Постанова

від 09.10.2023 по справі 910/3070/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2023 р. Справа№ 910/3070/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Буравльова С.І.

Євсікова О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гепард Ойл"

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2023

у справі № 910/3070/23 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гепард Ойл"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Термосантехсервіс"

про стягнення 43 504,65 грн,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2023 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 43 504,65 грн заборгованості за договором поставки № 00349К від 20.10.2015 року на підставі ст. ст. 202, 204, 509, 525, 526, 530, 598, 599, 626, 627, 629, 693, 712 ЦК України.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань в частині повної оплати поставлених через мережу АЗС товарів та послуг. Зокрема, сторона зазначає, що відповідачем на умовах 100 % передплати здійснено внесення 264 351,91 грн за товар та послуги, проте у період з травня-червня 2022 року позивачем відпущено товару/послуг на загальну суму 307 856,56 грн (у травні 2022 року на суму 302 147,06 грн. + у червні 2022 року на суму 5 709,50 грн. = 307 856,56 грн).

Доводи та заперечення відповідача

16.05.2023 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, з тих підстав, що у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем, останнім не надано доказів на підтвердження відомостей про вартість (ціну) палива, яке було поставлене відповідачу. Також зазначив, що видаткові накладні, якими позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги на адресу відповідача не надходили.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що в матеріалах справи відсутні докази надсилання позивачем відповідачу видаткових накладних № К-2177 від 31.05.2022 року на суму 302 147,06 грн та № К-2583 від 30.06.2022 року на сум 5 709,50 грн, акта звіряння взаємних розрахунків за період 2022 року за належною адресою місцезнаходження покупця, а тому вони не можуть вважатися узгодженими та прийнятими останнім в порядку положень п. п. 5.8, 7.5 Договору. У зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено надання відповідачу та прийняття ним у період травня-червня 2022 року товару на загальну суму 307 856,56 грн або прийняття товаророзпорядчих документів на цей товар та відповідно наявність у останнього заборгованості за цей товар на суму 43 504,65 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю. Також в апеляційній скарзі викладено попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на надання правової допомоги у розмірі 12 900,00 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи, надав їм неналежну правову оцінку, а рішення ухвалене з порушенням вимог матеріального та процесуального права..

Так, апелянт стверджує, що:

- суд залишив поза увагою та не надав оцінки долученим до позовної заяви паперовим копіям електронних податкових накладних № 3582 від 04.05.2022, № 3616 від 09.05.2022, № 3634 від 10.05.2022, № 3664 від 12.05.2022, № 4115 від 16.05.2022, № 4327 від 31.05.2022, № 5173 від 30.06.2022 з ЄПН та квитанціям, якими ТОВ «ГЕПАРД ОЙЛ» обґрунтовувало факт поставки;

- суд не прийняв до уваги, що у випадку б не отримання відповідачем листа з оголошеною цінністю ШКІ 0421019229624, та відповідно підписаних зі сторони позивача примірників видаткових накладних від 31.01.2022 № К-324, від 28.02.2022 № К-621, від 31.03.2022 № К-1435, від 30.04.2022 № К-1618, як наслідок, вони б не могли бути підписані відповідачем та повернуті позивачу за його підписом, та відповідно, позивач не мав би змоги долучити їх до матеріалів позовної заяви;

- не враховано, що в контексті п. 5.8, 5.9 Договору поставки № 00349К від 20.10.2015, тягар доведення протиріч в даних обліку позивача та відповідача, у тому числі щодо підтвердження факту відпуску та кількості товару, покладається на відповідача, про що він мав заявити позивачу у спосіб, та строки передбачені Договором;

- відповідач у передбачені договором строки не повернув позивачу підписані зі своєї сторони видаткові накладні, та свої мотивовані заперечення проти їх підписання не надав, а тому позивач застосував приписи Договору, в якому зазначено, що первинні документи вважаються узгодженими сторонами в редакції позивача, видаткова накладна на товар та акт виконаних робіт, підписані позивачем в односторонньому порядку, будуть мати юридичну силу, при цьому товар вважається прийнятим відповідачем, що не звільняє відповідача від обов`язку передати позивачу підписану зі свого боку видаткову накладну на товар/акт виконаних робіт;

- враховуючи приписи п. 5.8 Договору поставки, поставлений товар у травні-червні 2022 року вважається прийнятим відповідачем, що є підставою для оплати.

Доводи та заперечення відповідача

Відповідач, у відзиві на апеляційну скаргу від 28.08.2023 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін. Відзив обґрунтований тим, що воно прийнято з додержанням норм матеріально та процесуального права.

Заперечуючи проти доводів апелянта, відповідач зазначає, що:

- копії наданих позивачем актів звіряння взаємних розрахунків за 2022 рік підписані лише позивачем;

- поштове відправлення № 0421019229624 від 22.08.2022 з описом вкладення, серед яких проект додаткової угоди від 31.03.2022 до Договору поставки, та видаткові накладні був направлений не за адресою, вказаною у договорі, належних доказів отримання цього листа відповідачем не надано;

- податкові накладні однієї із сторін Договору поставки не можуть свідчити про те, що господарська операція мала місце та товар дійсно був отриманий іншою стороною;

- податкова накладна не може бути єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та прийняття його ним;

- позивач не надав доказів наявності заборгованості перед позивачем, які б прямо або опосередковано відображали існування такої заборгованості.

Також відповідачем заявлено до відшкодування судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 7 000,00 грн.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2023, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3070/23. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду першої інстанції.

19.07.2023 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Гепард Ойл" пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі № 910/3070/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гепард Ойл" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі № 910/3070/23. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено, що розгляд апеляційної скарги здійснюватиметься у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі у строк до 28.08.2023. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 28.08.2023.

За змістом ч. 3 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною 10 статті 270 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки учасниками справи письмово викладено свою позицію з даного спору, клопотань про розгляд апеляційної скарги з повідомленням (викликом) сторін не заявлялось, а необхідності призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні судом не встановлено, дана постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Розгляд клопотань та заяв учасників справи

В тексі апеляційної скарги позивачем викладено клопотання про залучення до матеріалів справи нових доказів, а саме повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення. На наявність обставин винятковості випадку як підстави для прийняття означеного доказу в порядку ч. 3 ст. 269 ГПК України сторона зазначає, що на час подання позову у цій справі даний доказ був втрачений у зв`язку із пакуванням і переміщенням документів позивача з одного офісного приміщення до іншого через зміну місцезнаходження товариства.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що апелянтом до матеріалів апеляційної скарги надано новий доказ без наведення поважних причин неподання цього документа в суді першої інстанції.

Колегія суддів, розглянувши заявлене позивачем клопотання та наведені відповідачем заперечення, відмовляє в його задоволенні, оскільки наведені на його обґрунтування доводи не можуть бути розцінені як такі обставини, що об`єктивно перешкоджали стороні подати докази разом з позовною заявою. Позаяк неможливість віднайти доказу при переміщенні документації з різних офісів залежало виключно від дій сторони позивача.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів, користуючись правами суду першої інстанції в межах повноважень, наданих процесуальним законом апеляційному господарському суду, а також з дотриманням принципів справедливості та балансу інтересів, здійснює розгляд справи за наявними у справі документами.

Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати, виходячи із наступного.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

20.10.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гепард Ойл" (постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Термосантехсервіс" (покупець, відповідач у справі) укладено договір поставки №00349К (далі - договір), за умовами якого постачальник, протягом строку дії цього договору, зобов`язується постачати покупцю через мережу АЗС товари та послуги, а покупець зобов`язується отримувати такі товари та послуги по смарт-картам та оплачувати їх вартість на умовах цього договору. Постачальник також зобов`язується передавати у власність та/або користування покупця смарт-карти у необхідній покупцю кількості, а покупець зобов`язується оплачувати їх вартість або вносити заставну суму на умовах цього договору. Смарт-карти, які передаються у користування покупця, є власністю постачальника та підлягають поверненню у випадку припинення цього договору.

Пунктом 2.4 договору визначено, що фактична кількість та асортимент поставленої покупцеві партії товару і кількість та асортимент наданих покупцеві послуг за звітний період (частину звітного періоду), визначаються виходячи з даних, що містяться в чеках РОС-терміналу програмного апаратного комплексу Petrol Plus, автентичність даних якого гарантується підприємством-виробником зазначеного програмного забезпечення, і, у випадках, передбачених цим договором, в спецвiдомостях на відпуск товарів/послуг, а також чеках реєстратора розрахункових операцій АЗС та фіксується сторонами в видаткових накладних на товар та актах виконаних робіт.

