зв`язку з її зайнятістю як адвоката у Полтавському районному суді у іншій справі, заяву від 28 липня 2022 року про стягнення судових витрат (том 2, а.с.32, 40).

Також з матеріалів справи встановлено, що 05 вересня 2022 року адвокат Кумечко М. С. подала до суду першої інстанції письмову промову в судових дебатах з доданими до неї документами, та особисто приймала участь у судовому засіданні 05 вересня 2022 року, що підтверджується протоколом судового засідання (том 2, а.с. 58, 81), що спростовує доводи представника про те, що вона не мала можливості вчиняти і інші процесуальні дії у справі, зокрема, вчасно підготувати та подати апеляційну скаргу, при відкритому листку непрацездатності, який був відкритий з 12 липня 2022 року.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що та обставина, що представник ОСОБА_1 - адвокат Кумечко М. С. з 03 листопада 2022 року до 05 березня 2023 року перебувала на лікарняному у зв`язку з вагітністю та пологами, не може бути безумовною підставою для поновлення пропущеного строку, так як строк подачі апеляційної скарги сплив до 27 жовтня 2022 року, тобто ще до того, як представнику позивача було відкрито лікарняний лист 03 листопада 2022 року.

Згідно частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Верховний Суд звертає увагу на те, що стороною у справі є позивач ОСОБА_1 , а не її представник Кумечко М. С . Пропуск процесуальних строків стосується саме позивача, яка не надала жодних доказів підстав пропуску цього строку.

Відповідно до частини четвертої статті 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Апеляційний суд, правильно застосувавши положення статті 358 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кумечко М. С. на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 05 вересня 2022 року, у зв`язку із пропуском строку апеляційного оскарження.

Доводи касаційної скарги не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не спростовують висновків суду та не впливають на правильність його судового рішення, оскільки суд апеляційної інстанції правильно застосував норми процесуального права, надав належну оцінку правовим підставам та зібраним у справі доказам, у зв`язку з чим дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Висновок за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кумечко Марини Сергіївни залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 27 лютого 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник