Рішення

від 09.10.2023 по справі 300/4659/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2023 р. справа № 300/4659/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Могили А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про визнання протиправним та скасування рішення Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти №16 (29) від 24.05.2023 та рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 27.06.2023 про виявлення порушення академічної доброчесності у вигляді академічного плагіату у дисертації ОСОБА_1 на тему "Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932-1933 років в УСРР".

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначила, що в її дисертаційному дослідженні відсутні факти фальсифікації, фабрикації та академічного плагіату. Керівництво Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та члени його Комітету з питань етики грубо порушили вимоги чинного законодавства, зокрема щодо процедури розгляду скарги та прийняли спірні протиправні рішення. Зазначила, що 24.12.2021 успішно захистила докторську дисертацію. Після захисту дисертації до Міністерства освіти і науки України звернулися ОСОБА_2 і інші з заявою про нібито наявні у докторській дисертації фальсифікації, фабрикації та плагіат. 31.10.2022 скаржники ОСОБА_3 та інші подали повторну скаргу, повторний розгляд якої відбувся 24.05.2023. Відповідно до п.45 постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 №1197 можливий повторний розгляд питання щодо позбавлення особи наукового ступеня у МОН України, але тільки за рішення суду із залученням фахівців, які не брали участь у попередньому розгляді. Отже, комітет з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти не мав правових підстав розглядати скаргу по якій вже прийнято законне рішення.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов до суду 14.08.2023. Позовні вимоги не визнав. Зазначив, що 01.11.2022 до Національного агентства надійшла колективна скарга від заступника директора інституту історії України НАН України Г.Боряка та інших щодо виявлення в захищеній 24.12.2021 дисертації ОСОБА_1 , поданої на здобуття наукового ступеню доктора історичних наук, фактів академічного плагіату, фабрикацій та фальсифікацій. Зазначена колективна скарга була подана повторно, так як скарга подана 26.09.2022 тими ж скаржниками з того ж питання була відхилена Комітетом з питань етики через її невідповідність пункту 6 Порядку розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, затвердженого рішенням Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 21.06.2022. Після надходження скарги 01.11.2022, секретаріат Нацагентства здійснив перевірку та підготував звіт про результати перевірки скарги, який разом із скаргою передав на розгляду Комітету з питань етики Нацагентства, який на своєму засіданні ухвалив рішення про прийняття скарги до розгляду, обрав доповідача та доручив секретаріату здійснити перевірку викладених у скарзі відомостей. Копію скарги було надіслано університету ОСОБА_4 в Переяславі, як закладу, в якому відбувся захист дисертаційного дослідження та автору дисертації ОСОБА_1 . Секретаріатом Нацагентства було проведене якісно-кількісне дослідження тексту дисертації позивача на основі якого було прийняте рішення від 24.05.2023 про винесення на розгляд Нацагентства подання про виявлення у дисертації позивача фактів академічного плагіату. Нацагентство на своєму засіданні 27.06.2022 розглянуло дане подання та вирішило звернутися до Міністерства освіти і науки України щодо позбавлення ОСОБА_1 наукового ступеня доктора історичних наук. Наведене підтверджує, що Нацагентство здійснило перевірку фактів, викладених у колективній скарзі з чітким додержанням норм законодавства та відповідно до покладених на нього функцій, а твердження позивача про порушення під час розгляду скарги є надуманими та нічим не підтвердженими. Представник відповідача також вказала на непідсудність даного спору адміністративному суду, тож просила закрити провадження у справі (т.1, а.с.172-190).

У відповіді на відзив, який надійшов до суду 25.08.2023, позивач зазначила, що питання позбавлення диплома доктора історичних наук можливе лише за рішенням суду. Вказала на її переслідування скаржниками, котре пов`язано з розкриттям злочинів комуністичного режиму, встановлення історичної правди та оприлюднення їх наслідків 10,5 млн. знищених українців. До того ж, захист її докторської дисертації відбувся відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 №567, якою не передбачено поняття академічний плагіат. Просила позов задовольнити (т.2, а.с.95-129).

В запереченні на відповідь на відзив, яке надійшло 07.09.2023, Нацагентство зазначило, що позивач плутає поняття присудження наукового ступеня доктора наук та позбавлення наукового ступеня. Відповідно до ч.7 ст.28№ Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня у разі встановлення фактів зокрема академічного плагіату Нацагенством здійснюється у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Нацагентство лише встановило факт плагіату, позбавлення наукового ступеня здійснює Міністерство освіти і науки України. При цьому, у МОН України звернення щодо порушення вимог з питань авторського права, академічного плагіату розглядаються безстроково. Незалежно від періоду часу коли відбувся захист дисертації, законодавством передбачена можливість перевірки її на наявність фактів академічного плагіату.

Ухвалою суду від 19.09.2023 в задоволенні заяви про закриття провадження у справі, клопотання про передачу справи за підсудністю, поданих представником відповідача відмовлено.

Судом 21.09.2023 також постановлено ухвалу про витребування в Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Порядку розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, затверджений на засіданні Національного агентства 21.06.2022, в первинній редакції, а також всі протоколи, якими вносилися зміни до нього.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи, дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

Позивачу згідно з Протоколом від 22.02.2016 №6 засідання Вченої ради ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" було затверджено тему дисертаційного дослідження "Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932-1933 років в УСРР" за спеціальністю 07.00.01 історія (т.2, а.с.135).

На підставі рішення Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 06.06.2022 ОСОБА_1 отримала диплом доктора наук як така, що захистила дисертацію за спеціальністю історія України та здобула науковий ступінь доктора історичних наук (т.1, а.с.56).

До Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (далі Національне агентство) 26.09.2022 надійшла колективна скарга від заступника директора інституту історії України НАН України Г.Боряка, завідувачки відділу Інституту історії України НАН України Л.Якубової, старшого наукового співробітника Інституту історії України НАН України Г.Єфіменка, провідного наукового співробітника Інституту історії України НАН України ОСОБА_5 (надалі скарга ОСОБА_6 та інших) щодо виявлення в захищеній 24.12.2021 на засіданні спеціалізованої вченої ради університету Григорія Сковороди в Переяславі дисертації ОСОБА_1 на тему "Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932-1933 років в УСРР", поданої на здобуття наукового ступеню доктора історичних наук, фактів академічного плагіату, фабрикації та фальсифікації.

На підставі наданих документів та інформації доповідача Комітет з питань етики Національного агентства встановив, що скарга ОСОБА_6 та інших не відповідає вимогам пункту 6 Порядку розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, затвердженим на засіданні Національного агентства 21.06.2022 (зі змінами) та ухвалив 10.01.2022 рішення №5 про залишення без розгляду скарги (т.1, а.с.199).

Пізніше, 01.11.2022 цими ж авторами, скарга з тих же підстав була подана повторно (т.1, а.с.191-198).

На підставі наданих документів та інформації доповідача Комітет з питань етики Національного агентства 15.11.2022 ухвалив рішення №10, яким прийняв скаргу ОСОБА_6 та інших до розгляду, призначив доповідача та доручив секретаріату Національного агентства здійснити перевірку викладених в скарзі відомостей щодо наявності у дисертації ОСОБА_1 , поданої на здобуття наукового ступеню доктора історичних наук, фактів академічного плагіату, фальсифікації та фабрикації та передати доповідачу звіт перевірки дисертації за допомогою програмних засобів визначення унікальності тексту та інших відомостей по суті скарги (т.1, а.с.200-202).

В свою чергу Національне агентство про прийняття скарги ОСОБА_6 та інших до розгляду повідомило ОСОБА_1 та ОСОБА_7 в Переяславі, заклад, який прийняв рішення про присудження наукового ступеня доктора історичних наук ОСОБА_1 (т.1, а.с.60-89, 203-204).

З Університету Григорія Сковороди в Переяславі надійшов лист від 12.12.2022 в якому ОСОБА_8 зазначив про невідповідність дійсності поданих у скарзі ОСОБА_6 та інших звинувачень у запозиченні методологічного інструментарію (т.1, а.с.57-59, 205-206).

Правом надати пояснення щодо фактів, викладених у скарзі ОСОБА_6 та інших скористалася і позивач (т.1, а.с.207-209).

Пізніше, 17.02.2023 рішенням Комітету з питань етики Національного агентства продовжено розгляд скарги ОСОБА_6 та інших до 15.03.2023, рішенням від 16.03.2023 - продовжено до 16.04.2023, а рішенням від 14.04.2023 - продовжено до 14.05.2023, В свою чергу 12.05.2023 за зверненням ОСОБА_1 . Комітетом з питань етики Національного агентства прийнято рішення про відмову в призупиненні розгляду скарги ОСОБА_6 та інших (т.2, а.с.80).

Для дослідження фактів викладених у скарзі ОСОБА_6 та інших Національне агентство звернулося до ряду закладів вищої освіти та наукових установ з проханням щодо надання профільною кафедрою висновку про наявність або відсутність у дисертації ОСОБА_1 зазначених у скарзі фактів академічного плагіату. У відповідь Національним агентством отримано від закладів (установ) відповіді, копії яких долучено до матеріалів справи (т.1, а.с.211-224, 231-249, т.2, а.с.1-79).

Як зазначає відповідач, при проведенні перевірки використовувалася дисертація ОСОБА_1 надана Університетом Григорія Сковороди в Переяславі (т.1, а.с.227-230).

Комітет з питань етики Національного агентства 24.05.2023 прийняв рішення №16 (29) про внесення на розгляд Національного агентства подання про виявлення у дисертації ОСОБА_1 на тему "Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932-1933 років в УСРР" фактів академічного плагіату (т.1, а.с.30-37).

Позивачем подано скаргу на рішення Комітету з питань етики Національного агентства про скасування такого, а також заяву про перенесення розгляду рішення Комітету до вирішення цього питання в судовому порядку (т.1, а.с.107-119).

Національним агентством засідання щодо розгляду подання його Комітету з питань етики призначено на 27.06.2023, про що повідомлено позивача та ОСОБА_7 в Переяславі (т.2, а.с.88-89).

За результатами розгляду подання Комітету з питань етики від 07.06.2023, рішенням Національного агентства від 27.06.2023, встановлено у захищеній 24.12.2021 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.053.01 дисертації ОСОБА_1 на тему "Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932-1933 років в УСРР", поданої на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук, фактів академічного плагіату. Другим пунктом даного рішення вирішено звернутися до Міністерства освіти і науки України щодо позбавлення ОСОБА_1 наукового ступеня доктора історичних наук (т.1, а.с.121-126, т.2, а.с.91).

Як вбачається з матеріалів справи позивач подала скаргу до Апеляційного комітету Національного агентства про скасування рішення Національного агентства від 27.06.2023 (т.1, а.с.131-142, т.2, а.с.91).

За результатами розгляду скарги Апеляційний комітет 04.09.2023 вирішив відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 .

Вважаючи рішення Національного агентства та його Комітету з питань етики протиправними, позивач звернулася з позовом до суду.

Отже, в цій справі суд має надати оцінку правомірності таких, оцінивши їх через призму верховенства права та критеріїв, які наведені в ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас суд наголошує, що принцип верховенства права підпорядковує державу інтересам людини, а не навпаки. Коли учасником правовідносин виступає держава, остання у суперечці щодо права з будь-якою особою, має поступитися на користь опонента, оскільки вона сама створила ситуацію правової невизначеності і порушила в такий спосіб принцип верховенства права.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі "Голдер проти Сполученого Королівства", згідно з якою саме "небезпідставність" доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.

Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжена обов`язком довести "небезпідставність" своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого вона звернулася до суду, надавши відповідні докази, зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.

Обґрунтовуючи протиправність рішень, позивач зазначає, що:

- повторний розгляд питання щодо позбавлення особи наукового ступеня здійснюється лише за рішенням суду;

-захист дисертаційного дослідження проходив за процедурою та вимогами, викладеними у постанові Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів" від 24.07.2013 №567, де розділ "позбавлення наукових ступенів" був виключений;

- Порядок розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, затверджений рішенням Національного агентства від 21.06.2022, тобто після захисту дисертації, не пройшов державну експертизу та незареєстрований в Міністерстві юстиції України;

- недотриманий п.40 постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 №44 за яким Національне агентство має право скасувати рішення про присудження ступеня доктора філософії в зв`язку з порушенням порядку захисту протягом шести місяців з дня наказу закладу (не МОНУ) про видачу диплома, тобто з 24.12.2021. Комітет з питань етики повідомлення про порушення процедури захисту розглядає протягом трьох місяців;

- при розгляді скарги ОСОБА_6 та інших Національним агентством порушено норми Закону України "Про звернення громадян".

В свою чергу позиція відповідача зводиться до наступного:

- Національне агентство здійснило перевірку фактів, викладених у скарзі ОСОБА_6 та інших з чітким додержанням норм законодавства;

- Порядок розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, затверджений рішенням Національного агентства від 21.06.2022 не є нормативно-правовим актом, а є виключно внутрішнім документом та не підлягає державній реєстрації;

- постанова Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 №44 Національним агентством не застосовувалася, тож строки розгляду звернень щодо академічного плагіату, визначені в ній, не підлягають застосовуванню до даних правовідносин;

- згідно Порядку присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 №1197, у Міністерстві освіти і науки України звернення щодо академічного плагіату розглядають безстроково. З посилань позивача можна зробити висновок, що скарги щодо академічного плагіату Міністерством вже розглядалися, однак це мало місце до присвоєння їй наукового звання;

- Закон України "Про звернення громадян" не може застосовуватися до порядку розгляду скарг щодо фактів академічного плагіату. Порядок розгляду скарг щодо академічного плагіату врегульовано постановами Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 №1197 та від 12.01.2022 №44.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам суд зазначає наступне.

Засади регулювання освіти визначаються законами України "Про освіту" та "Про вищу освіту", які є спеціальними у спірних відносинах і які, як одну з засад державної політики у сфері освіти та один з принципів освітньої діяльності, закріплюють академічну доброчесність.

Дотримання академічної доброчесності та забезпечення її дотримання здобувачами освіти в освітньому процесі та науковій діяльності є одним з обов`язків педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників (стаття 54 Закону України "Про освіту" та стаття 58 Закону України "Про вищу освіту") і передбачає, окрім іншого, посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей (стаття 42 Закону України "Про освіту").

Оприлюднення ж (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства, у розумінні норм абзацу першого частини четвертої статті 42 Закону України "Про освіту" є академічним плагіатом і вважається порушенням академічної доброчесності, за що педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнені до академічної відповідальності та інших видів відповідальності, передбачених законом.

Статус Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти визначено Законом України від 1 липня 2014 року №1556-VII "Про вищу освіту" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон №1556-VII).

Так, статтею 17 цього Закону передбачено, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є постійно діючим колегіальним органом, уповноваженим цим Законом на реалізацію державної політики у сфері забезпечення якості вищої освіти.

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є юридичною особою публічного права, яка діє згідно з цим Законом і статутом, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 12 Закону №1556-VII управління у сфері вищої освіти у межах своїх повноважень здійснюється, зокрема Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

Згідно з ч. 6 ст. 6 Закону №1556-VII до захисту допускаються дисертації (наукові доповіді), виконані здобувачем наукового ступеня самостійно. Виявлення в поданій до захисту дисертації (науковій доповіді) академічного плагіату є підставою для відмови у присудженні відповідного наукового ступеня.

Виявлення академічного плагіату у захищеній дисертації (науковій доповіді) є підставою для скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня та видачу відповідного диплома. Якщо дисертація (наукова доповідь), в якій виявлено академічний плагіат, була захищена у постійно діючій спеціалізованій вченій раді, науковий керівник (консультант), офіційні опоненти, які надали позитивні висновки про наукову роботу, та голова відповідної спеціалізованої вченої ради позбавляються права брати участь у роботі спеціалізованих вчених рад строком на два роки, а заклад вищої освіти (наукова установа) позбавляється акредитації відповідної постійно діючої спеціалізованої вченої ради та права створювати разові спеціалізовані вчені ради строком на один рік. Якщо дисертація (наукова доповідь), в якій виявлено академічний плагіат, була захищена у разовій спеціалізованій вченій раді, науковий керівник, члени цієї ради та офіційні опоненти, які надали позитивні висновки про наукову роботу, позбавляються права брати участь у роботі спеціалізованих вчених рад строком на два роки, а заклад вищої освіти (наукова установа) позбавляється права створювати разові спеціалізовані вчені ради строком на один рік.

Скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня у разі виявлення академічного плагіату здійснюється Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти за поданням Комітету з питань етики у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та може бути оскаржене відповідно до законодавства.

У складі Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти утворюються Комітет з питань етики, Апеляційний комітет, а також інші комітети, що формуються з числа членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Комітет з питань етики розглядає питання академічного плагіату і вносить відповідні подання до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти. Апеляційний комітет розглядає звернення, заяви і скарги щодо діяльності та рішень спеціалізованих вчених рад і вносить відповідні подання до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти (ч. 9 ст. 19 Закону №1556-VII).

Згідно з п.7.1 Положення про Комітети Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, затвердженого Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти 25.02.2019 (далі - Положення), Комітети мають право, зокрема приймати рішення, ухвалювати рекомендації, надавати висновки та вчиняти інші дії з метою виконання покладених на комітети завдання.

В пункті 11.1 Положення передбачено, що за результати розгляду питань на засіданнях комітетів приймаються: рішення, рекомендації, висновки.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Повноваження комітетів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти" Переліку та повноважень комітетів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, який є додатком до Положення про комітети Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, затвердженого протоколом засідання №2 Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 25.02.2019, Комітет з питань етики:

-розглядає звернення, заяви і скарги щодо виявлення академічного плагіату, фабрикацій, фальсифікацій та інших порушень академічної доброчесності;

- виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством.

Порядок розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, затверджений рішенням Національного агентства від 21.06.2022 (надалі Порядок).

На виконання ухвали суду, відповідачем надано даний Порядок в редакції, що діяла на момент розгляду скарги ОСОБА_6 та інших щодо академічного плагіату у науковій дисертації позивача (т.4, а.с.77-128).

Відповідно до пункту 7 цього Порядку датою подання скарги/повідомлення щодо наявності у дисертації та/або наукових публікаціях, в яких висвітлені наукові результати дисертації, фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації є дата надходження скарги/повідомлення до Національного агентства.

В даному випадку скарга ОСОБА_6 та інших про факти академічного плагіату в науковій дисертації ОСОБА_1 на тему "Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932-1933 років в УСРР" надійшла до Національного агентства 01.11.2022 (т.1, а.с.191-198).

Дотримуючись вимог пункту 10 Порядку Комітет з питань етики Національного агентства 15.11.2022 ухвалив рішення №10, яким прийняв скаргу до розгляду, призначив доповідача та доручив секретаріату Національного агентства здійснити перевірку викладених в скарзі відомостей щодо наявності академічного плагіату в цій дисертації ОСОБА_1 (т.1, а.с.200-202).

Отже, 15.11.2023 є датою прийняття скарги до розгляду.

Комітет з питань етики Національного агентства розглядає скаргу/повідомлення у строк до трьох місяців з дня прийняття до розгляду. Цей строк може бути продовжений Комітетом (не більше ніж на один місяць) за мотивованим зверненням доповідача щодо необхідності проведення додаткової перевірки обставин та/або матеріалів справи, проведення експертизи (пункт 11 Порядку).

Тобто загальний строк розгляду скарги Комітетом з питань етики Національного агентства не може перевищувати чотири місяці.

У випадку розгляду скарги ОСОБА_6 та інших про академічний плагіат наукової дисертації позивача такий розгляд Комітетом повинен був завершитися до 15.03.2023.

Однак, як свідчать матеріали справи, рішенням Комітету з питань етики Національного агентства від 17.02.2023 продовжено розгляд скарги ОСОБА_6 та інших до 15.03.2023, рішенням від 16.03.2023 - до 16.04.2023, а рішенням від 14.04.2023 - до 14.05.2023 (т.2, а.с.80).

Відповідно до пункту 13 Порядку доповідач, визнавши зібрані матеріали з перевірки скарги/повідомлення достатніми для її розгляду по суті, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення строку, визначеного у пункті 11 Порядку, вносить на розгляд Комітету мотивований проєкт рішення Комітету із доданими матеріалами перевірки відомостей, викладених у скарзі/повідомленні. Якщо зібраних матеріалів з перевірки скарги/повідомлення недостатньо для її розгляду по суті, доповідач вносить мотивоване звернення щодо необхідності проведення додаткової перевірки обставин та/або матеріалів справи чи проведення експертизи. У разі подання мотивованого звернення Комітет на найближчому засіданні приймає рішення про продовження строку розгляду справи або у випадку визнання звернення необґрунтованим про заміну доповідача із визначенням розумних строків для подання проєкту рішення Комітету, але не більше одного місяця.

Тобто навіть з урахуванням продовження строку розгляду скарги згідно з пунктом 13 Порядку, такий не повинен був тривати довше 15.04.2023. Всупереч цьому розгляд скарги ОСОБА_6 та інших про факти академічного плагіату в дисертації позивача тривав близько шести місяців, що є неприпустимим. Комітетом розгляд вказаної скарги на засіданні призначений лише на 24.05.2023.

Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи суд констатує про недотримання Комітетом з питань етики Національного агентства форми реалізації наданих йому повноважень та грубе порушення положень Порядку розгляду скарги, які містять обмеження щодо часу проведення такої перевірки.

В матеріалах справи містяться рішення Комітету з питань етики Національного агентства у яких йдеться про звернення доповідача за скаргою ОСОБА_6 та інших щодо необхідності продовження строку її розгляду, однак відповідач не надав суду жодних доказів того, що такий тривалий розгляд скарги все ж був виправданий, а звернення доповідача вмотивованим, адже аналіз наведених норм, чинного на час виникнення спірних відносин законодавства, свідчить про те, що функції цього Комітету не містять владної складової, він лише здійснює перевірку викладених у скарзі відомостей щодо наявності у дисертації академічного плагіату.

В свою чергу результати перевірки підлягають розгляду та оцінці Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти, яке безпосередньо і приймає рішення про виявлення або не виявлення в дисертації, за якою присуджено науковий ступінь доктора (кандидата) наук академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, а також рішення про звернення, у разі виявлення, до Міністерства освіти і науки України про позбавлення особи відповідного наукового ступеня.

Суд зазначає, що недотримання Порядку розгляду скарги у вимірі зазначених спірних правовідносин, мети, значення та розгляду, за наслідками якої науковець втрачає науковий ступінь, не може і не повинно визнаватися формальним порушенням. Порушення Комітетом з питань етики Національного агентства процедури розгляду скарги, на переконання суду є однією із підстав скасування рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого за результатами розгляду скарги.

Надаючи правову оцінку рішенню Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти №16 (29) від 24.05.2023 та рішенню Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 27.06.2023 про виявлення порушення академічної доброчесності у вигляді академічного плагіату у дисертації ОСОБА_1 на тему "Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932-1933 років в УСРР", суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 23 Порядку за наслідками розгляду справи Комітет з питань етики Національного агентства на закритій частині засіданні прийняв рішення про внесення на розгляд Національного агентства подання про виявлення в дисертації ОСОБА_1 , за результатами захисту якої було присуджено науковий ступінь доктора наук, академічного плагіату.

Далі, згідно з пунктом 29 Порядку Національне агентство за результатами розгляду подання Комітету з питань етики прийняло рішення про виявлення в дисертації, за якою присуджено позивачу науковий ступінь доктора наук, академічного плагіату та про звернення до Міністерства освіти і науки України про позбавлення позивача відповідного наукового ступеня.

Копія рішення Національного агентства про виявлення в дисертації, за якою було присуджено науковий ступінь доктора (кандидата) наук та/або наукових публікаціях, зарахованих за її темою, академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, надсилається до Міністерства освіти і науки України разом із супровідним листом і зверненням про позбавлення відповідного наукового ступеня. У зверненні наводяться результати проведеного аналізу доказів, які підтверджують факт фабрикації, фальсифікації та/або результати проведеного аналізу виявлених за допомогою відповідного програмного забезпечення фрагментів збігів щодо неправомірного використання наукових текстів, ідей, розробок, наукових результатів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання, посилання на норми законодавства (пункт 33 Порядку).

Розглядаючи скаргу ОСОБА_6 та інших, в якій наводилися відомості про порушення позивачем академічної доброчесності, відповідач мав надавати оцінку фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність академічного плагіату в науковій дисертації позивача, використовуючи відомості, отримані з будь-яких джерел у порядку, встановленому законодавством.

З цього приводу суд звертає увагу на те, що Університетом Григорія Сковороди в Переяславі, відповідно до Положення про університет, проведено перевірку на оригінальність тексту дисертації ОСОБА_1 , яка становить 89,5% (де 80-100% висока унікальність), 10,5% схожості це назви партійних і радянських документів доби Голодомору-геноциду, загальновідомі факти, формулювання методологічної основи дослідження.

Висновки про відсутність у дисертаційному дослідження ОСОБА_1 академічного плагіату надали переважна більшість вищих навчальних закладів/наукових установ до яких зверталося Національне агентство з метою перевірки фактів скарги ОСОБА_6 та інших.

Водночас Національне агентство та його Комітет з питань етики, стверджуючи про факти академічного плагіату в дисертації ОСОБА_1 (без наведення об`єктивних даних) не обґрунтували та не підтвердили належними, допустимим доказами, що за результатами розгляду скарги, оригінальність тексту наукової роботи становить менше 80%, обмежившись наведенням збігів у поданій таблиці, долученій до скарги.

