20-2/128
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
справа №
За позовомвідкритого акціонерного товариства „Енергетичної компанії„Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)
до відповідачаприватного підприємства „Себр”(м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 9)
простягнення 15216,99 грн.
Суддя Шевчук Н.Г.
Представники сторін:
позивача – Злобін А.А., довіреність № 3567/0/2-07 від 12.03.2007;
відповідача – Брагін Є.А., наказ № 50-к від 02.11.2004.
СУТЬ СПОРУ:
Відкрите акціонерне товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (далі –ВАТ “ЕК “Севастопольенерго”) звернулось до господарського суду із позовною заявою до приватного підприємства “Себр” (далі –ПП “Себр”) про стягнення заборгованості за електроенергію, а саме: заборгованості по оплаті поточному споживання активної енергії за період з 12.07.2006 по 02.02.2007 у сумі 13161,86 грн. та заборгованості по оплаті різниці між фактично спожитою електроенергією і договірною величиною споживання електроенергії по об'єктах у березні 2006 року –січні 2007 року у сумі 2055,13 грн.
Позовні вимоги з посиланням на норми статті 275 Господарського кодексу України, статей 526, 624, 625 Цивільного кодексу України ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” обґрунтовує тим, що відповідачем порушені умови договору № 4638-Л від 28.12.2004, який є укладеним відповідно до рішення господарського суду міста Севастополя від 14.02.2005 у справі № 20-11/029, та Правила користування електричною енергією.
Відповідач з позовом не погоджується і вважає, що ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” неправомірно застосовує пункт 7.15 Правил користування електричною енергією та неправомірно нараховує обсяг споживання електроенергії по потужності, а не по середньому показнику, чим штучно завищує обсяги спожитої електроенергії, а також вважає неправомірним нарахування двократної вартості різниці спожитої і договірної величин, оскільки споживачами електроенергії по ліфтах є населення (арк.. с. 70-74).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
28 грудня 2004 року між ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” та ПП “Себр” відповідно до рішення господарського суду міста Севастополя від 14.02.2005 у справі № 20-11/029 укладений договір № 4638-Л на поставку електричної енергії ліфтам строком дії із дня підписання до 31.12.2004. Відповідно до пункту 10.4 Договору він вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо ні одна із сторін не заявить про його розірвання або зміну не менш ніж за 30 днів до закінчення дії Договору (арк. с. 8-15).
Цей договір не був розірваний. Натомість, сторонами вчинялись дії по його виконанню.
Як вбачається з матеріалів справи, після 31.12.2004 і на момент виникнення спірних взаємовідносин та звернення з позовом в господарський суд ВАТ ЕК “Севастопольенерго” забезпечувало ПП “Себр” електроенергією для потреб ліфтового господарства, а ПП “Себр” користувалося нею і частково оплачувало спожиту електроенергію, що є проявом погодження сторін на продовження договірних відносин.
З урахуванням викладеного та беручи до уваги положення статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” слід вважати, що ВАТ ЕК “Севастопольенерго” поставляло, а ПП “Себр” користувалось електроенергією на підставі Договору № 4638-Л від 28.12.2004 (далі –Договір).
Пунктом 2.2.4 Договору передбачено обов'язок відповідача оплачувати вартість електричної енергії відповідно до умов Додатку № 3 та № 4 згідно з умовами, вказаними у розділі 8 Договору.
Відповідач здійснює оплату спожитої електроенергії у строк до 25 числа розрахункового місяця 50% від договірної величини, а строк остаточного розрахунку –15 числа календарного місяця (пункт 8.4 Договору).
Відповідно до пункту 2.2.2 Договору відповідач зобов'язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії відповідно до умов розділу 5 Договору, яким встановлений порядок визначення договірної величини споживання електричної енергії.
Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 (далі - Правила) встановлено, що договір на поставку електроенергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за врегульованими тарифами та споживачем, та встановлює зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Відповідно до звітів про використання електричної енергії, які надавались щомісячно відповідачем ПП “Себр” (арк. с. 16-26), позивач здійснював нарахування електричної енергії за період з 12.07.2006 по 02.02.2007 та виставляв відповідні рахунки. Рахунки виставлялися своєчасно та належним чином.
Але відповідачем зобов'язання щодо оплати виставлених рахунків належним чином не виконувались, в результаті чого за період з 12.07.2006 по 02.02..2007 утворилася заборгованість по оплаті за активну електричну енергію перед позивачем у розмірі 13161,86 грн.
Відповідачем зобов'язання за договором № 4638-Л від 28.12.2004 належним чином не виконані, заборгованість на день прийняття рішення не погашена, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за активну енергію у розмірі 13161,86 грн. обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Додатком № 1 до Договору сторонами узгоджений об'єм відпуску електричної енергії по майданчиках споживача.
