Рішення

від 06.09.2023 по справі 752/16499/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/16499/20

Провадження № 2/752/747/23

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06.09.2023 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Колдіної О.О.

з участю секретаря Ящука Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «УкрСиббанк», треті особи без самостійних вимог: Товариство з обмеженою вдповідальністю «Вік-Тан», Товариство з обмеженою відповідальністю «Де-Факто Корп» про захист прав споживачів та відшкодування заподіяної майнової та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

в провадженні Голосіївського районного суду м.Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «УкрСиббанк», треті особи без самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вік-Танк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Де-Факто Корп» про захист прав споживачів та відшкодування заподіяної майнової та моральної шкоди.

29.05.2023 р. у справі було ухвалено рішення, відповідно до якого суд задовольнив позовні вимоги частково. Стягнув з АТ «УкрСиббанк» матеріальну шкоду в розмірі 82900 доларів США, 3220 Євро, 90000 гривень, моральну шкоду в розмірі 20000 гривень, а також вирішив питання про стягнення з відповідача судового збору. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Позивачем заявлено про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 310326 гривень.

Відповідачем подана заява про відмову у відшкодуванні витрат на правничу допомогу, посилаючись на те, що заявлений адвокатом Годецьким І.Ю. розмір судових витрат не є співмірним зі складністю справи та не є обгрунтованим. Обсяг виконаних робіт, зазначений в акті прийому передачі послуг професійної (правничої)допомоги від 19.05.2023 р. є завищеним і не відповідає критерію необхідності. Не всі надані згідно акту послуги адвокатом пов`язані з розглядом справи.

ТОВ «Де-Факто КОРП» подана заява про зменшення витрат на правничу допомогу до 5000 гривень, виходячи з принципу реальності понесених витрат та критерію розумності розміру.

В ході судового розгляду представник відповідача заперечувала проти задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, посилаючись на їх необгрунтованість, неспівмірність зі складністю справи та виконаним роботам.

Позивач, її представники та представники третіх осіб в судове засідання не з`явились, про місце і час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення були повідомлені належним чином.

Вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення, суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати, суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст.430 цього Кодексу.

Додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 270 ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

При ухваленні судового рішення судом не вирішувалось питання про відшкодування витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат враховується:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

Згідно ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до матеріалів цивільної справи позивачем на підтвердження витрат надано: Договір № 2/14-07/2020 від 14.07.2020 про надання професійної правничої (правової) допомоги, укладений з адвокатом Годецьким І.Ю., Додаток № 1 до Договору № 2/14-07/2020 від 14.07.2020, де узгоджено план надання правничої допомоги, Акт прийому-передачі послуг професійної (правової допомоги до Договору № 2/14-07/2020 від 14.07.2020 від 19.05.2023 р., Договір № 24/07 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 24.07.2020 р., укладений з адвокатом Рудь С.В., Додаток № 1 до Договору № 24/07 від 24.07.2020 р., акт прийому-передачі послуг професійної (правничої допомоги до Договору № 24/07 від 24.07.2020 р., Договір № 24/07 від 24.07.2020 р., укладений з адвокатом Рудою О.В., про надання професійної правової (правничої) допомоги, Додаток № 1 до Договору № 24/07, укладений з адвокатом Рудою О.В., акт прийому-передачі послуг професійної правничої (правової) допомоги до договору № 24/07, укладений з адвокатом Рудою О.В.

Відповідно до наданого Акту прийому- передачі послуг до Договору № 2/14-07/2020, що підписаний позивачем та адвокатом Годецьким І.Ю., останнім витрачено на надання послуг 102,5 години.

Однак, оцінюючи зміст наданих послуг, суд вважає, що стороною позивача не доведено необхідність та доцільність надання послуг, визначених в Акті за №№:2, 4, 6, 7, 9, 11, 13-17, 21-23, що такі дії пов`язані з розглядом даної справи.

Інші надані послуги тривалістю 78 годин спрямовані на підготовку справи до розгляду та надання правничої допомоги в ході судового розгляду цивільної справи, є обгрунтованими.

Однак, на думку суду, витрати на правничу допомогу в сумі 310326 гривень, що пред`явлені позивачем до відшкодування, не є співмірними зі складністю справи.

Умовами договору (п.4.1), укладеного з адвокатом Годецьким І.Ю. передбачено, що на день укладення договору частина винагороди (гонорар Адвоката) становить 46000 гривень, яку клієнт сплачує під час підписання договору. Крім гонорару, що визначений п.4.1 Договору, клієнт сплачує гонорар успіху адвоката, який сторони визначили в розмірі 9% від суми цивільного позову, що складає 234294 гривні у разі отримання позитивного рішення для клієнта, який оплачується протягом десяти календарних днів, перебіг яких починається з наступного календарного дня за днем прийняття позитивного рішення для клієнта.

В постанові Верховного Суду у справі № 922/3812/19 викладена позиція, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

В даному випадку сторони, укладаючи договір узгодили розмір гонорару.

Процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання.

На сторону, яка подає клопотання про зменшення витрат, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат.

Представником відповідача подано клопотання про відмову у задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу, яка обгрунтована необгрунтованістю та неспівмірністю таких витрат, а представником третьої особи - заява про зменшення витрат на правничу допомогу.

Суд при вирішенні питання про відшкодування витрат на правничу допомогу враховує висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Враховуючи складність справи, значення її для сторони, обсяг наданих послуг та час витрачений адвокатом Годецьким І.Ю. на надання правничої допомоги, керуючись принципом розумності та співмірності витрат, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню відповідачем на користь позивача, та вважає за необхідне стягнути з АТ «УкрСиббанк» на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 83740,80 гривень, який визначений судом виходячи з розміру 40% прожиткового мінімуму для працездатних осіб за годину наданих послуг.

Однак, суд вважає необгрунтованими вимоги позивача щодо відшкодування витрат на правничу допомогу за Договором № 24/07 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 24.07.2020 р., укладеним з адвокатом Рудь С.В., Договором № 24/07 від 24.07.2020 р., укладеним з адвокатом Рудою О.В., про надання професійної правової (правничої) допомоги, оскільки сторона хоча і не позбавлена права на укладання таких договір та представництво своїх інтересів не одним представником, однак тягар таких витрат не може бути покладений на іншу сторону.

Крім того, позивач не доведена необхідність понесення таких витрат, реальність наданих послуг адвокатом Рудою О.В.

З огляду на зазначені обставини в їх сукупності, заява позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.270 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

заяву позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «УкрСиббанк», треті особи без самостійних вимог: Товариство з обмеженою вдповідальністю «Вік-Тан», Товариство з обмеженою відповідальністю «Де-Факто Корп» про захист прав споживачів та відшкодування заподіяної майнової та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «УкрСиббанк» (ЄДРПОУ 09807750) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 83740 гривень 80 копійок.

В іншій частині відмовити.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, встановленого цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя