Рішення

від 13.11.2023 по справі 619/4980/23

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/4980/23

провадження № 2/619/1333/23

Рішення

іменем України

13 листопада 2023 року,

м. Дергачі,

Дергачівський районнийсуд Харківськоїобласті ускладі:головуючого суддіНечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Алфьорової В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 619/4980/23,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

вимоги позивача: про стягнення шкоди,

представник позивача: ОСОБА_3

представник відповідача: ОСОБА_4 .

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 05.10.2023 звернулася до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача майнову (грошову) шкоду у розмірі 72721,10грн.У обґрунтуванняпозову зазначено,що її власності знаходиться нежитлова будівля - колгоспний ринок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з двоповерхової адміністративної будівлі, складу та будівлі ринку. Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 03.12.2021 по справі №619/5731/21 накладено арешт на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6322010100:00:003:1929 площею 0, 1102 га; нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 : торговий центр літ. «Г» загальною площею 427,1 кв.м., торговий центр літ. «В» загальною площею 415,2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 270061063220; земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6322010100:00:003:1810, площею 0,9753 га; нежитлову будівлю (колгоспний ринок) за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з двоповерхової адміністративної будівлі та складу загальною площею 519,7 кв.м. Холодногірсько-Новобаварським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) було відкрито виконавче провадження №67870037 та накладено арешт на нерухоме майно відповідно до ухвали суду згідно акту державного виконавця від 16.12.2021. Відповідно до постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 16.12.2021 відповідальним зберігачем майна призначено ОСОБА_2 , якого під розпис повідомлено про кримінальну відповідальність відповідно до статті 388 Кримінального Кодексу України. Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 24.01.2022 по справі №619/5731/21 заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 03.12.2021, у частині заборони користування, вчиняти дії щодо укладення, зміну, розірвання, переоформлення будь-яких договорів стосовно надання комунальних послуг, електроенергії, та інших послуг, скасовано. Постановою Полтавського апеляційного суду від 21.03.2023 по справі 619/5731/21 ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 03 грудня 2021 року в частині заборони будь-яким державним реєстраторам прав на нерухоме майно проводити реєстраційні дії щодо нерухомого майна, заборони ОСОБА_1 , а також будь-яким іншим особам користування, вчиняти дії щодо укладення, зміну, розірвання, переоформлення будь-яких договорів стосовно надання комунальних послуг, електроенергії, та інших послуг, до набрання законної сили рішенням у справі № 619/5731/21 скасовано. У червні 2023 року вона уклала договори з AT «Харківобленерго» про розподіл електричної енергії та TOB «ОВІС ТРЕЙД» про постачання електричної енергії до об`єктів, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 . Так як земельна ділянка та нерухоме майно, яке знаходиться на ній, знаходяться під арештом, вона нею не користується та ніяку господарську діяльність на ній не веде. Однак, з часом помітила, що споживання електричної енергії по даним лічильника здійснюється у великих розмірах, при тому, що на території не повинна відбуватись будь-яка господарська діяльність. Враховуючи це, за період з червня по липень 2023 року було накопичено борг за використану електричну енергію. Починаючи з середини липня 2023 року неодноразово зверталась до Дергачівського РЕС з вимогою про припинення постачання електричної енергії у зв`язку з надмірним споживанням, про що зазначено у відповідних листах до установи. Припинення постачання електричної енергії відбулось лише наприкінці липня 2023 року, що призвело до нанесення їй майнової (грошової) шкоди у вигляді заборгованості перед ТОВ «ОВІС ТРЕЙД». 31 липня 2023 року вона отримала акт приймання-передачі електричної енергії №9505 відповідно до договору №ПЕ-42/23 від 06.07.2023 за адресою: АДРЕСА_1 за спожиту електроенергію у сумі 72721,10 грн. Під час процесу відключення електричної енергії від нерухомого майна при працівниках Дергачівського РЕС було помічено, що на території, на яку накладено арешт та передано на відповідальне зберігання ОСОБА_2 , відбувається налагоджена господарська діяльність, а саме точка приймання металобрухту, яка була відкрита на той час, про що свідчать відповідні фотокартки. При спілкуванні з приймальницею металобрухту та зауваженням про те, що нерухомий об`єкт знаходиться під арештом, вона зазначила, що їй дозволив відкрити точку приймання металобрухту ОСОБА_2 . Так як майно було передано на відповідальне зберігання до ОСОБА_2 , вважає, що саме він порушив правила відповідального зберігання майна та повинен компенсувати завдану майнову (грошову) шкоді у розмірі 72721,10 грн. Передача виконавцем та зберігачем арештованого майна зберігачеві під розписку в акті опису є нічим іншим як укладенням договору зберігання майна, оскільки згідно статті 937 ЦК України письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем. Згідно з ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом, ст. 388 КК України відповідальність зберігана майна. Відповідальність за збереження арештованого і описаного майна покладається на зберігача, у разі проведення державним виконавцем опису і арешту майна в порядку зазначених норм Закону та Інструкції, що оформлено відповідним актом, з передачею описаного та арештованого майна на зберігання зберігачу.

Відповідач подавдо судувідзив,у якомупросить відмовитиу позовіповністю,посилаючись нате,що позивачемне дотриманожодної звимог,визначених статтею159ЦПК України,які надаютьправо звернутисяз такимспецифічним позовомяк відшкодуваннязбитків,спричинених заходамизабезпечення позову,бо ОСОБА_2 не єучасником справи619/5731/21,а розглядсправи 619/5731/21не завершено. Статтею159ЦПК Україниврегульовано розглядсправи зтаким специфічнимспособом захисту,який обранопозивачем увигляді відшкодуваннязбитків,заподіяних забезпеченням позову. За приписами ч. 1 ст. 159 ЦПК України, у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду або у випадку ухвалення рішення суду щодо відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунокособи,за заявоюякої такізаходи забезпеченняпозову вживалися. Отже,позови провідшкодування збитків,спричинених заходамизабезпечення позовуподаються до особи,за заявоюякої такізаходи забезпеченняпозову вживалися у випадку (1) закриття провадження або (2) залишення позовної заяви без розгляду або (3) у випадку ухвалення рішення суду щодо відмови у задоволенні позову. Наявність цих передумов лише тільки дозволяє позивачу хоча б подати позов, вже не кажучи про доведення обгрунтованості своїх вимог. За змістом ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 03.12.2021 у справі 619/5731/21 вбачається, що позивачем є ТОВ "ТУЧА+". Отже, заходи забезпечення позову вживалися за заявою позивача ТОВ "ТУЧА+", а не ОСОБА_2 . Фізична особа ОСОБА_2 не є учасником справи 619/5731/21, в межах якої було вжито заходи забезпечення за заявою ТОВ "ТУЧА+". За таких обставин, у відповідності до вимог статті 159 ЦПК України фізична особа ОСОБА_2 не може бути відповідачем у цій справі за позовом ОСОБА_1 про відшкодування збитків, спричинених заходами забезпечення позову. Статтею 159 ЦПК України визначено момент, з якого у особи виникаєправо податитакий специфічнийпозов -яким є(1)закриття провадженняабо (2)залишення позовноїзаяви безрозгляду або(3)ухвалення рішеннясуду щодовідмови узадоволенні позову.З матеріалівсправи,Єдиного державногореєстру судовихрішень,сайту "Судовавлада України"не вбачається,що розглядсправи 619/5731/21взагалі завершено.Немає протиправноїповедінки ОСОБА_2 .Також немає"збитків"у ОСОБА_1 .Немає причинно-наслідковозв`язкуміж забезпеченнямпозову та"збитками".Підставою длявідшкодування шкодиза загальнимиправилами єнаявність такихчотирьох елементівскладу цивільногоправопорушення як:шкода;протиправна поведінкаїї заподіювача;причинний зв`язокміж шкодоюта протиправноюповедінкою заподіювача;вина.За відсутностіхоча бодного зцих елементівцивільно-правова відповідальністьне настає.Він є відповідальним зберігачем та належним чином виконує свої обов`язки та, будучи відповідальним зберігачем не надававпозивачу ОСОБА_1 згодина укладення Договору про постачання електричної енергії та Договору про розподіл електричної енергії. Відсутність його згоди як відповідального зберігача свідчить про те, що він проти укладення з боку позивача ОСОБА_1 . Договору про постачання електричної енергії та Договору про розподіл електричної енергії стосовно арештованого майна. Більше того, він не тільки не надавав позивачу ОСОБА_1 згоди на укладення Договору про постачання електричної енергії та Договору про розподіл електричної енергії, а ще й вимагав письмово такі договори не укладати. 