Рішення

від 09.10.2023 по справі 420/8543/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/8543/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Кузьменко В.П.

За участю сторін:

Прокурора: Шептіліс О.І.

Представника позивача: Лех А.О.

Представника відповідача: Нєнова І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області та Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до приватного підприємства «КАЙМАН-К» про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області та Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до приватного підприємства «КАЙМАН-К», в якій позивач (з урахуванням уточнення позовних вимог від 20.06.2023 року) просить суд застосувати заходи реагування до приватного підприємства «КАЙМАН-К», а саме тимчасово заборонити (зупинити) діяльність відповідача, що проводиться з порушенням законодавства про оцінку впливу на довкілля, а саме: видобування корисних копалин за межами ділянки надр, визначеної спеціальним дозволом на користування надрами від 08.11.2018 року №6292 до виконання встановлених у висновку з оцінки впливу на довкілля №7-03/12-2018731156/2 від 08.04.2019 року екологічних умов, а саме:

- здійснення діяльності з видобування корисних копалин в межах географічних координат ділянки надр;

- дотримання вимог раціонального використання природних ресурсів та охорони надр відповідно до ст. 56 Кодексу України про надра.

В обґрунтування своїх позовних вимог Перший заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області та Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) зазначив, що на підставі наказу Державної служби геології та надр України від 31.10.2018 року №409 приватному підприємству «КАЙМАН-К» було надано спеціальний дозвіл на користування надрами №6292 від 08.11.2018 року.

08.04.2019 року відповідачем було отримано висновок з оцінки впливу на довкілля №7-03/12-2018731156/2, в якому серед іншого було вказано здійснювати діяльність з видобування корисних копалин в межах графічних координат ділянки надр та на підставі і у відповідності до дозвільних документів.

Разом з тим, приватне підприємство «КАЙМАН-К» здійснювало видобування корисних копалин за межами географічних координат, визначених спеціальним дозволом на користування надрами від 08.11.2018 року №6292, що підтверджується висновком експерта від 23.04.2021 року №10462/21-48, протоколом огляду місця події від 12.08.2020 року, технічним звітом з земельного аудиту та визначення об`ємів басейнів виробки породи за спеціальним дозволом на користування надрами, складеного 20.02.2021 року ПП «Одесагеопроект».

З огляду на вищезазначене Перший заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області та Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 15.11.2021 року позовну заяву Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області та Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до приватного підприємства «КАЙМАН-К» було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження із повідомленням та викликом сторін.

Ухвалою суду від 13.01.2022 року подальший розгляд справи було вирішено проводити в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання на 15.03.2022 року.

Водночас, Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався.

З огляду на вищезазначені обставини судове засідання, призначене на 15.03.2022 року, не відбулося через існуючу загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідно до статті 64 Конституції України, навіть в умовах воєнного та надзвичайного стану не може обмежуватися право особи на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Тобто, за будь-яких умов, суди, зокрема адміністративні, повинні здійснювати судовий контроль за рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, посадових і службових осіб, що є частиною системи національної безпеки України.

Викладене свідчить про наявність у суду обов`язку здійснювати правосуддя навіть в умовах запровадженого воєнного стану.

06.03.2023 року, 25.04.2023 року у справі №420/8543/21 були проведені підготовчі судові засідання, в яких учасниками справи були надані до суду відзив на адміністративний позов (т. 2 а.с. 89-98), відповіді на відзив (т. 2 а.с. 184-193, 212-222), заперечення (т. 2 а.с. 240-245), додаткові письмові докази ти висловлені власні правові позиції щодо суті спірних правовідносин.

25.04.2023 року ухвалою суду підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

28.09.2023 року у судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених в уточненому адміністративному позові від 20.06.2023 року та просила їх задовольнити.

Представник Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) також наполягала на задоволенні позовних вимог з підстав, аналогічних зазначеним в адміністративному позові.

Представник Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області до судового засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно.

Приватне підприємство «КАЙМАН-К» у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечувало з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповіді на відзив, та наполягало на тому, що ним не здійснювалось видобування піску за межами географічних координат, зазначених у спеціальному дозволі на користування надрами №6292 від 08.11.2018 року. Водночас відповідач наголошував, що висновок експерта від 23.04.2021 року №10462/21-48, на який посилається представник прокуратури та який був зроблений у межах кримінального провадження №12019160000000989, не може слугувати належним доказом в адміністративній справі №420/8543/21, оскільки відсутній вирок суду, який набрав законної сили.

Судом у справі встановлено наступне.

Приватне підприємство «Кайман-К» зареєстровано як юридична особа 25.02.2005 року за №15311020000000254 та здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 08.12 Добування піску, гравію, глин і каоліну (основний); 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 02.30 Збирання дикорослих недеревних продуктів; 08.99 Добування інших корисних копалин та розроблення кар`єрів, н.в.і.у.; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.

На підставі наказу від 31.10.2018 року №409 Державною службою геології та надр України приватному підприємству «КАЙМАН-К» було надано спеціальний дозвіл на користування надрами №6292 від 08.11.2018 року (т. 1 а.с. 107-108).

Згідно даного дозволу:

- метою користування надрами є: видобування піщано-галькових порід та піску придатних після збагачення для улаштування шарів дорожнього полотна, як компонент в`яжучий для виробництва щільних силікатних бетонів та для дорожнього будівництва, а також для благоустрою, рекультивації та планування;

- назва родовища Біляївське родовище ділянка Центральна;

- місце родовища: Одеська область, Біляївський р-н.

Також у спеціальному дозволі №6292 від 08.11.2018 року, зокрема визначено географічні координати родовища, площу 57,7 га на території Біляївського родовища ділянка Центральна, прив`язку до місцевості відповідно до адміністративно-територіального устрою України, зокрема 0,5 км на північний захід від м. Біляївка, 3,2 км на схід від с. Яськи.

08.11.2018 року між Державною службою геології та надр України та приватним підприємством «КАЙМАН-К» було укладено угоду №6292 про умови користування надрами (т. 1 а.с. 109-113) з метою видобування корисних копалин (додаток до спеціального дозволу №6292 від 08.11.2018 року), в якій зокрема у п.5.3.2 та 5.3.22 зобов`язано надрокористувача (відповідача) забезпечити охорону надр та довкілля в межах ділянки надр, наданої в користування, а також, у встановленому порядку, дотримуватись виконання вимог законодавства про оцінку впливу на довкілля.

08.04.2019 року відповідачем було отримано висновок з оцінки впливу на довкілля №7-03/12-2018731156/1, в якому серед іншого приватне підприємство «КАЙМАН-К» було зобов`язано:

- ??здійснювати діяльність з видобування корисних копалин в межах географічних координат ділянки надр;

- ??здійснювати діяльність з видобування корисних копалин на підставі та у відповідності до дозвільних документів, що передбачаються для планованої діяльності;

- дотримуватися вимог раціонального використання природних ресурсів та охорони надр відповідно до ст. 56 Кодексу України про надра.

У висновку також зазначено основні характеристики та місце провадження планованої діяльності, а саме географічні координати кутових точок Центральної ділянки Біляївського родовища.

Судом встановлено, що на підставі наказу Держгеонадру №146 від 18.02.2021 року, та посвідчення (направлення) №2744/01/07-21 від 23.02.2021 року, посадовими особами Державної служби геології та надр України у період з 19.03.2021 року по 29.03.2021 року було проведено планову перевірку приватного підприємства «Кайман-К».

За результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр Азовсько-чорноморським міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України було складено акт від 29.03.2021 року №08/6292-О (т. 1 а.с. 136-166), у висновках якого встановлено порушення відповідачем:

1) ч.1 ст.19 ч.2 ст.24 Кодексу України про надра. В північно-західній та південній частинах Біляївської Центральної ділянки родовища піщано галькових порід та піску, ПП «Кайман-К» здійснювало видобуток піщано-галькових порід та пісків Центральної ділянки Біляївського родовища за межами ліцензійної площі, географічні координати якої зазначені у спеціальному дозволі на користування надрами №6292 вiд 08.11.2018 року;

2) ч.1 ст.17, п.1 ч.1 ст.24 Кодексу України про надра, п.12, п.18 Постанови Кабінету Міністрів України №59. Видобування здійснювалось за межами гірничого відводу (Акт про надання гірничого відводу від 28 листопада № 3543 площею 57,97 га з метою розробки піщано- галькових порід тa пісків Центральної ділянки Біляївського родовища). He наданий Проект гірничого відводу для видобування піщано галькових порід тa пісків Центральної ділянки Біляївського родовища з додатками та графікою;

3) ч.2 ст.18 Кодексу України про надра. Відсутні документи, що посвідчують право користування (власності) земельною ділянкою для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, а саме для видобування піщано-галькових порід та піску придатних після збагачення для улаштування шарів дорожнього полотна, як компонент в`яжучий для виробництва щiльних силікатних бетонів для дорожнього будівництва, а також для благоустрою, рекультивації та планування ділянки Центральна Біляївського родовища здійснюється за межами координат наданої ділянки надр визначеної спеціальним дозволом від 08.11.2018 року № 6292 на користування надрами;

4) ч.1 ч.2 ст.51 Кодексу України про надра, абз.4 ч.1 ст.24 Закону України №1127. Проект розробки родовища корисних копалин, затверджений та погоджений в установленому порядку, не наявний. He наданий робочий проект розробки та рекультивації ділянки Центральної Біляївського родовища пісків і піщано-галькових порід;

5) п.1 ч.1 ст.24 Кодексу України про надра, абз.1 п.10 постанови КМУ №615. Не виконуються вимоги п.п. 5.3. угоди № 6292 від 08.11.2018 про умови користування надрами щодо:

- дотримуватися вимог законодавства України, чинних стандартів, правил, норм пов`язаних користуванням надрами;

- дотримуватись вимог, передбачених Дозволом та цією угодою;

- проводити та фінансувати роботи у терміни та в межах, зазначених у Програмі робіт.

