Ухвала

від 06.10.2023 по справі 391/245/20

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 391/245/20

Номер провадження 1-кп/383/12/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2023 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконфереренції),

розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданнів приміщенніБобринецького районногосуду Кіровоградськоїобласті клопотання захисника ОСОБА_5 про звільненняобвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальноївідповідальності узв`язку іззакінченням строківдавності укримінальному провадженні№12018120180000025 від07.02.2018року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця станції Бандурка, Первомайського району Миколаївської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого на посаді директора ТОВ Інноваційне підприємство «Будкомплектсервіс», раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Бобринецького районного суду Кіровоградської області перебуває зазначене кримінальне провадження.

31 травня 2023 року до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження, посилаючись на те, що з моменту вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України пройшло більше п`яти років, тобто закінчився строк давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності та відсутність обставин, які впливають на зупинення або переривання строків давності.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника, просив закрити кримінальне провадження та звільнити його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, а саме у зв`язку із закінченням строку давності.

Прокурор ОСОБА_6 не заперечив проти задоволення клопотання про закриття кримінального провадження у частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

Потерпілий та цивільний позивач Відділ культури, туризму, культурної спадщини, освіти, молоді та спорту Компаніївської районної державної адміністрації в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, неявка яких не перешкоджає розгляду справи (Т5 а.с.97,109,121).

Дослідивши клопотання захисника та матеріали кримінального провадження в межах, необхідних для його розгляду, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

За змістом обвинувального акта ОСОБА_4 обвинувачується зокрема у тому, що ОСОБА_4 на підставі протоколу №2 засновників ТО В Інноваційного підприємства «Будкомплектсервіс» від 01.07.2003 та наказу № 1 «Про прийняття на роботу» від 12.11.2003, призначено на посаду директора ТОВ Інноваційне підприємство «Будкомплектсервіс» з правами, обов`язками та повноваженнями відповідно до Статуту товариства, а саме: організовувати виробничо-господарську діяльність товариства; приймати на роботу та звільняти працівників, контролювати та підписувати фінансові та бухгалтерські звіти: відкривати рахунки в банках та підписувати банківські документи: укладати та підписувати від імені товариства договори, контракти: вести контроль за зберіганням майна Товариства та розпоряджатися ним в інтересах товариства: діяти від імені товариства в усіх підприємствах, організаціях Державного самоврядування без довіреності: вирішувати питання в судових органах.

Відповідно до ч. 3 ст.18КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, ОСОБА_4 в силу займаної посади був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями щодо організації та контролю діяльності ТОВ «Інноваційне підприємство Будкомплектсервіс», тобто являвся службовою особою.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 09.11.2017 між відділом освіти, молоді та спорту Компаніївської районної державної адміністрації (далі - Замовник робіт), в особі колишнього начальника - ОСОБА_7 , та ТОВ «Інноваційне підприємство Будкомплектсервіс» (далі - Підрядник), в особі директора - ОСОБА_4 , укладено договір підряду №22-27-10-17 та 18.12.2017 укладено додаткову угоду до згаданого договору підряду за №2-27-10-17 на проведення робіт по капітальному ремонту покрівлі Гарманівської загальноосвітньої школи І-ІІ ст. Компаніївського району, Кіровоградської області.

