Рішення

від 13.09.2023 по справі 519/155/22

ЮЖНИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №519/155/22

2/519/320/23

Р І Ш Е Н Н Я

І МЕ НЕ М УК РАЇ НИ

13.09.2023 року м. Южне

Южний міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Барановської З.І., секретаря Гнатюк Л.М.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод користування земельною ділянкою,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Южного міського суду Одеської області з позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_3 , володіє на праві власності земельною ділянкою площею 0,1га, кадастровий номер 5111700000.02.005.0066, що розташована: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку. По сусідству, знаходиться земельна ділянка, кадастровий номер 5111700000.02.005.0055, що розташована: АДРЕСА_2 , якою володіє ОСОБА_2 , та яка, згідно Державного земельного кадастру межує з земельною ділянкою позивача. Межового знаку між ділянками не було, тому, керуючись ст.106-107 Земельного кодексу України, позивачем було запропоновано встановити тверду межу між зазначеними ділянками. Роботу по обміру земельної ділянки та виносу границь земельної ділянки у натуру зробила землевпорядна організація КП Центр Інженерних досліджень. Про проведення цих робіт всі володарі сусідніх земельних ділянок були попереджені та запрошені контролювати хід цих робіт. Результати робіт оформлені актом виносу границь земельної ділянки у натуру. Після проведення обмірів та визначення межі між ділянками згідно даних Державного земельного кадастру з`ясувалось, що відповідач почав будівництво дому з порушенням межі між земельними ділянками. Фактично, частина дому, що будується відповідачем на глибину 1,55 метра розміщена на земельній ділянці, яка належить позивачу. Крім того, на території земельної ділянки позивача, на площі приблизно 150м2 відповідач розмістив металеву цистерну для збору атмосферних опадів, та будівельні матеріали. Жодних дозволів на використання території земельної ділянки позивач відповідачу не давав. На пропозицію в добровільному порядку звільнити територію земельної ділянки позивача відповідач відмовився. Отже, будівництво будинку, розміщення металевої цистерни та будівельних матеріалів, з боку відповідача створює позивачу перешкоди для користування земельною ділянкою. Відповідач, без відповідних дозвільних документів, фактично зайняв та використовує частину земельної ділянки, яка належить позивачу. Керуючись ст.158 Земельного кодексу України, позивачем було подано звернення №19 Ол/05-24 від 24.02.2021, до органів місцевого самоврядування що до вирішення цього спору. На це звернення отримано відповідь №243/20-01-32 від 22.03.2021, в який зазначалось що Штатним розкладом Фонду комунального майна Южненської міської ради не передбачено посаду інженера-геодезіста" та що, розпорядженням Южненського міського голови створюється комісія для вирішення земельного спору. Ця комісія оглянула земельні ділянки та видала Акт огляду земельної ділянки для вирішення спору, в якій зазначила, що «відповідно даних Державного земельного кадастру питання встановлення коректних меж земельних ділянок стосується усієї вулиці загалом. Для усунення даної суперечки та з метою не допущення наступних земельних спорів запропонувала зробити технічну документацію щодо інвентаризації земельних ділянок по усій вулиці, встановити існуючи межи земельних ділянок та внести зміни до Державного земельного кадастру.» До листопада 2021 року конкретних дій що до вирішення цього спору не було, тому позивачем було подано повторне звернення до органів місцевого самоврядування №180 Ол/05-24 від 09.11.2021, що до інформування позивача, як сторони спору, про рішення комісії. На це звернення, позивач отримав відповідь №1093/20-01-32 від 09.12.2021, в який зазначалось що "Штатним розкладом Фонду комунального майна Южненської міської ради не передбачено посаду інженера-геодезиста. Відповідні послуги надають ліцензовані землевпорядні організації на платній основі". Позивач просить суд зобов`язати ОСОБА_2 , який володіє земельною ділянкою кадастровий номер 5111700000.02.005.0055, що розташована: АДРЕСА_2 , усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 5111700000.02.005.0066, що розташована: АДРЕСА_1 , шляхом знесення частини самочинно збудованого будинку, та приведення території, яка належить позивачу, в стан, який існував до порушення.

