Постанова

від 11.10.2023 по справі 916/2938/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/2938/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Колоколова С.І.,

Разюк Г.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРУМОК"

на рішення Господарського суду Одеської області

від 29 травня 2023 року (повний текст складено 08.06.2023)

у справі №916/2938/22

за позовом: Фізичної особи-підприємця Соболєвої Олександри Костянтинівни

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРУМОК"

про стягнення 90 521,33 грн., -

суддя суду першої інстанції: Літвінов С.В.

місце винесення рішення: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2022 Фізична особа-підприємець (ФОП) Соболєва Олександра Костянтинівна (далі також - позивач) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРУМОК" (далі також - відповідач, ТОВ „СТРУМОК") про стягнення 90 521,33 грн., з яких:

- 50 400,00 грн. - сума основного боргу;

- 2 480,13 грн. - інфляційні втрати;

- 25 200,00 грн. - штраф;

- 704,22 грн. - 3% річних;

- 11 736,98 грн. - пені.

Також позивач заявив до стягнення з відповідача 2 481,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача умов Договору щодо надання юридичних та інших послуг від 14.05.2014 №2/14 в частині оплати за надані позивачем послуги.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.05.2023 у справі №916/2938/22 (суддя Літвінов С.В.) позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Соболєвої Олександри Костянтинівни задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРУМОК" на користь позивача основний борг в розмірі 48 000 грн., штраф в розмірі 24 000 грн., пеню в розмірі 11 187,09 грн., інфляційні втрати в розмірі 2 362,08 грн., 3% річних в розмірі 670,69 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2356,95 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

У вказаному рішенні суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем факту неналежного виконання ТОВ "СТРУМОК" взятих на себе зобов`язань з оплати послуг за Договором від 14.05.2014 №2/14, надання яких відповідачу підтверджується належними доказами.

Разом з тим, відмовляючи частково у задоволенні вимог позивача, суд першої інстанції врахував, що зміна вартості послуг за Договором позивачем ураховується на підставі Додаткової угоди, яка в свою чергу, не підписана відповідачем, що позбавляє суд вважати узгодженою сторонами нову ціну Договору. Вказане стало підставою для часткового задоволення суми основного боргу, а саме 48 000,00 грн., а не 50 400,00 грн., як того вимагав позивач.

Враховуючи, що судом було частково задоволено вимогу про стягнення основної заборгованості за надані послуги, то наданий позивачем розрахунок пені, штрафу, інфляційних та 3% річних судом першої інстанції не був прийнятий. Господарський суд здійснив власний розрахунок та дійшов висновку, що сума пені складає 11 187,09 грн., сума штрафу складає 24 000,00 грн., інфляційні втрати складають 2 362,08 грн. та сума 3% річних дорівнює 670,69 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРУМОК" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 29.05.2023 у справі №916/2938/22 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

Крім того, апелянт просить сягнути з ФОП Соболєвої Олександри Костянтинівни на користь ТОВ "СТРУМОК" витрати на правову допомогу в сумі 32 810,00 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ТОВ "СТРУМОК" зазначає, що оскаржуване рішення прийнято при не з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, а також з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Зокрема, доводи апеляційної скарги ТОВ «СТРУМОК» полягають у тому, що:

- суд першої інстанції, надаючи оцінку умовам Договору №2/14 від 14.05.2014, укладеному між ФОП Соболєвою О.К. та ТОВ «СТРУМОК», не здійснив аналіз відповідності робіт, зазначених в Актах приймання - передачі виконаних робіт, з предметом Договору, а також не звернув увагу на те, що більшість перелічених робіт взагалі не стосуються ТОВ «СТРУМОК»:

- позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження надання ним юридичних послуг за Договором від 14.05.2014 №2/14 з огляду на неузгодженість між сторонами Атів приймання-передачі та відсутність у матеріалах справи доказів надання ФОП Соболєвій О.К. доручень від ТОВ «СТРУМОК» щодо необхідності надання відповідних послуг;

