Постанова

від 21.05.2024 по справі 404/318/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2024 року м. Кропивницький

справа № 404/318/21

провадження № 22-ц/4809/267/24

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Дуковського О.Л.

суддів: Голованя А.М., Письменного О.А.

з участю секретаря: Демешко Л.В.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідачі - ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Холоденко Роман Володимирович, Кропивницька міська рада.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , від імені якого діє представник - адвокат Холоденко Роман Володимирович на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 вересня 2023 року, у складі головуючого судді Іванової Н.Ю. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Кропивницької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення та свідоцтва про право власності на нерухоме майно,-

встановив:

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , Новенської селищної ради міста Кропивницького про визнання незаконним та скасування рішення та свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

В обґрунтування позову зазначала, що вона із ОСОБА_2 перебували у шлюбі, що був зареєстрований 07 квітня 2001 році та розірваний рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 січня 2020 року.

За період шлюбу відповідач визнаний батьком доньки позивача від першого шлюбу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області, дочці змінено прізвище « ОСОБА_3 » на « ІНФОРМАЦІЯ_7 », по батькові - « ОСОБА_3 » на « ІНФОРМАЦІЯ_7 ».

ОСОБА_8 31 серпня 2013року після державної реєстрації шлюбу із ОСОБА_9 змінила своє прізвище на « ОСОБА_8 ».

Зазначала, що від спільного проживання з відповідачем сторони мають доньку ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За час шлюбу відповідач набув на праві приватної власності цілу квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 21 серпня 2020 року номер інформаційної довідки 221204226, за ОСОБА_2 здійснена 14 листопада 2003 року державна реєстрація права приватної власності на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , підставою виникнення права власності вказано свідоцтво про право власності.

Вважає, що ціла квартира за адресою: АДРЕСА_1 не може належати на праві приватної власності лише відповідачу, оскільки фактично підставою набуття у власність є її приватизація згідно із Законом України від 19 червня 1992 року №2482-ХП «Про приватизацію державного житлового фонду», яка відбулась без позивача, згоди та участі, по при те, що вона у спірній квартирі була прописана та фактично проживала, а відтак мала право на її приватизацію разом з іншими членами сім`ї наймача квартири.

На час прийняття виконавчим комітетом Новенської селищної ради м. Кіровограда рішення від 23 жовтня 2003 року № 132 та видачі на його підставі свідоцтва про право власності від 13 листопада 2003 року № 44 у спірній квартирі були прописані та фактично проживали не тільки відповідач, який є наймачем квартири, але і позивач, та неповнолітня донька ОСОБА_8 , яка змінила прізвище на « ОСОБА_8 », дана квартира була єдиним та постійним місцем проживання на час її приватизації та є єдиним та постійним місцем проживання позивача на теперішній час.

Спірна квартира була отримана відповідачем, як військовослужбовцем, який перебував на черзі в Кіровоградському КЕЧ районі на сім`ю із 3-х чоловік.

Вказувала, що після розірвання шлюбу ОСОБА_2 поставив її до відома, що лише він є власником спірної квартири.

Свідоцтво про право власності від 13 листопада 2003 року № НОМЕР_3 яке видане на підставі рішення виконкому Новенської селищної ради м. Кіровограда від 23 жовтня 2003 року № 132, є підтвердженням права власності на спірну цілу квартиру тільки ОСОБА_2 .

Вважає, що дане свідоцтво порушує її права та їхньої неповнолітньої на той період доньки ОСОБА_8 , як членів його сім`ї, які постійно проживали в квартирі разом із ним, як наймачем квартири, на період її приватизації, протиправно здійсненої Новенькою селищною радою Кіровського району міста Кіровограда з грубим порушенням вимог Закону України від 19.06.1992 року № 2482-ХП «Про приватизацію державного житлового фонду».

