Постанова

від 04.10.2023 по справі 918/325/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2023 року Справа № 918/325/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Першко А.А.

за участю представників сторін:

позивача: Кобилецький В.В.;

відповідача: Колесник Ю.М.;

третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс" на рішення Господарського суду Рівненської області від 26 червня 2023 року у справі №918/325/23 (повний текст складено 29 червня 2023 року, суддя Войтюк В.Р.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інстех"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору фізична особа-підприємець Міненко Сергій Васильович

про стягнення збитків в сумі 604 488 грн. 70 коп

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інстех" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору фізична особа-підприємець Міненко Сергій Васильович про стягнення збитків в сумі 604 488 грн. 70 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору №01/06/2017 про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 01 червня 2016 року та заявки №21150 на перевезення вантажів автомобільним транспортом, що у свою чергу призвело до збитків позивача на суму 604488 грн. 70 коп., яку останній просить суд стягнути з відповідача.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 26 червня 2023 року у справі №918/325/23 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інстех" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору фізична особа-підприємець Міненко Сергій Васильович про стягнення збитків в сумі 604 488 грн. 70 коп.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс" (33028, м. Рівне, вул. Мазепи, 29, кв. 20, код. 33276798) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інстех" (02002, м. Київ, вул. Каховська, 64, код. 14332361) збитків в сумі 604 488 (шістсот чотири тисячі чотириста вісімдесят вісім) грн. 70 коп., 9 067 (дев`ять тисяч шістдесят сім) грн. 33 коп. судового збору та 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн. 00 коп. правничої допомоги.

Вказане рішення мотивоване тим, що обставини, встановлені рішенням Господарського суду Житомирської області від 02 грудня 2022 року та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09 березня 2023 року у справі №906/189/22 підтверджують наявність повного складу цивільного правопорушення (протиправна поведінка відповідача, збитки позивача причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, вина відповідача), а тому понесення позивачем збитків підтверджено матеріалами справи, до стягнення з відповідача підлягає сума збитків в розмірі 604 488 грн. 70 коп.

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, ТОВ "Рівнетранссервіс" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 26 червня 2023 року у справі №918/325/23 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно прийшов до висновку, що обов`язок по відшкодуванню збитків покладається на відповідача, проігнорувавши доводи ТОВ "Рівнетранссервіс" про те, що його цивільно-правова відповідальність застрахована. На переконання апелянта саме страховик має сплатити страхову виплату в відшкодування шкоди.

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що відповідачем не доведено факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази їх понесення не доведено. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань. У додатках до позовної заяви про стягнення збитків у в сумі 604 488 грн. 70 коп. надані неналежні докази (документи), які суд визнав підтвердженням понесення збитків позивачем. Також в порушення статей 73-74 Господарського процесуального кодексу України, не надано доказів, які б свідчили про те, на яку суму зменшилась вартість пошкодженого вантажу, кількість вантажу, яка взагалі не була придатна до використання, та доказів його знищення

Листом №918/325/23/4696/23 від 19 липня 2023 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Рівненської області.

25 липня 2023 року до апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31 липня 2023 року у справі №918/325/23 залишено без руху апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс" на рішення Господарського суду Рівненської області від 26 червня 2023 року у справі №918/325/23. Надано скаржнику 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме надання доказів направлення копії апеляційної скарги третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору фізичній особі-підприємцю Міненко Сергію Васильовичу.

04 серпня 2023 року від скаржника надійшов лист на виконання ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 31 липня 2023 року у справі №918/325/23, до якого додано докази направлення копії апеляційної скарги третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору фізичній особі-підприємцю Міненко Сергію Васильовичу.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04 серпня 2023 року у справі №918/325/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс" на рішення Господарського суду Рівненської області від 26 червня 2023 року у справі №918/325/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на "20" вересня 2023 р. об 10:30год у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.

Від позивача ТОВ "Інстех" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін. ТОВ "Інстех" стверджує, що під час розгляду справи №906/189/22 за позовом ТОВ "Рівнетранссервіс" до ФОП Міненка С.В. про стягнення 94968,20 грн та зустрічним позовом ФОП Міненка С.В. до ТОВ "Рівнетранссервіс" про стягнення 839801,24 грн останнє намагалося залучити ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" у якості співвідповідача у справі за позовом про стягнення збитків. У такому залученні судом було відмовлено з огляду на те, що відносини між ТОВ "Рівнетранссервіс" та ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" виникли на підставі договору добровільного страхування відповідальності автоперевізника №312.994199538.20033 від 30 грудня 2020 року, стосовно укладення якого ФОП Міненко С.В. не долучався, а ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" не брало участі в укладенні договору №01/06/2017 про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 01 червня 2016 року. У справі №906/189/22 за позовом ТОВ "Рівнетранссервіс" до ФОП Міненка С.В. про стягнення 94968,20 грн. та зустрічним позовом ФОП Міненка С.В. до ТОВ "Рівнетранссервіс" про стягнення 839801,24 грн. судами обох інстанцій досліджувались та були встановлені обставини несвоєчасного повідомлення страхувальником (ТОВ "Рівнетранссервіс") про настання події, що має ознаки страхового випадку, а також надання страхувальником (ТОВ "Рівнетранссервіс") неправдивих відомостей про факт настання події, що має ознаки страхового випадку. Тому страховик і відмовив відповідачу у виплаті страхового відшкодування. Відповідач замість того, щоб оскаржувати відмову страховика (якщо він вважає її незаконною), вчергове зловмисно намагається перекласти тягар відповідальності на страховика.

Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ "Інстех" адвокат Кобилецький В.В. просив забезпечити участь представника позивача в судових засіданнях апеляційного суду у справі №918/325/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20 вересня 2023 року у справі №918/325/23 розгляд апеляційної скарги було відкладено на 04 жовтня 2023 року об 11:30 год.

Щодо заявленого ТОВ "Рівнетранссервіс" клопотання про залучення до участі у справі Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Вказане клопотання обгрунтоване тим, що відповідальність перевізника застрахована у ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" відповідно до договору добровільного страхування відповідальності перевізника №312.994199538.20033 від 30 грудня 2020 року. При цьому, апелянт посилається на положення Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності". На переконання заявника, в позовній заяві вимога до страхової компанії не заявлена, а тому ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" необхідно залучити як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи (частина перша статті 50 ГПК України).

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 50 ГПК України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частина четверта статті 50 ГПК України).

Колегія суддів наголошує, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. При цьому зазначення, на якій стороні (позивача чи відповідача) може вступити у справу третя особа залежить від того, з якою зі сторін у неї існує правовий зв`язок.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третіх осіб, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

При цьому, рішення є таким, що прийнято про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, або у резолютивній частині рішення суд зазначив про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21 лютого 2019 року у справі №908/1141/15-г, від 17 жовтня 2022 року у справі №904/6084/21.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Рівненської області від 26 червня 2023 року у справі №918/325/23 позовні вимоги задоволено.

Разом з тим, мотивувальна та резолютивна частини вищевказаного судового рішення не містить висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки ПрАТ "СК "ПЗУ Україна".

За таких обставин, колегія суддів зазначає про відсутність підстав, визначених статтею 50 ГПК України, для залучення ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" до участі в даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, у зв`язку з чим у задоволенні відповідної заяви має бути відмовлено.

Крім того, колегією суддів враховано повідомлений сторонами факт, що ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" було відмовлено у виплаті страхового відшкодування за пошкодження вантажу, збитки за який є предметом стягнення у даному спорі. Дана відмова страховою компанією ТОВ "Рівнетранссервіс" не була оскаржена. Вказані обставини не заперечуються сторонами справи.

