Рішення

від 06.11.2007 по справі 20-8/288-7/056

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-8/288-7/056

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

  справа №

За позовом:          Дитячого спеціалізованого санаторію ім. професора А.А. Боброва

          (98677, м. Алупка, вул. Леніна, 35)

до відповідача:          Приватного малого підприємства „Геліка”

          (99028, м. Севастополь, вул. Дибенко, 9-1)

про          стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 22929,18грн за період з 28.11.2005 по 01.10.2006,

за          Приватного малого підприємства „Геліка”

зустрічним          (99028, м. Севастополь, вул. Дибенко, 9-1)

позовом

до  відповідача:          Дитячого спеціалізованого санаторію ім. професора А.А. Боброва

          (98677, м. Алупка, вул. Леніна, 35)

про           відшкодування збитків та неодержаних доходів (упущеної вигоди),

Суддя Г.П. Ілюхіна

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом:          Нікітіна О.А., представник, довіреність б/н від 23.03.2007;

від відповідача за первісним позовом:          Журавльова О.А., директор, наказ № 1 від 30.01.1993; Позднякова М.М., представник, довіреність б/н від 12.02.2007;

за участю експерта Севастопольського відділення Харківського науково - дослідного інституту  судових експертиз  ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса:          не з'явився;

Суть спору:

23.10.2006 Дитячий спеціалізований санаторій ім. професора А.А. Боброва звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до приватного малого підприємства „Геліка” про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 22929,18грн. за період з 28.11.2005 по 01.10.2006, яка складається з орендної плати та вартості комунальних послуг з посиланням на статті 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 283, 286 Господарського кодексу України, статті 18, 19 Закону країни „Про оренду державного та комунального майна”.

24.11.2006 позивач без дотримання статті 22 Господарського процесуального кодексу України уточнив позовні вимоги, просив стягнути неустойку в розмірі подвійної орендної плати за користування майном після припинення договору оренди згідно з вимогами статті 785 Цивільного кодексу України в сумі 26631,94 грн. (т.1 а.с.92-93).

Зазначена заява позивача про уточнення позовних вимог про стягнення неустойки до розгляду судом не приймається, так як по суті містить додаткову нову вимогу з новим предметом та підставами: „стягнути заборгованість по орендній платі з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 26631,94 грн., з посиланням на статтю 785 Цивільного кодексу України”.

Клопотання про прийняття Уточнення позовних вимог не підлягає задоволенню, так як Заява оформлена без дотримання вимог процесуального закону, не відповідає вимогам статей 22, 54 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких, позивач має право змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від позову в будь-який час до закінчення судового розгляду.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 N 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

Заява про зміну предмету позову не підлягає задоволенню, так як вона оформлена без дотримання вимог процесуального закону, не відповідає статтям 22, 54 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За змістом зазначених норм Господарського процесуального кодексу України  зміна позивачем підстав та предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива.

Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, господарський суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви) (Інформаційній Лист Вищого господарського суду України від 02.06.2006 №01-8/1228).

Крім того, Господарський процесуальний кодекс України не містить такого поняття, як уточнення позовних вимог.

Позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Позовна заява повинна містити, зокрема:

- найменування господарського суду, до якого подається заява;

- найменування (для юридичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб);

- зміст позовних вимог;

- виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; законодавство, на підставі якого подається позов;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, якщо вони необхідні для правильного вирішення спору.

Фактично позивач звернувся з додатковою новою позовною вимогою, яку не можна розглядати як збільшення позовних вимог.

Заява позивача містить нову додаткову вимогу з новим предметом та підставами, тому задоволенню не підлягає.

Позивач не позбавлений можливості звернутись з окремим позовом в загальному порядку з дотриманням статті 54 Господарського процесуального кодексу України.

24.11.2006 приватне мале підприємство „Геліка” звернулось до господарського суду міста Севастополя з зустрічним позовом (вх. № 3120) до Дитячого спеціалізованого санаторію ім. професора А.А. Боброва про відшкодування збитків та неодержаних доходів (упущеної вигоди) в сумі 91627,00грн. та 10958,00грн. відповідно, всього 102585,00грн. (т.1 а. с. 51-55).

