Постанова

від 25.09.2023 по справі 910/3658/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2023 р. Справа№ 910/3658/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Демидової А.М.

Ткаченка Б.О.

за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Купайгородський Е.О.,

від відповідача: Макарчук Л.Л.;

від третьої особи: Лисик Г.М.

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл Ю Сі Ті Компані"

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 (повний текст - 10.07.2023)

у справі № 910/3658/23 (суддя - Спичак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл Ю Сі Ті Компані"

до Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департамент інформаційно-комунікаційних технологій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 7 149 568,15 грн.

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дабл Ю Сі Ті Компані" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" (надалі - відповідач) про стягнення 7 149 568,15 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 16.06.2022 у справі №910/16330/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл Ю Сі Ті Компані" було задоволено повністю; стягнуто з Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" заборгованість у розмірі 5 712 709 грн. 33 коп., 3% річних у розмірі 107 993 грн. 68 коп., інфляційні втрати у розмірі 279 068 грн. 62 коп., збитки у розмірі 12 685 194 грн. 43 коп., судовий збір у розмірі 281 774 грн. 49 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 60000 грн. 00 коп.

Однак, боржник (відповідач) не сплатив присуджені до стягнення з нього рішенням суду у справі №910/16330/21 грошові кошти. А тому, звертаючись з даним позовом до суду, позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 251 672,24 грн за період з 16.09.2021 по 05.03.2023 (нараховані на суму боргу 5 712 709,33 грн), інфляційні втрати у розмірі 1 746 575,19 грн за період з жовтня 2021 року по січень 2023 року (нараховані на суму боргу 5 712 709,33 грн), 3% річних у розмірі 720 449,54 грн за період з 14.04.2021 по 05.03.2023 (нараховані на збитки у сумі 12 685 194,43 грн) та інфляційні втрати у розмірі 4 430 871,18 грн за період з квітня 2021 року по січень 2023 року (нараховані на збитки у сумі 12 685 194,43 грн)., що разом становить 7 149 568,15 грн.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл Ю Сі Ті Компані" 3% річних у розмірі 251 672 грн 24 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 746 575 грн 19 коп. та судовий збір у розмірі 29 973 грн 71 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Водночас, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині 3% річних (720 449,54 грн за період з 14.04.2021 по 05.03.2023 (нараховані на збитки у сумі 12 685 194,43 грн) та інфляційних втрат у розмірі 4 430 871,18 грн за період з квітня 2021 року по січень 2023 року (нараховані на збитки у сумі 12 685 194,43 грн), суд першої інстанції зазначив, що нарахування 3% річних та інфляційних втрат є правомірним у випадку прострочення виконання саме зобов`язання, тоді як відповідно до ст. 610, 611, 623 Цивільного кодексу України збитки не є зобов`язанням, а є наряду з неустойкою правовим наслідок порушення зобов`язання.

А тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл Ю Сі Ті Компані" про стягнення з Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" 3% річних у розмірі 720449,54 грн за період з 14.04.2021 по 05.03.2023 (нараховані на збитки у сумі 12685194,43 грн) та інфляційні втрат у розмірі 4430871,18 грн за період з квітня 2021 року по січень 2023 року (нараховані на збитки у сумі 12685194,43 грн) є необґрунтовані.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дабл Ю Сі Ті Компані" 21.07.2023 (через Електронний суд) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило прийняти апеляційну скаргу, відкрити апеляційне провадження, частково скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 у справі № 910/3658/23 в частині відмови судом у задоволенні решти заявлених позивачем вимог та ухвалити нове рішення у відповідній частині, зокрема: Стягнути з Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл Ю Сі Ті Компані" 720 449,54 грн. - 3% річних за період з 14.04.2021 по 05.03.2023 з підтвердженої судами суми збитків у розмірі 12 685 194 грн. 43 коп., та 4 430 871,18 грн. інфляційних втрат за період з квітня 2021 по січень 2023 року з підтвердженої судами суми збитків у розмірі 12 685 194 грн. 43 коп. (всього 5 151 320,72 грн.). Покласти на відповідача сплачений апелянтом (позивачем) судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу адвоката: Стягнути з Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл Ю Сі Ті Компані" фактично сплачений апелянтом (позивачем) судовий збір у розмірі 115 904,73 грн., а також витрати апелянта (позивача) на професійну правничу допомогу адвокатам суді апеляційної інстанції у розмірі 64 000,00 грн. Покласти на відповідача всі інші можливі судові витрати по справі апелянта (позивача). Також скаржником було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл Ю Сі Ті Компані" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 у справі № 910/3658/23, розгляд якої призначено на 12.09.2023.

