Постанова

від 09.10.2023 по справі 8/227-10

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2023 року Справа № 8/227-10

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 31.07.2023 у справі № 8/227-10 (суддя Смаровоз М.В.)

за заявою заступника керівника Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про зміну способу та порядку виконання судового наказу у справі № 8/227-10

за позовом військового прокурора Хмельницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України для захисту інтересів квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький

до Старокостянтинівської міської ради; Виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради; Головного управління Державного казначейства України в Хмельницькій області

про стягнення на користь держави в особі квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький 1 467 811, 8 грн в рахунок відшкодування збитків; зобов`язання Головного управління Державного казначейства України в Хмельницькій області вчинити дії

за участю представників сторін:

прокурор - Манзелевський Ю.В.;

позивачів - Ковальчук В.М. (КЕВ м. Хмельницький);

відповідачів - не з`явилися;

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону звернувся до Господарського суду Хмельницької області із заявою про зміну способу та порядку виконання наказу Господарського суду Хмельницької області від 21.07.2011 по справі № 8/227-10 шляхом стягнення з Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області через Виконавчий комітет Старокостянтинівської міської ради на користь держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький 1 467 811, 80 грн шкоди.

Заява мотивована з посиланням на норми ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. ст. 42, 53, 326, 331 ГПК України, тим, що судове рішення у даній справі, яке набрало законної сили, можливо виконати лише через Виконавчий комітет Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області, а тому є необхідність змінити спосіб та порядок виконання судового наказу.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 31.07.2023 в задоволенні заяви заступника керівника Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про зміну способу та порядку виконання судового наказу у справі № 8/227-10, відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для зміни способу та порядку виконання наказу Господарського суду Хмельницької області від 21.07.2011 у справі №8/227-10.

До Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 31.07.2023 у справі № 8/227-10, в якій прокурор просить скасувати ухвалу суду, прийняти нове рішення, яким задоволити вимоги заяви про зміну способу та порядку виконання судового наказу у справі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:

- у Старокостянтинівської міської ради відсутні рахунки в Старокостянтинівському управлінні Державної казначейської служби України у Хмельницькій області. Разом з тим, Виконавчий комітет Старокостянтинівської міської ради є її виконавчим органом, його діяльність спрямована на забезпечення виконання завдань покладених на міську раду, як на орган місцевого самоврядування, та даний комітет обслуговується органом казначейства;

- стягнення за судовим наказом повинно здійснюватися з відповідного виконавчого органу - в спірному випадку Виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради;

- під час вирішення питання про зміну способу та порядку виконання судового наказу необхідно врахувати обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, на всій території України (ст. 326 ГПК України), а також законодавче врегулювання питання виконання місцевих бюджетів, виконання яких покладено на відповідні виконавчі органи місцевих рад;

- враховуючи те, що судове рішення у даній справі, яке набрало законної сили, можливо виконати лише через Виконавчий комітет Старокостянтинівської міської ради, тому необхідно змінити спосіб та порядок виконання наказу Господарського суду Хмельницької області від 21.07.2022 у справі № 8/227-10;

- скаржник посилається на постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 у справі № 902/841/21.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 15.09.2023 відкрито провадження за апеляційною скаргою Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 31.07.2023 у справі №8/227-10. Розгляд апеляційної скарги призначено на 09.10.2023 о 11:30 год.

Міністерство оборони України надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому підтримує доводи апеляційної скарги, просить задоволити її вимоги, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 31.07.2023 у справі № 8/227-10 скасувати, прийняти нове рішення, яким задоволити вимоги заяви про зміну способу та порядку виконання судового наказу у справі. Також просить розгляд апеляційної скарги провести без участі представника Міністерства оборони України.

Квартирно - експлуатаційний відділ м. Хмельницький надіслав до суду письмові пояснення, в яких просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким задоволити заяву прокурора про зміну способу та порядку виконання наказу Господарського суду Хмельницької області від 21.07.2011 у справі № 8/227-10.

Старокостянтинівська міська рада надіслала до суду клопотання, в якому проти позовних вимог заперечує, просить розглядати справу без участі її повноважного представника.

Прокурор та представник позивача (КЕВ м. Хмельницький) в судовому засіданні 09.10.2023 підтримали доводи апеляційної скарги, просять задоволити її вимоги, ухвалу суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким задоволити вимоги заяви про зміну способу та порядку виконання судового наказу у справі.

