Постанова

від 18.09.2023 по справі 387/494/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2023 року м. Кропивницький

справа № 387/494/21

провадження № 22-ц/4809/1052/23

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дуковського О.Л., Єгорової С.М.,

при секретарі - Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області у складі судді Майстер І.П. від 25 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завадське» про визнання частково недійсною додаткової угоди до договору оренди землі та дострокового розірвання договору оренди землі, -

встановив:

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 28.08.2012 він уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Завадське» договір оренди земельної ділянки площею 4,5849 га, яка розташована на території Дружелюбівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, за кадастровим номером3521781900:02:000:0447. Вказана земельна ділянка перебувала в оренді у ТОВ «Завадське» на підставі договору оренди землі від 28.08.2012, терміном на 10 років, тобто до 30.11.2022. У зв`язку із необхідністю зміни відсоткової ставки розміру орендної плати сторонами у січні 2018 року укладено додаткову угоду про її зміну з 4% на 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Інших додаткових угод, крім зазначеної, сторони за взаємною згодою не укладали. Однак позивачу у квітні 2021 року стало відомо про те, що кінцевий строк дії речового права за вказаним договором продовжено до 30.11.2032. Відповідачем в односторонньому порядку внесено допис в додатковій угоді в частині зазначення кінцевого строку дії договору оренди, що суперечить його волі, оскільки угода укладалася в частині зміни відсоткової ставки орендної плати, волевиявлення на зміну строку дії договору він не виявляв.

Посилаючись на ці обставини та з урахуванням поданих уточнень, позивач просив визнати частково недійсною додаткову угоду до договору оренди землі від 28.08.2012 в частині зазначення у додатковій угоді кінцевого строку дії договору оренди землі цифрами до 2032 року, зазначивши, що договір укладено до 30.11.2032, та достроково розірвати договір оренди землі від 28.08.2012.

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 25 травня 2023 року у задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Зокрема вказує, що він не оспорює факт підписання додаткової угоди та інші істотні умови, крім кінцевого строку дії договору - до 2032 року. Вважає, помилковим висновок суду про те, що суд не може прийняти до уваги твердження сторони позивача, що запис на 10 років є правильним, а запис до 2032 є дописаним, так як жодних доказів цьому не надано. У додатковій угоді в частині зазначення в цій цифрами кінцевого строку «2032» суперечить як п.3.1 та п. 14.1 основного Договору, так і зазначеному прописом терміну дії договору у самій спірній додатковій угоді. Суд першої інстанції не надав показам державного реєстратора жодної оцінки, який вказав, що спірну додаткову угоду для проведення державної реєстрації надав представник відповідача без основного договору, тому він не мав можливості перевірити її відповідність договору, а саме п. 3.1. та п. 14.1. Договору.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Разом з тим визначення, процедура укладення, вимоги до договору оренди землі та його припинення врегульовано спеціальним законом, яким є Закон України «Про оренду землі».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , на підставі державного акта про право приватної власності на земельну ділянку, належить земельна ділянка площею 4,58 га, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Дружелюбівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області (т.1 а.с.9).

Згідно з договором оренди землі від 28 серпня 2012 року ОСОБА_1 передав вказану земельну ділянку в оренду ТОВ «Завадське» строком на десять років. Державна реєстрація договору оренди землі проведена 30 листопада 2012 року у відділі Держкомзему Добровеличківському районі за № 352178194004919, отже строк дії договору визначений до 30 листопада 2022 року (т.1 а.с.10-12).

Згідно зі змістом додаткової угоди до договору оренди землі від 30 листопада 2012 року, яку сторони підписали у 2018 році: у п.8 договір укладено строком на 10 десять років до 2032 року; у п.9 орендна плата вноситься орендарем щорічно 4,5 % від грошової оцінки землі. Крім того в додатковій угоді передбачено, що вона набирає чинності після реєстрації права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у реєстраційній службі Добровеличківського районного управління юстиції Кіровоградської області; дана угода укладена в 4 примірниках.

Згідно з інформаційною довідкою від 12 квітня 2021 року № 252262106 право оренди земельної ділянки за договором оренди землі зареєстровано приватним державним реєстратором ОСОБА_2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про інше речове право від 22 січня 2018 року 24467693 (т.1 а.с.14).

Згідно з висновком експерта Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 14 грудня 2022 року № 4268/22-27, у додатковій угоді до договору оренди землі від 30 листопада 2012 року щодо земельної ділянки площею 4,58 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Дружелюбівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області кадастровий номер 3521781900:02:000:0447, рукописний запис «2032», який означає кінцевий строк дії договору оренди землі, будь-яким змінам у вигляді дописки не піддавався і є первинним текстом документа. Встановити порядок (черговість) виконання рукописного цифрового запису "2032" та підпису від імені ОСОБА_1 та ТОВ «Завадське» щодо земельної ділянки загальною площею 4,5800 га, на території Дружелюбівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3521781900:02:000:0447 не надалося можливим (т.2 а.с.1-5).

Свідок ОСОБА_2 надав показання, що на момент реєстрації права оренди додаткової угоди до договору оренди землі від 30 листопада 2012 року працював на посаді державного реєстратора Добровеличківської селищної ради. Кінцевий термін дії договору оренди землі на підставі додаткової угоди вказав відповідно до її змісту як зазначено до 2032 року. Щодо змісту додаткової угоди про термін укладення договору оренди землі строком на 10 років, та ці обставини під час реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі він не враховував та пояснити з цього приводу нічого не може. Також щодо наявності невідповідності пунктів зазначених у додатковій угоді з пунктами договору оренди землі свідок пояснив, що в такому випадку повинен був повідомити про це заявника та зобов`язати його переробити зміст додаткової угоди. Крім того реєструвати право оренди на підставі додаткової угоди приходив представник ТОВ «Завадське».

Відповідно до статті 203 ЦК України до загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, відносяться: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (стаття 215 ЦК України).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимим доказами, а судом не встановлено, що після підписання спірної додаткової угоди до неї внесені істотні зміни, з якими не погоджується позивач, як власник земельної ділянки.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення, які встановлюються судом письмовими речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків (частини перша, друга статті 76, частина сьома статті 77 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи те, що позивач не довів належними, достатніми та допустимими доказами внесення відповідачем змін до додаткової угоди вже після її підписання, а саме в частині строку дії договору до «2032», що свідчило б про відсутність його волевиявлення на погодження внесення таких змін, тому підстав для визнання оспорюваної угоди недійсною апеляційний суд не вбачає.

Отже, доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують та на законність ухваленого судового рішення не впливають.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 25 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09.10.2023.

Судді:

О.А.Письменний О.Л. Дуковський С.М. Єгорова