Ухвала

від 11.10.2023 по справі 520/11332/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 520/11332/18

адміністративне провадження № К/990/34047/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2023 року у справі № 520/11332/18 за позовом Державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

установив:

Державне підприємство «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДПС, третя особа - Головне управління ДПС у Харківській області, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДПС щодо неподання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення на поточний рахунок ДП «Укрспецвагон» надміру сплачених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, та з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг);

- зобов`язати Офіс великих платників податків ДПС підготувати та подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення ДП «Укрспецвагон» надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, у розмірі 50 408 796,33 гривень на поточний банківський рахунок підприємства, та з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 3 986 665,69 грн на рахунок ДП «Укрспецвагон» в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 1 серпня 2019 року, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС щодо неподання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення на поточний рахунок ДП «Укрспецвагон» надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, та з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Зобов`язано Офіс великих платників податків ДФС підготувати та подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення ДП «Укрспецвагон» надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, у розмірі 50 408 796,33 гривень на поточний рахунок ДП «Укрспецвагон» та з ПДВ у розмірі 3 986 665,69 грн на рахунок ДП «Укрспецвагон» в системі електронного адміністрування ПДВ. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 10 лютого 2020 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 серпня 2019 року скасовано, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами розгляду, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 6 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2021 року, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 13 липня 2022 року скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 6 листопада 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2021 року та передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2023 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі скаржник покликається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу для відкриття касаційного провадження та зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій при винесенні рішень не врахували подібні правові висновки щодо застосування норм права, зокрема викладених у постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2019 у справі № 814/3220/15, від 18 червня 2019 року у справі № 826/3490/18, від 13 червня 2059 року у справі № 812/1017/16, від 11 червня 2019 року у справі № 826/8802/16, від 5 березня 2019 року у справі № 814/3233/15, від 28 лютого 2019 року у справі № 805/1218/16-а, від 5 лютого 2019 року у справі № 826/7672/17, від 19 жовтня 2022 року у справі № 640/18646/21.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права; безпосередній висновок судів попередніх інстанцій, який такому суперечить; обґрунтування подібності правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Крім того, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Суд звертає увагу скаржника, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.

Водночас у поданій касаційній скарзі скаржником зроблено вказівку на постанови Верховного Суду без обґрунтування подібності правовідносин із загальним посиланням на ухвалення судами рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Подана касаційна скарга фактично містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2023 року у справі № 520/11332/18 повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Шишов