Ухвала

від 14.12.2023 по справі 300/2004/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 грудня 2023 року

м. Київ

справа №300/2004/23

адміністративне провадження № К/990/40783/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства «ЛЕВ» на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023 у справі №300/2004/23 за позовом Приватного підприємства «ЛЕВ» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, визнання протиправною та скасування податкової вимоги, визнання протиправними дій,

В С Т А Н О В И В:

Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що Приватне підприємство «ЛЕВ» звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, в якому просило визнати протиправною бездіяльність щодо несписання нарахованої пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та зобов`язати відповідача списати таку нараховану пеню; визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 04.04.2023 №0000270-1302-0919; визнати протиправними дій податкового органу щодо пред`явлення вимоги про надання переліку ліквідного майна та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.06.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023, у задоволенні позову відмовлено.

Вказані судові рішення ухвалені у справі, що призначена та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Зокрема, відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту ж пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

В даній адміністративній справі предметом спору є оскарження рішення контролюючого органу, яким позивачу визначено до сплати податковий борг з пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 84 546,29 грн., а також бездіяльність та дії податкового органу з питань, пов`язаних зі списанням пені й опису майна платника податків у податкову заставу.

Отже, ця адміністративна справа підпадає під критерії, встановлені пунктами 6 і 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення справи незначної складності, а відтак відповідно до статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України дана справа може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

У касаційній скарзі позивач посилається на те, що подана ним касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника. В обгрунтування цього скаржник наводить доводи щодо протиправності нарахованої йому згідно податкового повідомлення-рішення від 21.04.2021 №002277/0708 суми пені, яка за висновками судів в іншій судовій справі (№300/3787/21) набула статусу узгодженого грошового зобов`язання та у подальшому - податкового боргу.

У контексті наведеного Суд вказує, що фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі має поставити на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

Вжите ж законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.

Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення.

В даному випадку позивач, вказавши на фундаментальність порушених у касаційних скарзі питань, при цьому не обґрунтував, в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. В той же час касаційна скарга не містить аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.

Також твердження скаржника про те, що справа становить виняткове значення для нього не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів.

Таким чином, проаналізувавши наведені у касаційній скарзі обгрунтування, Суд вважає, що останні не є прийнятними в розумінні приписів підпунктів «а» і в» пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023, прийняті у даній справі, не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 2 частини п`ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства «ЛЕВ» на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023 у справі №300/2004/23 за позовом Приватного підприємства «ЛЕВ» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, визнання протиправною та скасування податкової вимоги, визнання протиправними дій.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Гончарова І.Я.Олендер