Ухвала

від 11.10.2023 по справі 619/4980/23

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/4980/23

провадження № 2/619/1333/23

Ухвала

11 жовтня 2023 року,

м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Алфьорової В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 619/4980/23,

найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

вимоги позивача: про стягнення шкоди.

Питання, що вирішується ухвалою.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 72721,10 грн.

Одночасно з пред`явленням позову позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, у якій вона просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на наявне рухоме (нерухоме) майно та банківські рахунки, що належать ОСОБА_2 . У обґрунтування заяви зазначено, що сума позовних вимог складає 72721,10 грн, місце реєстрації та місцезнаходження відповідача є АДРЕСА_1 та наведено правове обґрунтування заяви з посиланням на нормативно-правові акти. Накладення арешту на майно відповідача не порушує права інших осіб, оскільки він володіє ним одноособово, однак дозволить задовольнити позовні вимоги за рахунок цього майна у разі невиконання відповідачем своїх зобов`язань.

Суд зазначає, що забезпечення позову допускаєтьсяяк до пред`явлення позову,так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).

Заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Заява про забезпечення позову розглядається судомне пізніше двох днів з дня її надходженнябез повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною 5 цієї статті (частина 1статті 153 ЦПК України).

Як роз`яснено у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову, є мотивована заява будь-кого з осіб, які беруть участь у справі.

Отже,підставою забезпеченняпозову єобґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання у майбутньому рішення по справі у разі задоволення заявленого позову.

При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Вирішуючи питання про забезпечення або відмову у забезпеченні позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

За змістом ч. 3 ст. 150 заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства та враховуючи роз`яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Суд зазначає,що предметомцього спорує стягнення шкоди.

Проте, у заяві про забезпечення позову позивачем не обґрунтовано необхідність вжиття таких заходів забезпечення позову та не надано докази належності відповідачу будь-якого майна та його вартість, щоб визначити співмірність із заявленими вимогами.

З урахуванням викладеного, виходячи з принципів співмірності, розумності, обґрунтованості і вимог заявника, суд вважає, що відсутні підстави для забезпечення позову шляхом накладення арешту на наявне рухоме (нерухоме) майно та банківські рахунки відповідача, оскільки припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду є необґрунтованим.

Керуючись ст. 149-153 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І. М. Нечипоренко