Рішення

від 21.09.2023 по справі 404/318/21

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/318/21

Номер провадження 2/404/100/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2023 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді Іванової Н.Ю.

при секретарі - Коцюбі Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Кропивницької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , Новенської селищної ради міста Кропивницького про визнання незаконним та скасування рішення та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, просила суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Новенської селищної ради м. Кіровограда від 23 жовтня 2003 року № 132, на підставі якого ОСОБА_2 видане свідоцтво про право власності від 13 листопада 2003 року №44 на цілу квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності від 13 листопада 2003 року № 44, видане на підставі рішення виконкому Новенської селищної ради м. Кіровограда від 23 жовтня 2003 року № 132 ОСОБА_2 про право приватної власності на цілу квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування поданого позову зазначено, що сторони по справі перебували у шлюбі, що був зареєстрований 07 квітня 2001 р. та розірваний за рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 січня 2020 р. у справі 404/8380/2019 (провадження №2/404/2251/2019) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання.

За час шлюбу відповідач визнаний батьком доньки позивача від першого шлюбу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області, дочці змінено прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », по батькові « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».

ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 після державної реєстрації шлюбу із ОСОБА_9 змінила своє прізвище на « ОСОБА_10 ».

Вказано, що від спільного проживання з відповідачем сторони мають доньку ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За час шлюбу відповідач набув на праві приватної власності цілу квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (до перейменування м. Кіровоград).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 21 серпня 2020 р. номер інформаційної довідки 221204226, за ОСОБА_2 здійснена 14 листопада 2003 р. державна реєстрація права приватної власності на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , підставою виникнення права власності вказано свідоцтво про право власності, 44, 13 листопада 2003, Новенська селищна рада.

Вважає, що ціла квартира за адресою: АДРЕСА_1 не може належати на праві приватної власності лише відповідачу, оскільки фактично підставою набуття у власність є її приватизація згідно з Законом України від 19 червня 1992 року №2482-ХП «Про приватизацію державного житлового фонду», яка відбулась без позивача, згоди та участі, по при те, що вона у спірній квартирі була прописана та фактично проживала, а відтак мала право на її приватизацію разом з іншими членами сім`ї наймача квартири.

На час прийняття виконавчим комітетом Новенської селищної ради м. Кіровограда рішення від 23 жовтня 2003 р. № 132 та видачі на його підставі свідоцтва про право власності від 13 листопада 2003 р. № 44 у спірній квартирі були прописані та фактично проживали не тільки відповідач, який є наймачем квартири, але і позивач, та неповнолітня донька ОСОБА_8 , яка змінила прізвище на « ОСОБА_10 », дана квартира була єдиним та постійним місцем проживання на час її приватизації та являється єдиним та постійним місцем проживання позивача на теперішній час.

Спірна квартира була отримана відповідачем, як військовослужбовцем, який перебував на черзі в Кіровоградському КЕЧ районі на сім`ю із 3-х чоловік.

Позивач вказує, що після розірвання шлюбу ОСОБА_2 поставив її до відома, що лише він одноособово являється власником спірної квартири, а вона, як то кажуть «ніхто в квартирі», та заявив, що в любий момент він вчинить її продаж без її згоди та відома, що є цілком ймовірним, оскільки він також без її згоди та відома оформив право власності на квартиру лише на себе, про що стало відомо після розірвання шлюбу, та що спонукало до звернення до суду за захистом порушених житлових прав та права набуття у власність квартири.

Свідоцтво про право власності від 13 листопада 2003 р. № 44, яке видане на підставі рішення виконкому Новенської селищної ради м. Кіровограда від 23 жовтня 2003 р. № 132, є підтвердженням права власності на спірну цілу квартиру тільки ОСОБА_2 , а отже порушує права позивача та їхньої неповнолітньої на той період доньки ОСОБА_8 , як членів його сім`ї, які постійно проживали в квартирі разом з ним, як наймачем квартири, на період її приватизації, протиправно здійсненої Новенькою селищною радою Кіровського району міста Кіровограда з грубим порушенням вимог Закону України від 19.06.1992 року № 2482-ХП «Про приватизацію державного житлового фонду».