21.08.2023 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який було прийнято судом апеляційної інстанції в порядку ст. 263 ГПК України.

Також 22.08.2023 від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу, який також було прийнято судом апеляційної інстанції в порядку ст. 263 ГПК України.

11.09.2023 від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, обґрунтоване тим, за апеляційна скарга а даній справі була підписана адвокатом Купайгородським Е.О. На підтвердження своїх повноважень останнім було долучено до матеріалів справи ордер на надання правничої допомоги № 1410388 серії АІ від 19.07.2023. Водночас, як зазначає відповідач, в графі "Найменування особи, якій надається правова допомога" зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАБЛ Ю СІ", але, як зазначає відповідач, учасниками справи № 910/3658/23 є КП ГІОЦ, ДІКТ та ТОВ "ДАБЛ Ю СІ ТІ КОМПАНІ". З викладеного очевидно, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАБЛ Ю СІ" не є учасником справи № 910/3658/23, а тому не наділене правом подавати процесуальні документи по цій справі.

Таким чином, відповідач зазначив, що у адвоката Купайгородського E.O. не було ні прав, ні повноважень на підписання та подачу цієї апеляційної скарги, оскільки ТОВ "ДАБЛ Ю СІ ТІ КОМПАНІ" не уповноважував його на такі дії, а Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАБЛ Ю СІ" не є учасником цієї справи, а тому апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Купайгородського Е.О. підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

18.09.2023 від апелянта надійшли письмові пояснення щодо поданого клопотання про закриття провадження у справі, в яких апелянт зазначив, що в електронному кабінеті адвоката Купайгородського Е.О. в підсистеми ЄCITC "Електронний суд" знаходяться подані ним до ПАГС матеріали апеляційної скарги, зокрема, і ордер, в якому зазначено правильне найменування юридичної особи клієнта (позивача). Водночас, при надсиланні документа (зокрема, ордера) відбулось технічне пошкодження файлу, в результаті чого назва юридичної особи позивача відображується некоректно. При цьому адвокат долучив до письмових пояснень належним чином засвідчену копію ордеру серії АІ № 1410388.

У розгляді апеляційної скарги оголошувались перерви, зокрема, 12.09.2023 - на 19.09.2023.

Так, в судовому засіданні 19.09.2023 судом апеляційної інстанції було розглянуто подане клопотання про закриття провадження у даній справі. Відмовляючи у клопотанні про закриття провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України у даній справі, суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для закриття апеляційного провадження на підставі ст. 264 ГПК України не знайшов та виходив з наступного.

Подаючи апеляційну скаргу у даній справі, адвокат Купайгородський Е.О. мав право на вчинення такої процесуальної дії. Водночас, суд апеляційної інстанції не може відмовити стороні у доступі до правосуддя лише з формальної підстави, оскільки вказане суперечить ст. 6 Конвенції та ст. 2 ГПК України з урахуванням наступного.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22 зазначила, що законодавцем допускається подання фізичною особою нарівні з паперовою формою, зокрема, апеляційних скарг в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми "Електронний суд" та "Електронний кабінет", або з використанням офіційної електронної адреси із засвідченням кваліфікованим електронним підписом.

Водночас, суд апеляційної інстанції приймає доводи апелянта, що при надсиланні документа (зокрема, ордера, долученого до апеляційної скарги) відбулось технічне пошкодження файлу (що вбачається із самого ордеру, долученого до апеляційної скарги), в результаті чого назва юридичної особи позивача відображується некоректно, а саме: Товариство з обмеженою відповідальність "ДАБЛ Ю СІ+". Натомість, до пояснень було додано належним чином засвідчену копію ордеру серії АІ № 1410388.

Таким чином, суд апеляційної інстанції протокольною ухвалою від 19.09.2023 відмовив у задоволенні клопотання відповідача про закриття апеляційного провадження через його необґрунтованість.

В судовому засіданні 19.09.2023 також було оголошено перерву до 25.09.2023 на судові дебати.