В судовому засіданні 04 жовтня 2023 року, яке проводилося в режимі відеоконференції у відповідності до статті 197 ГПК України, було заслухано пояснення представників відповідача та позивача, які повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 17 червня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інстех" (далі - замовник) та фізичною особою-підприємцем Міненко С.В. (далі - експедитор) укладено договір транспортного експедирування №б/н від 17 червня 2020 року, згідно з яким експедитор зобов`язувався доставити автомобільним транспортом вантаж, довірений йому замовником і передати його уповноваженій на те особі, а замовник зобов`язувався сплатити послуги експедитора.

Згідно з пунктами 3.3.8 - 3.3.10 договору транспортного експедирування експедитор зобов`язується вибирати на свій розсуд перевізників, засоби транспорту і маршрут, якщо інше не передбачено заявкою; забезпечити збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі вантажоодержувачу; негайно повідомляти замовника про виникнення будь-яких перешкод виконанню перевезення (ДТП, вилучення вантажу компетентними органами, відмова вантажоодержувача прийняти вантаж тощо).

Відповідно до пункту 5.8 договору транспортного експедирування експедитор несе відповідальність за збереження вантажу: з моменту прийняття його до перевезення і до видачі вантажоодержувачу, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталися через обставини, які він не міг запобігти і усунення яких від нього не залежало; при міжнародних перевезеннях - відповідно до Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах (КДПВ).

Згідно пункту 5.10 договору транспортного експедирування експедитор несе відповідальність за втрату, пошкодження, знищення вантажу, які стались внаслідок дій чи бездіяльності третіх осіб, які були залучені ним до перевезення вантажу за тими ж правилами та в тих же обсягах, за якими перед експедитором відповідає третя особа, яка порушила відповідний договір.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2021 року. При відсутності пропозицій про розірвання цього договору за 30 днів до кінця року, договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік (пункт 6.1 договору транспортного експедирування).

Відповідно до заявки №6 від 13 жовтня 2021 року експедитором прийнято до перевезення мармурові плити на 2-х пірамідах вагою 22.8 т. за маршрутом м. Маса (Італія) - м. Київ (Україна).

В свою чергу, фізичною особою-підприємцем Міненком С.В. укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс" (далі - перевізник) договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні №01/06/2017 від 01 червня 2016 року, за умовами якого перевізник зобов`язувався здійснювати перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, відповідно до заявок експедитора, а експедитор зобов`язувався прийняти та оплатити зазначені послуги.

13 жовтня 2021 року між перевізником та експедитором підписано заявку №21150 на перевезення вантажів автомобільним транспортом, за змістом якої експедитор передає, а перевізник приймає зобов`язання по виконанню заявки на перевезення за маршрутом Маса (Італія) - Київ (Україна); дата і час навантаження: 19-20.10.2021 7:30; місце навантаження: Namco Co. S.R.L via San Colombano 10, 54100 Massa MS; отримувач вантажу: ТОВ "Інтех"; місце розвантаження вантажу: м. Київ, вул. Каховська. 64; рід вантажу, його кількість, вага брутто: мармурові плити на двох пірамідах. 22,8 т; фрахтова сума на замовлення за автопоїзд: 2700,00 євро, №транспортного засобу: НОМЕР_1 і НОМЕР_2 .

24 жовтня 2021 року о 12:24 ФОП Міненку С. В. у месенджер Viber від контакту з ТОВ "Ровнотранссервіс" надійшли фото і повідомлення, з яких вбачається, що при транспортуванні вантажу у м. Рівне в гараж на території товариства відбулося його пошкодження, що підтверджується відповідними скриншотами.

