Ухвала

від 05.10.2023 по справі 646/4400/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа: №646/4400/23 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження: № 11-сс/818/1241/23 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2

Категорія: обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , з участю підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , за умови, що заяв про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило, розглянувши, у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06 09 2023 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Вказаною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 , у кримінальному провадженні № 22022220000003126 від 07.10.2022 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Раївки, Шевченківського району, Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, депутата VІІІ скликання Шевченківської селищної ради Харківської області, приватного підприємця, учасника бойових дій, якому встановлено 2 групу інвалідності внаслідок війни, не судимого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ,

До ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі "Харківський слідчий ізолятор" на 60 днів у межах строку досудового розслідування до 03.11.2023 року, включно та визначено суму застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 53 680 гривень, при внесенні якої визначено ОСОБА_7 з-під варти звільнити та покласти на нього на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, обов`язки: повідомляти слідчого, прокурора та суд про своє місце проживання та засоби зв`язку; прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; утримуватись від спілкування зі свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали.

На зазначену ухвалу слідчого судді прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді в частині обрання підозрюваному ОСОБА_7 застави та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення застави.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор посилається на незаконність, необґрунтованість ухвали в частині визначення судом застави підозрюваному, без урахування суспільної небезпечності вчиненого та його особи, а також обставин вчиненого.

Як зазначив прокурор, ОСОБА_7 до моменту початку військової агресії рф проти України являвся фізичною особою підприємцем та здійснював господарську діяльність у сфері лісопильного та стругального виробництва, інших видів роздрібненої торгівлі і неспеціалізованих магазинах. У період час з початку серпня 2022 року до початку вересня 2022 року, у нього виник протиправний умисел, направлений на провадження господарської діяльності у взаємодії з державою агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора. З цією метою, він налагодив відносини з окупаційною владою та військовими формуваннями збройних сил, здійснив комплекс заходів направлених на провадження господарської діяльності, у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, на автозаправних станціях, розташованих за адресами: АДРЕСА_2 (АГЗС «Titan») та вул. Студентська (Комсомольська), 14А, м. Куп`янськ, Харківської області (АЗС «Titan»), господарську діяльність в яких здійснювало ТОВ «ОКТАНІУМ», код ЄДРПОУ 41016504. Дії ОСОБА_7 полягали в здійсненні ведення господарської діяльності з продажу пального невідомого походження.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7 з власної ініціативи та підтримуючи збройну агресію рф на території України, здійснював господарську діяльність у взаємодії з державою агресором, з метою особистого збагачення та привілейованого ставлення від представників окупаційних сил, отримав «Патент на торговую деятеельность, сферу общественного питания, сфери обслуживания населения №111 від 01.08.2022, з специфікацією «рознична торговля горючим» та реалізував пальне невідомого походження за російські рублі і гривні на умовах подальшої сплати 50000 рублів щомісячно окупаційній владі. Тим самим, ОСОБА_7 здійснював господарську діяльність у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.

А тому, як вказав прокурор, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у колабораційній діяльності, а саме у вчиненні діяння спрямованого на провадження господарської діяльності у взаємодії з державою агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України.

Як зазначив прокурор, оцінка наявним ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, надавалась слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 . На думку прокурора, в умовах воєнного стану, враховуючи обставини кримінального провадження, в якому підозрюється ОСОБА_7 , застава не зможе забезпечити належне виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків. Як вважає прокурор, визначений розмір застави на зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного на стадії досудового розслідування. Крім того, судом досліджено повідомлення заступника начальнику Куп`янського РВ УСБУ в Харківській області про те, що підозрюваний має значні готівкові кошти, що не було з`ясовано судом при визначенні застави та взагалі не оцінено майновий стан останнього, зокрема, провадження підприємницької діяльності, протягом тривалого часу, що свідчить про неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, у разів застосування застави.

А тому, на думку прокурора, ОСОБА_7 може залишити підконтрольну Україні територію через тимчасово окуповану територію України та виїхати до рф.

Позиції учасників апеляційного провадження.

Прокурор підтримав доводи апеляційної скарги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора.

Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу і просив її задовольнити, думку підозрюваного та захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № № 22022220000003126 від 07.10.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України.

Як встановлено під час досудового розслідування, ОСОБА_7 підозрівається у тому, що з початку серпня 2022 року до початку вересня 2022, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, здійснював господарську діяльність у взаємодії з державою агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, а саме, будучи фізичною особою підприємцем, здійснював господарську діяльність у сфері лісопильного та стругального виробництва, інших видів роздрібненої торгівлі і неспеціалізованих магазинах, після окупації рф селища Шевченкове, Куп`янського району Харківської області налагодив відносини з окупаційною владою та військовими формуваннями збройних сил, здійснив комплекс заходів направлених на провадження господарської діяльності, у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, на автозаправних станціях, розташованих за адресами: АДРЕСА_2 (АГЗС «Titan») та вул. Студентська (Комсомольська), 14А, м. Куп`янськ, Харківської області (АЗС «Titan»), господарську діяльність в яких здійснювало ТОВ «ОКТАНІУМ», код ЄДРПОУ 41016504. Дії ОСОБА_7 полягали в здійсненні ведення господарської діяльності з продажу пального невідомого походження.

05.09.2023 р. ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.

Звертаючись до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 , слідчий посилався на обґрунтованість повідомленої підозри у вчиненні зазначеного злочину, яка підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності, зокрема: протоколи допиту в якості свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , товарні чеки про придбання пального та газу, патент від 01.08.2022 р. № 111 строком дії з 01.08.2022 р. по 31.08.2022 р.

Крім того, слідчий посилався на наявністьризиків,передбачених п.п.1,3,5ч.1ст.177КПК України,з оглядуна тяжкістьможливого покаранняу видіпозбавлення волі,з метоюподальшого виконанняможливого винесеноговідносно ньогообвинувального вирокуза вчиненнявищевказаного злочину.Слідчий вважав,що вОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. Крім того, у відповіді на виконання доручення 04.09.2023 до відділення №3 СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області надійшла інформація щодо виконання доручення від заступника начальника Куп`янського РВ УСБ України в Харківській області ОСОБА_20 , про те, що ОСОБА_7 під час окупації російськими військовими Куп`янського району з 24.02.2022 року знаходився в смт. Шевченкове, отримав патент від тимчасової цивільної адміністрації Харківської області, окупаційної влади рф, підписаний главою ВЦА Харківської області від окупаційної влади рф ОСОБА_21 , на роздрібну торгівлю паливом за адресою м. Куп`янськ, вул. Студентська, буд. 14А. Згідно отриманої інформації, ОСОБА_7 розуміючи, що скоїв злочин, надаючи допомогу окупаційній владі на тимчасово окупованій території Куп`янського району Харківської області запланував втечу за кордон в вересні теперішнього року з метою уникнення відповідальності в Україні. В ході проведення оперативних заходів, отримано інформацію, що ОСОБА_7 постійно виїжджав до країн ЄС та маючи значні грошові готівкові кошти, зв`язки в правоохоронних органах, має зв`язки та знайомих в Європі, які можуть допомогти ОСОБА_7 в отриманні громадянства ЄС. Крім цього, ОСОБА_7 має змогу безперешкодно виїхати за кордон в умовах воєнного стану, з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Інформацію про те, що ОСОБА_7 планує їхати до країн ЄС, повідомив своїм знайомим в смт. Шевченкове Харківської області, зазначивши що вже подав заявку на отримання візи, зібрав готівкові кошти та речі і планує виїжджати найближчим часом.

Враховуючи, що ОСОБА_7 є місцевим мешканцем і йому відомо місце проживання свідків у вищевказаному кримінальному провадженні, слідчий вважав, що він може здійснити спробу незаконного впливу на свідків, в тому числі шляхом здійснення погроз та залякувань - у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів, з метою зміни або спотворення їх показань на стадії судового розгляду, які безпосередньо сприймаються судом лише в судових засіданнях.