У судовому засіданні 25.09.2023 представник скаржника свою апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині скасувати з прийняттям нового - про задоволення позову повністю.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Представник третьої особи проти доводів апеляційної скарги також заперечував, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в ній доводів

Апелянт не погоджується з рішенням місцевого господарського суду, вважає його незаконним, необґрунтованим, несправедливим, невмотивованим, прийнятим з недотриманням верховенства права, прав позивача, без врахування висновків Верховного Суду з розгляду судами аналогічних справ та таким, яке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, скаржник зазначив, що суд першої інстанції, на думку апелянта, помилково, юридично не визнав виражені у грошовій формі та підтверджені рішеннями судів всіх інстанцій у справі № 910/16330/21 збитки (упущену вигоду) грошовим зобов?язанням боржника в сенсі ст. 625 ЦК України та, у зв?язку з цим, вважав неправомірним нарахування на них (на збитки, упущену вигоду, майнову шкоду) 3% річних та інфляційних втрат. Чим, за доводами скаржника, суд першої інстанції проігнорував та відкинув вже існуючу усталену правозастосовну судову практику, зокрема, висновки Верховного Суду з цих питань, та цим порушив приписи ч. 5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і ч. 4 ст. 236 ГПК України.

При цьому, апелянт зазначив, що чинне законодавство не пов?язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов?язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 р. у справі № 916/190/18).

А тому апелянт просив рішення в оскаржуваній частині скасувати з прийняттям нового - про задоволення позову повністю.

5. Узагальнені доводи відзивів на апеляційну скаргу

Відповідач та третя особа у поданих відзивах заперечили проти доводів апеляційної скарги, зазначили про її необґрунтованість, виходячи з наступного.

Так, відповідач та третя особа зазначили, що як вбачається з матеріалів справи № 910/3658/23, Дніпровським відділом державної виконавчої служби у місті Києві з КП ГІОЦ було стягнуто кошти у розмірі 21 039 783,61 грн. Тобто, рішення Господарського суду міста Києві від 16.06.2022 по справі № 910/16330/21 виконано у повному обсязі.

При цьому, учасники у відзивах вказали, що судом першої інстанції при розгляді справи № 910/3658/23 у відповідності до вимог статей 610, 611, 623 Цивільного кодексу України встановлено, що збитки не є зобов?язанням, а є наряду з неустойкою. А тому інфляційні втрати та 3% річних на суму збитків не нараховуються. Враховуючи зазначені вище обставини, суд першої інстанції з дотриманням норм матеріального права правомірно відмовив ТОВ "Дабл Ю Сі Ті Компані" у стягненні з КП ГІОЦ 3% річних у розмірі 720449,54 грн за період з 14.04.2021 по 05.03.2023 (нараховані на збитки у сумі 12685194,43 грн) та інфляційних втрат у розмірі 4430871,18 грн за період з квітня 2021 року по січень 2023 року (нараховані на збитки у сумі 12685194,43 грн).

А тому відповідач та третя особа просили рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення через необґрунтованість.

6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції

Як правомірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дабл Ю Сі Ті Компані" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" 18 784 966,06 грн. (справа №910/16330/21).

В обґрунтування позовних вимог у справі №910/16330/21 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дабл Ю Сі Ті Компані" вказувало, що відповідач прострочив виконання своїх зобов`язань за договором №4794 про надання послуг від 02.03.2019 з оплати наданих позивачем у період з 01.08.2020 по 30.09.2020 послуг, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у загальному розмірі 5712709,33 грн. Крім того, посилаючись на прострочення відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором, позивач вказував про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 107993,68 грн., нарахованих за період з 29.01.2021 по 15.09.2021, а також інфляційних втрат у розмірі 279068,62 грн., нарахованих з лютого по серпень 2021 року. До того ж, позивач стверджував про неправомірне та безпідставне дострокове розірвання відповідачем договору №4794 про надання послуг від 02.03.2019, у зв`язку з чим позивачу було завдано збитків у формі упущеної вигоди у розмірі 12685194,43 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.06.2022 у справі №910/16330/21, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 та постановою Верховного Суду від 11.04.2023, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл Ю Сі Ті Компані" було задоволено повністю; стягнуто з Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" заборгованість у розмірі 5712709 грн. 33 коп., 3% річних у розмірі 107993 грн. 68 коп., інфляційні втрати у розмірі 279068 грн. 62 коп., збитки у розмірі 12685194 грн. 43 коп., судовий збір у розмірі 281774 грн. 49 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 60000 грн. 00 коп.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 251672,24 грн за період з 16.09.2021 по 05.03.2023 (нараховані на суму боргу 5712709,33 грн), інфляційній втрати у розмірі 1746575,19 грн за період з жовтня 2021 року по січень 2023 року (нараховані на суму боргу 5712709,33 грн), 3% річних у розмірі 720449,54 грн за період з 14.04.2021 по 05.03.2023 (нараховані на збитки у сумі 12685194,43 грн) та інфляційні втрат у розмірі 4430871,18 грн за період з квітня 2021 року по січень 2023 року (нараховані на збитки у сумі 12685194,43 грн)., що разом становить 7149568,15 грн.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Так, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 251 672,24 грн за період з 16.09.2021 по 05.03.2023 (нараховані на суму боргу 5 712 709,33 грн), інфляційній втрати у розмірі 1 746 575,19 грн за період з жовтня 2021 року по січень 2023 року (нараховані на суму боргу 5 712 709,33 грн), 3% річних у розмірі 720 449,54 грн за період з 14.04.2021 по 05.03.2023 (нараховані на збитки у сумі 12 685 194,43 грн) та інфляційні втрат у розмірі 4 430 871,18 грн за період з квітня 2021 року по січень 2023 року (нараховані на збитки у сумі 12 685 194,43 грн)., що разом становить 7 149 568,15 грн, які присуджені до стягнення з нього рішенням суду у справі №910/16330/21 та які боржник (відповідач) не сплатив.