Патрульною поліцією в Рівненській області 25 жовтня 2021 року о 10:10 було складено протокол про адміністративне правопорушення, серія ДПР18 №т294188 про те, що водій-експедитор ТОВ "Рівнетранссервіс" Нижник Н.В. 25 жовтня 2021 олку о 09:38 в м. Рівне по вул. Курчатова, 9 на території ТОВ "Рівнетранссервіс", керуючи автотранспортним засобом RENAUT PREMIUM з д.н.з. НОМЕР_1 перед виїздом не перевірив і не забезпечив правильність розміщення та кріплення вантажу, не перевірив надійність розташування та під час руху не контролював вантаж, щоб запобігти його падінню, в результаті чого було пошкоджено вантаж (мармурові плити), а також тент та елемент напівпричепу з д.н.з ВК3652XX, внаслідок чого автотранспортний засіб і вантаж отримали механічні пошкодження, чим порушено вимоги п. п. 2.3а, 22.2 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

У письмових поясненнях, наданих патрульній поліції, водієм ОСОБА_1 зазначено таке: "Керуючи автомобілем Рено з реєстраційним номером НОМЕР_1 з причіпом ВК3652XX здійснював маневр на території підприємства ТОВ "Рівнетранссервіс". Під час маневру похилився груз і почув звук падіння вантажу та зупинився. Після зупинки помітив, що вантаж перекинувся на задній правий борт, рухався згідно з правилами дорожнього руху зі швидкістю 8-12 км/год".

Згідно звіту аварійного комісара ОСОБА_2 про результат огляду майна/ обладнання/ТЗ/вантаж/інше від 25 жовтня 2021 року, початок огляду: 13:30, складеного на замовлення ПАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна", 25 жовтня 2021 року о 09:30 пошкодження мармурових плит в кількості 51 шт. відбулося в результаті неналежного закріплення вантажу та неправильної його розстановки ОСОБА_1 .

Під час складання цього звіту були присутні також представник вантажоперевізника ТОВ "Рівнетранссервіс", водій ОСОБА_1 та представник вантажоотримувача ТОВ "Інстех" Дупіков О. В., який залишив зауваження, що дата події вказана невірна, ТОВ "Інстех" повідомили про подію 24 жовтня 2021 року.

Згідно із пояснювальною запискою ОСОБА_1 від 25 жовтня 2021 року, генеральному директору ТОВ "Рівнетранссервіс" повідомлено, що при наданні пояснень представникам патрульної поліції під словом "маневр" мав на увазі керування автомобілем Рено Преміум д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом Шварцмюллер д.н.з. НОМЕР_3 в прямому напрямку по території за адресою: м.Рівне вул. Курчатова 9, призначеної для стоянки автомобілів для подальшого паркування.

Вказані обставини преюдиційно встановлені в межах справи №906/189/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс" до фізичної особи - підприємця Міненка Сергія Васильовича про стягнення 94 968, 20 грн та за зустрічним позовом фізичної особи - підприємця Міненка Сергія Васильовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс" про стягнення 839 801, 24 грн.

Відповідно до міжнародної накладної CMR №035646 від 20 жовтня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інстех" отримано вантаж 02 листопада 2021 року, в якій є запис такого змісту: "Вантаж прибув у пошкодженому стані. Розбито 51 шт. натурального каменю мармуру". За вказане перевезення експедитор виставив замовнику рахунок №21150 від 02 листопада 2021 року на суму 87655 грн. 00 коп., який був останнім оплачений. За митне оформлення вказаного товару замовником було сплачено митному брокеру 2790,00 гри. Замовником також був сплачений ПДВ у розмірі 209 350 грн. 25 коп. згідно з митною декларацією UA 100320/2021/243365 від 23 жовтня 2021 року.

02 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інстех" та фізичною особою-підприємцем Міненко С.В. складено акт прийому-здачі виконаних робіт №21150 за договором б/н від 17 червня 2020 року, яким сторони підтвердили надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажу за маршрутом Маса (Італія) - Київ (Україна) у повному обсязі.

Однак сторони зазначили, що при виконанні перевезення пошкоджено вантаж, про що складено акт про пошкодження вантажу №1 від 02 листопада 2021 року.