За умовами п. 2.5 договору загальна кількість товарів/послуг, що передається у власність покупцю за цим договором, визначається шляхом складання кількості товарів/послуг, вказаних у кожній з видаткових накладних на товар/актi виконаних робіт, виписаних постачальником протягом строку дії цього договору.

Пунктом 5.7 договору визначено, що за результатами поставки (відпуску) товарів/послуг за звітний період (частину звітного періоду) сторонами підписується видаткова накладна на товар та акт виконаних робіт на отримані послуги, у яких зазначається фактична кількість, найменування та асортимент, ціна і вартість фактично відпущених покупцеві товарів/послуг. Обов`язок по складанню видаткових накладних та актiв виконаних робіт покладено на постачальника, складання яких здійснюється не пізніше 10 робочого дня наступного за днем закінчення звітного періоду (частини звітного періоду). Фактична кількість, найменування та асортимент відпущених товарiв/наданих послуг, вказана у видаткових накладних та актах виконаних робіт, та визначається станом на останній календарний день звітного періоду (частини звітного періоду) на підставі даних програмного апаратного комплексу Petrol Plus.

Відповідно до п. 5.8 договору в термін не пізніше 2 -х робочих днів з моменту отримання покупцем видаткової накладної на товар та/або акту виконаних робіт, але в будь-якому випадку не пізніше 10 (десяти) робочих днів з дати закінчення звітного періоду (частини звітного періоду) покупець зобов`язаний підписати їх і повернути по 1 екземпляру постачальнику або надати свої мотивовані заперечення. Якщо протягом зазначеного терміну покупець не направив постачальнику підписані видаткову накладну на товар та акт виконаних робіт або не надав своїх мотивованих заперечень, то первинні документи вважаються узгодженими сторонами в редакції постачальника, видаткова накладна на товар та акт виконаних робіт, підписані постачальником в односторонньому порядку, будуть мати юридичну силу при цьому товар/ послуги вважаються прийнятими покупцем, що не звільняє покупця від обов`язку передати постачальнику підписану зі свого боку видаткову накладну на товар/акт виконаних робіт.

Згідно з п. 6.2 договору ціна товару певної марки, який передається у власність покупцю в рамках цього договору, вказується в видаткових накладних на товар та визначається шляхом ділення загальної вартості товару певної марки, фактично отриманого покупцем протягом звітного періоду (частини звітного періоду), на його кількість, з урахуванням знижки, якщо надання такої знижки передбачене в додатках до цього договору.

Пунктом 6.3 договору погоджено, що ціна послуги певного виду, яка надається покупцю в рамках цього договору, вказується в актах виконаних робіт та визначається шляхом ділення загальної вартості послуг певного виду, фактично отриманих покупцем протягом звітного періоду (частини звітного періоду), на їх кількість, з урахуванням знижки, якщо надання такої знижки передбачене в додатках до цього договору.

Пунктом 6.4 договору передбачено, що ціна договору визначається шляхом складання сум всіх видаткових накладних на товар та актів виконаних робіт на послуги, виписаних постачальником протягом строку дії цього договору.

Відповідно до п. 6.5 договору сторони визнають та усвідомлюють, що роздробні ціни A3C за одиницю товару/послуги та вартість товару/послуги, які зазначена в чеку POS - термінала АЗС та чеку реєстратора розрахункових операцій АЗС при отриманні товарів/послуг на A3C пред`явником смарт-карти, є інформативними та використовується виключно для визначення ціни товарів/послуг за цим договором за звітний період (частину звітного періоду) в порядку, передбаченому п. 6.2, 6.3 цього договору, а тому не можуть бути предметом жодних претензій з боку покупця.

За умовами п. 7.1 договору покупець сплачує постачальнику вартість товарів/послуг у національній валюті України на умовах 100% передоплати шляхом авансової оплати на поточний рахунок постачальника. Сума та строки внесення авансу визначаються покупцем самостійно виходячи із його потреб у товарi/послугах виходячи з того, що товар/послуги можливо отримати лише на суму передплати, яка перевищує сигнальний поріг.