Не виконується пункт 4 Програми робіт щодо строків проведення робіт, а саме: 4. Оформлення у встановленому порядку правовстановлюючих документів на земельну ділянку для потреб, пов`язаних з користування надрами. Строк проведення робіт - 3-4 кв. 2019 р. Документи на земельну ділянку для потреб, пов`язаних користування надрами не надані.

6) ч.1, ч.2 ст.24 Кодексу України про надра, п.10 Постанови КМУ №615. Не виконуються вимоги п. 4 особливих умов спеціального дозволу № 6292 вiд 08.11.2018 на користування надрами, а саме: - щорiчний радіаційний контроль видобутої сировини в кар`єрі та продукції з неї на відповність вимогам НРБУ-97. Вiдсутній щорічний радіаційний контроль видобутої сировини кар`єрi за 2020 рiк;

7) п.2,3,5 ч.1 ст.53 Кодексу України про надра. Наявна геологічна документація є не повною: Не наданий робочий проект розробки та рекультивації ділянки Центральної Біляївського родовища пісків і піщано-галькових порід;

8) п.п.2,3,5 ч.1 ст.53 Кодексу України про надра, абз.5 чт.24 Закону України №1124. Маркшейдерська, технiчна тa обліково-контрольна документація (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми) у повному обсязі не надана. He наданий проект гірничого відводу Центральної ділянки Біляївського родовища та піщано галькових порід та пісків, журнал руху гірничої маси Біляївського родовища піску та піщано-галькової породи, журнал стану опорної геодезичної мережі, журнал проведення рекультивації, журнал повірок маркшейдерських приладів;

9) п.2 ч.2 ст.24, п.1, п.6 ч.1 ст.53 абз.4 ст.56 Кодексу України про надра. He забезпечено раціональність розробки родовища корисних копалин і вилучення наявних у них компонентів, що мають промислове значення.

29.03.2021 року Азовсько-чорноморським міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України було винесено припис №59-14/01 (т. 1 а.с. 167-169), згідно якого відповідача у строк до 29 квітня 2021 року зобов`язано усунути порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та подати в письмовій формі до Азово-Чорноморського міжрегіонального відділу відповідні матеріали, які підтверджують факт усунення вказаних порушень.

31.03.2021 року та 26.04.2021 року ПП «Кайман-К» на адресу в.о. начальника Азовсько-чорноморським міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України були наданні пояснення №14 та №24 (т. 1 а.с. 170-177) щодо виявлених при перевірці порушень.

17.05.2021 року Державною службою геології та надр України було прийнято наказ №371 (т. 2 а.с. 113), згідно п.2 якого зупинено дію спеціальних дозволів на користування надрами згідно з переліком, наведеним у додатку 2 до цього наказу, зокрема дію дозволу приватного підприємства «Кайман-К» №6292 від 08.11.2018 року та надано 30 календарних днів на усунення порушень.

18.06.2021 року, 12.10.2021 року Державною службою геології та надр України були прийняті накази №465, №738 (т. 2 а.с. 114-115), якими продовжено приватному підприємству «Кайман-К» термін для усунення порушень, встановлений наказом Держгеонадр від 17.05.2021 року №371, відповідно до 01.10.2021 року та 01.02.2022 року.

Вважаючи протиправними припис №59-14/01 вiд 29.03.2021 року, накази Державної служби геології та надр України №371 вiд 17.05.2021 року, № 465 від 18.06.2021 та № 738 вiд 12.10.2021 року протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у справі №420/22822/21.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 року по справі №420/22822/21 було задоволено позов приватного підприємства «Кайман-К» до Державної служби геології та надр України.

Визнано протиправним та скасовано припис №59-14/01 вiд 29.03.2021 року, виданий Державною службою геології та надр України.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України №371 вiд 17.05.2021 року «Про поновлення дії, зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень», в частині зупинення дії спеціального дозволу на використання надрами №6292 вiд 08.11.2018 року, наданого приватному підприємству «КАЙМАН-К» для видобування піщано-галькових порід та піску Центральної ділянки Біляївського родовища.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України № 465 від 18.06.2021 «Про продовження термінів для усунення порушень», яким продовжено приватному підприємству «КАЙМАН-К» термін для усунення порушень, встановлений наказом Державної служби геологiї та надр України № 371 від 17.05.2021, до 01.10.2021 року.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України № 738 вiд 12.10.2021 року «Про продовження термінів для усунення порушень», яким продовжено Приватному підприємству «КАЙМАН-К» термін для усунення порушень до 01.02.2022 року.

