Постанова

від 09.10.2023 по справі 300/2004/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/2004/23 пров. № А/857/13489/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Затолочного В.С.,

суддів:Довгополова О.М.,

Качмара В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Лев» на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року у справі № 300/2004/23 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Лев» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправною та скасування податкової вимоги (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Матуляк Я.П. в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області 28.06.2023 року в порядку письмового провадження), -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Лев» (далі ПП «Лев», позивач) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі відповідач, податковий орган, контролюючий орган, ГУ ДПС) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 04.04.2023 № 0000270-1302-0919, визнання дій протиправними.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив позивач, який, покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог, зазначають, що оскаржувана податкова вимога є протиправною, оскільки згідно пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі ПК України) нарахована відповідачем пеня підлягає до списання. З цих підстав вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо несписання нарахованої пені. В зв`язку з чим просить суд зобов`язати відповідача списати нараховану пеню, визнати протиправною та скасувати податкову вимогу, а також визнати протиправними дії відповідача щодо вимоги про надання переліку ліквідного майна та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу.

Відповідач скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, просив таку залишити без задоволення, рішення першої інстанції без змін.

Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період 01.04.2017 по 28.02.2021, під час якої встановлено порушення статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі також Закон № 2473-VIII) при здійсненні розрахунків по експортному контракту від 01.10.2019 № 001/19-Е з нерезидентом Tomasz Biskup METSERVICE SLASK, Польща.

21.04.2021 у зв`язку з виявленим порушеннями ГУ ДПС в Івано-Франківській області винесено податкове повідомлення-рішення № 002277/0708, яким позивачу нараховано пеню у розмірі 84546,29 грн за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Не погоджуючись з вказаним рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 002277/0708.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.03.2022 у справі № 300/3787/21 в задоволенні зазначеного позову ПП «Лев» до ГУ ДПС в Івано-Франківській області відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили згідно постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022.

Як наслідок, грошове зобов`язання в розмірі 84546,29 грн. визначене податковим повідомленням-рішенням від 21.04.2021 № 002277/0708 стало узгодженим та набуло статусу податкового боргу.

Відповідно до вимог статті 59 ПК України 04.04.2023 відповідачем винесено податкову вимогу № 0000270-1302-0919 про сплату боргу в розмірі 84546,29 гривень.

Оцінюючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

За приписами пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

А відповідно до пункту 59.5 цієї статті, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З матеріалів справи встановлено, що після набрання законної сили рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.03.2022 у справі № 300/3787/21, грошове зобов`язання в розмірі 84546,29 грн. визначене податковим повідомленням-рішенням № 002277/0708 від 21.04.2021 стало узгодженим та набуло статусу податкового боргу.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності винесення оскаржуваних податкових вимог.

Щодо покликання позивача на те, що оскаржувана податкова вимога є протиправною, оскільки згідно п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, нарахована відповідачем пеня підлягає до списання, а також зазначення того, що у рішенні Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.03.2022 у справі № 300/3787/21 вказаному доводу не було надано оцінку, апеляційний суд зазначає наступне.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.03.2022 у справі № 300/3787/21 в задоволенні позову приватного підприємства «Лев» до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №002277/0708 від 21.04.2021 відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили згідно постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України про порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року за останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всіх територіях України про надання запобігання поширенню на території України хронічної хвороби, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення, визначені в абзацах другому дев`ятому цьому пункту.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Підпунктом 54.3.4 пункту 54.3 статті 54 ПК України визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Визначення поняття пені встановлено підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України, а саме: пеня це сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 3.1 статті 3 ПК України встановлено, що податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

При цьому пунктом 5.1 статті 5 ПК України визначено, що поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, ПК України регулює відносини, що забезпечують у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абзац 1 пункту 1.1 статті 1 ПК України).

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного контролю, права й обов`язки суб`єктів валютних операцій і повноважених установ та відповідальність за порушення: ними валютного законодавства визначено Законом № 2473-VIII.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону № 2473-VIII питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Частиною третьою вказаної статті визначено, що у випадку, якщо положення інших законів прийняти положення Закону, застосовувати положення цього Закону.

Частиною п`ятою статті 13 Закону № 2473-VIII передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Згідно частини восьмої статті 13 Закону № 2473-VIII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Враховуючи викладене, на пеню, нараховану відповідно до Закону № 2473-VIII, не поширено положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

При цьому, норми Закону № 2473-VIII та інші нормативно-правові акти, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність, не звільняють від застосування штрафних санкцій та пені за порушення валютного законодавства в період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню захворювання хвороби (COVID-19).

Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Відповідно до статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту правомірності своїх дій чи бездіяльності покладається на відповідача, чого апелянтами зроблено не було.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Лев» залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року у справі № 300/2004/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді О. М. Довгополов В. Я. Качмар