Ухвала

від 09.10.2023 по справі 991/5572/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/5572/22

Провадження №6-а/991/1/23

У Х В А Л А

09 жовтня 2023 рокумісто Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі: головуючого Крикливого В.В., суддів Ногачевського В.В. та Маслова В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Міністерства юстиції України про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання в адміністративній справі за позовом Міністерства юстиції України до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Танталіт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дом Лесника», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про застосування санкції, передбаченої пунктом 11 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції»,

в с т а н о в и в :

Рішенням Вищого антикорупційного суду від 12.12.2022 та постановою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04.01.2023 частково задоволено адміністративний позов Міністерства юстиції України (далі - позивач, заявник) до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (далі - треті особи) Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Танталіт», ТОВ «Дом Лесника», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про застосування санкції, передбаченої пунктом 11 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції».

24.07.2023 представник позивача звернувся до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Обґрунтування заяви

Заява про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання вмотивована тим, що зазначені судові рішення у частині стягнення в дохід держави судна та транспортних засобів у спосіб, визначений Законом України «Про санкції», виконати не представилося можливим у зв`язку із не встановленням місця знаходження цього майна. А тим часом, поки судове рішення перебувало на виконанні у Фонді державного майна України сплинув строк його виконання у спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження». Тому представник позивача вважає, що строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.

Щодо можливості розгляду заяви у відсутність учасників справи

Відповідно до частини 3 статті 376 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

На виконання зазначених вимог, про дату, час і місце розгляду заяви, окрім представника заявника, повідомлявся відповідач ОСОБА_1 , а також треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є власниками відповідних транспортних засобів та в силу статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» мають процесуальний статус боржників.

Представник заявника у судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, заявлені вимоги підтримав повністю (т. 13 а.с. 35).

З метою повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду заяви, Вищим антикорупційним судом направлено повістки?повідомлення за відомими поштовими адресами (т. 13 а.с. 32, 42, 61). Втім конверти повернулись із позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою» (т. 13 а.с. 47, 48, 52, 59).

Також на веб?порталі судової влади України опубліковані повістки?повідомлення, якими ОСОБА_1 , як боржник, викликався до Вищого антикорупційного суду на 31.07.2023 о 08:00, 12.09.2023 о 08:00, 25.09.2023 о 08:30 та 09.10.2023 о 08:00, (https://court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/hcac/summons/991_5572_22_26-07-2023.pdf, https://court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/hcac/summons/991_5572_22_04-08-2023.pdf , https://court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/hcac/summons/991_5572_22_15-09-2023.pdf https://court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/hcac/summons/991_5572_22_25-09-2023.pdf).

Окрім цього, про дату, час і місце розгляду заяви боржники ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повідомлялися шляхом опублікування на веб?порталі судової влади України повісток?повідомлень (https://court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/hcac/summons/991_5572_22_04-08-2023.pdf, https://court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/hcac/summons/991_5572_22_15-09-2023.pdf https://court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/hcac/summons/991_5572_22_25-09-2023.pdf).

З огляду на викладене, з урахуванням особливостей провадження у справах про застосування санкцій, передбачених ст. 2831 КАС України, боржники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вважаються належно повідомленими про дату, час і місце судового розгляду. Проте до залу суду зазначені особи або їх представники не прибули, причин неявки не повідомили, правом надати письмові заперечення проти поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання не скористалися.

Отже, суд вважає за можливе провести судове засіданні у відсутність учасників справи за правилами письмового провадження.

Додатково варто зазначити, що вказані вище особи належно повідомлялися судом про розгляд даного адміністративного спору. Так, на виконання вимог ст. 268 та ст. 2831 КАС України, ухвала про відкриття провадження у справі за адміністративним позовом Міністерства юстиції України, повні тексти рішень суду першої та апеляційної інстанцій по суті позову опубліковано на офіційному веб?сайті Вищого антикорупційного суду. Проте, будучи обізнаними про дане судове провадження, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 будь?якого інтересу до нього не виявили.

Мотиви суду

Дослідивши матеріали судової справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви Міністерства юстиції України з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Частиною шостою згаданої статті передбачено, що стягувач, який пропустив строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Аналогічне положення міститься і в статті 376 КАС України, відповідно до частин першої та другої якої, стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Отже, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що строк для пред`явлення виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, до примусового виконання становить три місяці. Водночас, зазначений строк може бути поновленим. Підставою для його поновлення є поважність причин пропуску такого строку.

