Рішення

від 09.10.2023 по справі 420/17423/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/17423/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КСІОНБУД» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КСІОНБУД» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, за результатом розгляду якого позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації

Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 49740/45040441/2 від 14.06.2023 р, (податкова накладна № 3 від 26.04.2023 року);

Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №2 49741/45040441/2 від 14.06.2023р. (податкова накладна № 2 від 26.04.2023 року);

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати:

Податкову накладну № 2 від 26.04.2023 року складену ТОВ «КСІОНБУД» на ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ВІКІНГ» датою її первинної реєстрації;

Податкову накладну № 3 від 26.04,2023 року складену ТОВ «КСІОНБУД» на ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ВІКІНГ» датою її первинної реєстрації.

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що 26.04.2023 року ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ВІКІНГ», на користь позивача, за договором генпідряду № ГП 030423-23-2К від 03.04.2023 року, було здійснено дві часткові оплати авансового платежу в розмірі 682 500,00 грн. (платіжна інструкція №12) та в розмірі 7 718 656,00 грн. (платіжна інструкція № 11). Таким чином, відповідно до положень Податкового кодексу України, для позивача, настала перша подія - отримання грошових коштів. У зв`язку з цим позивачем були складені: податкова накладна № 2 від 26.04.2023 року та податкова накладна №3 від 26.04.2023 року та направлено їх на реєстрацію до ЄДР. Однак, згідно отриманих позивачем квитанцій реєстрація обох податкових накладних була зупинена згідно п. 1 критеріїв ризиковості операцій. З метою реєстрації податкових накладних, позивач подав до податкового органу Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1 від 26.05.2023 року. Позивач наполягає, що даними документами підтверджено не тільки наявність самого факту господарської операції що стала підставою для складання податкових накладних, але й всієї ланки правовідносин що задіяні в такому будівництві. При цьому документально підтверджено факт укладення договору з ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ВІКІНГ» та узгодження договірної ціни, а також отримання від них позивачем авансових платежів, що було підставою складання податкових накладних, реєстрація яких була зупинена. Однак, контролюючим органом Повідомлення та додані до нього документи залишилися поза увагою та не були досліджені належним чином. В свою чергу, податковим органом прийнято Рішення № 8901449/45040441 від 30.05.2023 р. (щодо податкової накладної №2 від 26.04.2023 року) та Рішення № 8901450/45040441 від 30.05.2023 р. (щодо податкової накладної №3 від 26.04.2023 року). На переконання позивача при прийнятті рішень податковим органом не дотримано порядку прийняття рішень з посиланням на невідповідність документам чинному законодавству. У рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних взагалі відсутнє обґрунтування який саме документ складений з порушенням, хоча сама форма рішення про відмову в реєстрації податкових накладних передбачає обов`язок контролюючого органу конкретизувати, який саме документ було подано із порушення законодавства. Це зумовило прийняття, на переконання позивача, невмотивованих та незаконних рішень чим порушено права та інтереси позивача як добросовісного платника податку.

Ухвалою суду від 17.07.2023 року судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представником відповідачів до суду надано відзив в якому останній заперечує щодо доводів позовної заяви. Відповідач зазначає, що оскаржувані рішення Комісії ДПС від 14.06.2023 року №№49740/45040441/2, 49741/45040441/2, якими залишені скарги ТОВ «КСІОНБУД» без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня від 30.05.2023 № 8901450/45040441 від 30.05.2023 № 8901449/45040441 про відмову в реєстрації податкових накладних № 2 від 26.04.2023 та № 3 від 26.04.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін не є юридично значимими для позивача, оскільки жодних заходів його реалізації щодо позивача не передбачають, а лише залишають чинними, такими, що мають обтяжувальну дію щодо позивача винесені раніше рішення про відмову в реєстрації податкових накладних від 30.05.2023 №8901450/45040441 від 30.05.2023 №8901449/45040441.