У процесі надання юридичної оцінки рішенням, як Комітету з питань етики, так і Національного агентства, суд має повну юрисдикцію, яка не обмежується тільки з`ясуванням наявності визначених формальних підстав для скасування таких рішень. Суд мусить також ретельно дослідити дотримання відповідачем під час ухвалення оскаржених рішень вимог щодо їх вмотивованості. Оцінка мотивів та обґрунтованості оскаржених рішень не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Наведена вище позиція також відповідає усталеній практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб`єктів владних повноважень Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював правові позиції, згідно з якими національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди мусять дослідити такі акти, якщо їхня об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (§44 рішення ЄСПЛ від 22 листопада 1995 року в справі "Брайєн проти Сполученого Королівства" (CASE OF BRYAN v. THE UNITED KINGDOM); §§156-157, 159 рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року в справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (CASE OF SIGMA RADIO TELEVISION LTD. v. CYPRUS); §§47-56 рішення ЄСПЛ від 2 грудня 2010 року в справі "Путтер проти Болгарії" (CASE OF PUTTER v. BULGARIA).

Скарга ОСОБА_6 та інших про академічний плагіат, фабрикації та фальсифікації у дисертаційному дослідженні ОСОБА_1 на тему "Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932-1933 років в УСРР" не реєструвалася як нова і на її підставі не вирішувалося питання академічної доброчесності на підставі нових даних. За змістом ця скарга фактично ідентична скарзі, яку ці ж автори скеровували до Міністерства освіти і науки України до присудження ОСОБА_1 наукового ступеня доктора історичних наук.

Порядок присудження наукових ступенів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 №567 (надалі Порядок №567). Ця Постанова діяла до 31.12.2021, тобто захист ОСОБА_1 проходив за процедурою та вимогами затвердженого нею Порядку.

Відповідно до пункту 6 Порядку №567 наукові ступені доктора і кандидата наук присуджують спеціалізовані вчені ради за результатами прилюдного захисту дисертацій.

МОН затверджує рішення спеціалізованих вчених рад про присудження наукових ступенів і видає дипломи доктора та кандидата наук.

Спеціалізована вчена рада несе відповідальність за обґрунтованість прийнятих нею рішень і забезпечує високий рівень вимогливості під час розгляду дисертацій та проведення їх захисту.

У разі порушення спеціалізованою вченою радою вимог нормативно-правових актів з питань присудження наукових ступенів доктора або кандидата наук МОН вживає відповідних заходів аж до скасування рішення ради.

Згідно з абзацами другим і третім пункту 14 Порядку №567 у разі виявлення текстових запозичень, використання ідей, наукових результатів і матеріалів інших авторів без посилання на джерело дисертація знімається з розгляду незалежно від стадії проходження без права її повторного захисту. Виявлення в дисертації, авторові якої вже видано диплом доктора чи кандидата наук, текстових запозичень без посилання на джерело, є підставою для прийняття рішення про позбавлення його наукового ступеня.

Заклад вищої освіти або наукова установа, в якій виконувалася дисертація або до якої був прикріплений здобувач, проводить попередню експертизу дисертації та робить висновок про наукову та практичну цінність її результатів (пункт 16 Порядку №567).

Рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня вважається позитивним, якщо за нього проголосувало не менш як три чверті членів ради, які брали участь у засіданні (абзац 2 пункту 22 Порядку №567).

Відповідно до пункту 26 Порядку №567 у МОН розглядаються документи атестаційних справ здобувачів наукових ступенів та проводиться експертиза дисертацій з метою здійснення контролю за дотриманням спеціалізованими вченими радами вимог нормативно-правових актів з питань атестації наукових кадрів, про що готується висновок, який подається на розгляд атестаційної колегії МОН.

МОН може надсилати дисертацію та атестаційну справу здобувача для додаткового розгляду (колективного рецензування):

до іншої спеціалізованої вченої ради в установленому МОН порядку;

до закладу вищої освіти або наукової установи.

Додатковому розгляду (колективному рецензуванню) обов`язково підлягає докторська дисертація, яка за рішенням МОН подана спеціалізованій вченій раді раніше п`ятирічного строку після здобуття наукового ступеня кандидата наук.

Якщо під час проведення експертизи дисертації встановлено порушення спеціалізованою вченою радою вимог нормативно-правових актів з питань атестації наукових кадрів, то МОН скасовує рішення ради про присудження наукового ступеня, вживає заходів, зокрема:

вказує на недоліки під час розгляду дисертації та проведення її захисту;

звужує профіль ради;

пропонує керівнику закладу вищої освіти або наукової установи, в якій утворено раду, подати інші кандидатури для призначення голови ради, його заступника або вченого секретаря;

позбавляє офіційних опонентів, членів комісії ради з попереднього розгляду права участі в атестації наукових кадрів;

припиняє діяльність ради з визначенням строку, протягом якого нове клопотання про утворення ради не подається.

Атестаційна справа здобувача наукового ступеня та дисертація, які розглядаються МОН, не можуть бути зняті з розгляду здобувачем чи відкликані радою, у якій відбувся захист дисертації.