З матеріалів справи вбачається, що 16.11.2022 до Вищого антикорупційного суду звернулось Міністерство юстиції України з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , третіх осіб ТОВ «Танталіт», ТОВ «Дом Лесника», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просило застосувати санкцію, передбачену пунктом 11 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», та стягнути в дохід держави активи, які належать відповідачу, а також третім особам, щодо яких (активів) відповідач прямо або опосередковано може вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними (т. 1 а.с. 1).

Рішенням Вищого антикорупційного суду від 12.12.2022 та постановою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04.01.2023 позов задоволено частково. Стягнуто в дохід держави активи, належні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (т. 11 а.с. 77; т. 12 а.с. 80). Зазначені судові рішення набрали законної сили 04.01.2023.

Особливості виконання судового рішення про застосування санкції, передбаченої пунктом 11 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», визначаються положеннями зазначеного Закону, зокрема, частиною третьою статті 51 , якою встановлено, що рішення суду про застосування санкції, передбаченої пунктом 11 частини першою статті 4 цього Закону, в день набрання ним законної сили надсилається Кабінету Міністрів України для визначення суб`єкта, порядку та способу його виконання.

На виконання зазначених вимог, 09.01.2023 Вищий антикорупційний суд направив до Кабінету Міністрів України рішення від 12.12.2022 та постанову від 04.01.2023 (т. 12 а.с. 94).

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 10.02.2023 у судовому рішенні від 12.12.2022 виправлено описку (т. 12 а.с. 111).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про визначення уповноважених органів управління активами, стягнутими в дохід держави» від 03.03.2023 № 194?р (далі - Розпорядження № 194?р) визначено уповноважені органи управління активами, стягнутими в дохід держави, а саме: 1) Фонд державного майна (в частині нерухомого майна та транспортних засобів), 2) Міністерство культури та інформаційної політики (в частині історико?культурних та матеріальних цінностей) та 3) Міністерство юстиції України (в частині грошових коштів, які зберігаються на банківських рахунках).

22.03.2023, на виконання Розпорядження № 194?р, Міністерство юстиції України звернулося до Вищого антикорупційного суду із заявою про видачу виконавчого листа на виконання рішення від 12.12.2022 у справі № 991/5572/22 в частині стягнення в дохід держави грошових коштів (т. 13 а.с. 15), який було видано стягувачу 27.03.2023 (т. 12 а.с.15).

16.05.2023 Міністерство юстиції України отримало лист Фонду державного майна України про необхідність отримання виконавчого документу для примусового виконання вищезазначених рішень у частині стягнення в дохід держави транспортних засобів, оскільки Фонд державного майна України не володіє інформацією про їх місце знаходження.

17.07.2023, у зв`язку із наведеним, Міністерство юстиції України звернулося до Вищого антикорупційного суду із заявою про видачу виконавчого листа для виконання судових рішень у частині стягнення в дохід держави транспортних засобів (т. 13 а.с. 19), а саме:

1) судна марки Бриг, бортовий реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2000 року побудови, зареєстрованого на ОСОБА_1 (т. 10 а.с. 8);

2) транспортного засобу TOYOTA SIENNA, 2011 року випуску, сірого кольору, номер кузова - НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 , зареєстрованого на ОСОБА_3 (т. 9 а.с. 170);

3) транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER 100, 2007 року випуску, сірого кольору, номера кузова (№ шасі) НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 , зареєстрованого на ОСОБА_2 (т. 9 а.с. 171).

19.07.2023 судом видано виконавчий лист у справі ЄУ № 991/5572/22 із зазначенням строку пред`явлення до 05.04.2023 (т. 13 а.с. 29). Отже, на момент видачі зазначеного виконавчого листа, строк його пред`явлення до виконання сплинув і тому 24.07.2023 представник Міністерства юстиції України звернувся до суду із заявою про його поновлення.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, суд звертає увагу на те, що у відповідності до частини першої статті 376 КАС України правом звертатися до суду із такою заявою наділений лише стягувач. У даному випадку це держава.

Перевіряючи наявність у Міністерства юстиції України повноважень звертатися до суду із такою заявою варто звернути увагу, що у відповідності до частини 3 статті 51 Закону України «Про санкції» суб`єкта, порядок та спосіб виконання судового рішення про застосування санкції, передбаченої пунктом 11 частини 1 статті 4 Закону України «Про санкції», визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 (далі - Положення), Міністерство юстиції України (далі ? Мін`юст) є центральним органом виконавчої влади, основним завданням якого є, зокрема: (1) забезпечення самопредставництва Мін`юсту як органу державної влади, який у випадках, передбачених законом, бере участь у справах та діє у судах України від імені та в інтересах держави, зокрема через територіальні органи Мін`юсту; (2) забезпечення представництва та самопредставництва інтересів Кабінету Міністрів України у судах України у випадках, передбачених законом, зокрема через територіальні органи Мін`юсту (підпункти 4 та 41 пункту 3 Положення).