У відповіді на відзив позивач заперечує щодо наведених відповідачем доводів та зазначає, що наведене відповідачем у відзиві не спростовує фактичного порушення відповідачем прав позивача та обставин протиправності дій відповідача наведених у позові.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками справи докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КСІОНБУД» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 23.01.2023 року.

Основним видом економічної діяльності підприємства є: Будівництво житлових і нежитлових будівель (код 41.20).

03.04.2023 року між ТОВ «КСІОНБУД» (Генпідрядник) та ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ВІКІНГ» (Замовник) укладено договір генпідряду №ГП 030423-23-2К від 03.04.2023 року відповідно до предмету якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Додатковими угодами до Договору, Генпідрядник зобов`язується, за замовленням Замовника, на свій ризик своїми силами, засобами, та/або залучених субпідрядників, та із власних матеріалів або матеріалів Замовника, використовуючи власне обладнання або обладнання, що перебуває у його користуванні на законних підставах, на умовах даного Договору та Додаткових угод до Договору у відповідності до Договірних цін виконати роботи з нового будівництва об`єкту «Нове будівництво» зерносховища на 60 тис.т зберігання, за адресою: Одеська область. Одеський район, т.г. Нсрубайська. Ділянка №3», що знаходиться за адресою Одеська область, Одеський район, т.г. Нерубайська, ділянка №1, №2, №3, відповідно до затвердженої проектної документації, діючих норм і стандартів, усунути за свій рахунок недоробки/недоліки/дефекти, що зумовлені неякісним виконанням робїт та виявлені в процесі приймання робіт і в гарантійні строки експлуатації об`єкту, а Замовник зобов`язується прийняти від Генпідрядника Закінчені Роботи та оплатити їх, згідно з умовами даного Договору (а.с.30).

Судом з матеріалів справи встановлено, що 05.04.2023 року між позивачем ТОВ «КСІОНБУД» (Покупець) та контрагентом позивача ТДВ «БЕТОНЕКС» (Продавець) укладено договір №ПСв 050423-23/4, відповідно до предмету якого Продавець зобов`язувався Покупця у власність позивача залізобетонні вироби та/або бетон товарний, а позивач зобов`язувався своєчасно прийняти товар та здійснити його оплату на умовах цього договору.

На виконання умов договору ТДВ «БЕТОНЕКС» здійснено доставку товару транспортними засобами ТДВ «БЕТОНЕКС» відповідно до специфікації до даного договору на загальну суму 9384320,00 грн., в тому числі ПДВ 1564053,33 грн.

В свою чергу, позивачем, на виконання умов специфікації, на підставі даного договору та рахункуфактури №34 від 05.04.2023 року, здійснено часткову оплату товару:

12.04.2023 року оплата товару у розмірі 116 160,00 грн. в т.ч. ПДВ - 19 360,00 грн. (що підтверджується платіжною інструкцією №4);

- 26.04.2023 року оплата товару у розмірі 7 718 656,00 грн. в т.ч. ПДВ - 1 286 442,67 грн. (що підтверджується платіжною інструкцією №7).

Також, судом встановлено, що між ТОВ «КСІОНБУД» (Замовник) та ТОВ «БУДСІТІ АЛЬФА» (Генпідрядник) укладено договір підряду №ЗСв 050423-23/41 від 05.04.2023 року відповідно до умов якого ТОВ «БУДСІТІ АЛЬФА» зобов`язувалось виконати роботи з влаштування (встановлення) вдавлюваних паль на об`єкті будівництв («Нове будівництво зерносховища на 60 тис. т. зберігання, за адресою: Одеська область Одеський район, т.г. Нерубайська, ділянка №1, №2, №3»). В свою чергу, позивач зобов`язувавсь прийняти виконані роботи та своєчасно їх оплатити (а.с.67).

Пунктом 2.3.1 договору передбачено, що позивач зобов`язаний сплатити на користь ТОВ «БУДСДТІ АЛЬФА» аванс у розмірі 370 000,00 гри.

