Постанова

від 21.12.2007 по справі 20-8/288-7/056

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-8/288-7/056

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

17 грудня 2007 року   Справа № 20-8/288-7/056

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Борисової Ю.В.,

суддів                                                                      Гонтаря В.І.,

                                                                                          Плута В.М.,

за участю представників сторін:

          представник позивача - Дитячого спеціалізованого санаторію ім. О.О. Боброва Міністерства охорони здоров'я Ураїни - Нікітіна Олександра Анатоліївна, довіреність №  б/н   від 23.03.07;

представник відповідача - Приватного малого підприємства "Геліка" - Позднякова Марина Миколаївна, довіреність №  8   від 12.02.07,  

          представник відповідача - Приватного малого підприємства "Геліка" - Журавльова Олена Анатоліївна (повноваження перевірені), директор;

розглянувши апеляційну скаргу Дитячого спеціалізованого санаторію ім. О.О. Боброва Міністерства охорони здоров'я Ураїни на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя  Ілюхіна Г.П.) від 06.11.2007 у справі №20-8/288-7/056

за позовом           Дитячого спеціалізованого санаторію ім. О.О. Боброва Міністерства охорони здоров'я Ураїни (вул. Леніна, 35, Алупка, 98676)

до           Приватного малого підприємства "Геліка" (вул. Дибенка, 9-1,Севастополь,99028)

про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 22929,18 грн. за період з 28.11.2005 по 01.10.2006; за зустрічним позовом про відшкодування збитків та неодержаних доходів (упущеної вигоди)

                                                            ВСТАНОВИВ:

Дитячий спеціалізований санаторій ім. професора А.А.Боброва звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до приватного малого підприємства „Геліка", посилаючись на статті 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 283, 286 Господарського кодексу України, статті 18, 19 Закону країни „Про оренду державного та комунального майна", про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 22929,18 грн. за період з 28.11.2005 по 01.10.2006, яка складається безпосередньо з суми орендної плати та вартості комунальних послуг.

24.11.2006 господарським судом міста Севастополя прийнято до провадження для спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов приватного малого підприємства „Геліка" до Дитячого спеціалізованого санаторію ім. професора А.А. Боброва про відшкодування збитків та неодержаних доходів (упущеної вигоди) в сумі 91627,00 грн. та 10958,00 грн. відповідно, всього 102585,00 грн. (т.1 а. с. 51-55).

Ухвалою суду від 06.11.2007 провадження у справі за первісними вимогами Дитячого спеціалізованого санаторію ім. професора А.А. Боброва про стягнення суми орендної платні припинено на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 06.11.2007 у справі № 20-8/288-7/056 (суддя Г.П. Ілюхіна) зустрічні позовні вимоги задоволено частково: з Дитячого спеціалізованого санаторію ім. професора А.А. Боброва на користь  приватного малого підприємства „Геліка” стягнуто  суму збитків в розмірі 99411,16 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 994,11 грн.,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 114,35грн., вартість експертизи - 1901,37 грн. В частині задоволення зустрічних позовних вимог приватного малого підприємства „Геліка” про стягнення  збитків в сумі 5073,53 грн. відмовлено.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, Дитячий спеціалізований санаторій ім. професора А.А. Боброва звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій  просить судове рішення скасувати, відмовивши у задоволенні позовних вимог  приватному малому підприємству „Геліка” .

Приватне мале підприємство „Геліка” надало до суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу, згідно яких просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а прийняте господарським судом міста Севастополя рішення - без змін.

Переглянувши судове рішення в порядку й на підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено, 29.11.2004 між Фондом майна Автономної Республіки Крим та приватним малим підприємством „Геліка” укладено договір оренди державного майна, предметом якого є частина нежилих приміщень загальною площею 617 м2, що розташовані в корпусі ім. П.В. Ізергіна Дитячого спеціалізованого санаторію ім. А.А. Боброва за адресою: м.Алупка, вул. Леніна, 35, визначених як державне майно.

У відповідності до умов договору, орендодавець з урахуванням того, що вказане майно знаходиться у оперативному управлінні  позивача по справі, доручає останньому як балансоутримувачу підписати акт приймання-передачі майна, вказаного в пункті  1.1 (згідно з Додатком № 1 до Договору); у випадку припинення дії договору майно повертається орендатором балансоутримувачу (пункт 2.5); майно вважається повернутим з моменту підписання акту приймання-передачі (пункт 2.6); оплата орендних платежів здійснюється щомісячно, до 12 числа місяця,наступного за звітним; отримувачем платежу в розмірі 50%  Державнийбюджет України, в розмірі 50% - балансоутримувач (пункт 3.5); орендар   зобов'язаний   своєчасно   та   в   повному   обсязі   здійснювати розрахунки з бюджетом та балансоутримувачем по орендній платі (пункт5.6); орендар зобов'язаний укласти з балансоутримувачем угоду про компенсацію витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю (пункт 5.8); у випадку закінчення дії цього договору оренди Орендатор сплачує в бюджет та балансоутримувачу орендну плату до фактичної передачі майна по акту прийому-передачі (пункт 5.9);

В цілях забезпечення виконання зобов'язань Орендар вносить завдаток в сумі  12894,00 грн., який є платежем за три останніх місяці оренди. Завдаток перераховується до Державного бюджету та балансоутримувачу в співвідношенні, визначеному в пункті 3.5. договору протягом 30 днів з моменту   підписання   договору.   В   цей же   термін   Орендар   надає Орендодавцю копії платіжних документів з відміткою банку про оплату. По закінченню основного терміну дії договору    оренди здійснюється перерахунок орендної плати за три останніх місяця з урахуванням індексу інфляції та  внесеного  Орендарем  завдатку.  У  випадку  дострокового припинення договору оренди з вини Орендаря завдаток не повертається (пункт 5.12); при   належному   виконанні   зобов'язань   за  договором,   Орендар   має переважне право на продовження строку оренди (пункт 10.7.1).

Пунктом 10 Договору встановлено строк його дії до 27.11.2005.

30.11.2004 між сторонами укладено Додаткову угоду про компенсацію витрат на надання комунальних послуг Орендарю за Договором оренди державного нерухомого майна від 29.11.2004, згідно з якою Балансоутримувач на весь термін дії Договору оренди державного нерухомого майна від 29.11.2004 надає Орендарю наступні види комунальних послуг: забезпечує подачу електроенергії, холодної води та вивіз сміття; Орендар компенсує Балансоутримувачу витрати за фактично спожиті комунальні послуги щоквартально та відшкодовує Балансоутримувачу податок на землю (т.1 арк.с.67).

Також встановлено, що 03.04.2006-10.04.2006 рішенням господарського суду м. Севастополя у справі № 20-7/007 за позовом санаторію ім. А.А Боброва до підприємства  „Геліка", третя особа Фонд майна Автономної Республіки Крим, про виселення приватного малого підприємства  „Геліка" із нежилих приміщень, розташованих в корпусі № 5 ім. П.В. Ізергіна Дитячого спеціалізованого санаторію ім. А.А. Боброва за адресою: м.Алупка, вул. Леніна, 35 позов задоволено повністю, виселено приватне мале підприємство „Геліка" із нежилих приміщень загальною площею 617 кв.м., що знаходяться в корпусі ім. П.В. Ізергіна Дитячого спеціалізованого санаторію ім. А.А. Боброва за адресою: м. Алупка, вул. Леніна, 35, і передано їх Дитячому спеціалізованому санаторію ім. А.А Боброва.  

Господарським судом прийняті до уваги встановлені вищезазначеним рішенням у справі № 20-7/007 наступні обставини: 29.11.2004 Балансоутримувач передав майно Відповідачу по справі; додатковою угодою встановлено порядок компенсації комунальних послуг.

22.12.2004           листом за вих. № 08-09/13164 Орендодавець повідомив Орендаря, що договір  оренди   від  29.11.2004  припинив  свою  дію  27.11.2005   і   в  зв'язку  з  відмовою Міністерства охорони здоров'я України дати дозвіл на продовження  його дії (лист від 24.11.2005 № 11-03-03/1305) у Фонду майна Автономної Республіки Крим відсутні підстави для продовження строку його дії. Зазначеним листом Орендодавець зобов'язався на виконання пунктів 2.5, 2.6 Договору повернути майно позивачу та підписати акт приймання-передачі.

Направлення кореспонденції підтверджується реєстром та повідомленням.

14.11.2005 та 24.11.2005 листом за вих. № 11-03-03/1305 Міністерство охорони здоров'я України проінформувало балансоутримувача і орендаря про неможливість продовження строку дії договору оренди.

21.09.2005 та 23.11.2005 листами балансоутримувача Відповідач по справі також сповіщався про те, що після закінчення строку дії договору продовження його не планується, а також про необхідність звільнення відповідних приміщень по закінченню строку дії договору.