Підпунктами 54, 541, 542 та 543 пункту 4 Положення передбачено, що Мін`юст відповідно до покладених на нього завдань: (1) бере участь у справах, діє в судах України від імені та в інтересах Кабінету Міністрів України (самопредставництво органу державної влади), зокрема через територіальні органи Мін`юсту; (2) бере участь у справах, діє в судах України від імені та в інтересах держави у випадках, передбачених законом, зокрема через територіальні органи Мін`юсту; (3) представляє інтереси Кабінету Міністрів України у судах України; (4) звертається до суду з позовами та бере участь у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 11 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції».

Згідно із частиною третьою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, що приймаються судами у справах, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, стягувачем виступає державний орган, за позовом якого судом прийнято відповідне рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що звертаючись до суду із зазначеною вище заявою, Міністерство юстиції України діє у межах своїх повноважень та в інтересах держави, як стягувач.

Вирішуючи питання щодо наявності поважних причин пропуску для пред`явлення виконавчого листа до виконання, необхідно зазначити, що чинним процесуальним законодавством не встановлено переліку причин, які слід вважати поважними (такими, що не залежали від волі стягувача) та за наявності яких суд повинен поновити пропущений строк. Отже, встановлення таких причин (обставин) відноситься до дискреційних повноважень суду. Так, суд під час всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження зазначених в заяві доводів у кожному окремому випадку встановлює поважність причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Поважними причинами для поновлення строку можуть визнаватися обставини, які слугували об`єктивною перешкодою для особи, на користь якої винесено судовий акт, і яка вчиняє дії для отримання виконавчого документа та його пред`явлення до виконання, зокрема, отримання не з вини стягувача виконавчого листа після закінчення строку для пред`явлення його до виконання.

Отже, для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, стягувачу необхідно довести перед судом, що причини пропуску такого строку були поважні, тобто обумовлені об`єктивною перешкодою.

За загальним правилом, передбаченим частиною першою статті 5 та частиною першою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та на приватних виконавців. Виконавчі документи, за якими стягувачем є держава або державний орган, можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Разом з цим, частиною третьою статті 51 Закону України «Про санкції» передбачені особливості звернення до виконання рішення суду про застосування санкції, а саме, в день набрання законної сили таке судове рішення надсилається Кабінету Міністрів України для визначення суб`єкта, порядку та способу його виконання.

Як вже зазначалося, рішення Вищого антикорупційного суду від 12.12.2022 та постанова Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04.01.2023 направлені до Кабінету Міністрів України для організації їх виконання 09.01.2023. Отже, зазначені судові рішення звернуті до виконання у передбачений Законом тримісячний строк. У цей же строк Кабінетом Міністрів України визначено суб`єктів виконання цих рішень, зокрема для стягнення в дохід держави зазначених вище транспортних засобів - Фонд державного майна України.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що місце знаходження згаданих активів залишається невідомим, що унеможливило виконання судового рішення у цій частині. Про згадану обставину Фонд державного майна повідомив листом від 16.05.2023 № 10?24-1197 (т. 13 а.с. 26).

У відповідності до Розділу IV Закону України «Про виконавче провадження» розшук майна боржника здійснюється у межах виконавчого провадження та з ініціативи виконавця.

З огляду на викладене та враховуючи, що визначений Кабінетом Міністрів України суб`єкт виконання рішення суду (Фонд державного майна України) не вправі організовувати розшук майна боржника і такий розшук може здійснюватися лише у межах виконавчого провадження, суд дійшов висновку про поважність причини пропуску строку для пред`явлення Міністерством юстиції України до виконання виконавчого листа у справі № 991/5572/22.

На підставі викладеного, керуючись статтею 376 КАС України,

п о с т а н о в и в :

Заяву представника Міністерства юстиції України про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у адміністративній справі № 991/5572/22 - задовольнити.

Поновити Міністерству юстиції України строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа у справі ЄУ № 991/5572/22, виданого 19.07.2023 Вищим антикорупційним судом, строком на три місяці з дня набрання цією ухвалою законної сили.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями.

Повне судове рішення складено 09.10.2023.

Судді:

В.В. Крикливий В.В Ногачевський В.В. Маслов