Ухвала

від 09.10.2023 по справі 240/9214/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 жовтня 2023 року м. Житомир справа № 240/9214/19

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження при виконанні судового рішення у справі за його позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, за участю заінтересованої особи - Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 16.05.2019 №152 про відмову йому у затвердженні проекту землеустрою з відведення земельної ділянки площею 14,1000 га за кадастровим номером 1822083500:01:001:0392 для ведення фермерського господарства на території Коднянської сільської ради Житомирського району Житомирської області в оренду. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області затвердити проект землеустрою з відведення земельної ділянки площею 14,1000 за кадастровим номером 1822083500:01:001:0392 для ведення фермерського господарства на території Коднянської сільської ради Житомирського району Житомирської області та надати в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку площею 14,1000 га за кадастровим номером 1822083500:01:001:0392 для ведення фермерського господарства на території Коднянської сільської ради Житомирського району Житомирської області терміном на 7 років.

Відповідно до постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 рішення суду першої інстанції залишено без змін, а тому воно набрало законної сили.

На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 судом 20.02.2020 було видано виконавчий лист № 978 2020 р. для звернення його до примусового виконання.

Від ОСОБА_1 надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження при виконанні судового рішення у справі № 240/9214/19, в якій він просить замінити боржника у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа № 240/9214/19 з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на Станишівську сільську раду Житомирського району Житомирської області.

Від Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області надійшло клопотання, в якому зазначено, що відповідно до даних Державного земельного кадастру земельна ділянка, стосовно якої ухвалено судове рішення у даній справі, площею 14,1000 га з кадастровим номером 1822083500:01:001:0392, перенесена до архівного шару, у зв`язку з чим утворені нові земельні ділянки за кадастровими номерами: 1822083500:01:001:0428; 1822083500:01:001:0430; 1822083500:01:001:0432; 1822083500:01:001:0433; 1822083500:01:001:0435; 1822083500:01:001:0431; 1822083500:01:001:0434. Ці земельні ділянки передані у приватну власність.

ОСОБА_1 подав уточнену заяву про заміну сторони виконавчого провадження, в якій він просить:

- відновити виконавче провадження ВП №6137019 щодо виконання виконавчого листа №240/9214/19, виданого Житомирським окружним адміністративним судом 20.02.2020 на виконання судового рішення, відносно правонаступника боржника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області;

- замінити боржника у виконавчому провадженні ВП № 6137019 з виконання виконавчого листа №240/9214/19, виданого Житомирським окружним адміністративним судом 20.02.2020, з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на Станишівську сільську раду Житомирського району Житомирської області.

Розгляд заяви призначено на 09.10.2023.

Заслухавши учасників процесу, суд протокольною ухвалою перейшов до розгляду заяви у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною 5 статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши доводи заяви, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини першої, другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частинами першою, другою статті 15 Закону № 1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 15 Закону № 1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Аналогічна норма закріплена у частині першій статті 379 КАС України, згідно якої у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Таким чином, однією з обов`язкових умов для заміни сторони виконавчого провадження є вибуття однієї із сторін виконавчого провадження та правонаступництво сторони, що вибула, іншим суб`єктом з переходом прав та обов`язків.

За приписами статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права.

Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

У такому разі відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу повноважень певного суб`єктами владних повноважень повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.

З приводу правонаступництва суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 14.08.2023 року у справі № 480/279/21 сформулював висновок про те, що правонаступництво адміністративного органу - це повний або частковий перехід компетенції (функцій, повноважень та відповідальності) від одного адміністративного органу до іншого, що здійснюється в порядку, визначеному законом. Зокрема, у разі набуття компетенції відповідного адміністративного органу його правонаступник зобов`язаний виконати усі обов`язки такого органу перед учасниками адміністративного провадження та особами, які сприяють розгляду справи. Усі рішення та дії адміністративного органу є обов`язковими для його правонаступника.

Так, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" № 1423-IX від 28 квітня 2021 року, який набрав чинності 27 травня 2021 року, розділ X Перехідні положення Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними. Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім зазначених винятків.

Також, пунктом 24 Земельного кодексу України визначено Перехідні положення, пов`язані з прийняттям Закону, які визначають повноваження як органів виконавчої влади, так і органів місцевого самоврядування, а саме:

- з дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними;

- надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Заявник, звертаючись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, послався на положення статей 52, 379 КАС України та Закону України № 1423-ІХ.

Оцінюючи наведені ним аргументи, суд дійшов висновку, що ці правові норми не можуть бути визнані підставою для задоволення поданої ним заяви.

Так, як вже було зазначено, судове рішення у справі № 240/9214/19 було ухвалено стосовно індивідуально визначеної земельної ділянки площею 14,1000 га з кадастровим номером 1822083500:01:001:0392. Як стверджує відповідач, земельна ділянка площею 14,1000 га з кадастровим номером 1822083500:01:001:0392 перенесена до архівного шару, у зв`язку з чим утворені нові земельні ділянки, які передані у приватну власність.

Будь-яких доказів, що земельна ділянка з кадастровим номером 1822083500:01:001:0392 була передана Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області Станишівській сільській раді Житомирського району Житомирської області у матеріалах справи не міститься.

Зважаючи на це, відсутні підстави для висновку, що Станишівська сільська рада є компетенційним адміністративним правонаступником Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області стосовно індивідуально визначеної земельної ділянки з кадастровим номером 1822083500:01:001:0392 та набула повноважень щодо розпорядження земельною ділянкою, яка була предметом спору у цій справі. Висновок про передачу компетенційних повноважень до органу місцевого самоврядування був би допустимий лише стосовно земельної ділянки, ознакою якою було б виключно перебування такої земельної ділянки у комунальній власності без наявності її ідентифікуючих ознак.

Наведене свідчить про відсутність правових підстав для задоволення поданої заяви про заміну сторони виконавчого провадження у порядку виконання судового рішення.

Судом також враховується, що згідно частин 1, 4 статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Дані норми кореспондуються з положеннями ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження."

Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.

Таким чином, правонаступництво на стадії виконавчого провадження можливе лише до його закінчення. У матеріалах справи містяться відомості про закінчення виконавчого провадження у цій адміністративній справі постановою від 23.12.2022 року ВП №61370192. Отже, зважаючи на закінчення виконавчого провадження, заміна сторони правонаступником є неможливою.

Вимога заявника про відновлення виконавчого провадження відносно правонаступника боржника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області не підлягає вирішенню в порядку ст. 379 КАС України. У свою чергу, процесуальним Кодексом встановлені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, визначені у ст. 287 КАС України. Заявником доказів оскарження постанови від 23.12.2022 року ВП №61370192 про закінчення виконавчого провадження відповідно до встановленої процедури також надано не було.

Отже, за умови існування чинної постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, заява про заміну сторону виконавчого провадження задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 52, 243, 248, 379 КАС України, суд

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 240/9214/19.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 09.10.2023.

Суддя Н.М. Майстренко