19.04.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач позов не визнає, мотивуючи тим, що земельна ділянка кадастровий номер 5111700000.02.005.0055, що розташована: АДРЕСА_2 була отримана ним у власність більше 16 років тому (14.11.2005) шляхом приватизації в порядку та з дотриманням всіх процедур, передбачених чинним на час отримання у власність законодавством України. Саме починаючи з дати отримання зазначеної земельної ділянки відповідач відкрито та добросовісно володіє зазначеною земельною ділянкою, використовує її за цільовим призначенням, сплачує податок на землю, а тому, навіть у разі, якщо б зазначена ділянка не була передана відповідачеві у власність, він мав би право на її отримання за набувальною давністю у порядку, передбаченому Цивільним Кодексом України. Так, 12.02.2004 рішенням Южненської міської ради №472-XXIV відповідачу був наданий дозвіл на оформлення проекту відведення земельної ділянки у приватну власність для будівництва житлового будинку і господарських будівель. В подальшому, на замовлення відповідача ПП «ЗЕМСЕРВІС» був розроблений проект землеустрою, який отримав позитивні висновки від зацікавлених органів державної влади та місцевого самоврядування, в тому числі, проект землеустрою було погоджено Южненським міським відділом земельних ресурсів Одеського обласного головного управління земельних ресурсів (висновок від 20.08.2004 №14/1-149). В процесі оформлення проекту землеустрою за участю представників землевпорядної організації, представників місцевого самоврядування та всіх суміжних землекористувачів, в тому числі попереднього власника земельної ділянки кадастровий номер 5111700000.02.005.0066, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка наразі належить позивачеві, ОСОБА_4 був складений Акт встановлення в натурі земельної ділянки, переданої у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Серед іншого, даний акт містить наступну інформацію: «В натурі межі ділянки закріплені межовими знаками, всі присутні ознайомлені з ними, ніяких заперечень з боку представників щодо меж земельної ділянки не заявлено». В подальшому проект землеустрою отримав позитивний висновок №1434 від 23.12.2004 державної землевпорядної експертизи. 14.11.2005 відповідач отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку Серія ЯА №890448. Таким чином, земельна ділянка, кадастровий номер 5111700000.02.005.0055, що розташована: АДРЕСА_2 в узгоджених з усіма суміжними користувачами межах була відведена відповідачеві у повній відповідності до вимог законодавства України, юридично та фактично знаходиться у його володінні більш ніж 16 років і за весь час законного володіння земельною ділянкою жодних спорів з суміжними користувачами, в тому числі, попереднім власником земельної ділянки, кадастровий номер 5111700000.02.005.0066, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , не виникало. Щодо будівництва відповідачем на належній йому на праві власності земельній ділянці будинку і розміщення господарських споруд, яке позивач вважає самочинним будівництвом, слід зазначити наступне. Будинок, побудований відповідачем, та інші господарські споруди, розміщені на земельній ділянці кадастровий номер 5111700000.02.005.0055, що розташована: АДРЕСА_2 , не містять ознак, передбачених у ч.1 ст.376 ЦК України, які характеризують самочинне будівництво, адже, як вже було доведено, зазначена земельна ділянка має цільове значення: «для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд», а саме будівництво здійснювалось на підставі Будівельного паспорту, виданого Управлінням архітектури та містобудування Южненської міської ради у жовтні 2015 року. Таким чином, житловий будинок з господарськими спорудами, який належить відповідачеві і розташований за адресою: АДРЕСА_2 , побудовані на земельній ділянці, що була відведена для цієї мети у чітко визначених на момент відведення земельної ділянки межах, на підставі будівельного паспорту, виданого уповноваженим органом місцевого самоврядування, який, відповідно до вимог чинного на час будівництва законодавства, давав право виконувати будівельні роботи. Отже, зазначений у позовній заяві житловий будинок з господарськими спорудами не є самочинним будівництвом, а тому відсутні підстави для задоволення позову щодо знесення будинку відповідача, передбачені ч.4 ст.376 ЦК України, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог. Слід також звернути увагу на те, що, як зазначено у позовній заяві, підставою для замовлення послуги з обміру належної йому земельної ділянки та виносу меж земельної ділянки у натуру КП Центр Інженерних досліджень стала відсутність межових знаків, між земельними ділянками, які належать сторонам справи. Зазначене твердження не відповідає дійсності, адже по межі зазначених земельних ділянок на підставі встановлених межових знаків ще до моменту отримання позивачем права власності на земельну ділянку ОСОБА_2 та ОСОБА_4 був встановлений паркан, який існує і дотепер, що підтверджується фотодоказами. Як позивач, так і відповідач неодноразово звертались до органів місцевого самоврядування та державної влади щодо вирішення спірної ситуації. Так, комісією, створеною для розгляду звернення позивача від 24.02.2021 на підставі розпорядження Южненського міського голови «Про створення комісії для вирішення земельного спору» від 19.01.2021 №17/06-22, 26 лютого 2021 року було здійснено огляд земельної ділянки, за результатами якого було підписано Акт огляду земельної ділянки для вирішення спору від 26.02.2021. Згідно Акту, за результатами комісійного огляду було з`ясоване наступне: з 2005 року по теперішній час (станом на лютий 2021 року) декілька разів було змінено системи координат. Таким чином, межі, встановлені у 2005 році відрізняються від нових меж. Відповідно даних Державного земельного кадастру питання встановлення коректних меж земельних ділянок стосується усієї вулиці в цілому. Для усунення даної суперечки та з метою недопущення наступних земельних спорів було запропоновано розробити технічну документацію щодо інвентаризації земельних ділянок по усій вулиці, встановити існуючі межи земельних ділянок та внести зміни до Державного земельного кадастру. В свою чергу, Головне управління державного земельного кадастру Одеської області розглянуло звернення відповідача від 16.12.2021, на яке надало відповідь від 14.01.2022 №К-5/0-25/6-22. За результатами розгляду звернення відповідача ТУ Держгеокадастра в Одеській області зазначило, що каталоги координат поворотних точок зовнішніх меж земельної ділянки з кадастровим номером 5111700000602:005:0055, 5111700000602:005:0066 у документації із землеустрою відповідають каталогам координат поворотних точок меж земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Також роз`яснено, що власник земельної ділянки або уповноважена ним особа, після виготовлення відповідної документації із землеустрою може звернутись до державного кадастрового реєстратора Відділу за місцем розташування земельної ділянки та подати документи, які підтверджують помилки і містять правильну редакцію відповідних даних, для внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру про вказані земельні ділянки. Також, заяву відповідача про вирішення земельного спору від 07.02.2022 розглянула Южненська міська рада Одеського району Одеської області, яка у відповіді зазначила наступне: «Актом встановлення в натурі меж земельної ділянки, переданої у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) було погоджено суміжними землекористувачами ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ) межі земельної ділянки з кадастровим номером 5111700000:02:005.0055, площею 0,100 га, за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності громадянину ОСОБА_2 згідно державного акту від 14.11.2005 серія ЯА №850448. Зміна системи координат не є підставою для порушення права власності громадянина ОСОБА_2 на земельну ділянку із кадастровим номером 5111700000:02:005:0055...». Таким чином, підсумовуючи позицію сторін справи, аналізуючи документи, що стосуються історії набуття відповідачем права власності на спірну земельну ділянку, а також беручи до уваги позицію Южненської міської ради Одеського району Одеської області та Головного управління Державного земельного кадастра в Одеській області, відповідач дійшов висновку, що житловий будинок з господарськими спорудами, який належить відповідачу і розташований за адресою: АДРЕСА_2 , побудовані на земельній ділянці з кадастровим номером 5111700000:02:005:0055, площею 0,100 га, що була відведена для цієї мети у чітко визначених на момент відведення земельної ділянки межах, на підставі будівельного паспорту, виданого уповноваженим органом місцевого самоврядування, який, відповідно до вимог чинного на час будівництва законодавства, давав право виконувати будівельні роботи. Отже, зазначений у позовній належний ОСОБА_2 житловий будинок з господарськими спорудами не є самочинним будівництвом, а тому відсутні підстави для задоволення позову щодо знесення будинку відповідача, передбачені ч.4 ст.376 ЦК України, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог. Причиною виникнення спору є не порушення відповідачем будь-яких прав позивача, а той факт, що з 2005 року по теперішній час декілька разів було змінено системи координат, що жодним чином не залежало від волі відповідача.. Таким чином, межі, встановлені у 2005 році, відрізняються від нових меж. Відповідно даних Державного земельного кадастру, питання встановлення коректних меж земельних ділянок стосується усієї вулиці в цілому. Для усунення даної суперечки та з метою недопущення наступних земельних спорів необхідно розробити технічну документацію щодо інвентаризації земельних ділянок по усій вулиці, встановити існуючі межи земельних ділянок та внести зміни до Державного земельного кадастру. Каталоги координат поворотних точок зовнішніх меж земельної ділянки з кадастровим номером 5111700000602:005:0055, 5111700000602:005:0066 у документації із землеустрою відповідають каталогам координат поворотних точок меж земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Відповідно чинного законодавства України, власник земельної ділянки або уповноважена ним особа, після виготовлення відповідної документації із землеустрою може звернутись до державного кадастрового реєстратора Відділу за місцем розташування земельної ділянки та подати документи, які підтверджують помилки і містять правильну редакцію відповідних даних, для внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру про вказані земельні ділянки. Враховуючи, що ОСОБА_2 під час добросовісного користування належною на праві власності земельною ділянкою з кадастровим номером "00000:02:005:0055, площею 0,100 та, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 та будівництва на зазначеній земельній ділянці житлового будинку з господарськими спорудами жодним чином не порушувались права ОСОБА_3 , а помилку, яка виникла у кадастровій документації незалежно від волі відповідача, можливо вирішити лише у позасудовий спосіб, передбачений чинним законодавством, шляхом внесення змін до інформації, яка міститься у Державному земельному кадастрі, тому відсутні будь-які підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_3

