Рішення

від 05.10.2023 по справі 910/12395/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.10.2023Справа № 910/12395/23Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемсервіс"

до Приватного акціонерного товариства "Компанія Росток"

про стягнення 13000 грн.

за участі представників:

від позивача: Перепелиця О.В.

від відповідача: Верхотуров О.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Цемсервіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Компанія Росток" про стягнення 13000 грн. заборгованості за договором на технічне обслуговування пожежної сигналізації від 01.05.2019 № 01\02-19ПТО. Також позивач просив здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

18.08.2023 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 частково задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемсервіс" про розгляд справи з викликом сторін. Ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання на 21.09.2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2023 задоволено заяву Приватного акціонерного товариства "Компанія Росток" про продовження процесуального строку на подання відзиву, продовжено відповідний строк до 06.09.2023 включно.

У відзиві на позовну заяву відповідач зауважив, що здійснив оплату заборгованості в сумі 11000 грн. у відповідь на претензію позивача. Водночас, договір між сторонами припинив свою дію з 01.05.2023, оскільки в установлений договором строк жодна із сторін не заявила про його розірвання. При цьому, відповідач повідомляв про бажання припинити договір з 31.12.2022 та надавав додаткову угоду про розірвання договору.

У відповіді на відзив позивач повідомив, що грошові кошти в розмірі 11000 грн. від відповідача надійшли, однак позивач фактично не веде господарської діяльності, у зв`язку з чим своєчасно не був обізнаний про відповідну обставину. Разом із цим, договір між сторонами не припинений, так як відповідачем не вчинені всі необхідні дії відповідно до договору, та позивач не прийняв оферту відповідача про розірвання договору з 31.12.2022 року. Також, у прохальній частині відповіді на відзив позивач просив закрити провадження у справі в частині суми основного боргу в розмірі 11000 грн. у зв`язку з її добровільною сплатою відповідачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про закриття провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 11000 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.05.2019 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір на технічне обслуговування пожежної сигналізації № 01\02-19ПТО, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець бере на себе зобов`язання своїми силами і засобами, за рахунок замовника виконати послуги з технічного обслуговування системи пожежної сигналізації та системи евакуації людей на випадок пожежі в приміщеннях 3-го та 4-го поверхів адмінкорпусу ПрАТ «Компанія Росток» м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 4, Солом`янського р-ну.

Відповідно до пункту 4.1 договору плата за технічне обслуговування установок АПЗ приміщеннях 3-го та 4-го поверхів ПрАТ «Компанія Росток» м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 4, становить 1000 грн. ПДВ 20 % - 133,33 грн. Всього 1000 грн. за кожен місяць.

Згідно з пунктом 4.3 договору оплата за технічне обслуговування установок АПЗ здійснюється замовником протягом 3-х робочих днів після підписання акту здачі-прийому виконаних робіт.

До матеріалів справи позивачем долучено акти здачі-прийняття робіт на суму 1000 грн. кожний від 28.02.2022 № 2, від 31.05.2022 № 5, від 30.06.2022 № 6, від 31.07.2022 № 7, що підписані обома сторонами. Також, у матеріалах справи містяться акти здачі-прийняття робіт на суму по 1000 грн. від 31.03.2022 № 3, від 30.04.2022 № 4, від 31.08.2022 № 8, від 30.09.2022 № 9, від 31.10.2022 № 10, від 30.11.2022 № 11, від 31.12.2022 № 12, від 31.01.2022 № 1, від 31.01.2023 № 1, від 28.02.2023 № 2, від 31.03.2023 № 3, від 30.04.2023 № 4, від 31.05.2023 № 5, від 30.06.2023 № 6, що залишилися відповідачем не підписані.

З огляду на наявність заборгованості за договором, позивач звертався до відповідача з претензіями від 15.12.2022 № 15/12, від 29.12.2022 № 29/12 щодо сплати боргу за актами № 3, 4, 8-12 за 2022 рік, а також із претензією від 01.05.2023 № 01пр/0106 на суму 11000 грн. Крім того, позивач направляв відповідачу акти № 3, 4, 8-12, 1 за 2022 рік, № 1-6 за 2023 рік.

У свою чергу, відповідач звернувся до позивача з листом від 30.12.2022 № 04-06 про розірвання договору на підставі ст. 651 ЦК України з 31.12.2022 року. До даного листа відповідачем долучено додаткові угоди про розірвання договору, що залишилися позивачем не підписаними.

Таким чином, звернувшись із даним позовом до суду, позивач просив стягнути з відповідача 13000 грн. заборгованості за договором на технічне обслуговування пожежної сигналізації від 01.05.2019 № 01\02-19ПТО за надані послуги за період березень-квітень 2022 року, серпень-червень 2023 року.

Разом із цим, судом під час розгляд справи встановлено, що відповідач здійснив оплату частини заборгованості в сумі 11000 грн. згідно з платіжною інструкцією від 22.05.2023 № 7565 із призначенням платежу: «оплата за технічний нагляд за утриманням АПС зг.договору ПС 01/02-19 ПТО від 01.05.2019».

