Ухвала

від 14.05.2024 по справі 300/4659/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

14 травня 2024 року

м. Київ

справа №300/4659/23

адміністративне провадження №К/990/16660/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Єзерова А.А. та Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти

на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року

у справі №300/4659/23

за позовом ОСОБА_1

до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти

про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про визнання протиправним та скасування рішення Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти №16 (29) від 25 травня 2023 року та рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 27 червня 2023 року про виявлення порушення академічної доброчесності у вигляді академічного плагіату у дисертації ОСОБА_1 на тему "Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932-1933 років в УСРР".

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року позов задоволено повністю.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року скасовано рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти №16 (29) від 24 травня 2023 року і ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

В іншій частині рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року залишено без змін.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (далі - скаржник, Агентство) 29 квітня 2024 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Судом перевірено зарахування коштів на рахунок Державної казначейської служби України.

Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадках: відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу; суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

У касаційній скарзі Агентство зазначає, що судами першої і апеляційної інстанцій під час розгляду справи неправильно застосовані положення частини сьомої статті 28-1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 26 листопада 2015 року №848-VIII (далі - Закон №848-VIII), частини дев`ятої статті 19 Закону України "Про вищу освіту" від 01 липня 2014 року №1556-VII (далі - Закон №1556-VII), Порядку присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2021 року №1197 (далі - Порядок №1197), Порядку присудження наукових ступенів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року №567 (далі - Порядок №567), та порушили положення пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, за відсутності висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Обґрунтовуючи порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм процесуального права, відповідач вважає, що спір не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти не є суб`єктом владних повноважень, не здійснює державно-владних повноважень та не відповідає критеріям, визначеним чинним законодавством, як орган державної влади.

Скаржник вважає необґрунтованим висновки судів першої і апеляційної інстанцій про наявність підстав для повторного надання оцінки фактам, викладеним у скарзі, на наявність/відсутність академічного плагіату у дисертації ОСОБА_1 на тему "Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932-1933 років в УСРР", після дослідження таких Міністерством освіти і науки України.

Відповідач також не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій, які застосовуючи пункт 29 Порядку №567, зазначили, що повторний розгляд дисертації та атестаційної справи у Міністерстві освіти і науки України здійснюється за рішенням суду із залученням фахівців, які не брали участі у попередній експертизі.

Крім того, скаржник вважає необґрунтованим висновок судів першої і апеляційної інстанцій про те, що Національне агентство та його Комітет з питань етики не обґрунтували та не підтвердили належними і допустимим доказами, що за результатами розгляду скарги, оригінальність тексту наукової роботи становить менше 80%, а обмежились лише наведенням збігів у поданій таблиці, долученій до скарги.

Так на думку відповідача, суди першої і апеляційної інстанцій необґрунтовано називали розгляд скарги ОСОБА_2 та інших скаржників повторним розглядом, оскільки залишили поза увагою той факт, що Міністерство освіти і науки України та Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є різними установами, які керуються різними нормативно-правовими актами, мають різну правосуб`єктність та наділені різними повноваженнями. В свою чергу Агентство не підзвітне та не підконтрольне Міністерству освіти і науки України.

Відповідач зазначає, що скарга, яка надійшла до Агентства, та скарга до Міністерства освіти і науки України за змістом та по суті є абсолютно різними, оскільки звертаючись до Міністерства, скаржники просили провести перевірку дисертації позивача та скасувати рішення спеціалізованої вченої рали Д 27.053.01 Університету Григорія Сковороди в Переяславі про присудження ОСОБА_1 ступеня доктора історичних наук, а звертаючись до відповідача скаржники просили провести перевірку дисертації позивача з метою подальшого скасування рішення Міністерства освіти і науки України про присудження наукового ступеня. Тобто судами помилково ототожнено не лише самі скарги, а й процедури розгляду таких скарг і прирівняно повноваження Міністерства освіти і науки України до повноважень Агентства.

До того ж скаржник вказує на частину сьому статті 28-1 Закону №848-VIII, у якій зазначено, що лише Агентство наділене повноваженнями встановлювати факти академічного плагіату щодо вже присудженого наукового ступеня, а Міністерство освіти і науки України у даному випадку приймає рішення на підставі інформації, наданої Агентством.

На думку скаржника, суди першої і апеляційної інстанцій не перевірили дотримання процедури Агентством при встановленні фактів академічного плагіату.

При цьому судами було здійснено втручання у дискрецію відповідача, оскільки суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, адже він не є спеціалізованою установою у відповідній сфері і тому така оцінка виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевіряти лише законність спірного рішення в межах дотримання процедури прийняття такого рішення.

Проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року, з метою перевірки застосування положень частини сьомої статті 28-1 Закону №848-VIII, частини дев`ятої статті 19 Закону №1556-VII, Порядку №1197, Порядку №567, дотримання пункту 1 частини першої статті 238 КАС України та з метою формування відповідного правового висновку Верховним Судом.

Верховний Суд також зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес, а перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року у справі №300/4659/23 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про визнання протиправними та скасування рішень.

2. Витребувати з Івано-Франківського окружного адміністративного суду справу №300/4659/23.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Роз`яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді А.А. Єзеров

С.М. Чиркін