Відповідно до вказаного акта №1 від 02 листопада 2021 року мармурові сляби Silver Wave Brushed - 45 шт., в т.ч. пошкоджені - 16 шт., мармурові сляби Calacatta Рої. - 26 шт., в т.ч. пошкоджені - 16 шт., мармурові сляби Botticino Fiorito - 7 шт. Опис пошкоджень: бій мармурових слябів на дрібні частини.

11 листопада 2021 року позивач направив експедитору претензію про відшкодування збитків, завданих пошкодженням вантажу.

Згідно з претензією, вартість пошкодженого (знищеного) вантажу складає 646 954 грн. 68 коп., вартість митного оформлення розбитих слябів складає 1 819 грн. 63 коп. згідно акта здачі приймання митно-брокерських послуг від 23 жовтня 2021 року, вартість сплаченого ПДВ при митному оформлені розбитих слябів складає 136538 грн. 23 коп., вартість транспортування розбитих слябів складає 57168 грн. 59 коп. Таким чином, загальна вартість прямих збитків складає 842481 грн. 13 коп.

Вказана претензія в зв`язку з відсутністю достатніх коштів через воєнний стан та як наслідок відсутністю заробітку була задоволена експедитором частково у розмірі 235312 грн. 54 коп. Невідшкодованими залишаються збитки в сумі 604488 грн. 70 грн.

Окрім того, позивач зазначає, що вказані обставини встановлено рішенням Господарського суду Житомирської області від 02 грудня 2022 року у справі №906/189/22, яке залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09 березня 2023 року.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає наступне.

Правовідносини з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні регулюються главою 32 Господарського кодексу України, главою 64 Цивільного кодексу України, а також Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19 травня 1956 року.

Відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" Україна приєдналася до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вчиненої 19 травня 1956 року в м. Женева.

Відповідно до частин 1, 2 статті 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання, зокрема, автомобільними дорогами; суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

В силу дії частини 1 статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно зі статтею 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату; договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі; укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі статтею 924 Цивільного кодексу України, статті 314 Господарського кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до статті 17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.

Перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.

Перевізник не звільняється від відповідальності з причини несправності транспортного засобу, яким він користувався для виконання перевезення, або з причини дій або недогляду особи, у якої був найнятий транспортний засіб, або агентів і службовців останньої.

За умови дотримання пунктів 2 - 5 статті 18 Конвенції, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата чи ушкодження вантажу є наслідком особливого ризику, нерозривно пов`язаного з однією чи декількома з перерахованих нижче обставин: a) з використанням відкритих безтентових транспортних засобів, якщо таке використання було погоджене і чітко зазначене у вантажній накладній; b) з відсутністю чи дефектами упаковки, у випадках, коли вантажі, що перевозяться без упаковки чи без належної упаковки, за своєю природою піддаються псуванню чи пошкодженню; c) з обробкою, навантаженням, складуванням чи вивантаженням вантажу відправником або одержувачем, чи особами, які діють від імені відправника або вантажоодержувача; d) з природними властивостями деяких вантажів, внаслідок яких вони піддаються повній або частковій втраті чи пошкодженню, зокрема, внаслідок поломки, корозії, гниття, усушки, нормального витоку або дії молі чи шкідників; e) з недостатністю або неадекватністю маркування чи нумерації вантажних місць; f) з перевезенням худоби (частина 4 статті 17 Конвенції).

Якщо відповідно до цієї статті перевізник не несе жодної відповідальності за деякі обставини, що викликали втрату, ушкодження або затримку, то він несе відповідальність лише в тій мірі, у якій обставини, за які він відповідає згідно цієї статті, сприяли виникненню втрати, ушкодження або затримки.

Згідно зі статтею 23 Конвенції, якщо відповідно до положень цієї Конвенції, перевізник зобов`язаний компенсувати повну або часткову втрату вантажу, така компенсація розраховується на підставі вартості вантажу в місці і під час прийняття його для перевезення. Крім того, підлягають відшкодуванню плата за перевезення, мито, а також інші платежі, пов`язані з перевезенням вантажу, цілком у випадку втрати всього вантажу й у пропорції, що відповідає розміру збитку, при частковій втраті.

Згідно з частинами 1-3 статті 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки, суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з приписами статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22, стаття 611, частина 1 статті 623 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Виходячи з наведеного та в силу статті 74 ГПК України, саме позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Предметом позову у цій справі є стягнення з перевізника збитків, завданих пошкодженням вантажу ТОВ "Інстех" під час міжнародного перевезення автомобільним транспортом. Вартість пошкодженого товару разом з послугами його розмитнення та перевезення складає суму позову.

В межах справи №906/189/22 судами було встановлено наступне.

Безпосереднім виконавцем спірного перевезення є ТОВ "Рівнетранссервіс", а умови перевезення яким визначені у заявці №21150 від 13 жовтня 2021 року та договорі № 01/06/2017 від 01 червня 2016 року, підписаними між ТОВ "Рівнетранссервіс" та ФОП Міненко С.В.

Завантаження товару за спірним перевезенням відбувалося за адресою: Namco Co. SRL via San Colombano 10, 54100 Massa MS (Італія), а місцем його розвантаженням є адреса: м. Київ, вул. Каховська, 64 (Україна).

Разом з тим, під час транспортування товару у м. Рівне по вул. Курчатовій, 9 на території ТОВ "Рівнетрансервіс", відбулося його пошкодження.

Так, в матеріалах справи наявний протокол про адміністративне правопорушення серія ДПР18 № 294188, про те, що водій-експедитор ТОВ "Рівнетранссервіс" Нижник Н. В. порушив вимоги п. п. 2.3а, 22.2 Правил дорожнього руху, а також постанова Рівненського міського суду Рівненської області від 05 листопада 2021 року у справі № 569/22096/21, відповідно до мотивувальної частини якої ОСОБА_1 визнав свою винуватість у тому, що керуючи автотранспортним засобом RENAUT PREMIUM з д.н.з. НОМЕР_1 перед виїздом не перевірив і не забезпечив правильність розміщення та кріплення вантажу, не перевірив надійність розташування та під час руху не контролював вантаж, щоб запобігти його падінню, в результаті чого було пошкоджено вантаж (мармурові плити), а також тент та елемент напівпричепу з д.н.з ВК3652XX, достатньо для підтвердження наявності у діях відповідача за зустрічним позовом таких елементів складу цивільного правопорушення як протиправна поведінка та вина.

З огляду на викладене, судами було встановлено, що перевізником - ТОВ "Рівнетрансервіс" вчинено дорожньо - транспортну пригоду, що і могло стати наслідком пошкодження товару під час переміщення вантажу за маршрутом доставки, що свідчить про недобросовісність поведінки перевізника під час переміщення вантажу.

Укладений між сторонами договір №01/06/2017 від 01 червня 2016 року у пунктах 4.5 та 6.3 передбачає, що перевізник несе відповідальність за збереження вантажу відповідно до чинного законодавства та згідно Конвенції КДПВ.

З огляду на викладене, на ТОВ "Рівнетранссервіс" як перевізнику покладений обов`язок забезпечити схоронність вантажу в період здійснення перевезення, тобто з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, вчиняти дії з запобігання обставин, що можуть спричинити пошкодження вантажу.

Вказані обставини встановлені рішенням Господарського суду Житомирської області від 02 грудня 2022 року та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09 березня 2023 року у справі №906/189/22 та підтверджують наявність повного складу цивільного правопорушення.

Згідно частини 4 статті 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

ТОВ "Рівнетранссервіс" у апеляційній скарзі стверджує, що позивачем не доведено розмір збитків та докази їх понесення не надано, у додатках до позовної заяви про стягнення збитків у в сумі 604 488 грн. 70 коп. надані неналежні докази (документи), які суд визнав підтвердженням понесення збитків позивачем.