27.06.2023 він направив лист до АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» з письмовою вимогою не укладати договорів з ОСОБА_1 щодо постачання електричної енергії в арештоване майно. Також 27.06.2023 направив лист Начальнику Дергачівського РРЕ з письмовою вимогою не укладати договорів з ОСОБА_1 щодо постачання електричної енергії в арештоване майно. У вказаних вимогах він однозначно наголосив, що не надавав згоди ОСОБА_1 на укладення договорів про постачання електричної енергії та вимагає недопустити укладення договорів постачання електроенергії щодо арештованого майна. Таким чином, він як відповідальний зберігач арештованого майна не надавав згоди та вжив від себе усіх належних та можливих заходів для недопущення укладення Договорів на постачання електричної енергії, що вказує на відсутність в його діях протиправної поведінки. Саме позивач ОСОБА_1 бажала скасувативжиту судомзаборону наукладеннядоговору щодо електропостачання. Саме позивач ОСОБА_1 ініціювала укладеннята самостійнопідписала Договірпро постачання електричноїенергії споживачу(приєднання) № ПЕ-42/23 від 06.07.2023 з TOB "ОВІС ТРЕЙД" та відповідно набула усіх прав споживача електричної енергії. Також саме позивач ОСОБА_1 ініціювала укладення та самостійно підписала Договір про розподіл електричної енергії № 753/5376701 від 26.06.2023. Саме позивач ОСОБА_1 , укладаючи 06.07.2023 Договір про постачання електричної енергії за власним вільним волевиявленням та на власний розсуд замовила договірніобсяги споживанняелектричної енергії(Додаток№ 3)обсяги електричної енергії в обсязі 15 000 кВт/год. Будь-інших споживачів електроенергії, окрім позивача ОСОБА_1 не має. Також АТ "Харківобленерго" у ході перевірки не виявило у липні 2023 року фактів позаоблікових підключень електричної енергії. Так, АТ "Харківобленерго" листом № 56РРЕ/32-901 від 24.07.2023 на адресу ОСОБА_1 повідомило, що на підставі інформації звернення ОСОБА_1 персоналом АТ "Харківобленерго" здійснено виїзну перевірку щодо наявності позаоблікових підключень електричної енергії за адресою розташування. За результатами перевірки ПРРЕЕ, зокрема самовільних позаоблікових підключень не виявлено. В матеріалах справи за липень 2023 року наявний підписаний ОСОБА_1 без будь-яких зауважень Акт прийома-передачі електричної енергії № 9505 від 31.07.2023. Саме ОСОБА_1 , будучи стороною Договору постачання електричної енергії як споживач підписавши Акт прийома-передачі електричної енергії № 9505 від 31.07.2023 без будь-яких зауважень погодилась та прийняла у звітному місяці електричну енергію в обсязі 10,275 МВт.год (10 275 кВт/год). Таким чином, саме позивач ОСОБА_1 будучи споживачем за Договором про постачання електричної енергії шляхом підписанняакту прийому-передачіелектричної енергіїпідтвердила споживаннянею електричноїенергії вобсязі 10275кВт/году звітномулипні 2023року на суму 72721, 10 грн. Цим же Актом підтверджено і з боку постачальника ТОВ "ОВІС ТРЕЙД", що ним поставлено саме на користь ОСОБА_1 електричну енергію в обсязі 10 275 кВт/год у звітному липні 2023 року на суму 72 721, 10 грн. Враховуючи вищевикладене, заявлені вимоги у розмірі 72 721, 10 грн. не є збитками ОСОБА_1 , а є грошовим зобов`язанням споживача ОСОБА_1 перед постачальником ТОВ "ОВІС ТРЕЙД" за заздалегідь замовлену та спожиту саме позивачем ОСОБА_1 як споживачем електричну енергію в обсязі 10 275 кВт/год у звітному липні 2023 року на суму 72721,10 грн. Позивачем не обґрунтовано які саме заходи забезпечення позову заподіяли їй збитки. Вважає, що спожиття електричної енергії у липні 2023 року ніяк не пов`язано зі вжиттям заходів забезпечення позову, а є наслідком їх скасування на вимогу ОСОБА_1 . До поки діяли заходи забезпечення позову на заборону укладати договори щодо електропостачання, то і з боку позивача ОСОБА_1 не було укладено договір електропостачання та відповідно і не було спожито електричну енергію.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

На виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України, 10.10.2023 судом засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» сформовано відповідь №265637 з Єдиного демографічного реєстру щодо місця реєстрації відповідача.

Ухвалою суду від 11.10.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 13.11.2023.

Відповідно до ухвали від 11.10.2023 позивачу відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 22.10.2019 ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі, колгоспний ринок за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з двоповерхової адміністративної будівлі та складу (а.с. 13-15).

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 03.12.2021 по справі № 619/5731/21 накладено арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності відповідачу - ОСОБА_1 , (РНОКПП - НОМЕР_1 ), а саме: земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6322010100:00:003:1929 площею 0, 1102 Га; нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 : торговий центр літ. «Г» загальною площею 427,1 кв.м, торговий центр літ. «В» загальною площею 415,2 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 270061063220; земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6322010100:00:003:1810, площею 0, 9753 га; нежитлову будівлю (колгоспний ринок) за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з двоповерхової адміністративної будівлі та складу, загальною площею 519,7 кв.м, заборонивши ОСОБА_1 або будь-яким іншим особам відчуження та зміну власника на підставі договорів іпотеки,будь-яким державним реєстраторам прав на нерухоме майно проводити реєстраційні дії щодо нерухомого майна,заборонивши ОСОБА_1 , а також будь-яким іншим особами користування, здійснювати перереєстрацію або розпоряджатись іншим чином, в тому числі, але не виключно, вчиняти дії щодо укладення, зміну, розірвання, переоформлення будь-яких договорів стосовно надання комунальних послуг, електроенергії, та інших послуг, до набрання законної сили рішенням у справі №619/5731/21 (а.с. 16-19).

Як убачається з акту від 16.12.2021 державним виконавцем Холодногірсько-Новобаварського ВДВС у м. Харкові СМУ МЮ (м. Харків) в межах ВП № 67870037 накладено арешт на майно, відповідно до зазначеної ухвали суду (а.с. 21-22).

Відповідно до постанови державного виконавця від 16.12.2021 на підставі ухвали суду від 03.12.2021 по справі № 619/5731/21 проведено опис та арешт майна, що належить ОСОБА_1 , відповідальним зберігачем призначено ОСОБА_2 , який прийняв описане майно на відповідальне зберігання та у розділі «Встановлення обмеження» зазначено: « Заборонити ОСОБА_1 , а також будь-яким іншим особам користування, здійснювати перереєстрацію або розпоряджатись іншим чином , в т.ч. але не виключно, вчиняти дії щодо укладання, зміну, розірвання, переоформлення будь-яких договорів стосовно надання комунальних послуг, до набрання законної сили рішенням у справі №619/5731/21» (а.с. 23-24).

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 24.01.2022 по справі № 619/5731/21 заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 03.12.2021 у справі №619/5731/21, в частині заборони ОСОБА_1 , а також будь-яким іншим особами користування, вчиняти дії щодо укладення, зміну, розірвання, переоформлення будь-яких договорів стосовно надання комунальних послуг, електроенергії, та інших послуг, до набрання законної сили рішенням у справі №619/5731/21скасовано (а.с. 25).

Постановою Полтавського апеляційного суду від 21.03.2023 ухвалуДергачівського районного суду Харківської області від 03 грудня 2021 року в частині заборони будь-яким державним реєстраторам прав на нерухоме майно проводити реєстраційні дії щодо нерухомого майна, заборони ОСОБА_1 , а також будь-яким іншим особам користування, вчиняти дії щодо укладення, зміну, розірвання, переоформлення будь-яких договорів стосовно надання комунальних послуг, електроенергії, та інших послуг, до набрання законної сили рішенням у справі № 619/5731/21 скасовано (а.с. 26-35).

Як убачається з заяви-приєднання фізична особа ОСОБА_1 ініціювала приєднання як споживача електричної енергії за технічними даними Паспорту точки розподілу за об`єктом споживача, а саме нежитлової будівлі, колгоспний ринок (літ. А2а, літ. А-1) за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 36-38).

06 липня 2023 між ТОВ «Овіс Трейд» (Постачальник) та фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір №ПЕ-42/23, за умовами якого Постачальник зобов`язується продати електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, який повинен прийняти і оплатити Постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснити інші платежі відповідно до умов цього договору (а.с. 39-46).

Відповідно до заяви ОСОБА_1 приєдналася до договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах, зазначених в додатках № 2 та № 3 (а.с. 48-52).

17 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулася з заявою до начальника Дергачівського РЕЕ АТ Харківобленерго, у якій зазначила, що вона 26.06.2023 уклала угоду про надання послуг розподілу електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , але даний об`єкт нерухомості нею не експлуатується з грудня 2021 року, в оренду чи суборенду не передавався, електроенергією вона не користується і нікому дозволу на її використання не давала. В період з 26.06.2023 по 17.07.2023 нею виявлено, що має несанкціоноване використання електроенергії (а.с. 53-54).

21 липня 2023 року позивач повторно направила лист начальнику Дергачівського РЕЕ АТ Харківобленерго з вимогою зупинити електропостачання, відключити та опломбувати до з`ясування всіх обставин (а.с. 55-56).

Як убачається з листа Дергачівського району з розподілу електроенергії АТ «Харківобленерго» від 24.07.2023, адресованого ОСОБА_1 , АТ "Харківобленерго" за результатами перевірки не виявило порушень ПРРЕЕ, зокрема самовільних позаоблікових підключень електричної енергії (а.с. 56-58).

З акту прийома-передачі електричної енергії №9505 від 31.07.2023, підписаного директором ТОВ «Овіс Трейд» та ОСОБА_1 убачається, що в липні місяці 2023 року ТОВ «Овіс Трейд» поставило електроенергії на суму 72721,10 грн (а.с. 60).

04 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Холодногірсько-Новобаварського ВДВС у м. Харкові СМУ МЮ (м. Харків) з заявою про складення акту про розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення переданого на зберігання майна (а.с. 66-69).

За приписами статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" обов`язок щодо збереження арештованого майна у належному стані покладено на зберігача.

Відповідач ОСОБА_2 звернувся 27.06.2023 до Дергачівського РРЕ з вимогою недопущення незаконних дій з арештованим майном шляхом укладення договору з ОСОБА_1 щодо електропостачання до арештованого майна, в т.ч. за адресою: АДРЕСА_1 , на що ним була отримана відповідь, зі змісту якої убачається, що 22.06.2023 на адресу Дергачівського району з розподілу електричної енергії АТ «Харківобленерго» надійшла заява про переоформлення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії від ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 з відповідним пакетом документів, до якого додано постанову Полтавського апеляційного суду від 21.03.2023 про скасування ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 03.12.2021 в частині заборони будь-яким особам вчиняти дії щодо укладання, зміни, розірвання, переоформлення будь-яких договорів стосовно надання комунальних послуг, електроенергії та інших послуг, у зв`язку з чим у товариства відсутні правові підстави для відмови у переоформленні договору.

Відповідно до статті 942 ЦК України зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов`язаний піклуватися про річ, як про свою власну.

Згідно зі частиною 1 статті 950 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Стаття 951 ЦК України передбачає, що збитки, завдані втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

За змістом ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, за змістом статті 1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини боржника. Наявність перших трьох з числа зазначених елементів доводиться особою, яка звернулася з вимогою про відшкодування збитків.

У разі відсутності, хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Зобов`язання про відшкодування шкоди це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі.

У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини (Постанова Верховного Суду від 13 липня 2022 року в справі № 753/15095/17).

Між тим позивачкою не доведено, що сума 72721,10грн за спожиту електроенергію за договором, який вона добровільно уклала та враховуючи обставину скасування заборони користування майном за адресою: АДРЕСА_1 є шкодою та не довела причинний зв`язок, що саме діями ОСОБА_2 їй спричинена шкода, також, судом не встановлено обставин вчинення відповідачем дій, які б вказували на його протиправну поведінку у межах цих правовідносин.