Водночас постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2022 року по справі №420/22822/21 (залишеною в силі поставною Верховного Суду від 04.07.2023 року) апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України було задоволено частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року скасовано в частині задоволення позову Приватного підприємства «КАЙМАН-К» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування припису № 59-14/01 від 29 березня 2021 про зобов`язання усунути порушення вимог законодавства у сфері надрокористування.

Ухвалено в цій частині нове рішення про залишення без розгляду позовної вимоги Приватного підприємства «КАЙМАН-К» про визнання протиправним та скасування припису № 59-14/01 від 29 березня 2021 про зобов`язання усунути порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та подати в письмовій формі матеріали, які підтверджують факт їх усунення.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року залишено без змін.

Також судом встановлено, що Одеською обласною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12019160000000989 (т. 1 а.с. 241-242), відомості про яке 23.10.2019 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 3 ст. 239-1, ч. 4 ст. 240, ч. 1 ст. 254 КК України (незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель; порушення правил охорони або використання надр, незаконне видобування корисних копалин; безгосподарське використання земель).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з протоколу огляду місця події, 12.08.2020 року (т. 1 а.с. 244-250, т. 2 а.с. 1-3) під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019160000000989 було проведено огляд кар`єру на території Біляївського родовища, який розташований на території Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області, а саме «Родовище - Біляївське, ділянка - Центральна», на якому здійснює видобування корисних копалин ПП «КАЙМАН-К» на підставі спеціального дозволу на користування надрами №6292 від 08.11.2018 року. Огляд було проведено за участю директора ПП «КАЙМАН-К» ОСОБА_1 та спеціалістів: інженерів-геодезистів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , інженера-землевпорядника ОСОБА_4 . В ході огляду спеціалістами застосовувалась спеціальна техніка, зокрема GPS прилад, а також безпілотний літальний апарат, за допомогою якого було здійснено аеро-фотоплан місцевості та відбиті всі географічні точки в реальних межах існуючого кар`єру.

Проведеним оглядом встановлено, що службові особи ПП «Кайманк-К» в порушення спеціального дозволу №6292 від 08.11.2018 року на користування надрами у вигляді «видобування корисних копалин (промислова розробка родовищ)», вид корисної копалини «пісок, піщано-галечник» на території площею 57,-70 га в межах визначених дозволом географічних координат на ділянці надр «Родовище - Біляївське, Ділянка - Центральна», що в межах Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області, організували видобування корисних копалин (піску) на земельних ділянках за межами дії отриманого спеціального дозволу, а саме: земельна ділянка з кадастровим номером 5121085600:01:001:0828 (власник гр. ОСОБА_5 ); земельна ділянка з кадастровим номером 5121085600:01:001:0375 (власник гр. ОСОБА_6 ); земельна ділянка з кадастровим номером 5121085600:01:001:0374 (власник гр. ОСОБА_7 ); земельна ділянка з кадастровим номером 5121085600:01:001:0355 (власник гр. ОСОБА_8 ); земельна ділянка з кадастровим номером 5121085600:01:001:0354 (власник гр. ОСОБА_9 ); земельна ділянка з кадастровим номером 5121085600:01:001:0353 (власник гр. ОСОБА_10 ); земельна ділянка з кадастровим номером 5121085600:01:001:0362 (власник гр. ОСОБА_11 ); земельна ділянка з кадастровим номером 5121085600:01:001:0361 (власник гр. ОСОБА_12 ); земельна ділянка з кадастровим номером 5121085600:01:001:0385 (власника земельної ділянки не визначено); земельна ділянка з кадастровим номером 5121085600:01:001:0829 (власник гр. ОСОБА_13 ), які відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру України належить до земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до Технічного звіту з земельного аудиту та визначення об`ємів басейнів виробки породи за спеціальним дозволом на користування надрами №6292 наданому ПП «КАЙМАН-К» на території Одеської області Біляївського району Яськівської сільської ради (т. 2 а.с. 4-21), складеного 20.02.2021 року ПП «Одесагеопроект», вбачається, що в ході польових робіт виконано аерофотозйомку місцевості з встановленням контрольних прив`язочних точок (GCP) та зафіксовано місце самовільного видобутку підприємством корисних копалин поза межею ділянки надр, визначеної спеціальним дозволом. Загальний об`єм виробки породи за межами спеціального дозволу на загальній площі 1,3634 га склав 94744 м3 + - 2841 м3.

Також судом встановлено, що у кримінальному провадженні №12019160000000989 було проведено судово-екологічну експертизу, за результатами якої складено висновок експерта від 23.04.2021 року №10462/21-48 (т. 2 а.с. 22-31), у якому зазначено, що в результаті самовільного видобутку піску будівельного в об`ємі 94744,00 м3 за межами спеціального дозволу на користування надрами на земельних ділянках з кадастровими номерами: 5121085600:01:001:0828; 5121085600:01:001:0375; 5121085600:01:001:0374; 5121085600:01:001:0355; 5121085600:01:001:0385; 5121085600:01:001:0354; 5121085600:01:001:0353; 5121085600:01:001:0362; 5121085600:01:001:0361; 5121085600:01:001:0829, які розташовані в межах Ясківської сільської ради Біляївського району Одеської області, заподіяні збитки в розмірі 75175953 (сімдесят п`ять мільйонів сто сімдесят п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят три) гривні, 21 копійок. Внаслідок вищевказаного самовільного видобутку піску відбулися значні негативні зміни рельєфу місцевості та ґрунтового покриву, у тому числі, на значній площі знищено верхній (родючий) шар ґрунту, створена загроза водної ерозії та зсуву ґрунту, виникла необхідність у виведенні земель, досліджуваних земельних ділянок, з сільськогосподарського обороту. Зсувонебезпечні ділянки кар`єру становлять загрозу для життя та здоров`я людей.

Яськівська сільська рада Біляївського району Одеської області листом від 05.05.2021 року повідомила Одеську обласну прокуратуру (т. 2 а.с. 34), що не має наміру та фінансової можливості звернутися до суду щодо усунення порушень у сфері раціонального використання та охорони природних ресурсів (надр) та оцінки впливу на довкілля, в тому числі шляхом обмеження чи зупинення діяльності підприємства, скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та спеціального дозволу на користування надрами №6292 від 08.11.2018 року.

Також з листа Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська область) (т. 2 а.с. 43-44), направленого на адресу Одеської обласної прокуратури, вбачається, що працівників інспекції не було допущено до перевірки посадовими особами відповідача, яку було заплановано провести у період з 15.10.2020 року по 28.10.2020 року з посиланням на встановлення карантину на території України.

З огляду на вищезазначене Перший заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до суду з адміністративним позовом у справі №420/8543/21 в інтересах держави в особі Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області та Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши заяви сторін по суті справи та письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини 3 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з частиною 5 статті 53 КАС України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Поняття інтереси держави відповідно до Рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Така правова позиція висвітлена у постановах Верховного Суду у справах №911/620/17, №910/2989/18.

В основі інтересів держави згідно рішення Конституційного Суду України завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання.

У пункті 3 зазначеного судового рішення Суд вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

У резолютивній частині рішення Конституційного Суду України № 3-рп/99 зазначено, що прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Під поняттям органу, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, необхідно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності в статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їхній діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Ураховуючи, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).

Системне тлумачення положень ст. 53 КАС України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах;

2) якщо відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 року у справі №923/35/19, від 23.07.2020 у справі №925/383/18, від 30.07.2020 у справі №904/5598/18).

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Виходячи з правової позиції ВС КГС, викладеній у постанові від 25.02.2021 року у справі №912/9/20, суд зазначив, що при визначенні органу, в інтересах якого пред`являється позов, прокурор не повинен перелічувати усі без винятку органи, уповноважені державою на здійснення повноважень із захисту інтересів держави у відповідному спорі, оскільки згідно зі статтею 53 Господарського процесуального кодексу України та статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурору достатньо довести, що орган, в інтересах якого заявлено позов, уповноважений на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах і суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи прокурора щодо наявності чи відсутності повноважень органу (-ів) влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V (надалі - Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до положень статті 7 Закону України №877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає відповідний наказ, який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, і предмет перевірки, та на підставі якого оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, що підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові) і засвідчується печаткою. Перед початком перевірки суб`єкта господарювання посадові особи, які проводять перевірку, пред`являють керівнику суб`єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу, і надають суб`єкту господарювання копію направлення на перевірку, а також інформують цих осіб про мету перевірки.

Положеннями частини 6 статті 7 Закону України №877-V встановлено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (ч.7).

Відповідно до п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 року №275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пунктом 1 розділу 1 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 року №312, визначено, що Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується.

Відповідно до п.3 Положення до основних завдань Держекоінспекції належить, зокрема, здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорони природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами.

Згідно п.5 розділу 2 вищезазначеного положення інспекція звертається до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначено Законом України №1264-ХІІ від 25.06.1991 «Про охорону навколишнього природного середовища».

Відповідно до ст.16 Закону №1264-ХІІ управління охороною навколишнього природного середовища полягає у здійсненні в цій галузі функцій спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності.

Згідно ст. 35 вказаного Закону державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється Радами та їх виконавчими і розпорядчими органами, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, та іншими спеціально уповноваженими державними органами.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони республіки, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до статті 10 Кодексу України «Про надра» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до відання сільських, селищних, міських та районних рад і рад об`єднаних територіальних громад на їх території у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, належить:

1) погодження надання надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин місцевого значення;

2) реалізація місцевих програм розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання та охорони надр;

3) обмеження діяльності підприємств, установ, організацій і громадян у випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом;

4) здійснення контролю за використанням та охороною надр;

5) вирішення інших питань у сфері регулювання гірничих відносин у межах своєї компетенції.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» відповідальність за порушення законодавства про оцінку впливу на довкілля, провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності, недотримання під час провадження господарської діяльності, експлуатації об`єктів, інших втручань у природне середовище, екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об`єктів, інших втручань у природне середовище, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження веде до відповідної дисциплінарної, адміністративної, цивільної чи кримінальної відповідальності.

Згідно ст.16 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» діяльність суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, що провадиться з порушенням законодавства про оцінку впливу на довкілля, може бути:

1) тимчасово заборонена (зупинена) - до виконання встановлених у висновку з оцінки впливу на довкілля екологічних умов зупиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання;

2) припинена - повністю припиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.

Діяльність підприємств тимчасово забороняється (зупиняється) у разі порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля, зокрема у разі недотримання під час провадження господарської діяльності, експлуатації об`єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об`єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження, - до моменту забезпечення виконання таких екологічних умов.

Рішення про тимчасову заборону (зупинення) або припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про оцінку впливу на довкілля приймається виключно судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, його територіальних органів або за позовом інших осіб, права та інтереси яких порушено.

З матеріалів справи вбачається, що звернення Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави з позовом до суду фактично зумовлено відсутністю фінансування Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області, про що остання зазначала у листах на адресу прокурора.

Також з листа Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська область) вбачається, що останню не було допущено до перевірки, яка планувалась у період з 15.10.2020 року по 28.10.2020 року з посиланням на встановлення карантину на території України.

З огляду на вищезазначене Перший заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області та Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктом права власності українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 4 Кодексу України «Про надра» передбачено, що надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.

Стаття 19 Кодексу України "Про надра" врегульовує порядок надання надр у користування. Відповідно до даної норми надра надаються в користування лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Зі змісту частини другої статті 24 Кодексу України про надра (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Стаття 56 Кодексу України "Про надра" врегульовує основні вимоги в галузі охорони надр, серед яких забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами; раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів; недопущення шкідливого впливу робіт, пов`язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд; охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку; запобігання необґрунтованій та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей; запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва, скиданні стічних вод; додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.

Статтею 60 Кодексу України «Про надра» встановлено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.

Згідно з положеннями частини першою статті 61 Кодексу України про надра державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Статтями 65 та 67 цього Кодексу передбачено, що порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, зокрема, винні у самовільному користуванні надрами.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Згідно зі ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Відповідно до п.п.1, 3 ст.1 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає: 1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону; 2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону; 3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; 4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини; 5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» встановлено, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Згідно статті 15 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» правопорушеннями у сфері оцінки впливу на довкілля є:

1) надання завідомо неправдивих чи неповних відомостей про вплив на довкілля планованої діяльності;

2) порушення встановленої законодавством процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, у тому числі порядку інформування громадськості та порядку проведення громадського обговорення і врахування його результатів;

3) неврахування у встановленому порядку результатів оцінки впливу на довкілля при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності;

4) підготовка завідомо неправдивого звіту з оцінки впливу на довкілля чи завідомо неправдивого висновку з оцінки впливу на довкілля;

5) незаконне втручання у підготовку та надання висновку з оцінки впливу на довкілля;

6) провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності;

7) недотримання під час провадження господарської діяльності, експлуатації об`єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об`єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження.

З огляду на вищевикладені приписи законодавства, аналізуючи у тому числі положення статтей 15 та 16 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», що наведені вище, суд доходить висновку, що законодавець передбачив можливість тимчасового зупинення діяльності підприємства за порушення суб`єктом господарювання законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля, зокрема за недотримання під час провадження господарської діяльності екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля.

Так як було встановлено судом 08.11.2018 року приватному підприємству «КАЙМАН-К» було видано спеціальний дозвіл на користування надрами №6292 від 08.11.2018 року, в якому, зокрема, визначено географічні координати родовища, площу 57,7 га на території Біляївського родовища ділянка Центральна, прив`язку до місцевості відповідно до адміністративно-територіального устрою України зокрема 0,5 км на північний захід від м.Біляївка, 3,2 км на схід від с. Яськи.

08.04.2019 року відповідачем було отримано висновок з оцінки впливу на довкілля №7-03/12-2018731156/1, в якому також зазначено основні характеристики та місце провадження планової діяльності, а саме географічні координати кутових точок Центральної ділянки Біляївського родовища.

При цьому у висновку також містяться екологічні умови провадження планової діяльності, а саме: здійснювати діяльність з видобування корисних копалин в межах географічних координат ділянки надр; здійснювати діяльність з видобування корисних копалин на підставі та у відповідності до дозвільних документів, що передбачаються для планованої діяльності; дотримуватися вимог раціонального використання природних ресурсів та охорони надр відповідно до ст. 56 Кодексу України про надра.

Згідно з примітки п.6 екологічних умов висновку з оцінки впливу на довкілля №7-03/12-2018731156/1 «якщо під час провадження господарської діяльності, буде виявлено значний негативний вплив від цієї діяльності на життя і здоров`я населення чи довкілля та якщо такий вплив не був оцінений під час здійснення оцінки впливу на довкілля та/або істотно змінює результати впливу цієї діяльності на довкілля, рішення про провадження такої планової діяльності за рішенням суду підлягає скасуванню, а діяльність припиненню».

Учасниками справи не заперечувалось, що жодних зауважень до діяльності ПП «Кайман-К» в межах наданого йому дозволу на користування надрами №6292 від 08.11.2018 року немає. Водночас, як стверджують позивачі, відповідач здійснюючи видобування піску вийшов за географічні координати, визначені у дозволі на користування надрами №6292 від 08.11.2018 року та у висновку з оцінки впливу на довкілля №7-03/12-2018731156/1 від 08.04.2019 року.

Так, до суду був наданий Технічний звіт з земельного аудиту та визначення об`ємів басейнів виробки породи за спеціальним дозволом на користування надрами №6292, наданому ПП «КАЙМАН-К» на території Одеської області Біляївського району Яськівської сільської ради, складеного 20.02.2021 року ПП «Одесагеопроект», з якого вбачається, що в ході польових робіт виконано аерофотозйомку місцевості з встановленням контрольних привязочних точок (GCP) та зафіксовано місце самовільного видобутку підприємством корисних копалин поза межею ділянки надр, визначеної спеціальним дозволом. Загальний об`єм виробки породи за межами спеціального дозволу на загальній площі 1,3634 га склав 94744 м3 + - 2841 м3.

З висновку експерта від 23.04.2021 року №10462/21-48 складеного за результатами судово-екологічної експертизи у кримінальному провадженні №12019160000000989 вбачається, що в результаті самовільного видобутку відповідачем піску будівельного в об`ємі 94744,00 м3 за межами спеціального дозволу на користування надрами на земельних ділянках з кадастровими номерами: 5121085600:01:001:0828; 5121085600:01:001:0375; 5121085600:01:001:0374; 5121085600:01:001:0355; 5121085600:01:001:0385; 5121085600:01:001:0354; 5121085600:01:001:0353; 5121085600:01:001:0362; 5121085600:01:001:0361; 5121085600:01:001:0829, які розташовані в межах Ясківської сільської ради Біляївського району Одеської області, заподіяні збитки в розмірі 75175953 (сімдесят п`ять мільйонів сто сімдесят п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят три) гривні, 21 копійок.

Відповідачем за час розгляду даної справи жодних доказів того, що ним у встановлений законом спосіб було отримано відповідний дозвіл на видобування корисних копалин на вищезазначених земельних ділянках до суду надано не було. Також відповідачем не було спростовано жодними доказами твердження позивачів, що вказані земельні ділянки знаходяться поза межами географічних координат родовища, які визначені у спеціальному дозволі №6292 від 08.11.2018 року.

При цьому суд критично ставиться до посилання представника ПП «КАЙМАН-К» виключно на преюдиційність рішення Верховного Суду у справі №420/22822/21, оскільки по-перше, у вказаному судовому рішенні взагалі не досліджувались та не надавалась правова оцінка технічному звіту з земельного аудиту та визначення об`ємів басейнів виробки породи, складеного 20.02.2021 року ПП «Одесагеопроект», а також висновку експерта від 23.04.2021 року №10462/21-48, в яких встановлені обставини видобування корисних копалин за межами спеціального дозволу на користування надрами. Водночас, Верховним Судом досліджувався інший документ, акт ГУ Держпраці в Одеській області від 22 березня 2021 року №15/12.09-01/11-2-04/349, який не надався сторонами в межах даної адміністративної справи №420/8543/21.

