Постанова

від 10.10.2023 по справі 574/187/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року м.Суми

Справа №574/187/23

Номер провадження 22-ц/816/1297/23

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О.

за участю секретаря судового засідання Кияненко Н.М.,

у присутності:

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Спасьоненка Олександра Володимировича,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Спасьоненка Олександра Володимировича

на ухвалу Буринського районного суду Сумської області від 20 червня 2023року у складі судді Гука Т.Р., постановлену у м. Буринь Сумської області, повний текст якої складено 26 червня 2023 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Конотопської районної державної адміністрації Сумської області, про визначення місця проживання дитини,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив суд визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 разом з ним.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що з 20 травня 2016 року по 10 червня 2022 року він перебував з відповідачем у зареєстрованому шлюбі.

У період шлюбу народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказував, що спільне життя у нього з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, що призвело до втрати почуттів любові та поваги і до фактичного розпаду їхньої сім`ї. ОСОБА_2 залишила його та сина і з квітня 2022 року проживає окремо.

Зазначав, що він піклується про стан здоров`я дитини, доглядає його, грається з ним, виховує його в дусі найкращих якостей, тобто забезпечує фізичний, інтелектуальний, моральний, культурний, духовний і соціальний розвиток.

Вказував, що він проживає разом зі своєю матір`ю, яка приділяє належну увагу та турботу онуку. Дитина забезпечена всіма матеріально-побутовими умовами проживання, у нього є місце для відпочинку, навчання та дозвілля.

Відповідачка житла та самостійного заробітку не має, зміна місця проживання дитини неможлива, оскільки це призведе до зміни установленого звичного для дитини життя у відповідному місці з відповідним оточуючим колом осіб, призведе до психологічної напруги, що може вкрай негативно відобразитися на його психоемоційному стані.

Ухвалою Буринського районногосуду Сумськоїобласті від 20червня 2023рокупровадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Конотопської районної державної адміністрації Сумської області, про визначення місця проживання дитини, закрито в зв`язку з відсутністю предмета спору.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 адвокат Спасьоненко О.В. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом не враховано, що між сторонами існував спір як до звернення до суду, так і на час розгляду справи, оскільки відповідачка мала наміри забрати дитину на постійне проживання разом з собою.

Вказує, що у судовому засіданні позивачка пояснювала, що бажала та бажає забрати дитину на постійне місце проживання, але на даний час не може через незадовільні умови проживання та фінансовий стан.

Наголошує на тому, що судом не враховано, що визнання відповідачкою позову не може бути підставою для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору. Якщо під час розгляду справи спір між сторонами буде врегульовано, то закриття провадження у справі можливе лише як наслідок відмови від позову, або укладення мирової угоди.

Відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк учасниками справи подано не було.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, який підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що з 20 травня 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Буринського районного суду Сумської області від 10 червня 2022 року розірвано.

Сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час проживає разом із батьком.

Постановляючи ухвалупро закриттяпровадження напідставі п.2ч.1ст.255ЦПК України,суд першоїінстанції виходивз того,що між сторонами відсутній спір щодо визначення місця проживання дитини, оскільки малолітній син ОСОБА_3 проживає разом з позивачем. Крім того, позивачем не надано доказів, які б підтверджували висловлювання відповідачем на момент подачі даного позову або під час розгляду справи реальних намірів забрати дитину до себе на постійне проживання або вчинення нею будь-яких активних дій.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України. Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

У пункті 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, враховуючи позицію Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), в якій зазначено, що поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому варто надавати сутнісного, а не формального значення.

Правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а отже, і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнанняабо оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просив визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 разом з ним.

У справі мається висновок згідно якого орган опіки і піклування Конотопської районної державної адміністрації вважає за можливе визначити місце проживання дитини з батьком.

Як убачається з матеріалів справи, 11 квітня 2023 року ОСОБА_2 подала до суду першої інстанції заяву про невизнання нею позову та просила відмовити у його задоволенні. 20 червня 2023 року у судовому засіданні суду першої інстанції позовні вимоги визнала та не заперечувала щодо проживання малолітнього дитини разом з батьком, проте зазначала, що колишній чоловік чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною, дозволяє спілкування з сином лише у його присутності.

За таких обставин, відсутність заперечень на даний час з боку відповідача щодо проживання дитини разом з позивачем та висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з батьком, не дають підстав стверджувати, що між сторонами не залишилося неврегульованих питань з приводу проживання та виховання дитини, і, відповідно, про відсутність предмета спору у цій справі.

У постанові Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі №686/20582/19-ц зазначено, що надання органом опіки та піклування висновку про доцільність визначення місця проживання дітей з матір`ю не свідчить про те, що між сторонами відсутній спір. Відсутність заперечень з боку відповідача щодо проживання дитини разом із позивачем не дає підстав стверджувати про відсутність предмета спору у справі. Такі ж висновки містяться і в постанові Верховного Суду від 13 січня 2022 року у справі №644/1955/20 (провадження №61-16573св21).

Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права таКонвенцією про захист прав людини і основоположних свобод(частина 1 статті 6). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя.

Отже, виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином не дослідив матеріали справи, не врахував зазначені обставини, у зв`язку з чим зробив передчасний та помилковий висновок про наявність підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, що призвело до неправильного вирішення питання та постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі та доступу до суду.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала постановлена без додержання норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 6; 379 ч. 1 п. 4, 381-382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Спасьоненка Олександра Володимировича задовольнити.

Ухвалу Буринського районного суду Сумської області від 20 червня 2023року скасувати, а цивільну справу направити для продовження розгляду до Буринського районного суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складене 11 жовтня 2023 року.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: В. І. Криворотенко

Ю. О. Філонова