З огляду на матеріали справи вказаний аванс сплачений позивачем - 28.04.2023 року на підставі договору та рахунку фактури №БСА-425370Д-050423-23/4К від 25.04.2023 року, що підтверджується платіжною інструкцією №12 (а.с.75).

Відповідно до актів приймання-передачі матеріалів від 05.05.2023 року, від 10.05.2023 року, від 11.05.2023 року, від 15.05.2023 року у травні 2023 року позивачем було передано ТОВ «БУДСІТІ АЛЬФА» необхідні для монтажу палі та виконано певний обсяг робіт, що підтверджено актом приймання-виконаних робіт №1 за травень 2023 року від 18.05.2023 року (а.с.72-74).

Таким чином, позивач, разом із підрядною організацією, здійснено необхідні дії для виконання умов договору генпідряду №ГП 030423-23-2К від 03.04.2023 року.

25.04.2023 року між ТОВ «КСІОНБУД» та ТОВ «ТРЕЙД-ТЕХТРАНС» укладено договір підряду №ВГ 250423-23/5K за умовами якого, ТОВ «ТРЕЙД-ТЕХТРАНС» зобов`язано виконати роботи з виїмки та перевезення ґрунту для будівництва об`єкту «Нове будівництв зерносховища на 60 тис. т. зберігання», за адресою: Одеська область, Одеський район, т.г. Нерубайська, ділянка №1, №2, №3», а позивач зобов`язувався прийняти та своєчасно оплатити виконані роботи.

На виконання умов даного договору, контрагентом здійснено перебазування будівельної техніки на об`єкт будівництва, про що складено акт надання послуг №74 в27.04.2023 року та ТТН №1 від 27.04.2023 року (а.с.84) та здійснено оплату послуг, що підтверджується платіжною інструкцією №10 від 27.04.2023 року (а.с.83).

Крім того, ТОВ «ТРЕЙД-ТЕХТРАНС» за роботи з виїмки та перевезення ґрунту, надано позивачу рахунок на оплату № 32 від 27.04.2023 року на загальну вартість 180000,00 грн., який сплачено позивачем 27.04.2023 року згідно платіжної інструкції №9 (з/б а.с.92 та а.с.76).

В свою чергу, 26.04.2023 року ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ВІКІНГ» за договором генпідряду № ГП 030423-23-2К від 03.04.2023 року здійснено дві часткові оплати авансового платежу на користь ТОВ «КСІОНБУД» в розмірі 682 500,00 гри. в т.ч.ПДВ 20% - 113 750,00 грн. (платіжна інструкція №12) та в розмірі 7 718 656,00 грн. в т.ч.11ДВ 20% - 1 286 442,67 гри. (платіжна інструкція № 11).

У зв`язку з цим ТОВ «КСІОНБУД» складено податкову накладна №2 від 26.04.2023 року та податкову накладну №3 від 26.04.2023 року, які направлено на реєстрацію до ЄРПН (а.с.12-13).

Проте, відповідно до квитанції №1 від 18.05.2023 року документ збережено а реєстрацію зупинено. «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 26.04.2023 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 43.99, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомлено: показник «D»-.0000%, «Р»=19747.2. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.».

Відповідно до квитанції №1 від 18.05.2023 року документ збережено а реєстрацію зупинено. «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 26.04.2023 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 43.99, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомлено: показник «D»-.0000%, «Р»=19747.2. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.».

Позивачем направлено до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладинх/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1 від 26.05.2023 року з копіями первинних документів, що підтверджують господарські операції за податковими накладними в кількості 60 документів (а.с.14).

Проте, комісією ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.05.2023 року прийнято:

- рішення №8901450/45040441 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3 від 26.04.2023 року у зв`язку із ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунківфактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків (а.с.96);

- рішення №8901449/45040441 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2 від 26.04.2023 року у зв`язку із ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків (а.с.97);

Суд зауважує, що дана стрічка рішення містить вимогу «(документи, які не надано підкреслити)», проте жодного підкреслення в рішенні не здійснено.