По-друге, за результатами розгляду вказаної адміністративної справи №420/22822/21 припис №59-14/01 від 29 березня 2021 про зобов`язання ПП «КАЙМАН-К» усунути порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та подати в письмовій формі матеріали, які підтверджують факт їх усунення, скасований не був та залишається невиконаним.

Крім того, прокурором до суду були надані накази Державної служби геології та надр України №143 від 03.05.2022 року та №295 від 22.08.2022 року (т. 3 а.с. 57, 61), згідно п.3 та п. 4 яких приватному підприємству «Кайман-К» встановлені терміни для усунення порушень законодавства, а саме вимог ст.ст. 18, 24 та 56 Кодексу України «Про надра», відповідно до 01.07.2022 року та до 01.10.2022 року.

Також суд критично ставиться до посилання відповідача щодо неналежності такого доказу, як висновок експерта від 23.04.2021 року №10462/21-48, складеного за результатами судово-екологічної експертизи у кримінальному провадженні №12019160000000989, оскільки вироку суду в межах даного кримінального провадження постановлено не було.

Так згідно з правовим висновком, якій міститься у постанові Верховного Суду від 25.03.2021 року у справі №752/21411/17 та у постанові Верховного Суду від 15.04.2021 року у справі №759/15556/18 висновки експерта, які проведені у кримінальному провадженні містять інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні, незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений, та є належними і допустимим доказами, дослідженими судом відповідно до визначеного законом порядку. У випадку незгоди з висновком експерта за результатами експертизи, проведеної у кримінальному провадженні особа має право заявити клопотання про призначення експертизи, виклавши у клопотанні підстави незгоди з цим висновком та зазначивши вимоги до повторної експертизи спірних доводів.

Суд звертає увагу на те, що зазначений в адміністративному позові захід реагування, запропонований Першим заступником керівника Одеської обласної прокуратури для застосування до відповідача, має спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань екологічної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування ризику завдання шкоди довкіллю.

При цьому необхідність застосування зазначеного позивачем заходу реагування, на думку суду, відповідає характеру виявлених ним порушень, а тому він буде співмірним до мети його застосування і таке втручання у права відповідача буде пропорційним.

З урахуванням наведеного та зважаючи на підтвердження у ході судового розгляду справи допущення відповідачем факту порушення вимог чинного законодавства про оцінку впливу на довкілля, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про застосування до приватного підприємства «КАЙМАН-К» заходів реагування шляхом тимчасової заборонити (зупинення) діяльності, що провадиться з порушенням законодавства про оцінку впливу на довкілля, а саме: видобування корисних копалин за межами ділянки надр, визначеної спеціальним дозволом на користування надрами №6292 від 08.11.2018 року до виконання встановлених у висновку з оцінки впливу на довкілля №7-03/12-2018731156/1 від 08.04.2019 року екологічних умов: здійснення діяльності з видобування корисних копалин в межах географічних координат ділянки надр; дотримання вимог раціонального використання природних ресурсів та охорони надр відповідно до ст. 56 Кодексу України про надра.

Судом також враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Проте, відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Суд звертає увагу, що Перший заступник керівника Одеської обласної прокуратури при зверненні до суду з даним адміністративним позовом в інтересах держави виступає як суб`єкт владних повноважень, а відтак судові витрати по сплаті судового збору у відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України розподілу не підлягають.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 77, 90, 192-194, 241-246, 251, 255, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3) в інтересах держави в особі Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області (67642, Одеська область, Біляївський район, с.Яськи, вул. Центральна, 78) та Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65058, м.Одеса, проспект Шевченка, 12) до приватного підприємства «КАЙМАН-К» (67600, Одеська область, м.Біляївка, вул. Костіна, 5/1) про застосування заходів реагування задовольнити.

Застосувати до приватного підприємства «КАЙМАН-К» (код ЄДРПОУ 33357122, 67600, Одеська область, м.Біляївка, вул. Костіна, 5/1) заходи реагування - тимчасово заборонити (зупинити) діяльність, що провадиться з порушенням законодавства про оцінку впливу на довкілля, а саме: видобування корисних копалин за межами ділянки надр, визначеної спеціальним дозволом на користування надрами №6292 від 08.11.2018 року до виконання встановлених у висновку з оцінки впливу на довкілля №7-03/12-2018731156/1 від 08.04.2019 року екологічних умов:

- здійснення діяльності з видобування корисних копалин в межах географічних координат ділянки надр;

- дотримання вимог раціонального використання природних ресурсів та охорони надр відповідно до ст. 56 Кодексу України про надра.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 09 жовтня 2023 року.

Суддя О.В. Білостоцький