Інший позивач та відповідачі не забезпечили явку повноважних представників в судове засідання, про день, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, заслухавши в судовому засіданні прокурора та представника позивача, зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, військовий прокурор Хмельницького гарнізону звернувся до суду із позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України для захисту інтересів Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький, в якому просив суд, з урахуванням змін, стягнути із Виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради на користь держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького 1467811, 80 грн збитків, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що незаконними рішеннями Виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради державі в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького заподіяна матеріальна шкода в розмірі вартості квартир.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 15.11.2010 у справі № 8/227-10 у позові відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.02.2011 дане рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про стягнення на користь держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький із Виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради 1 467 811, 80 грн скасовано, позов у цій частині задоволено, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.07.2011 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.02.2011 змінено, абзац четвертий резолютивної частини викладено у наступній редакції: "Стягнути з місцевого бюджету Старокостянтинівської міської ради на користь держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький 1467811,80 грн шкоди". В іншій частині постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.02.2011 залишено без змін.

На виконання постанови Вищого господарського суду України від 06.07.2011 у справі №8/227-10 Господарським судом Хмельницької області видано наказ від 21.07.2011.

19.09.2011 військовою прокуратурою Хмельницького гарнізону на адресу ГУ Державної казначейської служби України у Хмельницькій області направлено заяву про виконання виконавчого документу з відповідними додатками.

07.12.2011 листом ГУ Державної казначейської служби України у Хмельницькій області повідомлено військову прокуратуру Хмельницького гарнізону про неможливість виконати рішення суду у зв`язку із обмеженням фінансового ресурсу бюджету м. Старокостянтинів та неможливості внесення змін до нього.

09.12.2011 військовою прокуратурою Хмельницького гарнізону на адресу Старокостянтинівської міської ради направлено лист з питань формування бюджету на 2012 рік, із проханням надати проект місцевого бюджету на 2012 рік, на який відповіді не отримано.

14.11.2012 прокуратурою повторно направлено лист на адресу ГУ Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, яким витребовувалась інформація щодо стану резервного фонду місцевого бюджету Старокостянтинівської міської ради на 2012 рік, а також щодо того, які заходи вживаються останнім для безспірного списання коштів для виконання рішення суду.

21.11.2012 ГУ Державної казначейської служби України у Хмельницькій області повідомлено прокуратуру про неможливість виконати наказ Господарського суду Хмельницької області від 21.07.2011 у справі № 8/227-10, оскільки у бюджеті м. Старокостянтинів обмежений фінансовий ресурс.

21.08.2013 військовою прокуратурою Хмельницького гарнізону повторно направлено лист до ГУ Державної казначейської служби України у Хмельницькій області щодо стягнення з місцевого бюджету Старокостянтинівської міської ради на користь держави в особі КЕВ м. Хмельницький зазначених вище коштів.

22.08.2013 прокуратурою отримано відповідь, згідно якої списання коштів з місцевого бюджету Старокостнятинівської міської ради впродовж 2011 - 2013 років не здійснювалось, оскільки кошти на дані цілі не виділялися.

КЕВ м. Хмельницький 14.06.2013 на адресу ГУ Державної казначейської служби України у Хмельницькій області був направлений лист, у якому порушувалось питання щодо виконання рішення суду у даній справі.

За результатами розгляду листа, ГУ Державної казначейської служби України у Хмельницькій області повідомлено, що станом на 2013 рік у резервному фонді Старокостянтинівської міської ради не передбачено коштів на виконання рішення суду.

Прокуратурою направлялись листи на адресу Старокостянтинівської міської ради, в яких ініціювалося питання про ухвалення рішення про внесення змін до рішення про місцевий бюджет або виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету для списання з місцевого бюджету на користь КЕВ м. Хмельницький 1 467 811, 80 грн.

Виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради повідомлено прокуратуру щодо неможливості проведення відшкодування шкоди, оскільки кошти в бюджеті міста на дані цілі не передбачаються.

Впродовж 2015-2017 років прокуратурою направлялись чергові запити на адресу Старокостянтинівського управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, на які останнім надані відповіді щодо відсутності коштів на виконання рішення суду у місцевому бюджеті Старокостянтинівської міської ради.

12.07.2023 Хмельницькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону направлено лист до КЕВ м. Хмельницький щодо стану виконання судового наказу Господарського суду Хмельницької області від 21.07.2011 по справі № 8/227-10.

17.07.2023 КЕВ м. Хмельницький надав відповідь, згідно якої станом на сьогоднішній день, судовий наказ Господарського суду Хмельницької області від 21.07.2011 по справі № 8/227-10 залишається невиконаним у зв`язку із відсутністю на рахунках Старокостянтинівської міської ради коштів, із яких можна здійснити стягнення шкоди.

13.07.2023 Хмельницькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону направлено лист до ГУ Державної казначейської служби України у Хмельницькій області щодо стану виконання судового наказу Господарського суду Хмельницької області від 21.07.2011 по справі № 8/227-10.