- До Актів приймання-передачі наданих послуг з боку ТОВ «СТРУМОК» складені зауваження, які направлені позивачу засобами поштового зв`язку, що вказує на відсутність підстав для виникнення зобов`язання по сплаті за Договором за відповідні періоди без проведення додаткових дій щодо узгодження Актів та їх підписання Замовником, що узгоджується з вимогами п. 8.4 Договору;

- з посиланням на правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі №6-2003цс15, від 11.10.2017 у справі №347/1910/15-ц, від 21.10.2015 у справі №6-2003цс15, від 11.10.2017 у справі №347/1910/15-ц та у постановах Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №61-18780св18, від 13.02.2019 у справі 3216/2813/15-ц, апелянт зазначає, що вимоги щодо стягнення з ТОВ «СТРУМОК» штрафу у розмірі 50% вартості щомісячної оплати (п. 10.4 Договору) є незаконними, оскільки штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, у розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України, що виключає одночасне їх застосування за одне й те саме порушення, а саме: строку виконання грошового зобов`язання;

- розрахунок сум пені, 3% річних та інфляційних втрат є безпідставним, оскільки строк оплати послуг за липень, серпень та вересень 2022 ще не настав. Крім того, суд здійснюючи розрахунок виходив з дати надсилання Актів приймання-передачі наданих послуг від 04.08.2022, від 02.09.2022 та від 04.10.2022 електронною поштою, вважаючи встановленим фактом отримання відповідачем електронних листів в день їх відправлення позивачем. Проте, суд не надав оцінку доказам направлення з боку ФОП Соболевою О.К. зазначених вище Актів відповідачу засобами поштового зв`язку (в жовтні та листопаді 2022), що має вирішальну роль для встановлення моменту виникнення прострочення платежів та періоду їх розрахунку. Більш того, здійснюючи власний розрахунок сум пені, 3% річних та збитків від інфляції за кожним актом приймання-передачі виконаних послуг окремо, базовою величиною нарахування суд першої інстанції зазначив загальну суму боргу в розмірі 48 000,00 грн., а не по 16 000,00 грн. за кожен місяць, що вказує на неправильний в математичному сенсі розрахунок суду.

Детальніше доводи ТОВ «СТРУМОК» викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРУМОК" на рішення Господарського суду Одеської області від 29.05.2023 у справі №916/2938/22; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 7 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

25.08.2023 від ФОП Соболєвої О.К. до Південно-західного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач не погоджується з доводами останньої, зазначає про обов`язковість оплати з боку відповідача наданих йому послуг, та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Також позивач зазначає, що заявлений апелянтом розмір витрат на правову допомогу у розмірі 32 810,00 грн. є неспівмірним та необґрунтованим. Крім того, відповідачем не надано документального підтвердження надання останньому правової допомоги при розгляді даної справи.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 28.08.2023 вирішено здійснювати розгляд справи №916/2938/22 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Матеріали справи свідчать, що 14.05.2014 між ТОВ «СТРУМОК» (Замовник) та ФОП Соболєвою Олександрою Костянтинівною (Виконавець) було укладено Договір №2/14 про надання юридичних, інформаційних та інших послуг.

Відповідно розділу 2 «Предмет договору» Виконавець зобов`язується на протязі дії справжньої угоди за дорученням Замовника надавати послуги, які є предметом справжньої угоди, а саме надання юридичних, інформаційних та інших послуг Замовнику з питання захоплення рухомого, нерухомого майна власності Замовника на протязі дії справжньої угоди при умові отримання винагороди в порядку визначеному цим договором.

За п. 2.1, п. 3.2.3 Договору Замовник зобов`язаний прийняти надані послуги та оплатити їх.

До обов`язків Виконавця належить, зокрема, представляти інтереси Замовника в судах загальної юрисдикції та спеціалізованих судах України всіх інстанцій, в органах державної влади та місцевого самоврядування, внутрішніх органах та прокуратурах, СБУ, а також у всіх установах, організаціях та підприємствах всіх форм власності та підпорядкування, а також перед фізичними особами; інформувати Замовника про зміни у законодавстві, готувати методичні рекомендації що стосуються застосування законодавства, здійснювати прийоми співробітників Замовника для надання юридичних консультацій з правових питань, що стосуються порушення господарської діяльності Замовника (п. 3.1.1 Договору).