Водночас, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення 720 449,54 грн - 3% річних за період з 14.04.2021 по 05.03.2023 (нараховані на збитки у сумі 12 685 194,43 грн) та інфляційні втрат у розмірі 4 430 871,18 грн за період з квітня 2021 року по січень 2023 року (нараховані на збитки у сумі 12 685 194,43 грн).

Суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову в позові в частині стягнення річних та інфляційних втрат, нарахованих на збитки у сумі 12 685 194,43 грн, що обґрунтовується наступним.

Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом цієї норми правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана сплатити на користь другої сторони гроші, є грошовим зобов`язанням.

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами першою та другою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Як установлено судами попередніх інстанцій, у даному випадку між сторонами виникло грошове зобов`язання, оскільки одна сторона зобов`язана сплатити певну, визначену грошову суму стягувачу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Рішення суду не було виконане відповідачем у встановлений строк, тому стягувач має право на компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми, що встановлено спеціальним законодавством (ст. 5 ЗУ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень") та передбачено положеннями ст. 625 ЦК України.

Стаття 625 входить до розділу I "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання. А тому в цій частині суд апеляційної інстанції приймає доводи апелянта та відхиляє доводи відповідача та третьої особи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Спеціальним законом не передбачено, що положення частини другої статті 625 ЦК України щодо зобов`язання боржника, який прострочив виконання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, не поширюється на спірні правовідносини.

У цій частині суд апеляційної інстанції зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції, що дія частини другої статті 625 ЦК України не поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку із відшкодуванням збитків. Протилежні висновки зробила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18), від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), а також Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постановах від 26 червня 2019 року в справі № 757/21050/16-ц (провадження № 61-17790св18), від 08 квітня 2020 року в справі № 339/400/16-ц (провадження № 61-14114св19), від 06 липня 2020 року в справі № 522/16531/17 (провадження № 61-16035св19).

За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

З огляду на вказане можна зробити висновок, що з набранням чинності рішення суду про відшкодування шкоди у боржника виникає зобов`язання сплатити точно визначений розмір шкоди, однак саме зобов`язання виникло між сторонами із заподіяння збитків.

Зобов`язання не є таким, що виникло з рішення суду. Це зобов`язання з відшкодування шкоди, в якому рішенням суду визначено конкретний розмір завданої шкоди та констатовано про наявність зобов`язання між сторонами. Вказана правова позиція зазначена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 703/2718/16-ц.

А тому в цій частині суд апеляційної інстанції відхиляє доводи відповдача та третьої особи, про можливість нарахування річних та інфляційних втрат лише після ухваленого рішення.

Також чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання. В цій частині суд апеляційної інстанції відхиляє доводи відповідача як необґрунтовані.

Вказане узгоджується із сталою правовою позицією щодо відповідальності боржника за невиконання грошового зобов`язання, яка викладена постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19) з посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду в постановах від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) та від 04.06.2019 у справі №916/190/18 (провадження № 12-302гс18).

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням вказаних обставин і вимог, дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних витрат та 3% річних (нарахованих на суму збитків).

Як вбачається з матеріалів справи, 02.03.2023 заступником начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження ВП№71184953 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 28.02.2023 у справі №910/16330/21 (постанова про відкриття виконавчого провадження ВП№71184953 від 02.03.2023).