31.07.2023 надано відповідь, згідно якої судовий наказ Господарського суду Хмельницької області від 21.07.2011 по справі № 8/227-10 залишається невиконаним у зв`язку із тим, що управління казначейства не здійснює розрахунково-касове обслуговування Старокостянтинівської міської ради (відкриті рахунки відсутні), тому безспірне списання відповідно до наказу Господарського суду Хмельницької області від 21.07.2011 у справі № 8/227-10 здійснити неможливо.

Прокуратура неодноразово зверталася до суду із заявами про зміну способу та порядку виконання судового наказу Господарського суду Хмельницької області від 21.07.2011 по справі №8/227-10 та судом в задоволенні даних заяв відмовлено.

На момент перегляду оскаржуваної ухвали суду, наказ Господарського суду Хмельницької області від 21.07.2011 по справі №8/227-10 не виконаний, грошові кошти, на виконання судового рішення, не сплачені.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам даної справи, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Аналогічне положення закріплено в ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів".

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 327 ГПК України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ГПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012р. та у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012р. вказано, що право на суд, захищене п. 1 ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду однієї зі сторін.

Оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду однієї зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.1997, у справі "Бурдов проти Росії" (Buurdov v. Russia) від 07.05.2002, "Ясюнієне проти Литви" ( Jasiniene v. Lithuania) від 06.03.2003).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" Суд наголосив, що відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду (див. рішення у справі "Філіс проти Греції" (Philis v. Greece) (№ 1) від 27.08.1991, серія А, № 209, с. 20, п. 59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію (995_690) (див. mutatis mutandis рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21.02.1975 (980_086), серія А, № 18, с. 16 - 18, п. 34 - 36).

У справі "Кайсин проти України" (Kaysin and Others v.Ukraine) Європейського суду з прав людини наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, якби внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов`язкового рішення суду стосовно однієї зі сторін.

Неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 (див. серед інших джерел, "Бурдов проти Росії" , заява N 59498/00; "Ясіуньєне проти Латвії", заява N 41510/98, 6 березня 2003 року).

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі Антонюк проти України, no. 17022/02, від 11.12.2008 та у справі Мкртчян проти України, no. 21939/05, від 20.05.2010, Суд вказує, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні та обмежується питаннями організації та вчинення виконавчих дій.

У справі "Глоба проти України" Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення у справі "Comingersoll S.A." проти Португалії" (Comingersoll S.A. v. Portugal) [ВП], заява № 35382/97, п. 23, ECHR 2000-IV). Суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (див., наприклад, рішення від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі "Бурдов проти Росії" (Burdov v. Russia), заява № 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 06.03.2003 у справі "Ясюнієне проти Литви" ("…"), заява № 41510/98, п. 27). Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. рішення від 07.06.2005 у справі "Фуклев проти України" (Fuklev v. Ukraine), заява № 71186/01, п. 84).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України" зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Встановлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дає підстав для висновку про можливість ставити його виконання в залежність від волевиявлення боржника або будь-яких інших осіб на вчинення чи не вчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів. Такий правовий висновок викладено у пункті 13 постанови Верховного Суду від 30.08.2018 у справі № 916/4106/14.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 ГПК України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (зі змінами) (далі - Порядок № 845).

Відповідно до п. 2 Порядку № 845 у цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;

боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання;

виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України "Про виконавче провадження";

стягувачі - фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів, державні органи (посадові особи) за рішеннями про стягнення коштів в дохід держави.

Відповідно до п. 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до п. 4 Порядку № 845 органи Казначейства:

1) забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання у повному обсязі виконавчого документа суду або іншого органу (посадової особи) такий документ повертається до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав з відміткою про його виконання;

2) вживають заходів до виконання виконавчих документів;

3) розглядають письмові звернення (вимоги) щодо виконання виконавчих документів осіб, які беруть участь у справі, державних виконавців, а також прокурорів - учасників виконавчого провадження.

Відповідно до п. п. 3 п. 9 Порядку № 845 орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

В силу п. 10 Порядку № 845 стягувач має право повторно надсилати органові Казначейства повернутий виконавчий документ у встановлений пунктом 6 цього Порядку строк, перебіг якого починається з дня його повернення.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Згідно ч. 1 ст. 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

Відповідно до ч. 8 ст. 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

Згідно ч. 2 ст. 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що складення проекту місцевого бюджету, його попереднє схвалення належить до повноважень виконавчих органів місцевої ради та місцевих фінансових органів (ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 75, 76 Бюджетного кодексу України). Розгляд та затвердження місцевого бюджету відноситься законодавством до виключної компетенції місцевих рад (ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 76, 77 Бюджетного кодексу України). Виконання місцевих бюджетів покладено на виконавчі органи місцевих рад та місцеві фінансові органи (ст. 63, 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 43, 46-51, 78 Бюджетного кодексу України).