Пунктом 4.1 Договору передбачено гарантування з боку Замовника оплати послуг, наданих Виконавцем за цім Договором в розмірі, передбаченим останнім.

Послуги за Договором надаються на підставі письмових або усних доручень Замовника (п. 5.1 Договору).

Згідно з п. 6.1 Договору, для виконання послуг по цьому Договору Виконавець наділяється наступним обсягом повноважень:

- отримувати та знайомитися з документами, у тому числі з тими, які пов`язані з господарською діяльністю Замовника, знімати копії з всіх необхідних документів;

- подавати заяви, запити, клопотання та інші документи від свого ім`я в інтересах Замовника;

- подавати заяви, запити, клопотання та інші документи від імені Замовника;

- підписувати документи від імені Замовника та виконувати інші дії, пов`язані з виконанням доручень;

- представляти інтереси Замовника у всіх установах, організаціях та підприємствах всіх форм власності та підпорядкування, в органах державної, влади та місцевого самоврядування, внутрішніх органах, Прокуратурах, СБУ;

- представляти Замовника в судах загальної юрисдикції та спеціалізованих судах України всіх інстанцій, з усіма правами, наданими законному позивачу, відповідачу, третій особі, в тому числі подання від імені Замовника цивільних позовів, позивних заяв та скарг, подання заяв про злочин, змін предмету позову, заключення мирових угод, оскарження рішень та постанов суду, подання виконавчого листа(наказу) до стягнення, участі у виконавчому проваджені.

Положеннями п. 6.2 Договору встановлено, що для виконання представницьких та юридичних послуг по цьому Договору Виконавцю (за його вимогою) видається довіреність встановленого зразка.

Згідно із п. п.8.1. Договору послуги, вказані в п. 2.1 цього Договору сплачується Замовником в сумі 16 000,00 грн. за кожний календарний місяць роботи.

Аванс в розмірі 8 000,00 грн. сплачується щомісячно до 5-го числа поточного місяця (п. 8.1.1 Договору). Остаточна сума оплати послуг перераховується щомісячно на підставі наданого (нарочно, поштовим листом, електронною поштою) Акта прийому-передачі виконаних послуг (п. 8.1.2 Договору).

Відповідно п. 8.2 оплата по Договору проводиться у національній валюті України в безготівковій формі сплати на розрахунковий рахунок Виконавця не пізніше 3-х банківських днів з дня отримання акту виконаних послуг або виставленого рахунку.

За умовами п. 8.3 Договору Виконавець зобов`язується своєчасно надавати Замовнику Акт виконаних послуг наручно або поштовим листом, або електронною поштою. Акти виконаних послуг надаються в письмовій формі. В Акті виконаних послуг вказується об`єм та і найменування виконаних послуг.

У випадку незгоди Замовника з актом виконаних послуг, Замовник зобов`язано надати письмове зауваження протягом 3-х робочих днів з моменту отримання Акту. У випадку відсутності письмових зауважень протягом 3-х робочих днів Акт виконаних робіт вважається узгодженим та підписаними Замовником (п. 8.4 Договору).

Відповідно до п.10.1 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором, сторони несуть відповідальність, згідно з чинним законодавством України.

Пунктом 10.4 Договору сторони передбачили, що у випадку не виконання зобов`язань або порушення строків оплати за надані послуги, Замовник виплачує Виконавцю штраф у розмирі 50% від вартості послуг щомісячної оплати за послуги по Договору (п.8.1.), а також нараховується пеня у розмірі подвійної обліковий ставці НБУ за кожний день прострочки оплати з обліком інфляції та 3% річних.

Вказаний Договір підписаний сторонами без зауважень та застережень і скріплений печатками юридичних осіб.

Додатковою угодою від 24.05.2015 до вказаного Договору сторони внесли зміни у п.8.1, пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 Договору, у зв`язку з чим вартість послуг за Договором становила 16 800,00 грн. за кожний календарний місяць роботи (п. 8.1 договору у редакції Додаткової угоди від 24.05.2015),; Аванс в розмірі 8 4000,00 грн. сплачується щомісячно до 5-го числа поточного місяця (п. 8.1.1 Договору). Остаточна сума оплати послуг перераховується щомісячно на підставі наданого (нарочно, поштовим листом, електронною поштою) Акта прийому-передачі виконаних послуг (п. 8.1.2 Договору) (т.1 а.с.27).

Зазначена Додаткова угода від 24.05.2015 підписана лише з боку Виконавця - ФОП Соболевої О.К., з боку Замовника - ТОВ «СТРУМОК» дана угода не підписана.

З огляду на матеріали справи вбачається, що на підтвердження надання послуг за Договором Виконавцем надано суду: Акт прийому-передачі виконаних робіт №52 від 04.08.2022 (відправлений електронною поштою 10.08.2022, повторно 05.10.2022), Акт прийому-передачі виконаних робіт №53 від 02.09.2022 (відправлений електронною поштою 05.09.2022., повторно 05.10.2022), Акт прийому-передачі виконаних робіт №54 від 04.10.2022 (відправлений електронною поштою 05.10.2022). Вказані акти Замовником не підписані. Як правильно встановлено судом першої інстанції, також оригінали Акту прийому-передачі виконаних робіт №52 від 04.08.2022, Акту прийому-передачі виконаних робіт №53 від 02.09.2022 були направлені позивачем поштовим відправленням з описом за №6501229422279 від 01.11.2022, а Акт прийому-передачі виконаних робіт №54 від 04.10.2022 направлено поштовим відправленням з описом за №6505906032186 від 14.10.2022 (т.1, а.с. 32-45).

13.10.2022 ФОП Соболєвою О.К. було складено лист №1/22 з вимогою про погашення ТОВ «СТРУМОК» заборгованості у сумі 50 400,00 грн., який відправлено цінним папером з описом та з додатком документів: оригіналу Акту прийому-передачі виконаних робіт №54 від 04.10.2022, Акту заборгованості №54/1 від 10.10.2022.

Матеріали справи свідчать, що вказаний поштовий лист №1/22 від 13.10.2022 ТОВ «СТРУМОК» отримано 20.10.2022.

У матеріалах справи міститься лист ТОВ «СТРУМОК» від 31.10.2022 вих.№3110/22-ІСТР, яким ФОП Соболєву О.К повідомлено про припинення дії Договору від 14.05.2014 №2/14.

Разом з цим, судом першої інстанції встановлено, що відповідач надав письмові зауваження до Актів виконаних послуг с порушенням строків, передбачених п. 8.4 Договору:

- листом вих. №8 від 10.11.2022 - письмове зауваження до Акту приймання-передачі виконаних послуг №52 від 04.08.2022, відповідно опису поштового відправлення 6501409390928 від 11.11.2022;

- листом вих. №9 від 10.11.2022 - письмове зауваження до Акту приймання-передачі виконаних послуг №53 від 02.09.2022, відповідно опису поштового відправлення 6501409390910 від 11.11.2022;

- листом вих. №17 від 14.11.2022 - письмове зауваження до Акту №54 від 04.10.2022, відповідно опису поштового відправлення 6501409404376 від 17.11.2022.

Разом з цим, доказів оплати за надані послуги у матеріалах не міститься; вищевказані Акти приймання-передачі наданих послуг відповідачем не підписані, доказів відмови від прийняття відповідних послуг також немає.

Зазначаючи, що відповідач своїми діями порушив права та законні інтереси ФОП Соболєвої О.К., остання звернулась до господарського суду з позовною заявою щодо стягнення основного боргу у розмірі 50 400,00 грн., неустойки, інфляційних нарахувань та 3% річних.

Проаналізувавши апеляційну скаргу в межах її доводів, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

За положеннями ч.1, п.1 ч.2 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Аналогічні положення наведені у ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до п.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного Кодексу України).

При цьому, відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управленою стороною, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Судова колегія звертає увагу на те, що розкриваючи зміст засади свободи договору, у ст. ст. 6, 627 Цивільний кодекс України визначає, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, за своєю правовою природою Договір від 14.05.2014 №2/14 є договором надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного Кодексу України).

Як свідчить розділ 2 Договору від 14.05.2014 №2/14, предметом останнього є надання юридичних, інформаційних та інших послуг Замовнику з питання захоплення рухомого, нерухомого майна власності Замовника протягом дії цього Договору при умові отримання винагороди в порядку, визначеному цим Договором.

При цьому, пунктом 2.1 Договору сторонами узгоджено, що Замовник приймає надані послуги та сплачує їх.

За твердженням позивача, факт надання ФОП Соболєвою О.К. вищевказаних послуг відповідачу підтверджується Договором від 14.05.2014 №2/14, укладеним між сторонами та Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 04.08.2022 №52, від 02.09.2022 №53, від 04.10.2022 №54, які з боку відповідача не підписані.

Розглядаючи доводи апелянта щодо відсутності підпису Замовника на Актах здачі-приймання послуг та твердження про те, що роботи, зазначені у таких Актах, здебольшего не стосуються ТОВ «СТРУМОК», колегія суддів зазначає наступне.

З огляду на матеріали справи вбачається та зазначається позивачем, що місцевим господарським судом було задоволено клопотання ТОВ «СТРУМОК» від 29.11.2022 про витребування оригіналів письмових доказів (т.1 а.с. 173-174), на виконання якого позивачем було надано суду для огляду та досліджено останнім оригінали письмових доказів: Договір від 14.05.2014 №2/14, Додаткову угоду від 24.05.2015 до Договору, Вимогу (Лист) від 13.10.2022 №1/22; Акти прийому-передачі виконаних послуг №52 від 04.08.2022, №53 від 02.09.2022, №54 від 04.10.2022; Акт заборгованості по виконаним послугам №54/1 від 10.10.2022; Докази повторного відправлення засобами поштового зв`язку та вручення Актів: опис №6505906032186, опис №65001229422279; історія карткового рахунку ФОП Соболєвої О.К. за періоди з 01.01.2021 по 01.07.2021, з 01.07.2021 по 01.09.2021, з 01.01.2022 по 01.11.2022, з 03.11.2022 по 10.01.2023; Довіреність СФГ «Старий Світ» від 15.06.2021, Довіреність ТОВ «СТРУМОК» від 15.06.2021, Довіреність СФГ «Старий Світ» від 22.04.2022, письмове доручення на виконання завдання від 15.09.2022 за підписом Родченко Л.М. - директора ТОВ «СТРУМОК».

Вказане відповідачем не спростовано, що свідчить про те, що позивачем підтверджено (з урахуванням умов Договору від 14.05.2014 №2/14) надання йому повноважень на вчинення відповідних дій, що є предметом послуг спірного Договору, за дорученням (письмовим або усним, що передбачено п. 5.1 Договору) відповідача.

Виходячи зі змісту вищевказаних Актів вбачається, що послуги з боку ФОП Соболєвої О.К. надавались як ТОВ «СТРУМОК», так і СФГ «Старий Світ».

Водночас, апеляційним судом встановлено, що ТОВ «СТРУМОК» та СФГ «Старий Світ» є юридичними особами, які мають суміжні господарства та одних і тих же самих засновників та керівників Родченко Л.М. та Родченко В.А., що підтверджується, зокрема, наявними у матеріалах справи витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «СТРУМОК» та СФГ «Старий Світ».

Крім того, у матеріалах справи (т.т. 2, 3) містяться докази на підтвердження відправки з боку ФОП Соболєвої О.К. документів на електронні адреси ТОВ «СТРУМОК» та СФГ «Старий Світ», що стосується господарської діяльності зазначених підприємств та також не спростовано відповідачем.

У цьому контексті судова колегія звертає увагу на твердження позивача про те, що Додаткова угода від 24.05.2015 до Договору від 14.05.2014 №2/14 була укладена між ТОВ «СТРУМОК» та ФОП Соболєвою О.К., у зв`язку зі збільшенням об`єму надання юридичних послуг з огляду на усну домовленість щодо супроводу господарської діяльності другої юридичної особи - СФГ «Старий Світ».