10.10.2005          листом вих.№ 08-08/10300 заступник голови Фонду майна Автономної Республіки Крим повідомив директора приватного малого підприємства „Геліка", що до Фонду надійшло звернення від

адміністрації Дитячого спеціалізованого санаторію ім. А.А. Боброва про те, що передача в оренду державного нерухомого майна, розташованого в корпусі ім. П.В. Ізергіна за адресою: м. Алупка, вул. Леніна, 35, надалі не планується.

06.07.2006 постановою Севастопольського апеляційного господарського суду по справі № 20-7/007 рішення господарського суду м. Севастополя від 03.04.2006-10.04.2006 по справі № 20-7/007 скасовано, в задоволенні позову відмовлено (т.1 арк.с.27-33).          

09.11.2006 постановою Вищого господарського суду України по справі № 20-7/007 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.07.2006 по справі № 20-7/007 скасовано, рішення господарського суду м. Севастополя від 03.04.2006-10.04.2006 по справі № 20-7/007 залишено без змін (т.1 арк.с.98-101).

Згідно довідки про наявність дебіторської заборгованості станом на 01.10.2007 у санаторію ім. Боброва є дебіторська заборгованість в сумі 20929,18 грн. (т.1 арк.с.22, 25).

Згідно платіжних розрахункових документів в період з 21.12.2005 по 09.11.2006 приватним малим підприємством  „Геліка" сплачено 27400,00 грн. заборгованості по орендній платі та комунальним платежем (т.1 арк.с.43-50).

Актами звірки взаєморозрахунків станом на 20.11.2006 заборгованість по орендній платі складала 631,44 грн., по комунальним послугам 937,96 грн., а всього 1569,40 грн. (т.1 арк.с.71-72).          

Згідно розрахунку по комунальним послугам, послуги по електричній енергії з січня по липень 2006 року не надавались (т. 1 арк.с.73).

Згідно Актів взаємної звірки взаєморозрахунків станом на 20.11.2006 заборгованість відповідача перед позивачем - балансоутримувачем по орендній платі складала 631,44 грн., по комунальним послугам - 937,96 грн. (т.1 арк.с.96-97).

Відповідач надав докази погашення зазначених вище сум в 2007 році (т.З арк.с.2).

14.12.2005 приватне мале підприємство „Геліка" вих. № 2114 повідомило Фонд майна Автономної Республіки Крим та позивача про те, що з 06.12.2005 Балансоутримувач в односторонньому порядку припинив подачу електроенергії та холодної води в приміщення, що орендуються відповідачем, у зв'язку з чим температурний режим будівлі піддає приміщення негативному впливу та ставить їх під загрозу порчі, з посиланням на пункти 5.3, 5.8 Договору оренди та Додаткову угоду від 30.11.2004, з проханням вжити заходи по попередження можливого пошкодження та порчі орендованого майна (т.2 арк.с.52).

Факт відключення відповідача від електропостачання не заперечується позивачем і підтверджується матеріалами справи (т. 1 арк.с.62-70, т.2 арк.с.47-54).

13.09.2006          вих. № 447 позивач запросив відповідача для укладення договору на надання комунальних послуг згідно договору оренди від 29.11.2004 з вимогою оплатити надані рахунки по податку на землю (т.2 арк.с.54).

06.03.2006          наказом Дитячого спеціалізованого санаторію ім. проф. А.А. Боброва № 37 „Про відключення електроенергії та водопостачання в корпусі В.Ізергіна" в корпусі В.Ізергіна вимкнуто електроенергію та водопостачання з 07.03.2007 (т.2 арк.с.53).

06.05.2007 приватне мале підприємство „Геліка" платіжним дорученням № 51 оплатило вартість судової економічної експертизи № 276 в сумі 1962,00 грн. (т.3 арк.с.3).

09.08.2007 складено висновок судової економічної експертизи № 276, згідно з яким сума отриманих приватним малим підприємством „Геліка" збитків від припинення подачу електроенергії у період з 06.12.2005 по 20.07.2006 на об'єкті - корпусі № 5 ім. П. В. Ізергіна Дитячого санаторію ім.. О.О. Боброва, у м. Алупка, складає 104484,69 грн., з яких: 95247,76 грн. - прямі витрати, пов'язані зі здійсненням основного виду діяльності підприємства та проведенням судового процесу, 9236,93 грн. - сума неотриманого доходу (упущеної вигоди) в порівнянні з 2004-2005 роками; співробітники не отримали збитків, внаслідок відсутності роботи на об'єкті - корпусі № 5 ім. П.В. Ізергіна дитячого санаторію ім.О.О. Боброва у м. Алупка, АР Крим (т.2 арк.с. 133-140).