Здобувач має право ознайомитися з висновком після прийняття рішення МОН про видачу (відмову у видачі) відповідного диплома. Копія висновку видається МОН у місячний строк на прохання здобувача.

Якщо рішення ради про присудження наукового ступеня скасовано МОН, то дисертація може бути подана до захисту повторно до іншої спеціалізованої вченої ради після доопрацювання не раніше ніж через рік з дня прийняття такого рішення МОН. Захист такої дисертації відбувається за погодженням з МОН.

Будь-які пропозиції і заяви щодо додаткової оцінки дисертацій та атестаційних справ розглядаються МОН до прийняття рішення (пункт 28 Порядку №567).

Поняття академічного плагіату знайшло своє відображення і в Порядку присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 №1197 (надалі Порядок №1197).

Якщо докторська рада встановила наявність академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації в докторській дисертації та/або наукових публікаціях, зарахованих за її темою, заява про зняття докторської дисертації із захисту не приймається. У такому разі докторська рада приймає рішення про відмову у присудженні наукового ступеня доктора наук (абзац 4 пункту 21 Порядку №1197).

Як свідчать матеріали справи ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 21.01.2022 звернуталися до Міністерства освіти і науки України із скаргою щодо нібито наявного у дисертації ОСОБА_1 на тему "Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932-1933 років в УСРР" плагіату та фабрикації (т.4, а.с.154-178).

У своїй заяві (скарзі) з додатками до Міністра освіти та науки України С. Шкарлета, скаржники просили провести додаткову експертизу цієї дисертації ОСОБА_1 та скасувати рішення спеціалізованої вченої ради Д.27.053.01 Університету Григорія Сковороди в Переяславі про присудження ОСОБА_1 наукового ступеня доктора історичних наук.

Копії скарги також було надіслано директору департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації МОН ОСОБА_12 ; голові експертної ради МОН з історичних наук ОСОБА_13 ; голові Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти С.Квіту.

ОСОБА_7 в Переяславі 06.01.2022 звернувся до Міністра освіти та науки України С.Шкарлета з проханням про неупереджений розгляд дисертації ОСОБА_1 та позбавлення права голови Експертної ради ОСОБА_14 та члена цієї ради ОСОБА_10 на участь у засіданні експертної ради історичних наук у зв`язку з конфліктом інтересів (т.4, а.с.179).

Як вбачається з матеріалів справи, Міністерство освіти і науки України, взявши до уваги конфлікт інтересів між головою Експертної ради ОСОБА_15 та ОСОБА_1 , призначило розгляд дисертації двом незалежним закритим спеціалізованим вченим радам: Одеському національному університету імені І.Мечникова та Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф.Кураса НАН України.

За висновком комісії Одеського національного університету імені І.Мечникова від 04.04.2022 за №06.01-01-384 дисертація ОСОБА_1 відповідає вимогам п.9, 10, 12,13 Порядку присудження наукових ступенів, затвердженого Постановою КМУ №567 від 24.07.2013 (зі змінами), а її авторка ОСОБА_1 заслуговує на присудження наукового ступеня доктора історичних наук (т.4, а.с.139-144).

За висновком комісії Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України від 03.05.2022 рішення спеціалізованої вченої ради Університету Григорія Сковороди в Переяславі про присудження ОСОБА_1 вченого ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.01- історія України, є обґрунтованим (т.4, 139-141). Комісія відзначила, що дисертація "Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 19321933 років в УСРР" оформлена відповідно до вимог, затверджених Постановою КМУ №567 від 24.07.2013 (зі змінами).

Розглянувши скаргу з додатками, докторську дисертацію, рішення спеціалізованої вченої ради Університету Григорія Сковороди в Переяславі, вказані експертні висновки закритих спеціалізованих вчених рад (колективні рецензії), МОН України 06.06.2022 прийняло рішення, щодо присудження ОСОБА_1 ступеня доктора історичних наук (т.4, а.с.137).

Після цього, 18.06.2022, МОН України надало відповідь ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_10 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , зазначивши, що розгляд документів атестаційної справи ОСОБА_1 та експертиза її дисертації на тему "Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932-1933 років в УСРР" на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.01 "Історія України" були проведені у відповідності до вимог Порядку присудження наукових ступенів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 №567. Всі звернення було долучено до матеріалів атестаційної справи ОСОБА_1 та враховано під час її розгляду (т.4, а.с.134 на звороті).

Отже, враховуючи позитивні висновки, які надійшли за результатами додаткового розгляду (колективного рецензування), Атестаційна колегія Міністерства освіти і науки України 06.06.2022 затвердила рішення спеціалізованої вченої ради Д 27.53.01 Університету Григорія Сковороди в Переяславі про присудження ОСОБА_1 наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.01 "Історія України" (т.4, а.с.137).

Повертаючись до спірних в цієї справі рішень, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_6 та інших, скерована до Національного агентства вже 01.11.2023 по суті носить інформативний характер, адже виключно містить аргументи щодо академічного плагіату в дисертації ОСОБА_1 на ту ж тему, котрі були заявлені МОН України ще в січні 2022 року, де Міністерство перевіривши повно та всебічно доводи, викладені у скарзі, фактів плагіату не підтвердило.