Однак, колегія суддів не може погодитися з такими твердження з огляду на наступне.

В межах справи №906/189/22 було встановлено, що ТОВ "Інстех" звернулося до експедитора із претензією, яка ним була визнана в повному обсязі та сплачено на користь ТОВ "Інстех" кошти в сумі лише 235 312, 54 грн. На підтвердження понесення ТОВ "Інстех" вказаних збитків ФОП Міненком С.В. до зустрічної позовної заяви подано копії таких документів: Invoice №190/V03 та Packing list від 20 жовтня 2021 року із зазначенням цін мармурових плит в валюті євро; платіжні доручення №847 від 21 жовтня 2021 року на суму 206185 грн та №848 від 22 жовтня 2021 року на суму 2000 грн, що підтверджують здійснення оплати вартості митного оформлення вантажу; платіжне доручення №890 від 04 листопада 2021 року на суму 5330 грн про оплату митно-брокерських послуг.

Колегія суддів зауважує, що в межах справи №906/189/22 збитки в розмірі 604488,70 грн. не були стягнуті, оскільки платником чи стороною поданих документів є ТОВ "Інстех", а позивачем у справі була фізична особа-підприємець Міненко С.В.

Водночас, у даній справі позивачем вже є ТОВ "Інстех", яким доведено наявність збитків у розмірі 604488,70 грн.

Також сужд враховує, що розрахунок збитків здійснено на підставі даних міжнародної накладної CMR №035646 від 20.10.2021, виданою відправником вантажу, інвойса вантажовідправника № 190/V03 від 20.10.2021 ( т. 1 , а.с. 146-147), де зазначена вартість товару, декларації UA 100320/2021/243365 від 23.10.21, актом здачі прийняття послуг брокера від 23.10.2021, що не спростовано представником відповідача.

Відповідно до вимог частини 2 статті 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Отже, місцевий суд обгрунтовано зазначив, що понесення позивачем збитків та їх розмір підтверджено матеріалами справи.

Апелянт ТОВ "Рівнентранссервіс" стверджуючи про інший розмір збитків (припускаючи, що вартість битої плитки могла бути значно більшою за її первісну вартість) не подає жодного доказу на підтвердження таких обставин. Відповідач не був позбавлений можливості заявити клопотання про призначення експертизи або отримати висновок спеціаліста з даного питання, однак таких дій вчинено не було.

Також, колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта про те, що акт №1 про пошкодження вантажу від 02 листопада 2021 року є неналежним доказом, оскільки складений на незрозумілій мові. Варто зауважити, що даний акт підписаний представником ТОВ "Рівнетранссервіс", водієм автомобіля Нижник Назаром, жодних зауважень/застережень від представника щодо мови складання даного акту не зазначено.

Також, суд відхиляє твердження апелянта про те, що збитки завдані позивачем має оплачувати страхова компанія Приватне акціонерне товариство "СК "ПЗУ Україна", оскільки відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особою, яка завдала шкоди позивачу є Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс".

Відповідач також просив суд застосувати до взаємовідносин сторін позовну давність в 1 рік, передбачену пунктом 6 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України.

Однак, відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

А тому позивач звернувся за захистом свого порушеного права належним чином та у строк визначений законом, оскільки строки позовної давності передбачені нормами статті 258 ЦК України продовжені.

Апеляційна скарга ТОВ "Рівнетранссервіс" не містить доводів щодо незаконності або необгрунтованості рішення в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу. Колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, доводи відповідача, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Місцевим господарським судом повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс" на рішення Господарського суду Рівненської області від 26 червня 2023 року у справі №918/325/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 26 червня 2023 року у справі №918/325/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України

Справу №918/325/23 повернути до Господарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "09" жовтня 2023 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.