За умовами п. 8.4 Договору, у випадку незгоди Замовника з Актом виконаних послуг, Замовник повинен надати письмове зауваження протягом 3-х робочих днів з моменту отримання Акту. У випадку відсутності письмових зауважень протягом 3-х робочих днів Акт виконаних робіт вважається узгодженим та підписаним Замовником.

У матеріалах справи відсутні письмові зауваження Замовника щодо отриманих Актів виконаних робіт за №52 від 04.08.2022, №53 від 02.09.2022, №54 від 04.10.2022, які були надані в строк, що передбачений п. 8.4 Договору.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Акти наданих послуг не підписані з боку відповідача, проте враховує, що вони були направлені позивачем на електронну адресу ТОВ «СТРУМОК» та додатково на поштову адресу останнього, що узгоджується з умовами Договору від 14.05.2014 №2/14.

Так, відповідно до п. 8.3 Договору Виконавець зобов`язується своєчасно надавати Замовнику Акти виконаних послуг наручно або поштовим листом, або електронною поштою.

У матеріалах справи міститься Лист №3110/22-1СТР від 31.10.2022 ТОВ «СТРУМОК», складений відповідачем на своєму бланку, із зазначенням електронної адреси stmmok@crovlex.com, strumok-strumok@ukr.net, що свідчить про те, що наведена адреса є офіційною електронною адресою Замовника. Аналогічно дана адреса застосовується відповідачем у Листах: вих. №8 від 10.11.2022, №9 від 10.11.2022, №17 від 14.11.2022, які також наявні у матеріалах справи.

При цьому, виходячи зі змісту Листа №3110/22-1СТР, апеляційна колегія звертає увагу на те, що останнім підтверджено фактичне отримання Актів приймання-передачі виконаних послуг від 04.08.2022, від 02.09.2022 та від 04.10.2022, направлених відповідачу саме електронною поштою від ФОП Соболєва О.К., оскільки зазначений Лист датований 31.10.2022, тобто раніше, ніж письмові зауваження відповідача до Актів виконаних послуг, а саме листи: вих. №8 від 10.11.2022 - письмове зауваження до Акту приймання-передачі виконаних послуг №52 від 04.08.2022, вих. №9 від 10.11.2022 - письмове зауваження до Акту приймання-передачі виконаних послуг №53 від 02.09.2022, вих. №17 від 14.11.2022 - письмове зауваження до Акту №54 від 04.10.2022.

Отже, матеріалами справі підтверджується отримання відповідачем спірних Актів, водночас сам по собі факт не підписання останніх не звільняє відповідача від обов`язку оплатити обумовлені Договором послуги.

Також судова колегія критично ставиться до аргументів ТОВ «СТРУМОК» стосовно того, що судом першої інстанції, при визначенні дати отримання відповідачем Актів наданих послуг, враховано дату відправлення останніх електронним листом на електронну пошту Замовника, а не дату отримання спірних Актів через поштове відправлення Ат «Укрпошта», оскільки, як зазначалось вище, сторонами було узгоджено у Договорі від 14.05.2014 №2/14 можливість направлення відповідних Актів відповідачу саме в електронній формі. З огляду на те, що подальша відправка Актів наданих послуг за допомогою поштової установи АТ «Укрпошта» була повторною (додатковою), судова колегія вважає правильним, що місцевим господарським судом датою отримання Актів приймання-передачі наданих послуг за №52 від 04.08.2022, №53 від 02.09.2022, №54 від 04.10.2022 визначено відповідні дати їх відправки на офіційну електронну адресу ТОВ «СТРУМОК», а саме: 10.08.2022, 05.09.2022, 05.10.2022 відповідно.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія зазначає, що апелянтом не спростовано висновок суду першої інстанції стосовно того, що позивачем було надано послуги за Договором від 14.05.2014 №2/14, а з боку Замовника не виконані умови Договору щодо сплати отриманих послуг, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість з у розмірі 48 000,00 грн.

Відносно одночасного нарахування пені та штрафу судова колегія зазначає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17, від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 19.09.2019 у справі №904/5770/18, від 29.09.2021 у справі №910/3129/20 та інших, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/12876/19.