02.05.2022 до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої відзив на позовну заяву не спростовує позовні вимоги виходячи з наступного. Відповідач стверджує, що паркан, який знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 5111700000.02.005.0066, яка належить позивачу є межею між нашими ділянками. Доказом цього, на його думку, є Акт Встановлення в натурі меж земельної ділянки 2004 року. Це твердження не відповідає дійсності, так як у наданій ОСОБА_2 копії Акту Встановлення в натурі меж земельної ділянки зазначено В натурі межі земельної ділянки закріплені межовими знаками, всі присутні ознайомлені з ними. Тобто межових знаків, навіть по копіях документів відповідача, встановлено не було. Тому твердження відповідача, що паркан встановлено на підставі встановлених межових знаків є не обґрунтованими та відсутність межових знаків між суміжними земельними ділянками з кадастровими номерами 5111700000.02.005.0066 та 5111700000.02.005.0055 є доведеною. Додатково слід зазначити, що відстань від цього паркану, до межі між зазначеними ділянками, за результатами об`єктивних вимірів, які проводились за даними Державного Земельного Кадастру становить більше 12 (дванадцяти) метрів. Доказом цього є Акт виносу границь земельної ділянки у натуру, який наведено у позовної заяві. Відповідач не погоджується з твердженням, що будівництво, яке він почав, на земельній ділянці, яка по даним об`єктивних вимірів належить позивачу, є самочинним будівництвом. Доказом цього, на його думку, є Акт Встановлення в натурі меж земельної ділянки 2004 року, Проект землеустрою, ОСОБА_7 паспорт, та навіть право на отримання за набувальною давністю. Це твердження не є обґрунтованим, так як, згідно ст. 107 п.1 Земельного кодексу України, "Основою для відновлення меж, є дані земельно-кадастрової документації". За даними земельно-кадастрової документації, частина будинку, що будує ОСОБА_2 знаходиться на земельній ділянці, яка належить позивачу. Доказом цього є Акт виносу границь земельної ділянки у натуру, який наведено у позовної заяві. Жодних дозволів що до будівництва, на земельної ділянці, та розміщення будівельних матеріалів на ній, позивач відповідачу не давав. Тому будівництво відповідачем будинку, на ділянці яка належить позивачу, без його погодження є будівництвом "...що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб" тобто, згідно зі ст.376 пункт 7 Цивільного Кодексу України є самочинним будівництвом. Додатково слід зазначити, що у будівельному паспорті, копія якого надана відповідачем у відзиві на позов, відстань від його будинку до межі між земельними ділянками становить 10 метрів. По результатам фактичних вимірів ця відстань не витримується, та навіть частина будівлі (1,55 метра) знаходиться на земельній ділянці яка належить позивачу, тобто, додатково порушується п.6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019, "...відстань до межі суміжної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менш ніж 1,0м.". Доказом цього є Акт виносу границь земельної ділянки у натуру, який наведено у позовної заяві. Що до твердження відповідача про його право на земельну ділянку, яка належить позивачу, за набувальною давністю, на основі того що він сплачує податок на землю, треба зауважити, що він сплачував податок на землю ділянки з кадастровим номером 5111700000.02.005.0055, яка йому належить. В цей же час, попередня володарка земельної ділянки, яка зараз належить позивачу, ОСОБА_4 сплачувала податок на землю ділянки з кадастровим номером 5111700000.02.005.0066, після отримання права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5111700000.02.005.0066 цей податок сплачує позивач. Тому твердження відповідача також не обґрунтоване. Позиція органів місцевого самоврядування що до спору викладена у листі №1023/20-01-32 від 09.12.2021, де зазначено "Вирішення даного питання можливе лише в судовому порядку . Згідно листа Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області №К-5/0-25/6-22 від 14.01.2022, копія якого надано ОСОБА_2 "Каталоги координат зворотних точок зовнішніх меж земельної ділянки з кадастровим номером 5111700000.02.005.0055, 5111700000.02.005.0066 у документації із землеустрою відповідають каталогам координат поворотних точок між земельної ділянки у Державному земельному кадастрі". Тобто помилок, передбачених статтею 37 Закону України Про ОСОБА_8 , у документації Державного Земельного Кадастру немає. Крім того, саме ці координати поворотних точок, було отримано землевпорядною організацією КП Центр Інженерних досліджень від Державного Земельного кадастру, та згідно них було зроблено винесення границь земельної ділянки з кадастровим номером 5111700000.02.005.0066 у натуру. Доказом цього є Акт виносу границь земельної ділянки у натуру, який наведено у позовній заяві. Що до питання про зміну системи координат, яка за версією голови Фонду комунального майна Пітусь Н.В. (яка була призначена головою комісії про вирішення земельного спору), могла призвести до розбіжностей при винесенні границь земельних ділянок з кадастровими номерами 5111700000.02.005.0055, 5111700000.02.005.0066 у натуру, у 2004 році та 2021 роках, можливо сказати що у Акті Встановлення в натурі меж земельної ділянки, що надав ОСОБА_2 взагалі немає інформації про систему координат у якій це встановлення проводилось. Тому такі заяви не є предметними. Слід зазначити, що у Акті виносу границь земельної ділянки у натуру, що виконано землевпорядною організацією КП Центр Інженерних досліджень, є інформація про систему координат у якій ці роботи були проведені. Ця система координат використовувалась і у 2004 році та використовується у теперішній час. Доказом цього є Акт виносу границь земельної ділянки у натуру, який наведено у позовної заяві. Крім того ніяка зміна системи координат не може призвести до похибки у більше ніж 12 (дванадцять метрів).