Крім того, враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_7 добровільно співпрацював з окупаційною адміністрацією держави агресора, толерантно віднісся до захоплення частини території України, підтримував дії держави агресора, слідчий вважав, що існує ризик того, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України, тим самим зашкодити державі, адже дана категорія злочинів є найбільш небезпечними посяганнями на суспільні відносини, які забезпечують державну безпеку, обороноздатність, незалежність країни, її конституційний лад. Територія смт. Шевченкове Шевченківської селищної територіальної громади Куп`янського району Харківської області, де мешкає підозрюваний, включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 (із подальшими змінами), що ускладнює контроль за процесуальною поведінкою підозрюваного ОСОБА_7 та значно збільшує зазначені в клопотанні ризики.

А тому вважав, що застосування до ОСОБА_7 менш суворих запобіжних заходів, не пов`язаних з ізоляцією від суспільства, не буде достатнім для запобігання встановленим ризикам та не в змозі в повній мірі забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного і унеможливити настання ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Задовольняючи вказане клопотання слідчого, слідчий суддя суду першої інстанції вважав підтвердженою обґрунтованою підозру, повідомлену ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, яка підтверджується зібраними на даний час доказами, а саме: протоколами допиту в якості свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , товарними чеками про придбання пального та газу, патентом від 01.08.2022 р. № 111 строком дії з 01.08.2022 р. по 31.08.2022 р.

Слідчий суддя вважав, що на момент вирішення питання про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 встановлено існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності , а також ризик незаконного впливу на свідків, оскільки підозрюваний ОСОБА_7 є місцевим мешканцем і йому відомо місце проживання свідків у вищевказаному кримінальному провадженні, у зв`язку з чим він може здійснити спробу незаконного впливу на свідків, в тому числі шляхом здійснення погроз та залякувань. Оскільки підозрюваний добровільно співпрацював з окупаційною адміністрацією держави агресора, підтримував дії держави агресора, слідчий суддя вбачав ризик того, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.

Вирішуючи питанняпро застосуваннязапобіжного заходуу видітримання підвартою,слідчий суддяврахував особупідозрюваного,якийне має судимості, одружений, є приватним підприємцем, має постійне місце проживання та усталений спосіб життя, не вчинив дій, спрямованих на переховування від органу досудового розслідування, є депутатом VІІІ скликання Шевченківської селищної ради Харківської області, учасником бойових дій в Афганістані, має 2 групу інвалідності внаслідок війни, незадовільний стан здоров`я, позитивно характеризується за місцем проживання, має почесне звання «Почесний громадянин Шевченківщини».

Оцінюючи всукупності всінаявні вматеріалах справидокази, слідчийсуддя дійшоввисновку прозастосування допідозрюваногозапобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Керуючись вказаними вимогами, а також положеннями п.2 ч.5 ст.182 КПК України, врахувавши, що ОСОБА_7 підозрюється в скоєнні кримінального правопорушення, яке відносить до нетяжкого злочину, слідчий суддя вважав можливим визначити відносно підозрюваного заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що на думку слідчого судді, буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком слідчого судді з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Частиною 3 ст. 176, ч.1 ст. 183 КПК України передбачено, що найбільш суворим запобіжним заходом є тримання під вартою, який є винятковим та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

При цьому, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, відповідно до вимог ст.178 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого, його майновий стан, наявність у нього судимостей та інше.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, законодавцем в ч. 2 ст. 194 КПК України передбачено підстави для відмови у застосуванні запобіжного заходу, які визначені ч.1 ст.194 КПК України та доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. На думку колегії суддів, вказані обставини слідчим та прокурором доведені в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у тому, що будучи до моменту початку військової агресії рф проти України фізичною особою підприємцем та здійснюючи господарську діяльність у сфері лісопильного та стругального виробництва, інших видів роздрібненої торгівлі і неспеціалізованих магазинах, після окупації рф селища Шевченкове, Куп`янського району Харківської області, він налагодив відносини з окупаційною владою та військовими формуваннями збройних сил, здійснив комплекс заходів направлених на провадження господарської діяльності, у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, на автозаправних станціях, розташованих за адресами: АДРЕСА_2 (АГЗС «Titan») та вул. Студентська (Комсомольська), 14А, м. Куп`янськ, Харківської області (АЗС «Titan»), господарську діяльність в яких здійснювало ТОВ «ОКТАНІУМ», код ЄДРПОУ 41016504. Дії ОСОБА_7 полягали в здійсненні ведення господарської діяльності з продажу пального невідомого походження.