Позивачем оскаржено вказані рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області до ДПС України.

ДПС України за результатами розгляду скарг поданих ТОВ «КСІОНБУД» прийнято:

- рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №49740/45040441/2 від 14.06.2023 року, яким скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії без змін (по податковій накладній №3 від 26.04.2023 року);

- рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 49741/45040441/2 від 14.06.2023 року, яким скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії без змін (по податковій накладній №2 від 26.04.2023 року).

Позивач зазначає, що оскаржувані рішення є протиправним.

Згідно з пунктом 185.1 ст.185 ПК України, операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, у силу вимог пункту 187.1 ст.187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПКУ).

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.7 статті 201 цього Кодексу, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341) (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Пунктами 13, 15 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПКУ, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року № 1165 (набрала чинності 01 лютого 2020 року), якою серед іншого затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 4 вказаного Порядку, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

За приписами пункту 5 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 7 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).

У відповідності до пункту 25 Порядку № 1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, підставою для зупинення реєстрації податковий накладний №15 та №109 стала відповідність підприємства п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Додатком №3 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості здійснення операцій, пунктом 1 якого визначено: Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Суд зазначає, що в порушення вимог пункту 11 Порядку № 1165, в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не визначено чіткого переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку № 520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

З огляду на зміст оскаржуваних рішень, підставою для їх прийняття стало ненаданням позивачем копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунківфактури/інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

При цьому, підкреслення документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, оскаржувані рішення не містять.

Тобто, комісією ГУ ДПС в Одеській області формально визначено підстави для прийняття оскаржуваного рішення та не наведено конкретної інформації з приводу документів, які не надані позивачем, проте є необхідними для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної.

Судом встановлено, що на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, позивачем подані пояснення з належним чином оформленими підтверджуючими первинними документами.

Проте, вказані документи не були взяті відповідачем до уваги.

При цьому, суд враховує позицію Верховного Суду в постанові від 07.12.2022 року по справі № 500/2237/20, в якій зазначено, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

В свою чергу, щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, не погоджуючись із рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.05.2023 року №8901450/45040441 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3 від 26.04.2023 року та №8901449/45040441 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2 від 26.04.2023 року, позивачем подано скаргу з додатками до Комісії центрального рівня.

Рішенням Комісії центрального рівня про результати розгляду скарги на рішення відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №49740/45040441/2 від 14.06.2023 року, та №49741/45040441/2 від 14.06.2023 року, скаргу ТОВ «КСІОНБУД» залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. У графі підстави зазначено: ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Згідно доводів позовної заяви та відповіді на відзив, позивач вважав, що оскільки ним оскаржено рішення комісії регіонального рівня до комісії центрального рівня, то рішення комісії центрального рівня оскаржується до суду.

Надаючи оцінку наведеним обставинам справи, суд зазначає наступне.

Механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165.

Пункт 3 Порядку передбачає, що скарга подається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) у строки, визначені статтею 56 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з наступного дня після набрання чинності рішенням комісії регіонального рівня.

Згідно з пунктом 11 Порядку розгляду скарг, платник податку має право додавати до скарги пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.

Відповідно до пункту 12 Порядку розгляду скарг, за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, приймає одне з таких рішень:

задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі без змін.

Згідно пункту 14 Порядку розгляду скарг, за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, надсилає платнику податку відповідне рішення (додаток 3).

Згідно пунктів 17-18 Порядку розгляду скарг, рішення комісії центрального рівня не підлягає адміністративному оскарженню та може бути оскаржено в судовому порядку у строки, визначені статтею 56 Кодексу.