03.03.2023 відповідно до платіжного доручення №71184953/8 від 02.03.2023 грошові кошти у загальному розмірі 21039783,61 грн (кошти, присуджені до стягнення судовим рішенням у справі №910/16330/21, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження) були списані з рахунку відповідача на користь Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Однак, судом першої інстанції було правомірно встановлено, що Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перерахував списані з відповідача грошові кошти на рахунок позивача 06.03.2023 (відповідно до платіжної інструкції №22740 від 06.03.2023).

Оскільки моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, то нарахування 3% річних у розмірі 720 449,54 грн за період з 14.04.2021 по 05.03.2023 (нараховані на збитки у сумі 12 685 194,43 грн) та інфляційних втрат у розмірі 4 430 871,18 грн за період з квітня 2021 року по січень 2023 року (нараховані на збитки у сумі 12 685 194,43 грн) - є правомірним.

В цій частині суд апеляційної інстанції відхиляє доводи відповідача та третьої особи, що моментом фактичного виконання рішень суду є списання (надходження) коштів з рахунку Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" на рахунок виконавчої служби, оскільки вказане є необґрунтованим та таким, що суперечить усталеній практиці Верховного Суду в аналогічних спорах.

Щодо розміру нарахованих 3 % річних у розмірі 720 449,54 грн за період з 14.04.2021 по 05.03.2023 та інфляційних втрат у розмірі 4 430 871,18 грн за період з квітня 2021 року по січень 2023 року - то вони є арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

А тому суд апеляційної інстанції зазначає про помилкове незастосування до спірних правовідносин положень ст. 625 ЦК України у частині вищевикладеного, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції у частині відмови в позові з прийняттям нового - про стягнення 3% річних в розмірі 720 449,54 грн за період з 14.04.2021 по 05.03.2023 та інфляційних втрат у розмірі 4 430 871,18 грн за період з квітня 2021 року по січень 2023 року. В іншій частині - рішення суду першої інстанції не оскаржувалось, тоді як в суду апеляційної інстанції відсутні підстави для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Таким чином, на підставі ст. 2, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл Ю Сі Ті Компані" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 у справі № 910/3658/23 та ухвалення нового рішення в оскаржуваній частині - про задоволення позову повністю з новим перерозподілом судових витрат.

9. Судові витрати

Згідно з положеннями ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням фактичного задоволення позовних вимог повністю за результатами розгляду апеляційної скарги, з відповідача за розгляд справи в суді першої інстанції підлягає стягненню судовий збір у розмірі 107 243,53 грн, а також 115 904,72 грн - за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (з урахуванням оскарження рішення суду першої інстанції лише в частині відмови в позові).

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277, 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл Ю Сі Ті Компані" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 у справі № 910/3658/23 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 у справі № 910/3658/23 в частині відмови у стягненні 4 430 871,18 грн інфляційних втрат та 720 449,54 грн 3 % річних та судових витрат - скасувати, з прийняттям нового - про задоволення позову в оскаржуваній частині з новим розподілом судових витрат.

Стягнути з Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" (02192, м. Київ, вул. Космічна, буд. 12-А; ідентифікаційний код: 04013755) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл Ю Сі Ті Компані" (02225, м. Київ, вул. Оноре Де Бальзака, буд. 16; ідентифікаційний код: 40222290) 3% річних у розмірі 720 449 (сімсот двадцять тисяч чотириста сорок дев`ять) грн 54 коп (нарахованих на суму збитків у розмірі 12 685 194,43 грн) та 4 430 871 (чотири мільйони чотириста тридцять тисяч вісімсот сімдесят одну) грн 18 коп - інфляційних втрат (нарахованих на суму збитків у розмірі 12 685 194,43 грн).

Стягнути з Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" (02192, м. Київ, вул. Космічна, буд. 12-А; ідентифікаційний код: 04013755) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл Ю Сі Ті Компані" (02225, м. Київ, вул. Оноре Де Бальзака, буд. 16; ідентифікаційний код: 40222290) 107 243 (сто сім тисяч двісті сорок три) грн 53 коп - судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції та 115 904 (сто п`ятнадцять тисяч дев`ятсот чотири) грн 72 коп - судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

5. Видачу відповідних наказів доручити суду першої інстанції.

6. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 06.10.2023 (у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Коротун О.М.).

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.М. Демидова

Б.О. Ткаченко