Відповідно до звітів ПП “Себр” про витрати електроенергії ним був перевищений об'єм використаної електроенергії у березні 2006 року - на 882 кВт/год. на суму 114.66 грн., у квітні 2006 року –на 681 кВт/год. на суму 88,53 грн. , у травні 2006 року –на 646 кВт/год. на суму 88,33 грн., у червні 2006 року –на 1939 кВт/год. на суму 315,09 грн., у липні 2006 року –на 1504 кВт/год. на суму 244,40 грн., у серпні 2006 року - на 1910 кВт/год. на суму 310,38 грн., у вересні 2006 року –на 1488 кВт/год. на суму 261,80 грн., у вересні 2006 року –на 977 кВт/год. на суму 198,33 грн., у листопаді 2006 року –на 814 кВт/год. на суму 165,24 грн., у грудні 2006 року –на 770 кВт/год. на суму 156,31 грн., у січні 2007 року –на 552 кВт/год. на суму 112,06 грн. Всього перевищення фактичного споживання над договірним склало 12163 кВт/год., вартість якого становить 2055,13 грн.
Частина 5 статті 26 Закону України „Про електроенергетику” передбачає, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двохкратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Обов'язок споживача по оплаті енергопостачальнику у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період п'ятикратної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини передбачений пунктом 4.2.2 Договору, однак відповідно до норми частини 5 статті 26 Закону України „Про електроенергетику” вартість такої електроенергії обмежується двократною величиною.
Відповідачем рахунки на оплату електроенергії понад договірні величини на день прийняття рішення не оплачені, заборгованість відповідача перед позивачем за перевищення договірних величин споживання електричної енергії складає 2055,13 грн.
Відповідачем зобов'язання за договором № 4638-Л від 28.12.2004 належним чином не виконані, заборгованість на день прийняття рішення не погашена, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Заперечення ж відповідача проти позову суд вважає безпідставними виходячи з наступного.
ПП “Себр” посилається рішення Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.11.2005 № 27/02-05, як на доказ того, що розрахункові засоби обліку йому не належать і на нього окремим договором не був покладений обов'язок по їх перевірці, заміні, приведенні схеми обліку у відповідність до ПУЕ і т.п., а тому обов'язок слідкувати за їх роботою і приводити їх у відповідність до вимог діючого законодавства лежить на енергопостачальнику. А тому ПП “Себр” вважає, з посиланням на це ж рішення, що ВАТ ЕК “Севастопольенерго” неправомірно застосувало пункт 7.15 Правил в редакції постанови НКРЕ № 28 від 31.07.1996 та відповідно пункт 6.21 Правил в редакції постанови НКРЕ № 910 від 17.10.2005 при розрахунку обсягу спожитої електроенергії по непрацюючих лічильниках, чим штучно завищило обсяги споживання електроенергії по окремих об'єктах, що, в свою чергу, спричинило завищення вартості електроенергії у рахунках на оплату електроенергії і перевищення договірної величини споживання електроенергії.
Пунктом 7.15 Правил в редакції постанови НКРЕ № 28 від 31.07.1996 передбачено, що у разі зменшення середнього завантаження за розрахунковий період вимірювальних трансформаторів струму в порівнянні з передбаченим технічними умовами, проектною документацією та вимогами ПУЕ щодо завантаження трансформаторів струму (при мінімальній споживаній потужності завантаження трансформаторів струму має бути не менше 5 %), споживач розраховується за обсяг електричної енергії, який визначається, виходячи з навантаження електроустановок споживача в окремій точці розрахункового обліку на рівні 5 % завантаження трансформаторів струму та часу роботи струмоприймачів.
У разі зменшення середнього навантаження електроустановок за розрахунковий період в окремій точці розрахункового обліку нижче за нижній поріг чутливості розрахункового засобу обліку прямого включення, обсяг спожитої електричної енергії розраховується, виходячи з навантаження електроустановок споживача на рівні нижнього порогу чутливості розрахункового засобу обліку та часу роботи струмоприймачів.
У разі розміщення засобів обліку споживача у приміщеннях, які не відповідають визначеним нормативно-технічними документами вимогам температурного режиму експлуатації засобів обліку, у зимовий період (грудень, січень, лютий) обсяг спожитої електричної енергії збільшується на 5 % у порівнянні з обсягом, визначеним за фактичними показами цього засобу обліку.