Задоволення скарги є підставою для реєстрації зазначених у скарзі податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі з урахуванням вимог пункту 200-1.3 статті 200-1 Кодексу.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що законодавцем закріплено право платника податків на оскарження рішення податкового органу, прийнятого за результатами розгляду його скарги до суду. Аналогічний припис про можливість оскарження в судовому порядку міститься і в тексті рішення про результати розгляду скарги.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Водночас, суд звертає увагу, що конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Рішення суб`єкта владних повноважень є таким, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, таке рішення прийнято владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюване рішення є юридично значимими, тобто таким, що має безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Оскаржуване рішення відповідача про результати розгляду повторної скарги саме по собі не є юридично значеним для позивача, оскільки не має безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, не містить приписів вчинити обов`язкові дії позивачу та не створює для нього жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав позивача, не порушує права свободи та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, відтак безпосередньо не порушує права та інтереси позивача.

Вказаний правовий висновок відповідає усталеній практиці Верховного Суду, який неодноразово висловлював позицію про те, що рішення про результати розгляду скарги, само по собі не має юридичного значення для цілей створення правових наслідків для платника податків, оскільки не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку.

Аналогічна правова позиція висловлювалась Верховним Судом, зокрема, в постановах від 31 травня 2019 у справі № 826/1023/16, від 11 червня 2019 року №826/45/18, від 24 червня 2019 року у справі № 826/11001/15, від 12 липня 2019 у справі № 813/5256/13-а.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (такі висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

На підставі викладеного суд зазначає, що скасування у судовому порядку рішення Комісії центрального рівня про результати розгляду скарги на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не відновить у повній мірі порушені права та інтереси позивача.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог у частині визнання протиправним та скасування Комісії центрального рівня про результати розгляду скарги на рішення відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 49740/45040441/2 від 14.06.2023 року (податкова накладна № 3 від 26.04.2023 року) та №49741/45040441/2 від 14.06.2023 року (податкова накладна № 2 від 26.04.2023 року) відсутні.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Позовні вимоги заявляє позивач, водночас адміністративний суд може, якщо вважатиме за потрібне, застосувати інший, аніж той, який зазначив позивач, спосіб захисту його прав та інтересів, який не суперечитиме закону і забезпечуватиме їхній ефективний захист.

Вибір/застосування способу захисту порушених прав та інтересів детермінується через призму суті порушеного (суб`єктивного) права в рамках правовідносин, з яких виник спір. Тож результативним обраний спосіб захисту порушеного права буде тоді, коли існуватиме взаємозв`язок між порушенням (суб`єктивного права особи) та (дозволеним, прийнятним) способом його захисту, водночас останній сприятиме вичерпному його поновленню.

З урахуванням встановлених обставин цієї справи, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №8901450/45040441 від 30.05.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №3 від 26.04.2023 року та №8901449/45040441 від 30.05.2023 року та про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №2 від 26.04.2023 року.

Що стосується позовних вимог про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №2 від 26.04.2023 року та №3 від 26.04.2023 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України обов`язок реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних покладений на платника податків.

В той же час, суд зауважує, що наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

За приписами пункту 20 Порядку № 1246, внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Згідно з підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних реєстр відомостей щодо ПН та РК, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. №341), у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Як неодноразово висновував Верховний Суд, зокрема, у постановах від 12 листопада 2019 року у справі № 816/2183/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі № 360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі № 824/245/19-а та ряді інших, здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Отже, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності.

Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

За змістом ч.1 ст.245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Згідно із п.2 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно ч.3 ст.245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також з метою дотримання судом гарантій про те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 26.04.2023 року складену ТОВ «КСІОНБУД» на ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ВІКІНГ» датою її первинної реєстрації та податкову накладну №3 від 26.04.2023 року складену ТОВ «КСІОНБУД» на ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ВІКІНГ» датою її первинної реєстрації.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, оцінюючи докази, які є у справі, в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову, з урахуванням ч.2 ст.9 КАС України.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до часткового задоволення.

Згідно з ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що за звернення до суду із зазначеним позовом позивач сплатив 5368,00 грн. судового збору, які підлягають стягненню на його користь.

Щодо витрат на правову допомогу.

Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, суд визначає розмір суми витрат на правничу допомогу, що має бути стягнута з відповідача на користь позивача згідно з умовами договору про подання професійної правничої допомоги та доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Суд зазначає, що адвокатом на підтвердження понесених судових витрат надано до суду Договір про надання правової допомоги № 1 від 21.06.2023 року, докази сплати витрат на правову допомогу, а саме платіжну інструкцію №23/06.2023141 на суму 27000,00 грн.

Згідно п.3 вказаного договору вартість послуг за цим договором визначається у розмірі фіксованого гонорару в загальному попередньо визначеному розмірі 27000,00 (двадцять сім тисяч) гривень які Замовник сплачує наперед. Розмір фіксованого гонорару складається з вартості за кожен етап надання такої допомоги:

- вартість правничої допомоги на етапі визначення правової позиції, формування доказової бази з підготовкою та роздрукуванням документів, підготовки та подання позову до суду та представництва інтересів замовника під час розгляду справи в Одеському окружному адміністративному суді становить 18000,00 (вісімнадцять тисяч) гривень.

- правничої допомоги на етапі представництва інтересів замовника під час розгляду справи в П`ятому апеляційному адміністративному суді становить 6000,00 (шість тисяч ) гривень.

Вартість правової допомоги на етапі виконання судових рішень, включно з питаннями встановлення судового контролю за виконанням Державною податковою службою України виконання судових рішень становить 3000,00 гривень.

Отже, позивачем заявлено для розподілу суму витрат на надання правничої допомоги у фіксованому розмірі 27000,00 грн.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За положеннями п.4 ст.1, ч.3 та 5 ст.27 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Також за ст.28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Відповідно до висновку, викладеному у постанові Верховного Суду по справі №640/18402/19 від 28.12.2020 року розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

У відповідності з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Дослідивши вищезазначені заяву та докази, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказана позиція узгоджується з позицією, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та постанові Верховного Суду від 03.08.2021 у справі №480/3172/20.

Таким чином, враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, зокрема визначений у договорі розмір вартості послуг під час розгляду справи в Одеському окружному адміністративному суді у розмірі 18000,00 грн, предмет позову та обсяг задоволених позовних вимог, те, що дана справа відноситься до категорії справ незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження у порядку статті 262 КАС України у письмовому провадженні, суд доходить висновку, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню.

Суд вважає, що обґрунтованим та розумним розміром витрат за надання правової допомоги у цій справі є сума 4000,00 грн., оскільки такий розмір гонорару є співмірним зважаючи на складність справи, якість/кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час.

На підставі викладеного, враховуючи досліджені докази, вимоги чинного процесуального законодавства щодо справедливого вирішення спорів та дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру судових витрат.

Отже, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, згідно ст.ст. 134, 139 КАС України, суд присуджує позивачу судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 243, 245, 246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КСІОНБУД» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №8901450/45040441 від 30.05.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №3 від 26.04.2023 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській №8901449/45040441 від 30.05.2023 року та про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №2 від 26.04.2023 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 26.04.2023 року складену ТОВ «КСІОНБУД» на ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ВІКІНГ» датою її первинної реєстрації та податкову накладну №3 від 26.04.2023 року складену ТОВ «КСІОНБУД» на ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ВІКІНГ» датою її первинної реєстрації.

Стягнути солідарно з Головного управління ДПС в Одеській області та Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КСІОНБУД» судовий збір у розмірі 5368,00 грн.

Стягнути солідарно з Головного управління ДПС в Одеській області та Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КСІОНБУД» витрати на правову допомогу у розмірі 4000,00 грн.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Відповідно до ст.255 КАС України, рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «КСІОНБУД» (вул. Варненська, буд. 25, офіс 1, м. Одеса, 65065, код ЄДРПОУ 45040441).

Відповідач Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044; код ЄДРПОУ ВП 44069166);

Відповідач Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ:43005393)

Повний текст рішення складений та підписаний судом 09.10.2023 року..

СуддяН.В. Бжассо