Підсумовуючи наведене суд зазначає, що крізь призму фактичних обставин цієї справи приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави повторно надавати оцінку фактам викладеним в скарзі на наявність/відсутність академічного плагіату у дисертації ОСОБА_1 на тему "Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932-1933 років в УСРР", після дослідження таких Міністерством освіти і науки України.

Суд розцінює скаргу ОСОБА_6 та інших як інструмент для втручання відповідача в рішення про присудження наукового ступеня ОСОБА_1 , оскільки скаржники, заявляючи про плагіат, не повідомили жодних нових від фактичних обставин, які існували, але були залишені поза увагою на час розгляду аналогічної скарги, поданої ними до Міністерства освіти і науки України, та/або з`явилися згодом і можуть мати значення для прийняття рішення щодо позбавлення позивача наукового ступеня доктора історичних наук.

Суд вважає що у спірних правовідносинах Національним агентством та його Комітетом з питань етики не дотримано принципу верховенства права. Дотримання цього принципу полягає в тому, що особа не може нести відповідальність, окрім, як у разі явного порушення закону, який повинен забезпечувати визначеність та передбачуваність, щоб ним могли керуватися громадяни під час вчинення дій чи ведення справ, і який не повинен дозволяти карати особу ретроспективно.

Принцип правової визначеності є однією зі складових частин принципу верховенства права, керівною засадою під час здійснення адміністративними органами своїх владних обов`язків та повноважень.

Правова визначеність як елемент верховенства права постулюється в таких проявах, як непорушність і нескасовуваність набутих законних прав ( ОСОБА_20 ).

На переконання суду, після проведення перевірки дисертаційного дослідження ОСОБА_1 на тему "Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932-1933 років в УСРР" на наявність академічного плагіату і не виявлення такого під час присудження Міністерством освіти і науки України наукового ступеня - доктора історичних наук, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти в супереч зазначеним принципам, протиправно розглянуло скаргу ОСОБА_6 та інших і прийняло спірні рішення.

У зв`язку з вищенаведеним суд приходить до висновку про протиправність та скасування спірних рішення Комітету з питань етики Національного агентства №16 (29) від 24.05.2023 та рішення Національного агентства від 27.06.2023.

Окремо суд вважає за необхідне звернути увагу на рішення Апеляційного комітету Національного агентства, який допущені порушення не виправив, обмежившись лише висновком про відсутність порушень процедури розгляду, а також не підтвердження факту прийняття рішення Національного агентства на підставі документів, що містять неправдиву інформацію.

Як судом зазначалося вище, рішенням Апеляційного комітету від 04.09.2023 за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 08.07.2023 на рішення Національного агентства від 27.06.2023 про виявлення порушення академічної доброчесності у вигляді академічного плагіату у захищеній нею 24.12.2021 дисертації, відмовлено у її задоволенні скарги.

У даному рішенні йдеться, що підставами скасування рішення Національного агентства є:

1)порушення процедури розгляду та ухвалення рішення;

2) прийняття рішення на підставі документів, що містили неправдиву інформацію, про що не було відомо на час прийняття рішення, якщо це суттєво вплинуло або могло вплинути на результат розгляду відповідного питання, за умови належного обґрунтування закладом вищої освіти об`єктивної неможливості такого повідомлення до ухвалення рішення Національним агентством (пункт 3 Порядку оскарження).

Отже, з цього випливає висновок, що Апеляційний комітет зобов`язаний перевірити дотримання процедури розгляду та ухвалення рішення.

Судом попередньо встановлено недотримання Комітетом з питань етики Національного агентства процедури розгляду скарги щодо фактів академічного плагіату.

Указані обставини залишилися поза увагою Апеляційного комітету. Суд зазначає, що процедура розгляду скарги розпочинається з моменту прийняття її до розгляду, а в даному випадку це 15.11.2022, тож посилання в рішенні від 04.09.2023 про перевірку Апеляційним комітетом фактів порушення лише під час прийняття рішення Національним агентством, а не під час прийняття рішення Комітетом з питань етики, який є у складі Національного агентства та виконує повноваження, покладені на нього Національним агентством, є абсолютно безпідставним.

Таким чином, Апеляційний комітет не дотримався обов`язку із безпосереднього, всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин та надання оцінки усім фактам скарги, застосувавши формальний підхід до її вирішення та порушивши правила офіційного з`ясування обставин, з огляду на що обставини заявлені позивачем не були з достовірністю встановлені.

Суд зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів сторін, суд вважає, що позивач довела обґрунтованість позовних вимог. У свою чергу відповідач належними, допустимими та достовірними доказами не довів, що спірні рішення прийняті обґрунтовано, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи все вищенаведене суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та, як наслідок, задоволення позову.

Враховуючи приписи ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує за рахунок бюджетних асигнувань НАЗЯВО на користь ОСОБА_1 1073,60 грн. сплачених судових витрат.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти №16 (29) від 24.05.2023 та рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 27.06.2023 про виявлення порушення академічної доброчесності у вигляді академічного плагіату у дисертації ОСОБА_1 на тему "Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932-1933 років в УСРР".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (код ЄДРПОУ 40927307, вул. Бориса Грінченка, 1, м. Київ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.