Таким чином, не заслуговують на увагу доводи відповідача про неможливість одночасного застосування пені та штрафу за прострочення виконання грошового забов`язання.

Таким чином, враховуючи вище викладене в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що заперечення апелянта та відповідні обґрунтування в апеляційній скарзі щодо обставин справи є безпідставними та такими, що не можуть впливати на розгляд справи по суті.

Разом з цим, щодо незгоди апелянта з розрахунком суду пені, 3% річних та інфляційних втрат.

З огляду на те, що місцевим господарським судом було частково задоволено вимогу про стягнення заборгованості за надані послуги, то наданий позивачем розрахунок штрафу, пені, 3% річних та інфляційних втрат суд не взяв до уваги, а здійснив власний розрахунок за кожним Актом приймання-передачі виконаних послуг окремо.

При цьому, апелянт зауважує, що при розрахунку сум пені, 3% річних та інфляційних втрат базовою величиною нарахування суд першої інстанції зазначив загальну суму боргу в розмірі 48 000,00 грн., а не по 16 000,00 грн. за кожен місяць, що вказує на неправильний в математичному сенсі розрахунок суду.

Судова колегія, дослідивши розрахунок суду першої інстанції, погоджується з доводами апелянта, та враховуючи відсутність у матеріалах справи контррозрахунку ТОВ «СТРУМОК», здійснила власний розрахунок сум пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Так, у відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням , завдатком.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені норми законодавства узгоджуються з відповідними умовами Договору, пунктом 10.4 якого встановлено, що у випадку не виконання зобов`язань або порушення строків оплати за надані послуги, Замовнику нараховується пеня у розмірі подвійної обліковий ставці НБУ за кожний день прострочки оплати з обліком інфляції та 3% річних.

Таким чином, розрахунок пені у розмірі подвійної обліковий ставці НБУ за кожний день прострочки за несвоєчасне виконання зобов`язань за кожним окремим Актом приймання передачі наданих послуг є наступним.

За Актом від 04.08.2022 №52 (отриманий відповідачем 10.08.2022).

Період розрахунку: з 10.08.2022 по 01.11.2022 (84 дні), розрахункова ставка: облікова ставка НБУ - 25,000% х 2 = 50,000%; 16 000,00 грн. (сума боргу за Актом №52) х 50,000% (розрахункова ставка) / 100% х 84 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 1 841,10 грн.;

За Актом від 02.09.2022 №53 (отриманий відповідачем 05.09.2022).

Період розрахунку: з 05.09.2022 по 01.11.2022 (58 днів), розрахункова ставка: облікова ставка НБУ - 25,000% х 2 = 50,000%; 16 000,00 грн. (сума боргу за Актом №53) х 50,000% (розрахункова ставка) / 100% х 58 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 1 271,23 грн.;

За Актом від 04.10.2022 №54 (отриманий відповідачем 05.10.2022).

Період розрахунку: з 05.10.2022 по 01.11.2022 (28 днів), розрахункова ставка: облікова ставка НБУ - 25,000% х 2 = 50,000%; 16 000,00 грн. (сума боргу за Актом №54) х 50,000% (розрахункова ставка) / 100% х 28 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 613,70 грн.

Отже, загальна сума пені складає: 1 841,10 грн. + 1 271,23 грн. + 613,70 грн. = 3 726,03 грн.

Розрахунок інфляційних втрат за кожним окремим Актом приймання передачі наданих послуг є наступним.

За Актом №52 у період з 10.08.2022 по 01.11.2022: сума заборгованості = 16 000,00 грн., індекси інфляції за кожен місяць періоду прострочення: серпень 2022 = 101.1, вересень 2022 = 101.9, жовтень 2022 = 102.5; сукупний індекс інфляції = 101.1:100 (серп. 2022) * 101.9:100 (вер. 2022) * 102.5:100 (жовт. 2022) = 1.05596423. Інфляційне нарахування = 16000.00 * 1.05596423 -16000.00 = 895,43 грн.