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 01.04.2022 відкрито провадження у даній справі у порядку спрощеного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Ухвалою Южногоміського судуОдеської областівід 12.07.2022 витребувано від Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області належним чином засвідчені копії документів та інформацію.

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 19.10.2022 призначено по справі судову земельнотехнічну експертизу.

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 04.05.2023 відновлено провадження у справі за заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод користування земельною ділянкою.

Ухвалою Южногоміського судуОдеської областівід 13.09.2023 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення додаткової комплексної земельно-технічної експертизи.

Позивач в судовому засіданні підтримав позов в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував в повному обсязі.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_3 , володіє на праві власності земельною ділянкою площею 0,1га, кадастровий номер 5111700000.02.005.0066, що розташована: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку на підставі договору купівлі-продажу від 01.10.2020, укладеним між ним та ОСОБА_4 (т.1 а.с.7, 123-125).

На виконання рішення Южненської міської ради №719-ІV від 14.10.2004 у присутності попереднього власника даної земельної ділянки ОСОБА_4 інженером-землевпорядником МПП «Землеустрій» ОСОБА_9 проведено встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки загальною площею 0,1000га, надану у власність ОСОБА_4 та були передані межові знаки на зберігання в натурі (на місцевості). Претензій при встановленні (відновленні) меж земельної ділянки не заявлено (т.1 а.с.119, 196).