Слід зазначити, що вказані злочинні дії, у яких підозрюється ОСОБА_7 , вчинені ним в особливий період, саме під час дії воєнного стану, який введено в період вторгнення збройних сил рф на територію України.

Звертаючись до слідчого судді із клопотанням про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий наводив мотиви щодо недоцільності застосування до підозрюваного застави, посилаючись на підстави, передбачені п.5 ч.4 ст.183 КПК України, обставини інкримінованого ОСОБА_7 злочину, характер його дій та наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Натомість, слідчий суддя, не врахувавши в повній мірі підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 цього Кодексу, прийняв рішення щодо визначення підозрюваному застави, при цьому жодного обґрунтування та мотивів прийнятого слідчим суддею рішення оскаржувана ухвала не містить.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював. що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства. Визначення таких прав, які підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Слід врахувати, що злочини проти національної безпеки України є найбільш суспільно небезпечним посяганням, особливо вчинені в особливий період, під час дії воєнного стану.

З урахуваннямконкретних обставинвчинення злочину,який інкримінуєтьсяпідозрюваному,а саметого,що вінпідозрюється увчиненніколабораційної діяльності,а саме здійсненнігосподарської діяльностіу взаємодіїз державоюагресором,незаконними органамивлади,створеними натимчасово окупованійтериторії,у томучислі окупаційноюадміністрацією держави-агресора,який вчиненийним в особливий період, колегія суддів вважає, що у цьому судовому провадженні є наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони національної безпеки України, а також прав і інтересів суспільства в цілому, особливо у період воєнного стану.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що заявлений в клопотанні слідчого ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, є обґрунтованим та підтвердженим, оскільки на даний час деякі території України не є підконтрольними ЗСУ, є вірогідність, що підозрюваний, зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду, зокрема на території рф чи тимчасово окупованих частинах території України.При цьому, колегія суддів приймає до уваги інформацію, дану у відповідь на запит органів досудового розслідування, згідно якої вбачається значний ризик того, що підозрюваний може перетнути державний кордон, беручи до уваги поширену ним інформацію щодо його запланованого від`їзду, сферу його діяльності, коло знайомств, а також фінансові можливості.

Крім того, колегія суддів погоджується з обґрунтованістю доводів клопотання щодо існування ризиків, передбачених п.п.3,5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, можливості підозрюваного вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України, тим самим зашкодити державі, оскільки дана категорія злочинів є найбільш небезпечними посяганнями на суспільні відносини, які забезпечують державну безпеку, обороноздатність, незалежність країни, її конституційний лад та беручи до уваги, що територія смт. Шевченкове Шевченківської селищної територіальної громади Куп`янського району Харківської області, де мешкає підозрюваний, включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 (із подальшими змінами), що ускладнює контроль за процесуальною поведінкою підозрюваного ОСОБА_7

Крім того, враховуючи, що ОСОБА_7 добровільно співпрацював з окупаційною адміністрацією держави агресора, толерантно відносився до захоплення частини території України, підтримував дії держави агресора, вбачається ризик того, що він може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, беручи до уваги, що він є місцевим мешканцем і йому відомо місце проживання свідків у вищевказаному кримінальному провадженні,

Як вбачається із змісту клопотання слідчого та апеляційної скарги прокурора, надані слідчим та прокурором докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочину, який передбачений ч. 4 ст. 111-1 КК України. При цьому, вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Зважуючи на такий обсяг відомостей, матеріали судового провадження об`єктивно свідчать про обґрунтованість підозри, так як наявні у матеріалах провадження докази формують внутрішнє переконання причетності ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, згідно підозри.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи. КПК України не містить визначення терміну «обґрунтована підозра» і визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч.1 ст. 9 КПК України).

Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88», «Erdagozv. Turkey п. 51», «Cebotari v. Moldova п. 48» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні "Murray v. the United Kingdom".

З урахуванням фактичних обставин вчинення дій, згідно підозри, які інкримінуються підозрюваному, а саме вчинення ним злочину проти основ національної безпеки, колегія суддів вважає, що у цьому судовому провадженні є наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства, що вказує на неможливість в цьому конкретному випадку застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу.

Отже, враховуючи вищенаведені відомості у колегії суддів не виникає сумнівів щодо обґрунтованості та доведеності ризиків, якими слідчий обґрунтовує необхідність застосування такого запобіжного заходу, як тримання підозрюваного під вартою, без визначення застави, оскільки на момент розгляду апеляційної скарги доведеність ризиків об`єктивно вбачається з системного аналізу відомостей, що стосуються особи підозрюваного та обставин кримінального провадження, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Зазначені обставини і наявність вказаних ризиків є виправданими та необхідними елементами, які визначають потребу в обранні щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді триманні під вартою без права внесення застави, відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що на цьому етапі досудового розслідування підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Враховуючи вищенаведені відомості у колегії суддів не виникає сумнівів щодо обґрунтованості та доведеності ризиків, якими слідчий обґрунтовує в суді першої інстанції та при апеляційному розгляді, необхідність застосування такого запобіжного заходу, як тримання підозрюваного під вартою, оскільки на момент розгляду апеляційної скарги ризики, які існували на час обрання цього запобіжного заходу, не зменшилися, а їх доведеність об`єктивно вбачається з системного аналізу відомостей, що стосуються особи підозрюваного та обставин кримінального провадження.

Відповідно до положень частини 4 статті 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Отже,при постановленніухвали прозастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюзаконом передбаченовичерпний перелікстатей ККУкраїни,за якимислідчий суддя,суд маєправо невизначати розмірзастави.

На думку суду апеляційної інстанції, слідчий суддя, вирішуючи питання про визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, у даному кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ч.ч. 4 ст. 111-1 КК України, в повній мірі не врахував підстави та обставини, передбачені статтями 177, 178, 182 цього Кодексу.

Хоча незастосування застави є правом, а не обов`язком судді, колегія суддів вважає, що у даному кримінальному провадженні, враховуючи мету та підстави застосування запобіжного заходу у відповідності до вимог ст. 177 КПК України, обставини, передбачені ст.ст.177,178 КПК України та обставини, передбачені п.5 ч.4 ст.183 КПК України, з урахуванням змісту повідомлення про підозру, який свідчить про причетність підозрюваного ОСОБА_7 до незаконних дій, які виразились у здійсненні господарської діяльності у взаємодії з державою агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, в особливий період, з огляду на суспільну небезпечність діяння, його обставин, колегія суддів вважає, що в даному випадку, обрання застави не буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків

Виходячи з наведеного та з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, особи підозрюваного, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , без визначення застави, є обґрунтованим та підлягає задоволенню. У зв`язку з чим, до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення застави. Вказаний запобіжний захід буде в повній мірі відповідати меті його застосування забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а також буде слугувати дотриманню вимог ч.2 ст.28 КПК України, щодо проведення досудового розслідування у розумні строки.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

З урахуванням положень п.2 ч.3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення застави, відносно підозрюваного ОСОБА_7 .

Керуючись ст.ст. 376, 392, 393, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від « 06 » 09 2023 про застосування до підозрюваного за ч.4 ст.111-1 КК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» до 03 11 2023 року, включно, із визначенням застави, скасувати.

Апеляційну скаргу прокурора, задовольнити.

Застосувати до підозрюваного за ч.4 ст.111-1 КК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» до 03 11 2023 року, включно, без визначення застави.

Внесену за ОСОБА_7 заставу в розмірі 53680 грн., повернути заставодавцю.

В решті ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Копію ухвали направити прокурору для організації її виконання.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення.

Оскарження даної ухвали, у відповідностідо ч.2ст.424КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3