Пунктом 7.2 договору визначено, що моментом виконання зобов`язань покупця по авансовій оплаті вважається момент надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. В разі ненадходження грошових коштів від покупця, відпуск товарів/послуг на A3C не здійснюється. В разі отримання покупцем товару/послуг на суму, що перевищує суму передплати з урахуванням сигнального порогу, покупець зобов`язаний погасити заборгованість протягом 2 (двох) календарних днів з дати її виникнення.

Пунктом 7.5 договору погоджено, що в термін не пізніше 2-х робочих днів з моменту отримання акту звіряння взаєморозрахунків, покупець зобов`язаний підписати його і повернути 1 екземпляр постачальнику або надати свої мотивовані заперечення. Якщо протягом зазначеного терміну покупець не направив постачальнику підписаний акту звіряння взаєморозрахунків та/або не надав своїх мотивованих заперечень, то акт звіряння взаєморозрахунків, підписаний постачальником в односторонньому порядку, буде мати юридичну силу та вважатиметься узгодженим сторонами.

В п. 12.8 договору сторонами узгоджено, що всі повідомлення за цим правочином мають силу тільки у тому випадку, якщо вони були надані іншій стороні в письмовій формі через кур`єра або рекомендованим листом.

Цей договір діє до 31 грудня року, в якому він був підписаний. Цей строк автоматично продовжується на кожен наступний календарний рік, якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону про припинення дії договору за 15 календарних днів до закінчення строку його дії (п. 8.2 договору).

На виконання умов договору в період січень-квітень 2022 року позивачем здійснювався відпуск відповідачу товару через мережу АЗС, що вбачається з наданих до матеріалів справи видаткових накладних № К-324 від 31.01.2022 року на суму 266 631,05 грн, № К-621 від 28.02.2022 року на суму 219 231,05 грн, № К-1435 від 31.03.2022 року на суму 16 639,94 грн, № К-1618 від 30.04.2022 року на сум 23 730,49 грн, які підписані уповноваженими представниками обох сторін. Спір щодо даного періоду поставки між сторонами відсутній.

Як зазначається позивачем, в період травень-червень 2022 року відповідачем у відповідності до п. 7.1 договору здійснено попередню оплату товару на суму 264 351,91 грн. Однак, поставлено відповідачу товару на загальну суму 307 856,56 грн згідно видаткових накладних № К-2177 від 31.05.2022 на суму 302 147,06 грн та № К-2583 від 30.06.2022 на суму 5 709,50 грн.

Оскільки покупець не здійснив повну оплату отриманого товару, Товариством з обмеженою відповідальністю "Гепард Ойл" пред`явлено позов у даній справі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Термосантехсервіс" 43 504,65 грн (307 856,56 грн - 264 351,91 грн) заборгованості за договором поставки № 00349К від 20.10.2015 року.

Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при прийнятті судового рішення

Відповідно до ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до ст. 173 ГК України, яка кореспондується з приписами ст. 509 ЦК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1. ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У відповідності до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За змістом ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Так, в підтвердження обставин поставки відповідачу товару в травні-червні 2022 року на загальну суму 307 856,56 грн позивачем до матеріалів справи, зокрема, надано видаткові накладні № К-2177 від 31.05.2022 року на суму 302 147,06 грн та № К-2583 від 30.06.2022 року на сум 5 709,50 грн, які не містять підпису відповідача.

При цьому позивач зазначає, що вказані видаткові накладні з урахуванням положень п. 5.8 Договору є узгодженими в редакції постачальника, оскільки покупець, отримавши їх згідно супровідного листа від 19.08.2022, не повернув їх підписаними та не висловив своїх мотивованих заперечень в порядку та строки визначені договором.