ОСОБА_2 володіє земельною ділянкою, кадастровий номер 5111700000.02.005.0055, що розташована: АДРЕСА_2 , яка межує з земельною ділянкою позивача (т.1 а.с.51).

12.02.2004 на підставі рішення Южненської міської ради №472-ХХІV відповідачу був наданий дозвіл на оформлення проекту відведення земельної ділянки у приватну власність для будівництва житлового будинку і господарських споруд (т.1 а.с.46, 207).

Відповідно до Акту встановлення в натурі меж земельної ділянки, переданої у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_2 від 10.05.2005 представником ПП «Земсервіс» Ржепецькою С.І. у присутності представників суміжних власників землі і землекористувачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 проведено встановлення в натурі меж земельної ділянки загальною площею 0,1000га, переданої у власність ОСОБА_2 та були передані межові знаки на зберігання власнику землі (т.1 а.с.48, 243).

14.11.2005 відвідач отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , яка була йому відведена в узгоджених з усіма суміжними землекористувачами межах.

Відповідач більше 17 років володіє даною земельною ділянкою та весь час у нього не було жодних спорів з суміжними землекористувачами, в тому числі з попереднім власником ділянки № НОМЕР_2 ОСОБА_4 .

Будівництво житлового будинку було розпочато відповідачем на належній йому земельній ділянці, на підставі Будівельного паспорту, виданого Управлінням архітектури та містобудування Южненської міської ради (т.1 а.с.52).

26.10.2020 складений акт щодо виносу меж земельної ділянки позивача в натурі, в результаті якого виявлені розходження кадастрових даних і фактичної огорожі земельної ділянки № НОМЕР_2 (т.1 а.с.8-9).

24.02.2021 позивач звертався до Южненської міської ради щодо вирішення спору про встановлення твердої межі між земельними ділянками сторін (т.1 а.с.14-15).

Для вирішенняданого зверненнябула створеннякомісія напідставі розпорядженняміського головивід 19.01.2021.Комісія здійснилавиїзд намісцевість тасклала 26.02.2021акт оглядуземельної ділянки,відповідно доякого ОСОБА_2 на підставірішення Южненськоїміської радивід 12.02.2004№472-ХХІV,від 14.10.2004№698-VІбуло розробленота затвердженопроект відведенняземельної ділянкита виданодержавний актна правовласності земельноїділянки.У 2005році виготовленотехнічний звітіз землеустроюпо перенесеннюв натурі(намісцевості)проекту відведенняземельної ділянкиу власність ОСОБА_2 для будівництваі обслуговуванняжилого будинку,господарських споруд(присадибнаділянка)в м.Южне Одеськоїобласті тапідписано актвстановлення внатурі (намісцевості)меж земельноїділянки,переданої увласність власникамисуміжних ділянок,в томучислі ОСОБА_4 (колишнімвласником земельноїділянки кадастровийномер 5111700000.02.005.0066.Після змінивласника земельноїділянки заадресою: АДРЕСА_3 ,кадастровий номер5111700000.02.005.0066новим власником ОСОБА_3 було виготовленоновий актвиносу межземельної ділянкив натуру за адресою: АДРЕСА_1 . Даним актом встановлено розбіжність в кадастрових даних та встановленою огорожею. Голова комісії ОСОБА_10 зазначила, що з 2005 року по теперішній час декілька разів було змінено системи коордминат. Таким чином, межі встановлені у 2005 році відрізняються від нових меж. Крім того, відповідно даних Державного земельного кадастру питання встановлення коректних меж земельних ділянок стосується усієї вулиці загалом. Для усунення даної суперечки та з метою не допущення наступних земельних спорів запропонувала зробити технічну документацію щодо інвентаризації земельних ділянок по усій вулиці, встановити існуючи межи земельних ділянок та внести зміни до Державного земельного кадастру (т.1 а.с.16-18, 56-58).

09.11.2021 позивач повторно звернувся до органів місцевого самоврядування щодо інформування про рішення комісії з вирішення земельного спору (т.1 а.с.19-20).

Згідно відповіді Фонду комунального майна Южненської міської ради №1093/20-01-32 від 09.12.2021, зазначено що розпорядженням Южненського міського голови створена комісія для вирішення земельного спору, комісія здійснила виїзд та склала Акт огляду земельної ділянки для вирішення спору, який додається. Вирішення даного питання можливе лише в судовому порядку (т.1 а.с.21-22).

Відповідач 16.12.2021 звертався з приводу земельного питання до Головного управління державного земельного кадастру Одеської області.

Та отримав відповідь від 14.01.2022 №К-5/0-25/6-22 в якій зазначено, що каталоги координат поворотних точок зовнішніх меж земельної ділянки з кадастровим номером 5111700000602:005:0055, 5111700000602:005:0066 у документації із землеустрою відповідають каталогам координат поворотних точок меж земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Також роз`яснено, що власник земельної ділянки або уповноважена ним особа, після виготовлення відповідної документації із землеустрою може звернутись до державного кадастрового реєстратора Відділу за місцем розташування земельної ділянки та подати документи, які підтверджують помилки і містять правильну редакцію відповідних даних, для внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру про вказані земельні ділянки. (т.1 а.с.52а-54).

Також відповідач звертався до органів місцевого самоврядування 07.02.2022.

Згідно відповідіголови Южненськоїміської радиОдеського районуОдеської області№218/20-05-03від 10.03.2022зазначено,що актомвстановлення внатурі межземельної ділянки,переданої увласність длябудівництва таобслуговування жилогобудинку,господарських будівельі споруд(присадибнаділянка)було погодженосуміжними землекористувачами( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 )межі земельноїділянки зкадастровим номером5111700000:02:005.0055,площею 0,100га,за адресою: АДРЕСА_2 ,що належитьна правівласності громадянину ОСОБА_2 згідно державногоакту від14.11.2005серія ЯА№850448.Зміна системикоординат неє підставоюдля порушенняправа власностігромадянина ОСОБА_2 на земельнуділянку ізкадастровим номером5111700000:02:005:0055.У разісамозахисту частиниВашої земельноїділянки громадянином ОСОБА_1 ,Южненька міськарада рекомендуєВам звернутисьдо судуз позовомпро визнанняправа приватноївласності наземельну ділянкукадастровий номер5111700000:02:005.0055у межах,площі таконфігурації,встановлених державнимактом від14.11.2005 серія ЯА №850448 (т.1 а.с.55).

На виконання ухвали суду від 19.10.2022 судом отримано висновок експерта від 21.04.2023, в якому зазначено наступне: Виходячи з даних, зазначених у наданому Технічному звіті з топографічної (горизонтальної) зйомки земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленому ФО-П ОСОБА_11 станом на 2023 рік, експертом було встановлено, що фактичні межі земельної ділянки, кадастровий номер 5111700000:02:005:0066, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_3 , описуються наступним чином (див. графічне відображення, малюнок №1 - зазначено синім кольором): від точки 7 по прямій лінії на відстані 38,75 м (до точки 2); з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 19,34 м (до точки 3); з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 38,25 м (до точки 4); з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 18,70 м до первісної точки відліку (до точки 7). Фактична площа земельної ділянки, кадастровий номер 5111700000:02:005:0066, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_3 , відповідно до даних, зазначених у Технічному звіті з топографічної (горизонтальної) зйомки земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленому ФО-П ОСОБА_11 станом на 2023 рік, становить - 0,0732 га, що на 0,0268 га менше площі, зазначеної в копії Проекту землеустрою, виготовленого МПП «Землеустрій» станом на 2004 рік, в копії Технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку, виготовленої МПП «Землеустрій» станом на 2005 рік та в Державному земельному кадастрі. Експертом було встановлено, що фактичні межі земельної ділянки, кадастровий номер 5111700000:02:005:0066, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 , не відповідають межам, зазначеним в копії Проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в приватну власність гр. ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого МПП «Землеустрій» станом на 2004 рік (далі - Проект землеустрою), в копії Технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого МПП «Землеустрій» станом на 2005 рік (далі - Технічна документація із землеустрою), та в Державному земельному кадастрі, за рахунок того, що: з боку АДРЕСА_3 фактична межа земельної ділянки, кадастровий номер 5111700000:02:005:0066, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 , зміщена відносно межі, відображеної у копії Проекту землеустрою, у копії Технічної документації із землеустрою та у Державному земельному кадастрі у бік вулиці Кедрової на 0,01 м ~ 0,63 м, в результаті чого площа досліджуваної земельної ділянки збільшилась на 0,0012 га (див. графічне відображення, малюнок №2 - зазначено сірим кольором); з боку суміжної земельної ділянки АДРЕСА_4 (що вбачається із копії Державного акту від 22.02.2005р., серія ЯБ №904873, див а.с.122), фактична межа земельної ділянки, кадастровий номер 5111700000:02:005:0066, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_3 , зміщена відносно межі, відображеної у копії Проекту землеустрою, у копії Технічної документації із землеустрою та у Державному земельному кадастрі у бік земельної ділянки, кадастровий номер 5111700000:02:005:0066, яка належить ОСОБА_3 на 0,20 м ~ 0,35 м, в результаті чого площа досліджуваної земельної ділянки зменшилась на 0,0005 га (див. графічне відображення, малюнок №2 - зазначено блакитним кольором); з тильного боку земельної ділянки АДРЕСА_5 , фактична межа земельної ділянки, кадастровий номер 5111700000:02:005:0066, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_3 , зміщена відносно межі, відображеної у копії Проекту землеустрою, у копії Технічної документації із землеустрою та у Державному земельному кадастрі у бік земельної ділянки, кадастровий номер 5111700000:02:005:0066, яка належить ОСОБА_3 на 1,29 м ~ 1,30 м, в результаті чого площа досліджуваної земельної ділянки зменшилась на 0,0050 га (див. графічне відображення, малюнок №2 - зазначено зеленим кольором); з боку земельної ділянки № НОМЕР_1 , кадастровий номер 5111700000:02:005:0055, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , фактична межа земельної ділянки, кадастровий номер 5111700000:02:005:0066, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_3 , зміщена відносно межі, відображеної у копії Проекту землеустрою, у копії Технічної документації із землеустрою та у Державному земельному кадастрі у бік земельної ділянки, кадастровий номер 5111700000:02:005:0066, яка належить ОСОБА_3 на 10,92 м ~ 11,56 м, в результаті чого площа досліджуваної земельної ділянки зменшилась на 0,0225 га (див. графічне відображення, малюнок №2 - зазначено жовтим кольором). Вищеописані невідповідності фактичних меж земельної ділянки, кадастровий номер 5111700000:02:005:0066, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_3 , призвели до зменшення площі земельної ділянки, кадастровий номер 5111700000:02:005:0066, яка належить ОСОБА_3 , зазначеної в копії Проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в приватну власність гр. ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого МПП «Землеустрій» станом на 2004 рік, в копії Технічної документації із землеустрою щодо складання державного на право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_6 , виготовленої МПП «Землеустрій» станом на 2005 рік, та в Державному земельному кадастрі, на 0,0268 га, в результаті чого, фактична площа земельної ділянки кадастровий номер 5111700000:02:005:0066, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 , становить 0,0732 га. Експертом було встановлено, що частина житлового будинку (відповідно до копії Будівельного паспорту від 09.10.2015р., виданого ОСОБА_2 (реєстраційний номер №05/14-02-03), розташованого на земельній ділянці, кадастровий номер 5111700000:02:005:0055, за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2 , порушує межу між земельною ділянкою, площею 0,1 га, кадастровий номер 5111700000:02:005:0066, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 та земельною ділянкою, кадастровий номер 5111700000:02:005:0055, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та належить ОСОБА_2 , відображену в копії Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в приватну власність гр. ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого МПП «Землеустрій» станом на 2004 рік; в копії Технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленої МПП «Землеустрій» станом на 2005 рік та в Державному земельному кадастрі, за рахунок того, що частина житлового будинку (відповідно до копії Будівельного паспорту від 09.10.2015р., виданого ОСОБА_2 (реєстраційний номер №05/14-02-03), площею 0,0012 га, розташованого на земельній ділянці, кадастровий номер 5111700000:02:005:0055, за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2 , знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер 5111700000:02:005:0066, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 (див графічне відображення, малюнок №3 - зазначено рожевим кольором). Межі накладання частини житлового будинку (відповідно до копії Будівельного паспорту від 09.10.2015р., виданого ОСОБА_2 (реєстраційний номер №05/14-02-03), площею 0,0012 га, розташованого на земельній ділянці, кадастровий номер 5111700000:02:005:0055, за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2 , на земельну ділянку, кадастровий номер 5111700000:02:005:0066, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 , описуються наступним чином (див графічне відображення, малюнок №3 - зазначено рожевим кольором): від точки 1 по прямій лінії на відстані 1,12 м (до точки 2); з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 9,98 м (д; з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 1,32 м (д; з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 9,99 м відліку (до точки Г). Виходячи з проведеного дослідження даних, зазначених у наданому Технічному звіті з топографічної (горизонтальної) зйомки земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленому ФО-П ОСОБА_11 станом на 2023 рік, та результатів проведеного візуального огляду, експертом було встановлено, що: металева цистерна для збору опадів знаходиться на частині земельної ділянки, кадастровий номер 5111700000:02:005:0066, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 (див. графічне відображення, малюнок №4 - зазначено зеленим кольором). Площа зазначеної цистерни становить 0,0003 га; частина насипу грунту знаходиться на частині земельної ділянки, кадастровий номер 5111700000:02:005:0066, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 (див. графічне відображення, малюнок №4 - зазначено блакитним кольором); Площа зазначеної частини насипу ґрунту становить 0,0016 га: насип грунту (будівельного сміття) знаходиться на частині земельної ділянки, кадастровий номер 5111700000:02:005:0066, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 (див. графічне відображення, малюнок №4 - зазначено фіолетовим кольором). Площа зазначеного насипу ґрунту (будівельного сміття) становить 0,0012 га.» (т. 2 а.с.29-59).

Згідно з положеннями ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із ч.1-3, 5 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до ч.1-2 ст.78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст.91 ЗК України, власники земельних ділянок зобов`язані, в тому числі, не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем; за свій рахунок привести земельну ділянку у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком здійснення такої зміни не власником земельної ділянки, коли приведення у попередній стан здійснюється за рахунок особи, яка незаконно змінила рельєф.

Відповідно до ч.1-2 ст.103 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Відповідно до ч.3, 6 ст.106 ЗК України, власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Власники земельних ділянок та землекористувачі зобов`язані дотримуватися меж земельних ділянок.

Статтею 107 ЗК України, передбачено, що основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Відповідно до ч.1 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до вимог ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст.158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Та згідно ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частиною 7 цієї ж норми передбачено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

З урахуванням змісту статті 376 ЦК України в поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту такого порушення самочинною забудовою.

Системний аналіз зазначених положень дає підстави для висновків про те, що самочинне будівництво підлягає знесенню, якщо: власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила таке будівництво; власник земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на самочинну забудову, однак така забудова порушує права інших осіб на зазначену земельну ділянку; самочинна забудова зведена на наданій земельній ділянці, але з відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, що порушує права інших осіб, за умови, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовилась від здійснення перебудови.

Так, судом встановлено, що сторони по справі є співвласниками суміжних земельних ділянок та відповідачем фактично використовується та здійснено забудову частини земельної ділянки позивача, при цьому право на забудову будинку оформлено за відповідачем в законний спосіб та згідно чинного законодавства.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 488/2807/17 постанова від 18.01.2023 (п. 109), зауважила, що у кожному випадку, коли володіючий власник просить про усунення йому перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом демонтажу спорудженого на ній об`єкта нерухомості, суд має перевіряти правомірність втручання держави у права на повагу до житла та мирного володіння на цей об`єкт шляхом його демонтажу, а саме: наявність підстави для такого втручання у законодавстві, легітимність мети цього втручання (його відповідність цілям, визначеним у пункті 2 статті 8 Конвенції та абзаці другому статті 1 Першого протоколу до Конвенції) та пропорційність демонтажу відповідній меті (можливість досягнення останньої проведенням демонтажу за відсутності менш обтяжливих для відповідача способів захисту прав позивача). Залежно від результату такої перевірки суд вирішує питання про задоволення чи відмову у задоволенні позову. При цьому у разі його задоволення відшкодування особі вартості майна, що підлягає демонтажу, не є можливим за відсутності для цього юридичних підстав (зокрема, правомірності його спорудження, добросовісності набуття права на нього, заявлення вимоги про відшкодування та її обґрунтованості).

В даному контексті суд вважає необхідним звернути увагу на застосування ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР.

Предметом регулювання ст.1 Першого протоколу є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями ст.1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними із втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що ставиться для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

При цьому ЄСПЛ у питаннях оцінки пропорційності, як і в питаннях наявності суспільного, публічного інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Тож для розкриття критерію пропорційності вагоме значення має визначення судами добросовісності чи недобросовісності набувача майна. При цьому, поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві, в даній справі таким майном є дачний будинок з господарськими будівлями, яким мирно володіють відповідачі.

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання.

Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) мети, досягнення якої передбачається, та засобів, які використовуються для її досягнення.

Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа - добросовісний набувач, внаслідок втручання в її право власності, понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (заява №43768/07).

На переконання суду, заявлені позовні вимоги не є пропорційними вказаній меті усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою позивача за відсутності доказів неможливості захисту прав позивача менш обтяжливим для відповідача способом, наприклад встановленням сервітуту чи оренди земельної ділянки, грошової компенсації вартості земельної ділянки та її відповідність обставинам справи. Саме лише посилання позивача на незгоду відповідача придбати у нього земельну ділянку, без належних доказів визначення її вартості та реальних намірів сторін, не може бути доказом неможливості вирішення спору між сторонами іншим шляхом, ніж знесення набутого у законний спосіб нерухомого майна.

Схожих висновків дійшов Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного господарського суду в справі № 910/4730/18, постанова від 31.07.2019, зазначивши, що зобов`язання відповідача в примусовому порядку усунути перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні всією спірною земельною ділянкою шляхом звільнення її від будівель та споруд, фактично означає знесення належного відповідачеві на праві власності нерухомого майна, що є порушенням його права власності, гарантованого ст.41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу Конвенції, а обраний спосіб захисту у вигляді звільнення всієї спірної земельної ділянки від нерухомого майна є неефективним в розумінні Конвенції та призведе до недотримання справедливої рівноваги інтересів сторін.

Суд враховує, що будівництво будинку про знесення частини якого просить позивач, було здійснено за наявності будівельного паспорта на забудову земельної ділянки, виданого Управлінням архітектури та містобудування Южненської міської ради у 2015 році.

Таким чином, органом архітектури було визначено вимоги до будівництва, розміщення та розташування індивідуального житлового будинку саме на земельній ділянці відповідача.

Попередньо у 2004 році було встановлено межі земельної ділянки в натурі та представником ПП «Землесервіс» передано відповідачу ОСОБА_2 межові знаки. Власники суміжних земельних ділянок ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не заперечували з приводу встановлених меж, про що свідчить акт (т.1 а.с.48, 243).

Отже, відповідачем було дотримано вимоги до початку будівельних робіт, а саме наявність оформленого права на земельну ділянку з відповідним цільовим призначенням, отримання будівельного паспорту забудови земельної ділянки, винесення меж земельної ділянки в натурі.

На час набуття права власності позивачем на земельну ділянку у 2020 році, будинок відповідача вже був побудований.

Відомостей про те, що попередній власник земельної ділянки позивача, ОСОБА_4 , мала будь-які претензії до відповідача з приводу будівництва та розміщення його будинку на земельній ділянці за кадастровим номером 5111700000.02.005.0055, немає, та позивач не доводилось виникнення спору між попереднім власником його земельної ділянки з приводу того, що будинок будується на земельній ділянці, яка не належить забудовнику.

Таким чином позивачем не доведено, що відповідач самовільно зайняв частину земельної ділянки позивача та здійснює на ній самочинне будівництво.

Крім цього, заявляючи вимоги про знесення частину будинку, розташованого на земельній ділянці, що входить до складу земельної ділянки позивача, щодо частини будинку, позивачем не перевірено та не доведено чи технічно можливо демонтувати окрему частину будинку без пошкодження конструкції в цілому та можливість подальшого його використання за призначенням, та такі дані в матеріалах справи відсутні, клопотання позивачем про проведення відповідної експертизи не заявлялось.

Виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст.13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно із ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, згідно із ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.3, 12, 81, 141, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод користування земельною ділянкою.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_7 .

Відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_8 .

Дата складання повного судового рішення 02.10.2023.

Суддя Южного міського суду

Одеської області З.І. Барановська