Ухвалою від 24.11.2006 зустрічний позов прийнято до провадження для спільного розгляду з первісним позовом у зв`язку з тим, що зустрічний позов взаємно пов`язаний з первісним позовом, суд (т.1 а. с. 111).

24.11.2006 (вх.№33877) Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до суду з заявою про вирішення питання щодо його вступу у справу №20-8/288 в якості третьої особі, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, з позовом до приватного малого підприємства „Геліка” про стягнення заборгованості в сумі 56436,89грн. за період з 27.11.2005 по 24.11.2006 (т.1 а.с.80-81).

Ухвалою від  24.11.2006  Фонд майна  Автономної Республіки Крим залучено  до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, пред`явивши вимоги до приватного малого підприємства „Геліка” про стягнення заборгованості в сумі 56436,89грн. за період з 27.11.2005 по 24.11.2006 (т.1 а.с.111).

Заявою (вх.№1845) Фонд майна Автономної Республіки Крим зменшив позовні вимоги до 51495,09 грн. (т.2 а.с.5-6).

16.02.2007 розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя № 16 справу передано у провадження судді Ілюхіної Г.П. у зв`язку з призначенням судді Ткаченко М.І. на посаду судді Севастопольського апеляційного господарського суду (т.2 а.с.15-17).

Ухвалою суду від 20.02.2007 справу прийнято до провадження суддею Ілюхіною Г.П., справі присвоєно № 20-8/288-7/056, Фонд майна Автономної Республіки Крим зобов'язано надати обґрунтування своїх позовних вимог на предмет спору по справі № 20-8/288-7/056 в порядку статті 26 Господарського процесуального кодексу України  (т.1 а.с.18-19).

Ухвалою суду від 22.03.2007 виділено в окреме провадження позовні вимоги Фонду майна Автономної Республіки Крим  до приватного малого підприємства „Геліка” про стягнення заборгованості в сумі 51495,09грн. за період з 27.11.2005 по 24.11.2006 (справа № 20-7/112) (т.2 арк.с.35-38).

Рішенням господарського суду м Севастополя від 16.05.2007 по справі № 20-7/112 за позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим  до приватного малого підприємства „Геліка” про стягнення заборгованості в сумі 51495,09грн. за період з 27.11.2005 по 24.11.2006 позов задоволено частково: постановлено стягнути з Приватного малого підприємства „Геліка” на користь Фонду майна Автономної Республіки Крим неустойку за користування нерухомим майном в сумі 32560,80 грн., а також  в доход Державного бюджету України  державне мито в сумі  325,61 грн. та  на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр”  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  в сумі 118,00 грн. Рішення набрало законної сили 01.06.2007 (т.3 арк.с.10-12).

Ухвалою суду від 02.04.2007 в порядку пункту 1 частини другої статті 79 Господарського процесуального кодексу України по справі призначено судову бухгалтерсько –економічну експертизу, проведення якої доручено Севастопольському відділенню Харківського  науково дослідницького інституту  судових експертиз  ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, провадження по справі зупинено (т.2 арк.с.57-60).

17.08.2007 (вх.№ 27187) справу повернено до господарського суду м. Севастополя  з висновком судової економічної експертизи № 276 від 09.08.2007, що є підставою для поновлення провадження по справі в порядку частини третьої статті 79 Господарського процесуального кодексу України (т.2 арк.с.132-140).

Ухвалою суду від 17.09.2007 провадження по справі поновлено в порядку частини третьої статті 79 Господарського процесуального кодексу України (т.2 арк.с.141-142).