Водночас відповідач заперечує їх отримання.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно супровідного листа від 19.08.2022 позивачем надіслано відповідачу видаткові накладні № К-324 від 31.01.2022 року на суму 266 631,05 грн, № К-621 від 28.02.2022 року на суму 219 231,05 грн, № К-1435 від 31.03.2022 року на суму 16 639,94 грн, № К-1618 від 30.04.2022 року на сум 23 730,49 грн, а також № К-2177 від 31.05.2022 року на суму 302 147,06 грн та № К-2583 від 30.06.2022 року на сум 5 709,50 грн. Обставини надіслання цього листа підтверджується представленими до матеріалів справи поштовою накладною № 0421019229624 від 22.08.2022, фіскальним чеком та описом вкладення, зі змісту яких вбачається, що конверт направлено на іншу адресу відповідача відмінну від зазначеної в договорі, що є адресою місцезнаходження юридичної особи згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У відповідності до роздруківки з сайту АТ «Укрпошти» відстеження поштового відправлення лист отриманий адресатом 26.08.2022. При цьому посилання відповідача у відзиві на апеляційну скаргу про відсутність станом на 28.08.2023 зазначених відомостей на вебсайті АТ «Укрпошти» колегія суддів відхиляє, оскільки така інформація зберігається впродовж 6 місяців від дати відправлення листа.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про поштовий зв`язок», послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначені Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила).

За змістом п. 2 Правил поштове відправлення з оголошеною цінністю - реєстровані лист, бандероль, посилка, прямий контейнер, які приймаються для пересилання з оцінкою вартості вкладення, визначеною відправником;

реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку.

Відповідно до пункту 94 Правил надання послуг поштового зв`язку передбачено, що порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, періодичних друкованих видань юридичним особам визначається на підставі договору, що укладається юридичною особою з оператором поштового зв`язку за місцем обслуговування. У пункті 96 Правил надання послуг поштового зв`язку передбачено, що реєстровані поштові відправлення (крім рекомендованих), адресовані юридичним особам, видаються їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, в об`єкті поштового зв`язку на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку. Копія довіреності, засвідчена в установленому порядку, зберігається в об`єкті поштового зв`язку.

Отже зміст вищенаведених положень Правил дає підстави для висновку, що отримання поштового відправлення адресованого юридичній особі можливо лише при умові наявності відповідних договорів з поштового обслуговування з визначенням уповноваженої особи на отримання пошти або на підставі довіреності. При цьому у випадку якщо така юридична особа не знаходиться за адресою вказаною на конверті (адреса не є місцем обслуговування юридичної особи), то зазначена кореспонденція повертається відправнику з відповідною відміткою.

Беручи до уваги те, що до матеріалів справи не були надані докази на підтвердження наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку під час вручення працівником Акціонерного товариства "Укрпошта" поштового відправлення за реєстровим номером 0421019229624, Суд вважає, що факт отримання уповноваженою особою ТОВ "Термосантехсервіс" 26.08.2022 зазначеного поштового відправлення є належним чином доведеним.

Додатково в підтвердження зазначеного висновку про отримання відповідачем супровідного листа від 19.08.2022 також може свідчити повернення ТОВ "Термосантехсервіс" підписаних видаткових накладних за період з січня-квітень 2022, що надсилались разом з видатковими накладними за період травень-червень 2022.

Встановленим вище обставинам, як слушно зауважено апелянтом, суд першої інстанції не надав належної оцінки, що зумовило настання передчасних висновків про недоведення позивачем факту отримання відповідачем видаткових накладних за травень-червень 2022.

Щодо посилань відповідача на положення п. 12.8 Договору судова колегія зазначає, що наведена умова визначає лише порядок та форму повідомлення іншої сторони договору та не містить посилань на необхідність їх скерування саме на адресу зазначену в п. 13 Договору. Відтак учасники цих правовідносин не позбавленні права та можливості здійснювати надіслання поштових відправлень за відомою фактичною адресою сторони правочину.

Поряд з цим, колегія звертає увагу на те, що за змістом укладених між сторонами умов договору покупець здійснює отримання товару через мережу АЗС з використанням смарт-карти.

В п. 5.4 Договору визначено, що відпуск (передача) товару/послуг здійснюється за умови пред`явлення та передачі оператору АЗС смарт-карти, яка придатна до використання та позитивно ідентифікована в програмному апаратному комплексі Petrol Plus, а також за умови правильного введення ПІН-коду смарт-карти.

Після завершення відпуску товару/послуги оператор АЗС зобов`язаний видати пред`явнику смарт-карти чек реєстратора розрахункових операцій АЗС та чек РОS - терміналу. Пред`явник смарт-карти зобов`язаний перевірити дані інформаційного чека РОS - терміналу і поставити підпис на примірнику чека РОS - терміналу, що залишається на АЗС (п. 5.6 Договору).