Рішення виконкому Новенької селищної ради Кіровського району міста Кіровограда від 23 жовтня 2003 року за № 132 явно суперечить приписам п. 5 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян від 15 вересня 1992 року № 56, чинного на час приватизації, оскільки на підставі свідоцтва про право власності від 13 листопада 2003 року № 44 спірна квартира передана у приватну власність лише ОСОБА_2 , як одинокому наймачу, на що позивач, згоди своєї не давала, квартира мала б бути передана у спільну (сумісну або часткову) власність з урахуванням усіх членів його сім`ї, до складу якої входила позивач та неповнолітня донька.

Просила:

визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Новенської селищної ради м. Кіровограда від 23 жовтня 2003 року № 132, на підставі якого ОСОБА_2 видане свідоцтво про право власності від 13 листопада 2003 року №44 на цілу квартиру за адресою: АДРЕСА_1 );

визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності від 13 листопада 2003 року № НОМЕР_3 видане на підставі рішення виконкому Новенської селищної ради м. Кіровограда від 23 жовтня 2003 року № 132 ОСОБА_2 про право приватної власності на цілу квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ).

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 вересня 2023 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення виконкому Новенської селищної ради м. Кіровограда від 23 жовтня 2003 року №132 в частині оформлення права власності за ОСОБА_2 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано незаконним та скасовано свідоцтво про право власності від 13 листопада 2003 року №44, видане на підставі рішення виконкому Новенської селищної ради м. Кіровограда від 23 жовтня 2003 року №132 про право приватної власності на цілу квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Не погодившись із вказаним рішенням суду ОСОБА_2 , від імені якого діє представник - адвокат Холоденко Р.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вказує на те, що позивачка не надала належних, достатніх та допустимих доказів, які підтверджують, що підставою набуття права власності квартири є її приватизація згідно із Законом України від 19.06.1992 «Про приватизацію державного житлового фону».

Зазначає, що згідно з актом передачі квартир в будинках державного та громадського житлового фонду у власність від листопада 2002 року Кіровоградською будівельною компанією «Кіровоградбудінвест» передано ОСОБА_2 у власність спірну квартиру на підставі договору, але дана обставина судом не була досліджена.

Вважає, що строк позовної давності із зверненням із даним позовом до суду позивачка пропустила, оскільки їй було відомо про реєстрацію права власності квартири на ОСОБА_2 протягом всього перебування у шлюбі.

Крім того, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі звертає увагу на те, що суд першої інстанції безпідставно не зупинив провадження у даній справі, з посиланням на п. 2 ч. 1 ст.253 ЦПК України .

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, що був зареєстрований 07 квітня 2001 року та розірваний за рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 січня 2020 року.

За час шлюбу відповідач визнаний батьком доньки позивача від першого шлюбу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області, дитині змінено прізвище з « ОСОБА_3 » на « ІНФОРМАЦІЯ_7 », по батькові - « ОСОБА_3 » на « ІНФОРМАЦІЯ_7 », що підтверджується рішенням суду.

За період шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 09 червня 2010 р.

Відповідно до ордера на житлове приміщення № 209 від 29 листопада 2002 року, ОСОБА_2 із сім`єю 3 особи: до складу якої входить ОСОБА_1 - дружина, ОСОБА_8 - донька, надано право заняття житлової площі 3-кімнатної квартири по АДРЕСА_1 .

Відповідач набув на праві приватної власності цілу квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (до перейменування АДРЕСА_1) згідно свідоцтва про право власності від 13 листопада 2003 р. № НОМЕР_3 виданого на підставі рішення виконкому Новенської селищної ради м. Кіровограда від 23 жовтня 2003 року № 132.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 21 серпня 2020 року номер інформаційної довідки 221204226, за ОСОБА_2 здійснена 14 листопада 2003 року державна реєстрація права приватної власності на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , підставою виникнення права власності вказано свідоцтво про право власності, НОМЕР_3 13.11.2003, Новенська селищна рада.

Квартира була отримана відповідачем, як військовослужбовцем, який перебував на черзі в Кіровоградському КЕЧ районі.

Згідно листа Новенської селищної ради міста Кропивницького від 12 серпня 2020 р. № 735/01-10, довідки Новенської селищної ради міста Кропивницького № 1372 від 12 серпня 2020 р., у спірній квартирі були зареєстровані у складі сім`ї особи: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) - чоловік, у період із 15 листопада 2002 р. по 14 травня 2004 р., з 22 квітня 2008 р. по теперішній час; ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) - дружина, у період із 15 листопада 2002 р. по 14 травня 2004 р., з 09 квітня 2010 р. по теперішній час; ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) - донька, у період із 15 листопада 2002 р. по 14 травня 2004 р.; ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 )- донька, у період із 28 травня 2010 р. по теперішній час.

Із рішення виконкому Новенської селищної ради Кіровського району міста Кіровограда від 23 жовтня 2003 року № 132 вбачається, що вирішено: оформити право власності на цілий житловий будинок АДРЕСА_1 за комунальною власністю в особі Новенської селищної ради; оформити право власності на квартиру АДРЕСА_3 за фізичними особами згідно додатку № 1.

Відповідно до витягу з протоколу від 31 жовтня 2002 року Кіровоградської КЕЧ району, затверджено рішення житлової комісії в/частини про розподіл житла між військовослужбовцями Кіровоградського гарнізону за адресою: АДРЕСА_1 , де у списку під номером 5 на отримання квартири АДРЕСА_4 вказаний ОСОБА_2 , який має склад сім`ї -3 чоловіка.

Відповідно до довідки Кіровоградської КЕЧ району від 04 листопада 2002 р., ОСОБА_2 перебував на квартирному обліку в Кіровоградській КЕЧ району з 31 липня 1995 року.

Згідно акту передачі квартир в будинках державного та громадського житлового фонду у власність від 04 листопада 2002 р., Кіровоградською будівельною компанією «Кіровоградбудінвест» передано ОСОБА_2 у власність вищевказану квартиру.

Рішенням п`ятої сесії Новенської селищної ради Кіровського району м. Кіровограда 24 скликання від 03 грудня 2002 року № 72, дано згоду на прийняття до комунальної власності територіальної громади селища Нове багатоквартирного будинку розташованого по АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтва про право власності від 13 листопада 2003 року № 7, виконавчій комітет Новенської селищної ради Кіровського району м. Кіровограда посвідчує, що житловий будинок (з кв. АДРЕСА_5 належить Новенській селищній раді на праві комунальної власності на підставі рішення виконкому Новенської селищної ради Кіровського району м. Кіровограда від 23 жовтня 2003 року № 132.

З витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 21 листопада 2003 року № 2059475, наданого Обласним комунальним підприємством «Кіровоградське обласне бюро технічної інвентаризації» вбачається, що 21 листопада 2003 року було прийнято рішення про реєстрацію права власності Новенської селищної ради на будинок за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 13 листопада 2003 року № 7.

Відповідно до листа квартирно-експлуатаційного відділу міста Кропивницький від 29 червня 2021 року № 1233, за даними книги «Обліку житлової площі, що підлягає заселенню у Кіровоградському гарнізоні» старший лейтенант ОСОБА_2 отримав житло на склад сім`ї 3 особи за адресові: АДРЕСА_1 , при цьому він на той час проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 Кіровоградського гарнізону, перебував на черзі як потребуючий поліпшення житла, на той час Виконавчий комітет Кіровоградської міської ради та КЕВ м. Кропивницький на вищезазначене житло ордера не видавали ( том 1 а.с. 108).

Суд першої інстанції задовольняючі даний позов встановив належним чином обставини та правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Відповідно до статті 47 Конституції України, кожен має право на житло. Складовими права на житло є забезпечення умов з приводу можливості кожного громадянина мати житло і гарантовану непорушність права користування житлом.

Згідно ст. 346 ЦК України, фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Статтею 9 Житлового кодексу України передбачено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Згідно статті 3 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 року, приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 кв.м. загальної площі на наймача і кожного члена сім`ї та додатково 10 кв.м. на сім`ю.

Відповідно до ст. 5, передбачено, що до членів сім`ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.

Згідно ст. 8, передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).

Відповідно до п. 5 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян від 15 вересня 1992 року № 56, чинного на час приватизації спірної квартири, передача займаних квартир (будинків) здійснюється в приватну (для одиноких наймачів) та у спільну (сумісну або часткову) власність за письмовою згодою всіх повнолітніх (віком від 18 і більше років) членів сім`ї з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).

До членів сім`ї наймача включаються лише громадяни, які постійно мешкають у квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.

Судом першої інстанції належним чином встановлено, що рішення виконкому Новенської селищної ради Кіровського району м. Кіровограда від 23 жовтня 2003 року №132 суперечить приписам п. 5 Положення, оскільки на підставі свідоцтва про право власності від 13 листопада 2003 року №44 спірна квартира передана у приватну власність лише ОСОБА_2 , як наймачу.

У пунктах 20, 21 вказаного Положення зазначено, що при оформленні заяви на приватизацію квартири (будинку) громадянин бере на підприємстві, що обслуговує жилий будинок, довідку про склад сім`ї та займані приміщення. У довідці вказуються члени сім`ї наймача, які прописані та мешкають разом з ним, а також тимчасово відсутні особи, за якими зберігається право на житло.

На виконання приписів пунктів 20 та 21 вказаного Положення безпідставно не були внесені у довідку позивач та донька ОСОБА_8 , як члени сім`ї наймача, при тому що ми були прописані та мешкали разом з ним на час оформлення приватизації квартири.

Виходячи з аналізу змісту зазначених статей Закону № 2482-ХП у поєднанні з нормами ст. ст. 1,6,9,61 ЖК України, ст.29 ЦК України

Місцем постійного проживання особи є житлове приміщення, в якому особа постійно проживає, має передбачені ст. 64 ЖК України права користування цим приміщенням і на яке за особою зберігається це право і при тимчасовій відсутності (у випадках, передбачених ст. 71 ЖК України), а відтак і мають право на приватизацію такого житлового приміщення разом з іншими членами сім`ї наймача.

Матеріалами справи доведено, що позивачка із донькою на момент приватизації житла постійно проживала у спірній квартирі

Наслідком порушення вимог ст.8 закону «Про приватизацію державного житлового фонду» може бути визнання приватизації недійсною. Вимога про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житлове приміщення з вимогою скасування розпорядження органу приватизації про передачу житла у приватну власність вирішує спір по суті.

Правильним є висновок суду першої інстанції, що рішення виконкому Новенської селищної ради м. Кіровограда від 23 жовтня 2003 року №132, в частині оформлення права власності за ОСОБА_2 на спірну квартиру та свідоцтво про право власності від 13 листопада 2003 року № НОМЕР_3 видане на підставі зазначеного рішення про право приватної власності на цілу квартиру належить на праві приватної власності лише відповідачу, є незаконними, оскільки видані без участі позивача та інших осіб, які проживали (користувалися) квартирою під час приватизації квартири.

Тому , суд правильно встановив, що права позивачки на отримання житла порушені, і підлягають відновленню.

Суд першої інстанції правильно встановив, що позивачка звернулася у межах строку позовної давності, у відповідності до ст. 256 ЦК України, оскільки про порушення своїх прав дізналася після розлучення із відповідачем у січні 2020 році, а з позовом звернулася в січні 2021 року ,що узгоджується із ст.. 261 ЦК України.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що ухвалою Кіровського районного суду від 21 вересня 2023 року у відповідності до норм процесуального права було правильно відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі.

Матеріали справи не містять достовірних доказів на підтвердження того, що відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, оскільки він не надав наказ по особовому складу.

Тому, не вбачається, що відповідач на даний час проходить військову службу в зоні бойових дій та унеможливлює його участь у розгляді справи.

За викладеного, у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що визначені законом підстави для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення відсутні, подану у даній справі апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 вересня 2023 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

24.06.2024 - складено постанову.

Головуючий суддя: О.Л.Дуковський

Судді: А.М. Головань

О.А. Письменний