З огляду на те, що сплата відповідачем частини спірної заборгованості в сумі 11000 грн. здійснена до звернення позивача з даним позовом до суду, суд ухвалою від 05.10.2023 відмовив у задоволенні клопотання позивача про закриття провадження у справі у відповідній частині.

Як слідує з пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 11000 грн. основної заборгованості, оскільки відповідач сплатив відповідну суму боргу до звернення позивача з даним позовом до суду.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).

Відповідно до статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно з ч. 1 статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 7.1 договору останній укладається на термін з 01.06.2019 по 30.04.2020 року.

Договір вважається подовженим на наступний рік, якщо одна із сторін не заявить про його розірвання за 30 днів до закінчення терміну дії договору (пункт 7.2 договору).

Таким чином, договором не передбачено право сторони на розірвання договору в односторонньому порядку, а лише погоджено умови щодо автоматичної пролонгації його дії.

Із матеріалів справи слідує, відповідач направляв позивачу лист від 30.12.2022 № 04-06 про розірвання договору на підставі ст. 651 ЦК України з 31.12.2022 із додатковою угодою про розірвання договору, однак позивач відповідну додаткову угоду не підписав.

Отже, сторони за відповідною пропозицією відповідача від 30.12.2022 не дійшли згоди щодо розірвання договору, у зв`язку з чим відповідний договір не був розірваним.

Одночасно, лист відповідача від 30.12.2022 № 04-06 не може вважатися повідомленням сторони відповідно до пункту 7.2 договору про відмову продовжити термін договору, оскільки в згаданому листі йдеться про розірвання договору з 31.12.2022, та направлення такого листа здійснено майже за півроку до закінчення строку дії договору.

Відтак, правовідносини сторін за вказаним договором після 31.12.2022 продовжили тривати й надалі в межах установленого строку дії договору до 30.04.2023 року.

У той же час, відповідачем після 31.12.2022 не вчинялися дії на повідомлення позивача за 30 днів до дати закінчення договору 30.04.2023 про відсутність у відповідача наміру продовжувати строк його дії.

Отже, позивач розумно покладався на продовження дії договору після 30.04.2023 за відсутності відповідної заяви відповідача згідно з пунктом 7.2 договору, у зв`язку з чим договір вважається подовженим на наступний рік.

За наведених обставин, правовідносини сторін за таким договором після 30.04.2023 не є припиненими, у зв`язку з чим мали виконуватися належним чином.

Ураховуючи те, що залишок заборгованості відповідача за договором на технічне обслуговування пожежної сигналізації від 01.05.2019 № 01\02-19ПТО становить 2000 грн. за надані в травні-червні 2023 роки послуги, суд дійшов висновку задовольнити позов у відповідній частині та стягнути з відповідача дану суму боргу.

Також позивач просив покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 7800 грн.

Відповідно до постанови Об`єднаної палати Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року по справі № 922/445/19 та постанови Об`єднаної палати Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 22.11.2019 року по справі № 902/347/18, для розподілу понесених судових витрат стороні необхідно подати лише договір про надання правничої допомоги та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На обґрунтування заявлених до розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивачем долучено до матеріалів справи в копіях договір про надання правової допомоги від 01.12.2022 № 01гс/0112, додаткову угоду від 02.12.2022, акт від 27.07.2023 приймання-передачі надання правової допомоги до договору на суму 7800 грн.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (частина 5 статті 126 ГПК України).

Частиною 6 статті 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У свою чергу, відповідач заперечував проти заявленого позивачем розміру судових витрат, зважаючи на необґрунтованість позовних вимог.

Разом із цим, посилання відповідача на необхідність відмовити в стягненні витрат на професійну правничу допомогу адвоката не є в розумінні статті 126 ГПК України клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Суд зауважує, що застосування визначених у частині 4 статті 126 ГПК України критеріїв здійснюється судом за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.07.2019 у справі № 902/519/18, від 24.12.2019 у справі № 910/18954/17, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19, від 12.08.2020 у справі № 922/3422/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16.

Утім, жодних належних та допустимих доказів на обґрунтування неспівмірності заявлених позивачем витрат відповідачем до матеріалів справи не долучено.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, на відповідача покладаються 1200 грн. витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, а також 412,92 грн. витрат позивача зі сплати судового збору.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемсервіс" задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Компанія Росток" (03067, м. Київ, б-р Вацлава Гавела, 4; ідентифікаційний код 00227560) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемсервіс" (03194, м. Київ, вул. Л. Курбаса, 9-ж, кв. 61; ідентифікаційний код 30221133) 2000 (дві тисячі) грн. заборгованості, 1200 (одну тисячу двісті) грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також 412 (чотириста дванадцять) грн. 92 коп. витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено: 10.10.2023 року.

Суддя К.В. Полякова