Аналізуючи наведені вище положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що Старокостянтинівська міська рада не є головним розпорядником бюджетних коштів, а таким розпорядником є саме Виконавчий комітет Старокостянтинівської міської ради, який за організаційно-правовою формою є органом місцевого самоврядування. Старокостянтинівська міська рада затверджує місцеві бюджети, уповноважена на здійснення витрат бюджету, але власні фінансові ресурси у останньої відсутні, оскільки фінансові ресурси на виконання статей видатків закріплюються за виконавчими органами відповідних органів місцевого самоврядування (розпорядники, головні розпорядники). Також Старокостянтинівська міська рада не має відкритих рахунків в органах Казначейства України.

Разом з тим, колегія суддів вказує, що Виконавчий комітет Старокостянтинівської міської ради є її виконавчим органом, його діяльність спрямована на забезпечення виконання завдань, покладених на міську раду, як на орган місцевого самоврядування, та даний комітет обслуговується органом казначейства.

А відтак, оскільки Старокостянтинівська міська рада не є розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів в розумінні Бюджетного кодексу України, не зареєстрована в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, що свідчить про наявність у даній справі обставин, що ускладнюють виконання рішення суду тривалий час.

Також суд зазначає, що у судовому наказі від 21.07.2022 у справі № 8/227-10 вказано стягнути з місцевого бюджету Старокостянтинівської міської ради (код юридичної особи 04060766) 1467811,80 грн шкоди. Зазначений у наказі ідентифікаційний код юридичної особи - Старокостянтинівської міської ради 04060766, на теперішній час, присвоєно Виконавчому комітету Старокостянтинівської міської ради, а не Старокостянтинівській міській раді, у якої ідентифікаційний код юридичної особи - 36027760, що також унеможливлює виконання даного рішення суду.

Отже, враховуючи наявність обставин, що роблять виконання судового наказу від 21.07.2022 у справі № 8/227-10 неможливим, а саме відсутність у Старокостянтинівської міської ради відкритих рахунків в органах казначейства, з яких можливо здійснити безспірне списання коштів, а також те, що фінансування видатків з місцевого бюджету здійснює Виконавчий комітет Старокостянтинівської міської ради, наявні правові підстави для зміни способу і порядку його виконання шляхом стягнення із Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області через Виконавчий комітет Старокостянтинівської міської ради на користь держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький 1 467 811, 80 грн шкоди.

Водночас, під час вирішення питання про заміну способу та порядку виконання наказу суду, колегія суддів враховує обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, на всій території України (ст. 326 ГПК України), а також законодавче врегулювання питання виконання місцевих бюджетів, виконання яких покладено на відповідні виконавчі органи місцевих рад.

В той же час, суд приймає до уваги те, що судовий наказ від 21.07.2022 у справі № 8/227-10 не виконується вже протягом більше як 12 років, та у спосіб, який встановлений судом його виконати неможливо. Вказане в сукупності нівелює значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів. При цьому суд вказує, що за даним судовим наказом кошти фактично будуть стягнуті із територіальної громади м.Старокостянтинів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати, прийняти нове рішення, яким задоволити заяву прокурора про зміну способу та порядку виконання наказу Господарського суду Хмельницької області від 21.07.2011 по справі № 8/227-10.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги підлягає стягненню із Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області через Виконавчий комітет Старокостянтинівської міської ради на користь апелянта на підставі ст. ст. 129, 282 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 31.07.2023 у справі № 8/227-10 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким заяву заступника керівника Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про зміну способу та порядку виконання судового наказу Господарського суду Хмельницької області від 21.07.2011 по справі № 8/227-10 задоволити.

Змінити спосіб та порядок виконання судового наказу Господарського суду Хмельницької області від 21.07.2011 по справі № 8/227-10, встановивши: "Стягнути з Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області (31100, Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Острозького, 41, код ЄДРПОУ 36027760) через Виконавчий комітет Старокостянтинівської міської ради (31100, Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Острозького, 41, код ЄДРПОУ 04060766) на користь держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький (м. Хмельницький вул. Героїв АТО, 24, код 07928461) 1 467 811, 80 грн (один мільйон чотириста шістдесят сім тисяч вісімсот одинадцять гривень вісімдесят копійок) шкоди".

3. Стягнути з Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області (31100, Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Острозького, 41, код ЄДРПОУ 36027760) через Виконавчий комітет Старокостянтинівської міської ради (31100, Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Острозького, 41, код ЄДРПОУ 04060766) на користь Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (29000, Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Пилипчука, 65, код ЄДРПОУ 38326057) 2 684 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Доручити видачу судового наказу Господарському суду Хмельницької області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строк касаційного оскарження постанови встановлені ст. ст. 287-291 ГПК України.

6. Справу повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складено 10 жовтня 2023

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Мельник О.В.