Згідно пункту 6.21 Правил в редакції постанови НКРЕ № 910 від 17.10.2005 у разі зниження споживачем протягом двох розрахункових періодів середньої фактичної величини споживання електричної потужності та/або обсягу споживання електричної енергії до рівня, який нижче мінімально допустимого рівня завантаження схеми обліку (а саме, значення обсягу електричної енергії, визначеного за показами засобів обліку менше значення обсягу електричної енергії, визначеного як добуток навантаження електроустановок на мінімально допустимому рівні завантаження схеми обліку на тривалість визначеного в договорі часу роботи струмоприймачів протягом розрахункового періоду), електропередавальна організація (постачальник електричної енергії) має висунути вимогу до власника цих засобів обліку щодо приведення розрахункового обліку відповідно до вимог нормативно-технічних документів (якщо таке зниження споживання електричної потужності та/або обсягу споживання електричної енергії не передбачено проектними рішеннями).
Мінімально допустимий рівень завантаження схеми обліку визначається:
у разі, якщо схема обліку не обладнана трансформаторами струму, виходячи із струму навантаження, який дорівнює порогу чутливості лічильника прямого включення;
у разі встановлення у схемі обліку трансформаторів струму, виходячи з величини, яка є більшою: мінімального струму первинних обмоток трансформаторів струму, при яких нормується їх похибка, або добутку порога чутливості засобу обліку (лічильника) на коефіцієнт трансформації трансформаторів струму.
До закінчення одного повного розрахункового періоду з дня надання такої вимоги вперше розрахунки за спожиту електричну енергію проводяться за показами встановлених засобів обліку. Після закінчення цього терміну та за умов, що розрахунковий облік належить споживачу та не був приведений у відповідність до вимог нормативно-технічних документів, обсяг спожитої електричної енергії розраховується, виходячи з навантаження електроустановок споживача на рівні мінімально допустимого рівня завантаження схеми обліку та визначеного в договорі часу роботи струмоприймачів.
У разі, якщо умови температурного режиму в місці встановлення належного споживачу засобу обліку не відповідають визначеним нормативно-технічними документами та/або паспортними даними засобів обліку вимогам температурного режиму експлуатації засобів обліку, у зимовий період (грудень - лютий) обсяг спожитої електричної енергії збільшується на 5 % у порівнянні з обсягом, визначеним за фактичними показами цього засобу обліку.
Однак, зазначеним рішенням Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України не встановлено, що засоби обліку є власністю ВАТ ЕК “Севастопольенерго”.
Відсутність у Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації щодо власників засобів обліку у житловому фонді, який обслуговується ПП “Себр”, підтверджується і листом цього відділення № 9/372 від 24.04.2007 (т. 2 арк. с. 3).
Натомість, згідно пункту 3.2 Правил в редакції постанови НКРЕ № 910 від 17.10.2005 відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.
Докази перебування засобів обліку чи то на балансі позивача, чи то на балансі відповідача відсутні.
Проте, відповідно до актів розмежування балансової приналежності та відповідальності за експлуатацію обладнання електромережі, які є невід'ємною частиною договору № 4638-Л на поставку електричної енергією від 28 грудня 2004 року, засоби обліку знаходяться в межах експлуатаційної відповідальності ПП “Себр”.
Ця обставина підтверджується і поясненнями уповноважених представників позивача та відповідача. Припис щодо моменту вступу в дію цих актів не є дійсним, оскільки включення цього положення в акти суперечить підпункту 1 пункту 6.4 Правил в редакції постанови НКРЕ № 28 від 31.07.1996, яка діяла на момент укладення договору і передбачала, що невід'ємною частиною договору про постачання електричної енергії є акт про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.
Таким чином, відповідальність за технічний стан засобів обліку лежить на ПП “Себр”, і його заперечення проти позову безпідставні.
За таких обставин позовні вимоги ВАТ ЕК “Севастопольенерго” обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Беручи до уваги викладене та керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з приватного підприємства “Себр” (99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 9, код в ЄДРПОУ 32505585, відомий п/р 260083012551 в СФ АБ “Таврика”, МФО 324377) на користь відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код в ЄДРПОУ 05471081, рахунок зі спеціальним режимом використання №2603830131168 у Севастопольському міському відділенні Ощадбанку 4548, МФО 384027) заборгованість у сумі 15216 грн. 99 коп. (п'ятнадцять тисяч двісті шістнадцять грн. 99 коп.) з яких: активна електроенергія –13161 грн. 86 коп., перевищення ліміту - 2055 грн. 13 коп.
3. Стягнути з приватного підприємства “Себр” (99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 9, код в ЄДРПОУ 32505585, відомий п/р 260083012551 в СФ АБ “Таврика”, МФО 324377) на користь відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код у ЄДРПОУ 05471081, п/р №260073537 у АБ ПІБ м. Києва, МФО 300506) витрати по сплаті державного мита у сумі 152 грн. 17 коп. (сто п'ятдесят дві грн. 17 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Шевчук Н.Г.
Рішення оформлено відповідно до вимог
ст. 84 Господарського процесуального кодексу України
і підписано 29.10.2007.
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 23.10.2007 |
Оприлюднено | 27.11.2007 |
Номер документу | 1140728 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Шевчук Н.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні