Ухвала

від 03.10.2023 по справі 380/14880/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗУПИНЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

справа № 380/14880/23

03 жовтня 2023 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клименко О.М., за участю секретаря судового засідання Давид О.Ю., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Смолинець Я.І.

відповідача: представник Яцишен Д.В.

третя особа на стороні позивача: представник не з`явився

третя особа на стороні відповідача-1: представник не з`явився

третя особа на стороні відповідача-2: Зубач А.З.

розглянувши у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції клопотання представника позивача та представника відповідача від 02 жовтня 2023 року про зупинення провадження у справі № 380/14880/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОЛДИНГ ЕМОЦІЙ «!ФЕСТ», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівпроект» до Міністерства культури та інформаційної політики України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування припису,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ХОЛДИНГ ЕМОЦІЙ «!ФЕСТ» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить суд:

- відкрити провадження у справі у порядку загального позовного провадження;

- забезпечити позов шляхом зупинення дії припису Міністерства культури інформаційної політики України № 11/56/23 від 08 червня 2023 року;

- визнати протиправним та скасувати припис Міністерства культури інформаційної політики України № 11/56/23 від 08 червня 2023 року.

Ухвалою судді від 11 липня 2023 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалами судді від 12 вересня 2023 року, які занесені в протокол судового засідання, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівпроект», Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

03 жовтня 2023 року від позивача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання від 02 жовтня 2023 року про зупинення провадження у справі, яке мотивоване тим, що у провадженні Верховного Суду знаходиться справа № 380/13557/21 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства культури та інформаційної політики України, третя особа Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування припису, яку ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2023 року передано на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. В цій ухвалі Верховний Суд дійшов висновку про існування суперечливої судової практики при вирішенні спорів, що стосуються встановлення правого режиму історичного ареалу м. Львова в аспекті застосування статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та пункту 12 Порядку № 318. Об`єктивна неможливість вирішення цієї справи до вирішення справи № 380/13557/21 полягає у тому, що рішення суду у вказаній справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. Так, у справі № 380/13557/21 Верховний Суд розглядає принципове питання, а саме встановлення правового режиму історичного ареалу м. Львова в аспекті застосування статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та пункту 12 Порядку № 318, що прямо впливає на розгляд цієї справи. З огляду на викладене просить суд зупинити провадження у справі № 380/14241/23 до вирішення Верховним Судом справи № 380/13557/21.

02 жовтня 2023 року від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання від 02 жовтня 2023 року про зупинення провадження у справі, яке мотивоване тим, що станом на сьогодні існує об`єктивна необхідність зупинення провадження у цій справі до прийняття Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду рішення у справі № 380/13557/21. Так, ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2023 року справу № 380/13557/21 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства культури та інформаційної політики України, третя особа - Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування припису передано на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. У цій ухвалі Верховний Суд зазначив, зокрема наступне: «З огляду на вищезазначене, колегія суддів доходить висновку, що спірні правовідносини, що виникли у справі № 813/4993/15, не є релевантними до тих, що мають місце у справі, що розглядається. До того ж Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 червня 2019 року не висловлювалася стосовно порядку застосування положень статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та пункту 12 Порядку № 318 в аспекті визначення меж та правового режиму історичного ареалу м. Львова». Зважаючи на наведене, з метою прийняття Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду рішення, зокрема в частині наявності чи відсутності історичного ареалу м. Львова, яке матиме значення для вирішення справи № 380/14241/23, просить суд зупинити провадження у цій справі до прийняття Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду рішення у справі № 380/13557/21.

У підготовчому засіданні, яке відбулося 03 жовтня 2023 року, представник позивача та представник відповідача заявлені клопотання про зупинення провадження у справі підтримали, просили їх задовольнити.

Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_1 проти заявлених клопотань заперечив, просив у їх задоволенні відмовити. Свою правову позицію виклав у письмовому запереченні на клопотання про зупинення розгляду справи, в якому зазначає, що оскаржуваний у цій справі припис був винесений Міністерством культури інформаційної політики України з двох підстав: по-перше, через здійснення будівництва «Нового будівництва багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 » в межах історичного ареалу міста Львова, по-друге, в межах охоронної (буферної) зони об`єкта, що зазначено у самому приписі. Отже, першопричиною припису було не лише будівництво в межах ареалу, але й у межах буферних зон. У самому приписі є посилання на статтю 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини». У спірному випадку наявне порушення мінімальної відстані до пам`яток, яке встановлено не лише Законом України «Про охорону культурної спадщини», але й Державними будівельними нормами. У цьому контексті Закон встановлює більш жорсткі вимоги до охоронюваних зон (мінімальної відстані) до пам`яток архітектури, ніж ДБН. Також висновки експерта додатково підтверджують порушення буферних зон, що зазначені в акті візуального обстеження від 26 травня 2023 року.

Вирішуючи клопотання представників позивача та відповідача про зупинення провадження у справі, суд виходить з наступного.

Підстави для зупинення провадження у справі визначені статтею 236 КАС України.

Частина перша цієї статті встановлює обов`язок, а частина друга право суду на зупинення провадження у справі.

Так, відповідно до пункту третього частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

А пунктом п`ятим частини другої статті 236 КАС України визначено, що суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

У своїх клопотаннях від 02 жовтня 2023 року представники позивача та відповідача як на правову підставу для зупинення провадження у цій справі покликаються на пункт третій частини першої статті 236 КАС України.