Клопотанням (вх.№32369), в доводах (вх.№10930), в відзивах (вх.№№ 369, 1844) відповідач вважає, що в період з 27.11.2005 по 09.11.2006 правомірно користувався приміщенням, посилаючись на умови Договору оренди та діюче законодавство України; в порядку статті 78 Господарського процесуального кодексу України надав докази оплати заборгованості по орендній платі та комунальним послугам на суму 27400,00 грн. та визнав заявлену суму позовних вимог в розмірі 22929,00 грн. повністю, погашення здійснено в тому числі в сумі 3500,00 грн. до подачі позову та в сумі 22900,00 грн. –після прийняття позову та порушення провадження у справі, таким чином, заборгованість по орендної платі заявлена позивачем в сумі 22929,18 грн. за період з 28.11.2005 по 01.10.2006 відповідачем сплачена в повному обсязі без урахування судових витрат частково до порушення провадження у справі та в сумі 22900,00 грн. –після порушення провадження по справі, що є підставою для припинення провадження по справі в цій частині по пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодекс України, у зв'язку з відсутністю предмету спору, про що винесено ухвалу (т.1 арк.с. 43-50, 137-139, т.2 арк.с.1-4, 39-40).

Відповідач (позивач за первісним позовом) в відзиві на зустрічний позов та запереченнях на нього (вх.№№35627, 43321) позовні вимоги не визнав по мотивам, викладеним в них, основні з яких полягають в тому, що санаторій ім.. А.А. Боброва взяв на себе зобов'язання надавати комунальні послуги на весь строк дії договору оренди від 29.11.2004, що ним виконувалось до 27.11.2005, договір оренди від 29.11.2004 припинив свою дію і припинилась дія Додаткової угоди до нього від 30.11.2004, тому припинення подачі електричної енергії було правомірним, зобов'язання по відшкодуванню заподіяних збитків лежить на учаснику господарських відносин, який порушив своє господарське зобов'язання, правомірна відмова від зобов'язання не тягне відшкодування збитків, з посиланням на статті 224, 226 Господарського кодексу України та статтю 623 Цивільного кодексу України (т.1 арк.с.115-116, т. 2 арк.с.155-156).

Додаткові документи позивача по зустрічному позову (вх.№49884): бухгалтерська довідка № 1 від 05.11.2007, копія договору № 1 від 08.11.2006, копія кредитного договору № 2031106-КФ від 16.11.2006, копія листу АБ „Морський” № 174/01 від 114.11.2006, копія рішення власника ПМП „Геліка” від 13.12.2006, копія додатку № 1 до Статуту ПМП „Геліка”, копії банківських витягів, квитанції від 15.01.2007, 06.02.2007, 19.02.2007, 01.06.2007, 26.06.2007, копія платіжного доручення № 84 від 15.10.2007 не мають відношення до предмету і підстав позову, так як оформлені і виникли після 09.11.2006 і стосуються фінансового, економічного та статутного капіталу позивача: ПМП „Геліка”, тому не мають правового та доказового значення, тому не приймаються до уваги судом з вищезазначених мотивів (т.3 арк.с.13-40).

Строк вирішення спору по справі продовжувався, розгляд справи відкладався, провадження у справі зупиняло та поновлювалось в порядку статей 69, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників сторін, суд  -

в с т а н о в и в:

З'ясовані наступні обставини:

29.11.2004 між Фондом майна Автономної Республіки Крим та Відповідачем (ПМП „Геліка”) укладено договір оренди державного майна, предметом якого є частина нежилих приміщень загальною площею 617 м2, що розташовані в корпусі ім. П.В. Ізергіна Дитячого спеціалізованого санаторію ім. А.А. Боброва за адресою: м.Алупка, вул. Леніна, 35, визначених як державне майно.

Договором зазначено наступне:

-          Орендодавець з урахуванням того, що вказане майно знаходиться у оперативному управлінні  Позивача по справі, доручає останньому як балансоутримувачу, підписати акт приймання-передачі майна, вказаного в п. 1.1 (згідно з Додатком № 1 до Договору) (пункт 1.1);

-          У випадку припинення дії договору майно повертається орендатором балансоутримувачу (пункт 2.5);

-          Майно вважається повернутим з моменту підписання акту приймання-передачі (пункт 2.6);

-          Оплата орендних платежів здійснюється щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним; отримувачем платежу в розмірі 50%   Державний бюджет України, в розмірі 50% - балансоутримувач (пункт 3.5);

-          Орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки з бюджетом та балансоутримувачем по орендній платі (пункт 5.6);