Відповідно до п 1.1 умов Договору від 09.11.2017 №22-27-10-17, Підрядник зобов`язується виконати роботи по Капітальному ремонту покрівлі Гарманівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Компаніївської районної ради, Кіровоградської області; відповідно до п. 3.2 умов договору підряду при закінченні робіт підрядник надає замовнику акт виконання робіт; відповідно до п. 3.3 вказаного договору приймання результатів робіт замовником здійснюється згідно технічних умов, норм і правил. Відповідно до п. 3.4 договору підряду результати робіт повинні бути представлені «підрядником» у вигляді акту приймання виконаних робіт і на протязі 5 днів «Замовник» повинен підписати акти або надати мотивовану відмову. Відповідно до п. 4.1 зазначеного вище договору вартість робіт і кошторису становить 787777,00 гривень. Взяття зобов`язань в 2017 році передбачається в межах кошторисних призначень в сумі 333477,00 гривень без ПДВ, замовник оплачує виконані виконавцем роботи (послуги) за ціною, передбачені довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, актом виконаних робіт. У відповідності до п. 4.2 договору «Замовник» оплачує «Підряднику» загальну собівартість робіт на протязі місяця з моменту підписання Акту виконаних робіт (форма КБ-2). Відповідно до п. 6.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за діючим договором, сторони несуть матеріальну відповідальність згідно діючого законодавства України. Відповідно до п. 7.2 цього ж договору «Підрядник» зобов`язується виконувати роботи якісно і оперативно. Крім цього, відповідно до п. 4.1 додаткової угоди до договору підряду №22-27-10-17 загальна вартість додаткової угоди становить 149974 грн.

Так, ОСОБА_4 , 18.12.2017 перебуваючи в смт. Компанїївка, Кіровоградської області, більш точного часу та місця вчинення злочину слідчим не встановлено, являючись директор ТОВ ІП «Будкомплектсервіс» (ЄДРПОУ №23678578), будучи службовою особою, в супереч інтересам служби, з корисливих мотивів, з метою заволодіння грошовими коштами виділеними на виконання робіт по об`єкту Капітальному ремонту покрівлі Гарманівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Компаніївської районної ради, Кіровоградської області, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, склав офіційний документ - Акт приймання виконаних будівельних робіт (типова форма № КБ-2в) за грудень 2017 року на суму 149974 грн., внісши до нього завідомо недостовірні відомості щодо обсягів та вартості фактично виконаних робіт. Зокрема, в розділі «Горище» в поз. 20 «Теплоізоляція покриттів та перекриттів виробами з волокнистих і зернистих матеріалів насухо»» та в поз. 23 «Улаштування прокладної пароізоляції в один шар» згаданого акту завищив фактично виконану роботу на суму 11437, 27 грн.

Після чого, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на заволодіння грошовими коштами, усвідомлюючи, що саме акт типової форми № КБ-2в являється підставою для сплати бюджетних коштів за нібито виконані ним роботи, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ ІП «Будкомплектсервіс», продовжуючи свій злочинний умисел, підписав вказаний сфальсифікований акт форми №КБ-2в за грудень 2017 самостійно, а потім надав його для підписання замовнику робіт - відділу освіти, молоді та спорту Компаніївської районної державної адміністрації, в особі колишнього начальника - ОСОБА_7 та представнику ведення технічного нагляду ОСОБА_8 .

Як наслідок, на виконання умов Договору №22-27-10-17 від 09.11.2017, додаткової угоди до договору підряду №22-27-10-17 від 18.12.2017 та складених і підписаних ОСОБА_4 у тому числі сфальсифікованого Акту прийняття виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-2в) за грудень 2017 на суму 149974 грн., відділом освіти, молоді та спорту Компаніївської районної державної адміністрації на рахунок №26004060020012 ТОВ ІП «Будкомплектсервіс», відкритий в «Приватбанк», МФО 323583, здійснено перерахування бюджетних коштів на загальну суму 483862 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №3 від 19.12.2017 на суму 149974грн., №4 від 10.11.2017 на суму 100043,1 грн., №4 від 19.12.2017 на суму 43024.60 грн. та № 6 від 19.12.2017 на суму 190193,30 грн.