У постанові від 04 травня 2023 року у справі № 640/23621/19 Верховний Суд, надаючи правову оцінку можливості зупинення провадження у справі з наведеної підстави вказав, що під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи слід розуміти те, що обставини, які розглядаються в іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.

Також об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від предмета справи.

З огляду на зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку, зокрема, адміністративного судочинства та зазначити чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Суд відзначає, що предметом оскарження у цій справі є припис Міністерства культури та інформаційної політики України № 10/56/23 від 08 червня 2023 року, яким вимагається, зокрема, негайно припинити проведення будь-яких будівельних робіт на об`єкті «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку на вул. Героїв Майдану, 17-А у м. Львові», які виконуються в межах історичного ареалу міста Львова (рішення Львівської міської ради від 09 грудня 2005 року № 1311) й у межах охоронної (буферної) зони об`єкта «Архітектурний ансамбль історичного центру Львова», включеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, з порушенням вимог статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», за відсутності погодженої з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відповідної проектної документації.

Водночас суд встановив, що у провадженні Верховного Суду знаходиться справа № 380/13557/21 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства культури та інформаційної політики України, третя особа Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування припису Міністерства культури та інформаційної політики України від 26 липня 2021 року № 868/6.11.6 щодо припинення проведення земельних та будь-яких інших будівельних робіт на об`єкті «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом на АДРЕСА_2 зі знесенням існуючих будівель», зі змісту якого вбачається, що такий винесено з підстав здійснення ОСОБА_2 будівельних робіт в межах історичного ареалу міста Львова (рішення Львівської міської ради від 09 грудня 2005 року № 1311) й у межах охоронної (буферної) зони об`єкта «Архітектурний ансамбль історичного центру Львова», включеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, з порушенням вимог частини четвертої статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» без відповідних погоджень та дозволів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Таким чином, в обох зазначених вище приписах, які оскаржуються різними позивачами в межах різних прав, зазначено, що будівельні роботи проводяться, зокрема в межах історичного ареалу міста Львова (рішення Львівської міської ради від 09 грудня 2005 року № 1311).

Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2023 року справу № 380/13557/21 передано на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

В зазначеній ухвалі Верховний Суд вказав про існування суперечливої судової практики при вирішенні спорів, що стосуються встановлення правового режиму історичного ареалу м. Львова в аспекті застосування статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та пункту 12 Порядку № 318 (пункт 64). У зв`язку з цим Верховний Суд дійшов висновку про необхідність передачі справи № 380/13557/21 на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зокрема з метою вирішення питання про відступ від правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 27 липня 2022 року у справі № 813/3269/17 та в інших постановах, де цю позицію застосовано (пункт 79).

Тож, беручи до уваги те, що предметом оскарження у цій справі та справі № 380/13557/21 є приписи Міністерства культури та інформаційної політики України, у яких зазначено про проведення будівельних робіт, зокрема в межах історичного ареалу міста Львова (рішення Львівської міської ради від 09 грудня 2005 року № 1311), а під час розгляду справи № 380/13557/21 Верховний Суд дійшов висновку про існування суперечливої судової практики при вирішенні спорів, що стосуються встановлення правового режиму історичного ареалу м. Львова, у зв`язку з чим вирішив передати вказану справу на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, то, на переконання суду, існує об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 380/13557/21, оскільки рішенням суду у вказаній справі можуть бути встановлені обставини, які впливатимуть на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема в частині, що стосується встановлення правового режиму історичного ареалу м. Львова в аспекті застосування статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та пункту 12 Порядку № 318.

З огляду на наведене суд погоджується з доводами представників позивача та відповідача про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі відповідно до пункту третього частини першої статті 236 КАС України.

Також суд враховує вимоги пункту п`ятого частини другої статті 236 КАС України, згідно з положеннями якого суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Суд відзначає, що судове рішення у справі № 380/13557/21, яке підлягатиме перегляду Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, ухвалено судом у подібних правовідносинах, які виникли між сторонами у цій справі.

Так, в обох справах позивачі оскаржують приписи Міністерства культури та інформаційної політики України, якими вимагається негайно припинити проведення будь-яких будівельних робіт, які виконуються в межах історичного ареалу міста Львова (рішення Львівської міської ради від 09 грудня 2005 року № 1311) й у межах охоронної (буферної) зони об`єкта «Архітектурний ансамбль історичного центру Львова», включеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, з порушенням вимог статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», за відсутності погодженої з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відповідної проектної документації.

Зважаючи на викладене, клопотання представників позивача та відповідача від 02 жовтня 2023 року про зупинення провадження у справі є обґрунтованими, відтак їх належить задовольнити.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 236, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника позивача та представника відповідача від 02 жовтня 2023 року про зупинення провадження у справі задовольнити повністю.

Провадження у справі № 380/14880/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОЛДИНГ ЕМОЦІЙ «!ФЕСТ» (пл. Ринок, 14, м. Львів, 79000), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівпроект» (вул. Коперника, 29, м. Львів, 79000) до Міністерства культури та інформаційної політики України (вул. Івана Франка, 19, м. Київ, 01601), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (вул. Винниченка, 18/114, м. Львів, 79008), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) про визнання протиправним та скасування припису зупинити до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 380/13557/21.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду відповідно до ст.ст. 293-297 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Повний текст ухвали складено 09 жовтня 2023 року.

Суддя Клименко О.М.