Як правильно встановлено судом першої інстанції, спір виник у зв'язку з тим, що після закінчення терміну дії договору оренди від 27.11.2005, балансоутримувач неправомірно відключив орендовані відповідачем приміщення від електропостачання, чим спричинив йому збитки.

Позивач (відповідач у зустрічному позову) вважає, що у нього були відсутні підстави для надання послуг по Додатковій угоді від 30.11.2004 до Договору оренди від 29.11.2004, так як строк дії договору сплив 27.11.2005.

Відповідач (позивач у зустрічному позову) вважає, що позивач (відповідач у зустрічному позову) неправомірно відключив орендовані приміщення від електропостачання, оскільки до передачі майна по Акту він зобов'язаний надавати послуги, крім того, спір про поновлення, пролонгацію договору оренди розглядався в цей період судовими органами, договір не припинив своєї дії.

Відповідно до статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах; не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

Згідно з частиною другою статті 795 Цивільного кодексу України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Як вбачається із змісту позовної заяви та змін до неї, предметом зустрічних позовних вимог позивач визначив стягнення збитків у вигляді прямої матеріальної шкоди, тобто, застосування одного з правових наслідків порушення зобов'язання, передбаченого статтею 611 Цивільного кодексу України та статтею 217 Господарського кодексу України.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди та визначено збитки як втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.          

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для визначення підстав застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків(шкоди) суду необхідно з'ясувати наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, розміру збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вину боржника. Звільнення боржника від відповідальності у вигляді збитків за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань безпосередньо пов'язано з наявністю чи відсутністю вище вказаних елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення.          

При цьому кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов'язання; натомість на нього покладено обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником, розміру завданих збитків та прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та завданими збитками.

Відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання доводить особа, яка вчинила таке порушення (частина 2 статті 614 Цивільного кодексу України).

Статтею   2   Закону   України   „Про   оренду   державного   та   комунального   майна" встановлено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном,

Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна.

Згідно зі статтею 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", орендодавцями є, зокрема, Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук.          

Статтею 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.

Власником спірного майна є держава, органи управління державним майном: Міністерство охорони здоров'я України та Фонд майна Автономної Республіки Крим.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що поведінка позивача - відповідача по зустрічному позову є зловживанням правами, і судова колегія з даним висновком суду погоджується.

Балансоутримувач, звернувшись з позовними вимогами до Орендаря про стягнення орендної плати 50 % згідно пункту 3.5.2 Договору оренди за період з 28.11.2005 по 01.10.2006, вбачає зобов'язання Орендаря сплачувати орендну плату після закінчення строку дії договору, а своє зобов'язання за цей період ігнорує.

Відключення Орендаря від електропостачання балансоутримувачем здійснено до припинення договору оренди в порядку, встановленому діючим законодавством України.

Дійсно, закінчення строку дії договору і його припинення не є тотожними поняттями.

Збитки, заподіяні і пов'язані з виконанням договору оренди від 27.11.2004, порушенням цивільних прав позивача по зустрічному позову, вина позивача - відповідача по зустрічному позову доказана, оскільки дії позивача - відповідача о зустрічному позову не сумісні зі справедливістю, розумністю і доцільністю, не відповідають моральним засадам суспільства, недопустимі в демократичному суспільстві.

Правильним є висновок місцевого господарського суду й стосовно того, що балансоутримувач не є ані орендодавцем, ані власником майна, що передане в оренду відповідачу, а питання продовження строку дії договору не входило і не входить до його повноважень і компетенції.

Цивільне законодавство (стаття 13) встановлює заборону завдавати шкоду іншим особам, не допускаються дії особи, які вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в іншій формі.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи, мотиви та заперечення відповідача за зустрічним позовом - балансоутримувача спростовуються наданими доказами та нормами діючого законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія вважає, що господарським судом міста Севастополя правильно застосовані норми процесуального і матеріального права, рішення  суду відповідає вимогам процесуального закону, встановлені в ньому обставини підтверджуються наявними матеріалами справи, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні, підстав для задоволення апеляційної скарги судом апеляційної інстанції не  вбачається.

Керуючись статтями 101, 102, пуктом 1 частини 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

                    1. Апеляційну скаргу Дитячого спеціалізованого санаторію ім. О.О. Боброва Міністерства охорони здоров'я Ураїни залишити без задоволення.

          2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 06.11.2007 у справі № 20-8/288-7/056 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  Ю.В. Борисова

Судді                                                                                В.І. Гонтар

                                                                                В.М. Плут