За Актом №53 у період з 05.09.2022 по 01.11.2022: сума заборгованості = 16 000,00 грн., індекси інфляції за кожен місяць періоду прострочення: вересень 2022 = 101.9 жовтень 2022 = 102.5; сукупний індекс інфляції = 101.9:100 (вер. 2022) * 102.5:100 (жовт. 2022) = 1.04447500. Інфляційне нарахування = 16000.00 * 1.04447500 -16000.00 = 711,60 грн.

За Актом №54 у період з 05.10.2022 по 01.11.2022: сума заборгованості = 16 000,00 грн., індекси інфляції за кожен місяць періоду прострочення: жовтень 2022 = 102.5; сукупний індекс інфляції = 102.5:100 (жовт. 2022) = 1.02500000. Інфляційне нарахування = 16000.00 * 1.02500000 -16000.00 = 400,00 грн.

Відтак, загальна сума інфляційних втрат складає: 895,43 грн. + 711,60 грн. + 400,00 грн. = 2 007,03 грн.

Щодо розрахунку 3% річних.

За Актом №52 у період з 10.08.2022 по 01.11.2022: сума заборгованості = 16 000,00 грн.; % річних = 3.00; кількість днів прострочення=83, сума санкції = 16 000,00*3/100/365(днів у році)*83 = 109,15 грн.

За Актом №53 у період з 05.09.2022 по 01.11.2022: сума заборгованості = 16 000,00 грн., % річних = 3.00, кількість днів прострочення=57, сума санкції = 16 000,00*3/100/365*57 = 74,96 грн.

За Актом №54 у період з 05.10.2022 по 01.11.2022: сума заборгованості = 16 000,00 грн., % річних = 3.00, кількість днів прострочення=27, сума санкції = 16 000,00*3/100/365*27 = 35,51 грн.

Отже, загальна сума 3% складає: 109,15 грн. + 74,96 грн. + 35,51 грн. = 219,62 грн.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Натомість, апелянтом не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

При цьому, окремо судова колегія звертає увагу на наявні у матеріалах справи докази оплати відповідачем у повному обсязі раніше виконаних робіт з боку ФОП Соболєвої О.К. (історія карткового рахунку позивача за 2021) за Договором від 14.05.2014 №2/14 при не підписаних ТОВ «СТРУМОК» відповідних Актах приймання-передачі наданих послуг.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, які стосуються суті спірних правовідносин, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Водночас, враховуючи, що доводи апелянта частково підтверджуються в частині неправильно здійсненого розрахунку пені, інфляційних втрат, 3% річних, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, але у розмірі, що визначено апеляційною колегією, а саме: 48 000,00 грн. - основного боргу, 3 726,03 грн. - пені, 24 000,00 грн. - штрафу, 2 007,03 грн. - інфляційних втрат, 219,62 грн. - 3% річних, а в іншій частині позову слід відмовити.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права (п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України).

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України).

Відтак, приймаючи до уваги положення чинного законодавства і встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРУМОК" на рішення Господарського суду Одеської області від 29.05.2023 у справі №916/2938/22 підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає зміні в частині розміру стягуваної суми пені, 3% річних та інфляційних втрат, з мотивів, викладених у даній постанові.

Відповідно до ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За змістом ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за позовом та апеляційною скаргою покладаються у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРУМОК» задовольнити частково.

2. Змінити рішення Господарського суду Одеської області 29.05.2023 у справі №916/2938/22, виклавши пункт 2 його резолютивної частини у наступній редакції:

« 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРУМОК" (вул. Жуковського, буд. 15, м. Одеса, Одеська область, 65026, код 32459932) на користь Фізичної особи-підприємця Соболєвої Олександри Костянтинівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) основний борг в розмірі 48 000,00 грн., штраф в розмірі 24 000,00 грн., пеню в розмірі 3 726,03 грн., інфляційні втрати в розмірі 2 007,03 грн., 3% річних в розмірі 219,62 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 136,64 грн.»

3. В іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 29.05.2023 у справі №916/2938/22 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Соболєвої Олександри Костянтинівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРУМОК" (вул. Жуковського, буд.15,Одеса,Одеська область,65026, код 32459932) 516,54 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

6. Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Колоколов С.І.

Суддя Разюк Г.П.