Згідно п. 5.9 Договору заперечення покупця проти підписання видаткової накладної на товар/Акта виконаних робіт повинні підтверджуватися чеками РОS - терміналу та чеками РРО АЗС. Сторони погодили, що у разі втрати покупцем чеків при вирішенні спірних питань підтвердження факту відпуску товарів/послуг на АЗС застосовуються данні програмного апаратного комплексу Pеtrol Plus згідно операцій по смарт-картам покупця за звітній період, автентичність даних якого гарантується підприємство-виробником зазначеного програмного забезпечення. Претензії щодо протиріч в даних обліку постачальника і покупця повинні бути заявлені покупцем в письмовому вигляді протягом 20 календарних днів після закінчення звітного періоду (частини звітного періоду), за який виявлено суперечності даних обліку постачальника і покупця. Такі претензії повинні бути розглянути постачальником протягом календарного місяця від дати отримання претензії.

Отже відповідач, отримавши 26.08.2022 видаткові накладні за травень-червень 2022, вправі був висловити свої заперечення щодо обсягів отриманого товару та/або надати вмотивовану відмову від їх підписання. Однак, зазначеним правом не скористався, при цьому, підписання та повернення зазначених накладних не здійснив.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач жодним чином документально не підтвердив отримання ним товару лише за період січень-квітень 2022. Натомість до відзиву на позовну заяву було надано копії чеків від 11.05.2022, з посиланням на які відповідач зазначав про відмінність вартості палива в чеках РРО АЗС та РОS - терміналу. Тобто в спірний період мало місце відвантаження покупцю товару, об`єм та ціну яких відповідач належними доводами та доказами не спростовує.

Також підлягають відхиленню посилання відповідача на те, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження відомостей про вартість/ ціни поставленого відповідачу палива, оскільки згідно узгоджених в п. 5.8 Договору умов у випадку відсутності протягом визначеного терміну підписаних видаткових накладних або вмотивованих заперечень, то первинні документи вважаються узгодженими сторонами в редакції постачальника, а видаткова накладна на товар та акт виконаних робіт, підписані постачальником в односторонньому порядку, будуть мати юридичну силу. Товар/послуги вважаються прийнятими покупцем.

Згідно з усталеною позицією Верховного Суду (наведеною, наприклад, у постанові Касаційного господарського суду від 29 січня 2020 року у справі № 916/922/19) визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, а отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару в господарській діяльності покупця). У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).

Так, відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс.

В контексті вищенаведеного, колегія суддів, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів як в цілому, так і кожного окремо, з урахуванням стандарту доказування «вірогідності доказів», приходить до висновку, що надані позивачем докази в підтвердження обставин здійснення передання відповідачу товару через мережу АЗС видаються більш вірогідним, ніж протилежні ствердження відповідача з посиланням лише на відсутність належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, а також заперечення факту отримання видаткових накладних згідно супровідного листа від 19.08.2022.

За встановленого, апеляційна інстанція приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 43 504,65 грн заборгованості за договором поставки № 00349К від 20.10.2015 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, за результатом апеляційного перегляду даної справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що при прийнятті оскарженого рішення мало місце неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржене рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового про задоволення позовних вимог з мотивів, викладених у цій постанові. Апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судові витрати

Судом апеляційної інстанції за результатами прийняття постанови, якою скасовано рішення та прийнято нове, здійснюється новий розподіл судових витрат. У зв`язку із задоволенням позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, що були понесені стороною позивача в суді апеляційної інстанції підлягатиме здійсненню в порядку ст. 244 ГПК України.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/3070/23 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Термосантехсервіс" (ідентифікаційний код 33447996; адреса: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 19, к. 8) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гепард Ойл" (ідентифікаційний код 38615936; адреса: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 7 А, оф. 30) заборгованості в сумі 43 504 (сорок три тисячі п`ятсот чотири) грн 65 коп., 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн судового збору та 4 026 (чотири тисячі двадцять шість) грн судового збору за подачу апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді С.І. Буравльов

О.О. Євсіков