Рішення виконкому Новенької селищної ради Кіровського району міста Кіровограда від 23 жовтня 2003 року за № 132 явно суперечить приписам п. 5 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян від 15 вересня 1992 року № 56, чинного на час приватизації, оскільки на підставі свідоцтва про право власності від 13 листопада 2003 р. № 44 спірна квартира передана у приватну власність лише ОСОБА_2 , як одинокому наймачу, на що позивач, згоди своєї не давала, квартира мала б бути передана у спільну (сумісну або часткову) власність з урахуванням усіх членів його сім`ї, до складу якої входила позивач та неповнолітня донька.

Вважає, що рішення виконавчого комітету Новенської селищної ради м. Кіровограда від 23 жовтня 2003 р. № 132 та видане на його підставі свідоцтво про право власності від 13 листопада 2003 р. № 44 на цілу квартиру на ім`я ОСОБА_2 є такими, що підлягають визнанню незаконними та скасуванню.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 лютого 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

27 травня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача ОСОБА_2 , відповідно якого вказано, що позивач не надала належних, достатніх та допустимих доказів які підтверджують, що підставою набуття права власності квартири за адресою: АДРЕСА_1 , є її приватизація згідно з Законом України від 19 червня 1992 року № 2482-ХІІ «Про приватизацію державного житлового фонду».

Підставою набуття та в подальшому державної реєстрації права приватної власності на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 не була її приватизація згідно з Законом України від 19 червня 1992 року № 2482-ХП «Про приватизацію державного житлового фонду».

Не на підставі Закону України від 19 червня 1992 року № 2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду», як вказує позивач, а керуючись Інструкцією про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб № 121 від 09 червня 1998 р., рішенням виконкому Новенської селищної ради м. Кіровограда від 23 жовтня 2003 р. № 132 оформлено право власності на квартири АДРЕСА_2 в тому числі ОСОБА_2 на цілу квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказував, що дійсно, вищезазначена квартира була отримана відповідачем, як військовослужбовцем, який перебував на черзі в Кіровоградському КЕЧ районі на сім`ю із 3-х чоловік.

Вважає. що рішення виконкому Новенської селищної ради М.Кіровограда від 23 жовтня 2003 р. № 132 є законним. При цьому, відсутні будь-які порушення Закону України від 19 червня 1992 року № 2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду» та Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян від 15 вересня 1992 року № 56.

Позовна вимога, щодо ОСОБА_1 щодо визнання незаконним та скасування рішення виконкому Новенської селищної ради м. Кіровограда від 23 жовтня 2003 р. № 132. на підставі якого ОСОБА_2 видане свідоцтво про право власності від 13 листопада 2003 р. № 44 на цілу квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ) є безпідставною та необґрунтованою.

Стосовно позовної вимоги щодо визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності від 13 листопада 2003 р. № 44, то вважає, що вона також не підлягає задоволенню.

Зазначав, що позивач, в період шлюбу з відповідачем, знала про реєстрацію права власності на спірну квартиру за ним, а від так і порушення її права з моменту отримання ним свідоцтва про право власності чи принаймні з 09 квітня 2010 р., коли вдруге реєструвалось місце проживання позивача.

Саме із дати видачі свідоцтва про право власності від 13 листопада 2003 р. № 44, почав спливати термін позовної давності щодо будь-яких майнових претензій позивача.

Таким чином, позивач без поважних причин пропустила строк звернення до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, так як їй було відомо про наявність обставин, якими вона обґрунтовує позов ще в період шлюбу.

Вважає, що до позовної заяви ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, необхідно застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позовної заяви, оскільки позивач не просила суд поновити строк позовної давності та не наводить поважних причин пропуску цього строку.

27 липня до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, за якою позивач остаточно просила суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Новенської селищної ради м. Кіровограда від 23 жовтня 2003 року № 132, в частині оформлення права власності за ОСОБА_2 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності від 13 листопада 2003 року № 44, видане на підставі рішення виконкому Новенської селищної ради м. Кіровограда від 23 жовтня 2003 року № 132 ОСОБА_2 про право приватної власності на цілу квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 липня 2021 року по справі замінено неналежного відповідача Новенську селищну раду міста Кропивницького на належного відповідача Відділ з питань інфраструктури Новенського старостинського округу Кропивницької міської ради.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 січня 2022 року замінено по справі неналежного відповідача Відділ з питань інфраструктури Новенського старостинського округу Кропивницької міської ради на належного відповідача Кропивницькому міську раду.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 квітня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні.

21 вересня 2023 року до суду надійшли пояснення від позивача. Вказано, що після розірвання шлюбу (шлюб розірвано за судовим рішенням від 29 січня 2020 р.) відповідач поставив її до відома, що лише він одноособово являється власником спірної квартири та заявив, що в любий момент він вчинить її продаж без її згоди та відома, що є цілком ймовірним, оскільки він також без її згоди та відома оформив право власності на квартиру лише на себе, про що стало відомо після розірвання шлюбу, та що спонукало до звернення до суду за захистом порушених житлових прав та права набуття у власність квартири.

Даний позов поданий до суду 19 січня 2021 року, то за вказаних обставин відсутні підстави для тверджень щодо спливу позовної давності, що також узгоджується із положеннями частини 1 статті 261 ЦК України, згідно якої перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Доводи сторони відповідача про те, що вона знала, тобто довідалась (могла довідатись) ще 13 листопада 2003 року про наявність свідоцтва про право власності від 13 листопада 2003 року, на підставі якого здійснено реєстрацію права власності на спірну квартиру лише за відповідачем є припущеннями та проявом недобросовісності відповідача.

Відповідача, як військовослужбовець, перебував на черзі в Кіровоградському КВЧ районі на отримання квартири на сім`ю із 3-х чоловік, в послідуючому одноособово, займаючись підготовкою документів для приватизації спірної квартири, навмисно приховав фактичні обставини щодо неї та неповнолітньої на той період доньки, як членів його сім`ї, які постійно проживали з ним та були прописані в квартирі на період її приватизації.

В судове засідання представником позивача, адвокатом Кричуном Ю.А. подано заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Холоденко Р.В. подав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача, Кропивницької міської ради не з`явився, повідомлявся належним чином.

Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

В силу вимог ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом ( ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 5,6 ст. 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, що був зареєстрований 07 квітня 2001 р. та розірваний за рішенням Кіровського районного суду м.Кіровограда від 29 січня 2020 р. у справі 404/8380/2019 (провадження №2/404/2251/2019) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, що підтверджується рішенням суду.

За час шлюбу відповідач визнаний батьком доньки позивача від першого шлюбу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області, дитині змінено прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », по батькові « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », що підтверджується рішенням суду.

Відповідно до свідоцтва про народження (повторно виданого) серія НОМЕР_1 , видане 19 червня 2002 р. виконкомом Бишівської сільської ради Макарівського району Київської області, ОСОБА_12 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , її матір`ю вказана ОСОБА_1 , батьком вказаний ОСОБА_2 .

ОСОБА_8 31 серпня 2013р. після державної реєстрації шлюбу із ОСОБА_9 змінила своє прізвище на « ОСОБА_10 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 від 31 серпня 2013 р.

Від спільного проживання сторін у них народилася донька ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 від 09 червня 2010 р.

Відповідно до ордера на житлове приміщення № 209 від 29 листопада 2002 р., ОСОБА_2 із сім`єю 3 особи: до складу якої входить ОСОБА_1 - дружина, ОСОБА_8 - донька, надано право заняття житлової площі 3-кімнатної квартири по АДРЕСА_1 .

Відповідач набув на праві приватної власності цілу квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (до перейменування м. Кіровоград) згідно свідоцтва про право власності від 13 листопада 2003 р. № 44, виданого на підставі рішення виконкому Новенської селищної ради м. Кіровограда від 23 жовтня 2003 р. № 132.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 21 серпня 2020 р. номер інформаційної довідки 221204226, за ОСОБА_2 здійснена 14 листопада 2003 р. державна реєстрація права приватної власності на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , підставою виникнення права власності вказано свідоцтво про право власності, 44, 13.11.2003, Новенська селищна рада.

Квартира була отримана відповідачем, як військовослужбовцем, який перебував на черзі в Кіровоградському КЕЧ районі.

Згідно листа Новенської селищної ради міста Кропивницького від 12 серпня 2020 р. № 735/01-10, довідки Новенської селищної ради міста Кропивницького № 1372 від 12 серпня 2020 р., у спірній квартирі були зареєстровані у складі сім`ї особи: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) - чоловік, у період із 15 листопада 2002 р. по 14 травня 2004 р., з 22 квітня 2008 р. по теперішній час; ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) - дружина, у період із 15 листопада 2002 р. по 14 травня 2004 р., з 09 квітня 2010 р. по теперішній час; ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) - донька, у період із 15 листопада 2002 р. по 14 травня 2004 р.; ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 )- донька, у період із 28 травня 2010 р. по теперішній час.

Із рішення виконкому Новенської селищної ради Кіровського району міста Кіровограда від 23 жовтня 2003 року № 132 вбачається, що вирішено: оформити право власності на цілий житловий будинок АДРЕСА_3 за комунальною власністю в особі Новенської селищної ради; оформити право власності на квартиру АДРЕСА_4 за фізичними особами згідно додатку № 1.

Відповідно до витягу з протоколу від 31 жовтня 2002 року Кіровоградської КЕЧ району, затверджено рішення житлової комісії в/частини про розподіл житла між військовослужбовцями Кіровоградського гарнізону за адресою: АДРЕСА_3 , де у списку під номером 5 на отримання квартири АДРЕСА_5 вказаний ОСОБА_2 , який має склад сім`ї -3 чоловіка.

Відповідно до довідки Кіровоградської КЕЧ району від 04 листопада 2002 р.,

ОСОБА_2 перебував на квартирному обліку в Кіровоградській КЕЧ району з 31 липня 1995 р.

Згідно акту передачі квартир в будинках державного та громадського житлового фонду у власність від 04 листопада 2002 р., Кіровоградською будівельною компанією «Кіровоградбудінвест» передано ОСОБА_2 у власність вищевказану квартиру.

Рішенням п`ятої сесії Новенської селищної ради Кіровського району м. Кіровограда 24 скликання від 03 грудня 2002 року № 72, дано згоду на прийняття до комунальної власності територіальної громади селища Нове багатоквартирного будинку розташованого по вул. Металургів, 36 Кіровоградської будівельної компанії «Кіровоградбудінвест».

Згідно свідоцтва про право власності від 13 листопада 2003 р. № 7, виконавчій комітет Новенської селищної ради Кіровського району м. Кіровограда посвідчує, що житловий будинок (з кв. АДРЕСА_6 ) по АДРЕСА_3 належить Новенській селищній раді на праві комунальної власності на підставі рішення виконкому Новенської селищної ради Кіровського району м. Кіровограда від 23 жовтня 2003 р. № 132.

З витягу про реєстрацію права власності па нерухоме майна від 21 листопада 2003 р. № 2059475, наданого Обласним комунальним підприємством «Кіровоградське обласне бюро технічної інвентаризації» вбачається, 21 листопада 2003р. було прийнято рішення про реєстрацію права власності Новенської селищної ради на будинок за адресою: АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 13 листопада 2003 р. № 7.

Відповідно до листа квартирно-експлуатаційного відділу міста Кропивницький від 29 червня 2021 р. № 1233, за даними книги «Обліку житлової площі, що підлягає заселенню у Кіровоградському гарнізоні» старший лейтенант ОСОБА_2 отримав житло на склад сім`ї 3 особи за адресові: АДРЕСА_1 , при цьому він на той час проходив службу у військовій

частині НОМЕР_4 Кіровоградського гарнізону, перебував на черзі як потребуючий поліпшення житла, на той час Виконавчий комітет Кіровоградської міської ради та КЕВ м. Кропивницький на вищезазначене житло ордера не видавали.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Відповідно до статті 47 Конституції України, кожен має право на житло. Складовими права на житло є забезпечення умов з приводу можливості кожного громадянина мати житло і гарантовану непорушність права користування житлом.

Статтею 346 ЦК України установлено, що фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Статтею 9 Житлового кодексу України передбачено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Згідно статті 3 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 року,

приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 кв.м. загальної площі на наймача і кожного члена сім`ї та додатково 10 кв.м. на сім`ю.

Відповідно до ст. 5, передбачено, що до членів сім`ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.

Згідно ст. 8, передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).