Як на підставу своїх вимог позивач посилається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №910/21422/16, де у п. 13 зазначено: «З аналізу наведених норм законодавства Суд доходить висновку, що у разі проведення державним виконавцем опису і арешту майна в порядку наведених нормЗаконута Інструкції, що оформлено відповідним актом, з передачею описаного та арештованого майна на зберігання зберігачу, відповідальність за це майно покладається на зберігача, у тому числі за розтрату, відчуження, утаювання або підміну цього майна. Крім цього, право користуватись описаним та арештованим майном з моменту передачі його державним виконавцем зберігачу на відповідальне зберігання належить лише зберігачу (але не будь-яким іншим особам) за умови, якщо особливості цього майна у разі користування не призведуть до його знищення або зменшення цінності. Крім цього зберігач позбавлений права передавати передане йому на відповідальне зберігання майно в подальше користування третім особам, якщо державнимвиконавцем підчас описуі арештумайна оголошенопро заборонурозпоряджатися нимабо визначеніпорядок абообмеження щодоправа користуваннямайном,які недозволяють користуванняцим майномтретім особами,окрім зберігача,про щовказується вакті описуі арештумайна іззазначенням виду,обсягів істроку обмеження (стаття 58 Закону, пункт 5.8 Інструкції). Порушення оголошених державним виконавцем та зафіксованих в акті опису та арешту майна заборон щодо розпорядження та умов щодо користування арештованим та описаним майном, що передане на зберігання, тягне за собою передбаченузакономвідповідальність зберігача майна (стаття 57 Законута пункт 5.6.10 Інструкції)».

У п. 14 Постанови зазначено: «У зв`язку із викладеними обставинами, з урахуванням наведених в пункті 13 норм та висновків, Суд дійшов висновку, що внаслідок опису та арешту зазначеного вище майна та передачі його на відповідальне зберігання фізичній особі - представнику стягувача (Позивача) за актом державного виконавця без визначення державним виконавцем особливостей користування майном, які б передбачали його подальше використання іншою особою, саме на особу зберігача покладена відповідальність за втрату описаного та арештованого державним виконавцем майна, що передане на відповідальне зберігання зберігачеві, або порушення встановлених державним виконавцем заборон щодо розпорядження та умов щодо користування арештованим та описаним майном».

Разом з тим ця судова практика не є релевантною у цьому провадженні, оскільки висновки у справі №910/21422/16 і у справі, яка розглядається, та встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, так як у справі №910/21422/16 предметом позову були збитки у розмірі вартості втраченого орендованого майна та виконавче провадження, в межах якого здійснено опис та арешт майна, було відкрито на виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, тоді у як у цій справі виконавче провадження відкрито на виконання ухвали про забезпечення позову і державним виконавцем у постанові про арешт та опис майна від 16.12.2021 зазначено про заборони, що були визначені ухвалою суду від 03.12.2021, а потім скасовані.

За приписами п. 10 розділу VIII. Порядок звернення стягнення на майно боржника Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника повинні бути вказані: відмітка про роз`яснення зберігачеві майна обов`язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт; якщо виконавецьустановив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження.

Так, зі змісту постанови державного виконавця від 16.12.2021 (ВП №67870037), яка складалася саме на виконання ухвали про забезпечення позову, убачається, що державний виконавець, визначивши ОСОБА_2 відповідальним зберігачем, зазначив про обмеження, які були визначені ухвалою суду від 03.12.2021 по справі № 619/5731/21, а саме: «Заборонити ОСОБА_1 , а також будь-яким іншим особам користування, здійснювати перереєстрацію або розпоряджатись іншим чином, в т.ч. але не виключно, вчиняти дії щодо укладання, зміну, розірвання, переоформлення будь-яких договорів стосовно надання комунальних послуг, до набрання законної сили рішенням у справі №619/5731/21», які в послідуючому були скасовані ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 24.01.2022 та Постановою Полтавського апеляційного суду від 21.03.2023.

Враховуючи скасовані обмеження щодо користування майном та укладання, зміни, розірвання, переоформлення будь-яких договорів стосовно надання комунальних послуг, позивачкою 26.06.2023 був укладений договір №753/5376701 про надання послуг з розподілу електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 та 31.07.2023 без будь-яких застережень підписаний акт прийома-передачі електричної енергії №9505 на суму 72721,10 грн та у судовому засіданні представник позивача заявив, що борг у більшій його частині сплачений позивачкою, надавши на огляд відповідну квитанцію.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, п. 1, ч. 2 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки у позові відмовляється судовий збір та витрати на правничу допомогу у сумі 12000,00 грн з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141-142, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Відмовити повністю у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано.У разіподання апеляційноїскарги рішення,якщо йогоне скасовано,набирає законноїсили післяповернення апеляційноїскарги,відмови увідкритті чизакриття апеляційногопровадження абоприйняття постановисуду апеляційноїінстанції занаслідками апеляційногоперегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 16.11.2023.

Суддя І. М. Нечипоренко