-          Орендар зобов'язаний  укласти з балансоутримувачем угоду про компенсацію витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю (пункт 5.8);

-          У випадку закінчення дії цього договору оренди Орендатор сплачує в бюджет та балансоутримувачу орендну плату до фактичної передачі майна по акту прийому-передачі (пункт 5.9);

-          В цілях забезпечення виконання зобов'язань Орендар вносить завдаток в сумі 12894,00 грн., який є платежом за три останніх місяці оренди. Завдаток перераховується до Державного бюджету та балансоутримувачу в співвідношенні, визначеному в пункті 3.5. Договору протягом 30 днів з моменту підписання договору. В цей же термін Орендар надає Орендодавцю копії платіжних документів з відміткою банку про оплату. По закінченню основного терміну дії договору  оренди здійснюється перерахунок орендної плати за три останніх місяця з урахуванням індексу інфляції та внесеного Орендарем завдатку. У випадку дострокового припинення договору оренди з вини Орендаря завдаток не повертається (пункт 5.12);

-          Спори, що виникають в ході виконання договору оренди, вирішуються за згодою сторін. Якщо згода не буде досягнута, спір передається на вирішення в господарський суд (пункт 9.2);

-          При належному виконанні зобов'язань за договором, Орендар має переважне право на продовження строку оренди (пункт 10.7.1);

-          Взаємовідносини сторін, що не врегульовані цим Договором, регламентуються діючим законодавством України (пункт 10.8);

-          Договір складено в трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу: Орендодавцю, Орендарю, Санаторію ім. Боброва (пункт 10.9).

Пунктом 10 Договору встановлено строк його дії до 27.11.2005;

Пунктом 10.7 Договору передбачено, що дія договору припиняється в випадках, зокрема, закінчення строку дії (т.1 арк.с.59-66).

30.11.2004 між Балансоутримувачем - Позивачем та Відповідачем (ПМП „Геліка”) укладено Додаткову угоду про компенсацію витрат на надання  комунальних послуг Орендарю по Договору оренди державного нерухомого майна від 29.11.2004, згідно з якою Балансоутримувач на весь термін дії Договору оренди державного нерухомого майна від 29.11.2004 надає Орендарю наступні види комунальних послуг: забезпечує подачу електроенергії, холодної води та вивіз сміття; Орендар компенсує Балансоутримувачу витрати за фактично спожиті комунальні послуги щоквартально та відшкодовує Балансоутримувачу податок на землю (т.1 арк.с.67).

03.04.2006-10.04.2006 рішенням господарського суду м. Севастополя по справі № 20-7/007 за позовом Санаторія ім. А.А  Боброва до ПМП „Геліка”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонд майна Автономної Республіки Крим  про виселення  ПМП „Геліка” із нежитлових приміщень загальною площею 617 кв.м., розташованих  в корпусі № 5 ім. П.В. Ізергіна Дитячого спеціалізованого санаторію ім. А.А. Боброва за адресою: м.Алупка, вул. Леніна, 35 позов задоволено повністю, виселено ПМП „Геліка”  із нежитлових приміщень загальною площею 617 кв.м., що знаходяться в корпусі ім. П.В. Ізергіна Дитячого спеціалізованого санаторію ім. А.А. Боброва за адресою: м. Алупка, вул. Леніна, 35, і передати їх Дитячому спеціалізованому санаторію ім. А.А  Боброва, стягнуто з ПМП “Геліка”  на користь Дитячого спеціалізованого санаторію ім. А.А  Боброва  –85,00 грн. - державного мита та 118,00 грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  (т1 арк.с.102-105).

Крім того, рішенням по справі № 20-7/007 встановлено наступне:

29.11.2004 Балансоутримувач передав майно Відповідачу по справі.

30.11.2004 Додатковою угодою встановлено порядок компенсації комунальних послуг.

22.12.2005 листом за вих. № 08-09/13164 Орендодавець повідомив Орендаря про те, що договір оренди від 29.11.2004 припинив свою дію 27.11.2005 і в зв'язку з відмовою Міністерства охорони здоров'я України дати дозвіл на продовження його дії (лист від 24.11.2005 № 11-03-03/1305) у Фонду майна АР Крим відсутні підстави для продовження строку його дії. Зазначеним листом Орендодавець зобов'язав, на виконання пунктів 2.5, 2.6 Договору, повернути майно балансоутримувачу  –дитячому спеціалізованому санаторію ім. А.А. Боброва та підписати акт приймання-передачі.

Направлення кореспонденції підтверджується реєстром та повідомленням.

14.11.2005 та 24.11.2005 листом за вих. № 11-03-03/1305 Міністерство охорони здоров'я України проінформувало балансоутримувача і орендаря про неможливість продовження строку дії договору оренди.

21.09.2005 та 23.11.2005 листами балансоутримувача Відповідач по справі також сповіщався про те, що після закінчення строку дії договору продовження його не планується, а також про необхідність звільнення відповідних приміщень по закінченню строку дії договору.

10.10.2005 листом вих.№ 08-08/10300 заступник голови Фонду майна Автономної Республіки Крим повідомив директора ПМП „Геліка”, що до Фонду надійшло звернення від адміністрації Дитячого спеціалізованого санаторію ім. А.А. Боброва про те, що передача в оренду державного нерухомого майна, розташованого в корпусі ім. П.В. Ізергіна за адресою: м. Алупка, вул. Леніна, 35, надалі не планується.

06.07.2006 постановою Севастопольського апеляційного господарського суду по справі № 20-7/007 рішення господарського суду м. Севастополя від 03.04.2006-10.04.2006 по справі № 20-7/007 скасовано, в задоволенні позову відмовлено (т.1 арк.с.27-33).

09.11.2006 постановою Вищого господарського суду України по справі № 20-7/007 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.07.2006 по справі № 20-7/007 скасовано, рішення господарського суду м. Севастополя від 03.04.2006-10.04.2006 по справі № 20-7/007 залишено без змін (т.1 арк.с.98-101).

Згідно довідки про наявність дебіторської заборгованості станом на 01.10.2007 у Санаторію ім. Боброва є дебіторська заборгованість в сумі 20929,18 грн. (т.1 арк.с.22, 25).

Згідно платіжних розрахункових документів в період з 21.12.2005 по 09.11.2006 ПМП „Геліка” сплачено 27400,00 грн. заборгованості по орендній платі та комунальним платежом (т.1 арк.с.43-50).

Актами звірки взаєморозрахунків станом на 20.11.2006 заборгованість по орендній платі складала 631,44 грн., по комунальним послугам 937,96 грн., а всього 1569,40 грн. (т.1 арк.с.71-72).

Згідно розрахунку по комунальним послугам, послуги по електричній енергії з січня по липень 2006 року не надавались (т.1 арк.с.73).

Згідно Актів взаємної звірки взаєморозрахунків станом на 20.11.2006 заборгованість відповідача перед позивачем –балансоутримувачем по орендній платі складала 631,44 грн., по комунальним послугам –937,96 грн. (т.1 арк.с.96-97).

Відповідач надав докази погашення зазначених вище сум в 2007 році (т.3 арк.с.2).

14.12.2005 ПМП „Геліка”  вих.№ 2114 повідомило Фонд майна Автономної Республіки Крим та позивача про те, що з 06.12.2005 Балансоутримувач в односторонньому порядку припинив подачу електроенергії та холодної води в приміщення, що орендуються відповідачем, у зв'язку з чим температурний режим будівлі піддає приміщення негативному впливу та ставить їх під загрозу порчі, з посиланням на пункти 5.3, 5.8 Договору оренди та Додаткову угоду від 30.11.2004, з проханням вжити заходи по попередження можливого пошкодження та порчі орендованого майна (т.2 арк.с.52).

Факт відключення відповідача від електропостачання не заперечується позивачем і підтверджується матеріалами справи (т.1 арк.с.62-70, т.2 арк.с.47-54).

13.09.2006 вих.№ 447 позивач запросив відповідача для укладення договору на надання комунальних послуг згідно договору оренди від 29.11.2004 з вимогою оплатити надані рахунки по податку на землю  (т.2 арк.с.54).

06.03.2007 наказом Дитячого спеціалізованого санаторію ім. проф. А.А. Боброва № 37 „Про відключення електроенергії та водопостачання в корпусі В.Ізергіна” в корпусі В.Ізергіна відключено електроенергію та водопостачання з 07.03.2007 (т.2 арк.с.53).

06.05.2007 ПМП „Геліка” платіжним дорученням № 51 оплатило вартість судової економічної експертизи № 276 в сумі 1962,00 грн. (т.3 арк.с.3).

09.08.2007 складено висновок судової економічної експертизи № 276, згідно з яким сума отриманих ПМП „Геліка” збитків від припинення подачу електроенергії у період з 06.12.2005 по 20.07.2006 на об'єкті –корпусі № 5 ім. П. В. Ізергіна Дитячого санаторію ім.. О.О. Боброва, у м. Алупка, А Крим складає 104484,69 грн., з яких: 95247,76 грн. –прямі витрати, пов'язані зі здійсненням основного виду діяльності підприємства та проведенням судового процесу, 9236,93 грн. –сума неотриманого доходу (упущеної вигоди) в порівнянні з 2004-2005 роками; співробітники не отримали збитків, внаслідок відсутності роботи на об'єкті – корпусі № 5 ім. П.В. Ізергіна дитячого санаторію ім.. О.О. Боброва у м. Алупка, АР Крим (т.2 арк.с.133-140).

Спір виник у зв'язку з тим, що після закінчення терміну дії договору оренди від 27.11.2005, балансоутримувач неправомірно відключив орендовані відповідачем приміщення від електропостачання, чим спричинив йому збитки.

Позивач (відповідач по зустрічному позову) вважає, що у нього були відсутні підстави для надання послуг по Додатковій угоді від 30.11.2004 до Договору оренди від 29.11.2004, так як строк дії договору сплив 27.11.2005.

Відповідач (позивач по зустрічному позову) вважає, що позивач (відповідач по зустрічному позову) неправомірно відключив орендовані приміщення від електропостачання, так як до передачі майна по Акту він зобов'язаний надавати послуги, крім того, спір про поновлення, пролонгацію договору оренди розглядався в цей період судовими органами, договір не припинив свою дію.

Правовідносини сторін регулюються статтями 3, 13, 15, 16, 22, 795, 611, 614 Цивільного кодексу України, статями 20, 217, 224 Господарського кодексу України, статтями 2, 5, 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Згідно зі статтею 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства, зокрема, є справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах; не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

Згідно зі статтями 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна  особа  має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого  інтересу,  який  не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Серед способів захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та  інтересу особи  в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Усі вимоги до здійснення цивільного права охоплюються умовою, зазначеною статтею 13 Цивільного кодексу України –здійснення його має відбуватись в межах, встановлених договором або актами цивільного законодавства, адже саме цивільне законодавство встановлює заборону завдавати шкоду іншим особам.

Частина четверта статті 13 Цивільного кодексу України передбачає, що при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватись „моральних засад суспільства”. Поняття „моральні засади суспільства” є продуктом звичаєвого права. Це сукупність звичаїв, яким надана обов'язкова сила актами цивільного законодавства. Категорія „моральні засади суспільства” охоплює як народні звичаї, положення релігії, що домінує у суспільстві, так і офіційну ідеологію суспільства, відображену у Конституції України та інших законодавчих актах України.

Згідно з частиною другою статті 795 Цивільного кодексу України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Як вбачається із змісту позовної заяви та змін до неї, предметом зустрічних позовних вимог позивач визначив стягнення збитків у вигляді прямої матеріальної шкоди, тобто, застосування одного з правових наслідків порушення зобов'язання, передбаченого статтею 611 Цивільного кодексу України та статтею 217 Господарського кодексу України.

Статтею 22 Цивільного кодексу України  передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди та визначено збитки як втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен  відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для визначення підстав застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків (шкоди) суду необхідно з'ясувати наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, розміру збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вину боржника. Звільнення боржника від відповідальності у вигляді збитків за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань безпосередньо пов'язано з наявністю чи відсутністю вище вказаних елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення.