Відповідно до п. 5 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян від 15 вересня 1992 року № 56, чинного на час приватизації спірної квартири, передача займаних квартир (будинків) здійснюється в приватну (для одиноких наймачів) та у спільну (сумісну або часткову) власність за письмовою згодою всіх повнолітніх (віком від 18 і більше років) членів сім`ї з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).

До членів сім`ї наймача включаються лише громадяни, які постійно мешкають у квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.

Судом встановлено, що рішення виконкому Новенської селищної ради Кіровського району м. Кіровограда від 23 жовтня 2003 року за №132 суперечить приписам п. 5 Положення, оскільки на підставі свідоцтва про право власності від 13 листопада 2003 року №44 спірна квартира передана у приватну власність лише ОСОБА_2 , як наймачу.

У пунктах 20, 21 вказаного Положення зазначено, що при оформленні заяви на приватизацію квартири (будинку) громадянин бере на підприємстві, що обслуговує жилий будинок, довідку про склад сім`ї та займані приміщення. У довідці вказуються члени сім`ї наймача, які прописані та мешкають разом з ним, а також тимчасово відсутні особи, за якими зберігається право на житло.

На виконання приписів пунктів 20 та 21 вказаного Положення безпідставно не були внесені у довідку позивач та донька ОСОБА_13 , як члени сім`ї наймача, при тому що ми були прописані та мешкали разом з ним на час оформлення приватизації квартири.

Виходячи з аналізу змісту зазначених статей Закону № 2482-ХП у поєднанні з нормами ст. ст. 1,6,9,61 ЖК України, ст.29 ЦК України місцем постійного проживання особи є житлове приміщення, в якому особа постійно проживає, має передбачені ст. 64 ЖК України права користування цим приміщенням і на яке за особою зберігається це право і при тимчасовій відсутності (у випадках, передбачених ст. 71 ЖК України), а відтак і мають право на приватизацію такого житлового приміщення разом з іншими членами сім`ї наймача.

При вирішенні позову про визнання приватизації незаконною правове значення має, чи було на той момент спірне житло місцем постійного проживання особи, яка осопрює приватизацію, або на яке за ним відповідно до ст.71ЖК України зберігалися права, передбачені ст.64 ЖК України та ст. 5 Закону № 2482-ХП.

Слід зазначити, що наслідком порушення вимог ст.8 закону «Про приватизацію державного житлового фонду» може бути визнання приватизації недійсною. Вимога про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житлове приміщення з вимогою скасування розпорядження органу приватизації про передачу житла у приватну власність вирішує спір по суті.

Таким чином, рішення виконкому Новенської селищної ради м. Кіровограда від 23 жовтня 2003 року №132, в частині оформлення права власності за ОСОБА_2 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та свідоцтво про право власності від 13 листопада 2003 року № 44, видане на підставі рішення виконкому Новенської селищної ради м. Кіровограда від 23 жовтня 2003 року №132 ОСОБА_2 про право приватної власності на цілу квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яке посвідчує, що квартира , яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності відповідачу, є незаконними, оскільки видані без участі позивача, що порушує її право на отримання житла, а тому, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, суд виходить з наступних міркувань.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. ( ст.257 ЦК України).

При цьому відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Як встановлено судом позивач звернулась до суду 19 січня 2021 року. При цьому, позивач у позові зазначала, що про порушення її права дізналась лише після розірвання з відповідачем шлюбу 29 січня 2020 року.

Таким чином, правові наслідки спливу позовної давності не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, а посилання відповідача на наявність підстав для їх застосування є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

За клопотанням позивача суд не здійснює розподілу судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 223,247, 258, 259, 263-265, 266, 273,354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Новенської селищної ради м. Кіровограда від 23 жовтня 2003 р. №132 в частині оформлення права власності за ОСОБА_2 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності від 13 листопада 2003 р. №44, видане на підставі рішення виконкому Новенської селищної ради м. Кіровограда від 23 жовтня 2003 р. №132 про право приватної власності на цілу квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_6 .

Третя особа: Кропивницька міська рада, місцезнаходження: м. Кропивницький, вул. В. Перспективна, буд.41.

Повний текст судового рішення складено 11.10.2023 року.

Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова

районного суду

м.Кіровограда