Проведеною в ході досудового розслідування судовою будівельно-технічною експертизою № 3714/3715/18-27 встановлено, що обсяги та вартість фактично виконаних робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт покрівлі Гармановської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Компаніївської районної ради Кіровоградської області» передбачених умовами договору підряду 22-27-10-17 від 09.11.2017 не в повній мірі відповідають обсягам та вартості визначеним первинною документацією з будівництва (актам приймання виконаних будівельних робіт (формам №КБ-2в). Так, відповідно до первинної документації з будівництва (актам приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в) загальна вартість будівельних робіт становить 483451 грн., з урахуванням єдиного податку за ставкою 5%, при цьому ж фактична загальна вартість виконаних будівельних робіт становить 472 013,73 грн. (чотириста сімдесят дві тисячі тринадцять гривень 73 коп.) з урахуванням єдиного податку за ставкою 5%, тобто завищення вартості виконаних будівельних робіт в даному випадку становить - 11437,27 гривень (одинадцять тисяч чотириста тридцять сім гривень 27 коп.) з урахуванням єдиного податку за ставкою 5%, по причині внесення до звітної документації завідомо неправдивих даних в частині фактичних обсягів виконаних робіт.

Отже, ОСОБА_4 , діючи умисно та цілеспрямовано, будучи службовою особою директором ТОВ ІП «Будкомплектсервіс», зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого збагачення, шляхом внесення до офіційного документу акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в відомостей про завищену вартість фактично виконаних будівельних робіт, заволодів грошовими коштами в сумі 11437,27 грн, виділених у 2017 році на об`єкт: Капітальний ремонт покрівлі Гармановської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Компаніївської районної ради Кіровоградської області», чим спричинив матеріальну шкоду інтересам держави на вказану суму в особі відділу освіти, молоді та спорту Компаніївської районної державної адміністрації Кіровоградської області.

Дії ОСОБА_4 за вказаним епізодом стороною обвинувачення кваліфіковані за ч.2 ст.191 КК України як заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Крім того, ОСОБА_4 , 18.12.2017 перебуваючи в смт. Компаніївка Кіровоградської області, більш точного часу та місця вчинення злочину слідчим не встановлено, являючись директор ТОВ ІП «Будкомплектсервіс» (ЄДРПОУ №23678578), будучи службовою особою, в супереч інтересам служби, з корисливих мотивів, з метою заволодіння грошовими коштами виділеними на виконання робіт по об`єкту Капітальному ремонту покрівлі Гарманівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Компаніївської районної ради, Кіровоградської області, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, склав офіційний документ - Акт приймання виконаних будівельних робіт (типова форма № КБ-2в) за грудень 2017 року на суму 149974 грн., внісши до нього завідомо недостовірні відомості щодо обсягів та вартості фактично виконаних робіт. Зокрема, в розділі «Горище» в поз. 20 «Теплоізоляція покриттів та перекриттів виробами з волокнистих і зернистих матеріалів насухо»» та в поз. 23 «Улаштування прокладної пароізоляції в один шар» згаданого акту завищив фактично виконану роботу на суму 11437, 27 грн.

Після чого, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на заволодіння грошовими коштами, усвідомлюючи, що саме акт типової форми № КБ-2в являється підставою для сплати бюджетних коштів за нібито виконані ним роботи, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ ІП «Будкомплектсервіс», продовжуючи свій злочинний умисел, підписав вказаний сфальсифікований акт форми №КБ-2в за грудень 2017 самостійно, а потім надав його для підписання замовнику робіт - відділу освіти, молоді та спорту Компаніївської районної державної адміністрації, в особі колишнього начальника - ОСОБА_7 та представнику ведення технічного нагляду ОСОБА_8 .

Як наслідок, на виконання умов Договору №22-27-10-17 від 09.11.2017, додаткової угоди до договору підряду №22-27-10-17 від 18.12.2017 та складених і підписаних ОСОБА_4 , у тому числі сфальсифікованого Акту прийняття виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-2в) за грудень 2017 на суму 149974 грн., відділом освіти, молоді та спорту Компаніївської районної державної адміністрації на рахунок №26004060020012 ТОВ ІП «Будкомплектсервіс», відкритий в «Приватбанк», МФО 323583, здійснено перерахування бюджетних коштів на загальну суму 483862 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №3 від 19.12.2017 на суму 149974 грн., №4 від 10.11.2017 на суму 100043,1 грн., №4 від 10.11.2017 на суму 43024.60 грн. та №6 від 19.12.2017 на суму 190193,30 грн.

Проведеною в ході досудового розслідування судовою будівельно-технічною експертизою № 3714/3715/18-27 встановлено, що обсяги та вартість фактично виконаних робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт покрівлі Гармановської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Компаніївської районної ради Кіровоградської області» передбачених умовами договору підряду 22-27-10-17 від 09.11.2017 не в повній мірі відповідають обсягам та вартості визначеним первинною документацією з будівництва (актам приймання виконаних будівельних робіт (формам №КБ-2в). Так, відповідно до первинної документації з будівництва (актам приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в) загальна вартість будівельних робіт становить 483451 грн. з урахуванням єдиного податку за ставкою 5%, при цьому ж фактична загальна вартість виконаних будівельних робіт становить 472013,73 грн. (чотириста сімдесят дві тисячі тринадцять гривень 73 коп.) з урахуванням єдиного податку за ставкою 5%, тобто завищення вартості виконаних будівельних робіт в даному випадку становить - 11437,27 гривень (одинадцять тисяч чотириста тридцять сім гривень 27 коп.) з урахуванням єдиного податку за ставкою 5%, по причині внесення до звітної документації завідомо неправдивих даних в частині фактичних обсягів виконаних робіт.

Отже, ОСОБА_4 , діючи умисно та цілеспрямовано, будучи службовою особою директором ГОВ ІП «Будкомплектсервіс», зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого збагачення, шляхом внесення до офіційного документу акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в відомостей про завищену вартість фактично виконаних будівельних робіт, заволодів грошовими коштами в сумі 11437,27 грн, виділених у 2017 році на об`єкт: Капітальний ремонт покрівлі Гармановської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Компаніївської районної ради Кіровоградської області», чим спричинив матеріальну шкоду інтересам держави на вказану суму в особі відділу освіти, молоді та спорту Компаніївської районної державної адміністрації Кіровоградської області.

Дії ОСОБА_4 за вказаним епізодом стороною обвинувачення кваліфіковані за ч.1 ст.366 КК України як службове підроблення, тобто складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.

Пунктом 1 ч.2 ст.284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Розділ ІХ Загальної частини КК України містить перелік підстав для такого звільнення, зокрема ст.49 цього Кодексу одну з цих підстав пов`язує із закінченням строків давності. Такі строки законодавцем диференційовано в залежності від ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та передбаченого за його вчинення покарання.

Як зазначив Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду (далі - ККС ВС) в ухвалі від 14.09.2020 року у справі №493/1843/16-к, матеріально-правовою підставою застосування інституту давності вважається істотне зменшення суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення внаслідок спливу певного проміжку часу, що суттєво позначається на досягненні мети покарання.

Досягнення мети кари і виправлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, загального і спеціального попередження іноді стає або взагалі неможливим, або просто зайвим. Тому недоцільним є і притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Відповідно до позиції ККС ВС, висловленої у постанові від 19.11.2019 року у справі №345/2618/16-к, суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду кримінального провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з відповідним клопотанням. При цьому, суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.

Як зазначив ККС ВС в ухвалі від 27.07.2020 року у справі №757/46254/18-к, застосування норм ст.49 КК України для суду є обов`язковим. Це означає, що зазначені положення кримінального закону про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності носять імперативний характер та у разі надання згоди обвинуваченого є безумовною підставою для закриття кримінального провадження, навіть якщо проти такого звільнення будуть заперечувати інші учасники судового розгляду. Отже, звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з перебігом строків давності не належить до дискреційних повноважень суду, натомість є його обов`язком. Закінчення цих строків є підставою для обов`язкового і безумовного звільнення особи від кримінальної відповідальності за умови надання нею згоди на таке звільнення.

За змістом ст.49 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності застосовується за таких умов: вчинення особою кримінального правопорушення; з дня вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили минули визначені ч.1 ст.49 КК України строки давності; особа не ухилялася від досудового слідства або суду; особа до закінчення зазначених у ч.1 ст.49 КК України строків не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину; вчинене кримінальне правопорушення не належить до переліку злочинів проти основ національної безпеки України, проти миру та безпеки людства, при вчиненні яких давність не застосовується.

Слід зазначити, що факти ухилення особи від досудового слідства або суду та вчинення нею нових злочинів самі по собі не є перешкодою для звільнення особи від кримінальної відповідальності, проте впливають на обчислення строку давності, зокрема, є підставами для його зупинення та переривання.

Оцінюючи умову звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, як вчинення особою кримінального правопорушення, суд зазначає, що висновок як про факт вчинення кримінального правопорушення, так і про винуватість особи у його вчиненні можливо зробити не на всіх стадіях кримінального провадження. Хоча положення ст.49 КК України передбачають, що звільнити від кримінальної відповідальності можливо лише особу у разі вчинення нею кримінального правопорушення, втім, констатація винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення поза межами вироку суду вочевидь порушуватиме принцип презумпції невинуватості, визначений ст.62 Конституції України, адже, як зазначено у ч.1 ст.17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Відповідно до ч.5 ст.17 КПК України поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Як зазначив ККС ВС у постанові від 29.07.2021 року у справі №552/5595/18, визнання винуватості є правом, а не обов`язком обвинуваченого, а отже невизнання ним своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ним свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує такого звільнення з визнанням ним своєї вини у вчиненні злочину.

Таким чином, невизнання обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках, за умови роз`яснення йому судом суті обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.

Крім того, відповідно до постанови ККС від 12 листопада 2019 року у справі №566/554/16-к звільнення від кримінальної відповідальності відбувається незалежно від визнання обвинуваченим вини. Визнання винуватості не є умовою для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України.

Така правова позиція узгоджується як з висновком Великої Палати Верховного Суду, зробленим у постанові від 17.06.2020 року у справі №598/1781/17, так і з практикою Європейського суду з прав людини, який у п.42 рішення у справі «Грабчук проти України» зазначив, що презумпція невинуватості порушена, якщо посадова особа висловлює думку, що особа винна, коли цього не було встановлено відповідно до закону.

З огляду на викладене, така умова для звільнення особи від кримінальної відповідальності, як вчинення особою кримінального правопорушення, передбачена ст.49 КК України, під час судового розгляду обмежується лише фактом висунення особі обвинувачення та її згодою на звільнення від кримінальної відповідальності з цих підстав, адже більш широке тлумачення зазначеної норми на цій стадії кримінального провадження, зокрема, необхідність доведення факту вчинення кримінального правопорушення та винуватості у ньому особи, вочевидь буде становити порушення презумпції невинуватості.

А тому суд має вирішити питання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, не надаючи правової оцінки діям обвинуваченого та не констатуючи його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення.

Оцінюючи факт спливу строку давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, суд має встановити насамперед момент вчинення кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується, та строк давності, релевантний ступеню його тяжкості.

Відповідно до ч.3 ст.4 КК України часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Зі змістуобвинувального актавбачається,що ОСОБА_4 обвинувачується узаволодінні чужиммайном,шляхом зловживанняслужбовою особоюсвоїм службовимстановищем напротязі грудня2017року.Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується увчиненні 18грудня 2017року службового підроблення, тобто складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.

Отже, сторона обвинувачення встановила, що дії по заволодінню чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем були вчинені ОСОБА_4 на протязі грудня 2017 року, а дії щодо службового підроблення, тобто складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів було вчинено 18 грудня 2017 року.

Відповідно до ч.2 ст.4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Отже, як кримінально-правова відповідальність, так і підстави звільнення від неї мають визначатися на час вчинення кримінального правопорушення, тобто йдеться про період грудень 2017 рік та 18 грудня 2017 року.

За класифікацією злочинів, визначеною ст.12 КК України в редакції від 15.11.2011 року, чинною на той час, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.191, належало до злочинів середньої тяжкості, оскільки санкцією ч. 2 ст.191 КК України передбачене покарання у виді обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, та чинною на даний час редакцією ст.12 КК України належить до нетяжких злочинів; а кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.366 КК України належало до злочинів невеликої тяжкості, оскільки санкцією ч.1 ст.366 КК України, в редакції Закону №3207-VI від 07.04.2011, передбачене покарання у виді штрафу до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. та за чинною на даний час редакцією ст.12 КК України належить до кримінальних проступків.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.49 КК України, чинної на той час, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло: п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості (в редакції, чинної на той час); п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини у разі вчинення нетяжкого злочину (в редакції, чинної на даний час).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України, чинної на той час, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло: три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі (в редакції, чинної на той час); три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі (в редакції, чинної на даний час).

Отже відсутні підстави вважати, що кримінальний закон, який діяв у подальшому, будь-яким чином поліпшував становище обвинуваченої.

Таким чином, зміни до кримінального закону, зокрема, статей 12, 49 КК України не поліпшують становище особи в цьому випадку, а тому відповідно до ч.1 ст.5 КК України не мають зворотної дії в часі.

Суду не надано відомостей про факт ухилення обвинуваченого ОСОБА_4 від досудового слідства, суду чи факт вчинення ним іншого кримінального правопорушення, а відтак відсутні підстави припускати, що строк давності міг зупинятися чи перериватися.

Таким чином, суд констатує, що станом на час постановлення цієї ухвали сплив трирічний строк давності за кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.366 КК України та п`ятирічний строк давності за кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.191 КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 .

Кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, не належить до переліку, визначеного ч.5 ст.49 КК України, а отже законодавча заборона звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на них не поширюється.

Викладені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що станом на момент постановлення цієї ухвали наявні підстави для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження №12018120180000025 від 07.02.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України - закрити.

Враховуючи, що суд звільняє ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, тому процесуальні витрати за обвинувальним актом на залучення експертів при проведенні судової будівельно-технічної експертизи №3714/3715/18-27 від 06.03.2020 року в сумі 13075 гривень 00 копійок та судової почеркознавчої експертизи №1404/1405/20-27/1530/20-27 від 08.04.2020 року в сумі 5230 гривень 08 копійок, а всього в загальній сумі 18305 (вісімнадцять тисяч триста п`ять) гривень 08 копійок підлягають віднесенню на рахунок держави.

Оскільки кримінальне провадження закривається, цивільний позов начальника Компаніївського відділу Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої є Відділ культури, туризму, культурної спадщини, освіти, молоді та спорту Компаніївської районної державної адміністрації до ОСОБА_4 про стягнення збитків, заподіяних злочином підлягає залишенню без розгляду.

Речові докази відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.

Керуючись ст.ст. 284, 286, 288, 369-372, 376, 395 КПК України, ст.49 КК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України у зв`язку із закінченням строків давності - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження №12018120180000025 від 07.02.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України, закрити.

Процесуальні витрати на залучення експертів при проведенні судової будівельно-технічної експертизи №3714/3715/18-27 від 06.03.2020 року в сумі 13075 гривень 00 копійок та судової почеркознавчої експертизи №1404/1405/20-27/1530/20-27 від 08.04.2020 року в сумі 5230 гривень 08 копійок, а всього в загальній сумі 18305 (вісімнадцять тисяч триста п`ять) гривень 08 копійок віднести на рахунок держави.

Цивільний позов начальника Компаніївського відділу Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої є Відділ культури, туризму, культурної спадщини, освіти, молоді та спорту Компаніївської районної державної адміністрації до ОСОБА_4 про стягнення збитків, заподіяних злочином залишити без розгляду, роз`яснивши прокурору його право на пред`явлення позовних вимог до ОСОБА_4 в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1