При цьому кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов'язання; натомість на нього покладено обов'язок доведення   факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником, розміру завданих збитків та прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та завданими збитками.

Відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання доводить особа, яка вчинила таке порушення ( частина 2 статті 614 Цивільного кодексу України).

Статтею 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна.

Згідно зі статтею 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, орендодавцями є, зокрема, Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук.

Статтею 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.

Власником спірного майна є держава, органи управління державним майном: Міністерство охорони здоров'я України та Фонд майна Автономної Республіки Крим.

Поведінка позивача –відповідача по зустрічному позову є зловживанням правами.

Балансоутримувач звернувшись з позовними вимогами до Орендаря про стягнення орендної плати 50 % згідно пункту 3.5.2 Договору оренди за період з 28.11.2005 по 01.10.2006 вбачає зобов'язання Орендаря сплачувати орендну плату після закінчення строку дії договору, а своє зобов'язання за цей період ігнорує.

Відключення Орендаря від електропостачання балансоутримувачем здійснено до припинення договору оренди в порядку, встановленому діючим законодавством України.

Сплив строку дії договору  і його припинення не є тотожними поняттями.

Збитки заподіяні і пов'язані з виконанням договору оренди від 27.11.2004, порушенням цивільних прав позивача по зустрічному позову, вина позивача – відповідача по зустрічному позову доказана, так як дії позивача –відповідача о зустрічному позову не сумісні зі справедливістю, розумністю і доцільністю, не відповідають моральним засадам суспільства, недопустимі в демократичному суспільстві.

Балансоутримувач не є ні орендодавцем, ні власником майна, що передане в оренду відповідачу. Питання продовження строку дії договору не входило і не входить до його повноважень і компетенції.

Цивільне законодавство (стаття 13) встановлює заборону завдавати шкоду іншим особам, не допускаються дії особи, які вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в іншій формі.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи, мотиви та заперечення відповідача за зустрічним позовом –балансоутримувача спростовуються наданими доказами та нормами діючого законодавства, що регулює спірні правовідносини

Відповідно до частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

При викладених обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі прямих витрат –90174,23 грн. та неотриманого доходу в розмірі 9236,93 грн., а всього –99411,16 грн.

Підстав для стягнення суми 5073,53 грн. у вигляді збитків, пов'язаних з веденням судових справ, пов'язаних з договорами оренди немає, так як вони не мають причинного зв'язку з розглядом цієї справи і компенсуються сторонам в залежності від прийнятого рішення в порядку статті 44-49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на оплату державного мита в сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. підлягають стягненню зі сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 13, 15, 16, 22, 795, 611, 614 Цивільного кодексу України, статями 20, 217, 224 Господарського кодексу України, статтями 2, 5, 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, статтями 22, 33, 34, 35, 41, 44, 49, 69, 77, 79, пунктом 11 частини першої статті 80, статтями 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1.          Зустрічні позовні вимоги Приватного малого підприємства „Геліка” задовольнити частково.

2.          Стягнути з Дитячого спеціалізованого санаторію ім. А.А. Боброва (98676, АР Крим, м. Алупка, вул. Леніна, 35 / 98676, АР Крим, м. Алупка, вул. Леніна, 33, ідентифікаційний код № 01995731, р/р 35218003000084 в УДК в АРК м. Сімферополь, МФО 824026) на користь Приватного малого підприємства „Геліка” (99028, м. Севастополь, вул. Дибенко, 9-1, ідентифікаційний код № 20752541, відомості про поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) суму збитків в розмірі 99411,16 грн.,  витрати по сплаті державного мита в сумі 994,11 грн.,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 114,35 грн., вартість експертизи –1901,37 грн.

3.          В частині зустрічних позовних вимог Приватного малого підприємства „Геліка” про стягнення збитків в сумі 5073,53 грн. відмовити.

Наказ видати  після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                         Г.П. Ілюхіна

Рішення оформлено і підписано

в порядку статті 84 ГПК України

12.11.2007