Постанова

від 09.10.2023 по справі 463/1801/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/1801/23 Головуючий у 1 інстанції: Гирич С.В.

Провадження № 22-ц/811/1028/23 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Ванівського О.М.

суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,

секретаря: Суди В.І.,

з участю: представника Львівської міської ради Павлової З.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційноюскаргою представника ОСОБА_1 адвоката Пилип`якОлександри Петрівни на ухвалуЛичаківського районногосуду м.Львова від17березня 2023року у справі за заявою Львівської міської ради про застосування заходів забезпечення позову у справі за позовом Львівської міської ради до Приватного підприємства «Темпора», приватного підприємства «КГК», ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2023 року Львівська міської ради звернулась з заявою про застосування заходів забезпечення позову у справі за позовом Львівської міської ради до Приватного підприємства «Темпора», приватного підприємства «КГК», ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Заява мотивована тим, що позивач пред`явив позов до відповідачів про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

В позовній заяві обґрунтовано, що реєстрація права власності на об`єкт проведена на порушення Закону України «Про деревну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Тимчасового положення про порядок державної і реєстрації права власності та інших речових прав, на нерухоме майно. Так, об`єкт на АДРЕСА_1 є тимчасовою, а не капітальною спорудою, а згідно із Законом не підлягають державній реєстрації речові права на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення.

Первинна реєстрація права власності була проведена на підставі ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 24.02.2012 року.

Постановою Львівського апеляційного суду від 24.11.2022 року у справі №131 3/665/2012 ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 24 лютого 2012 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

При прийнятті даної постанови, суд апеляційної інстанції встановив, що приміщення, на які визнано право власності на підставі оскаржуваної ухвали, є тимчасовими спорудами, право власності на які не підлягає державній реєстрації.

В результаті реєстрації права власності на нежитлове приміщення літ Б-1 загальною площею 98,4 кв.м. на АДРЕСА_1 , Львівська міська рада позбавлена можливості використовувати та розпоряджатися належною їй земельною ділянкою на АДРЕСА_1 , на якій знаходиться тимчасова споруда, що перебуває у власності відповідача-1 та відповідача-2.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 17 березня 2023 року заяву Львівської міської ради про забезпечення позову задоволено.

Заборонено відповідачам та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження, здійснення інших юридичних правочинів, реєстрації речових прав щодо об`єкта нерухомого майна: 1/10 нежитлового приміщення літ. «Б-1» на АДРЕСА_1 загальною площею 98,4 кв.м (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2676161146060) та нежитлового приміщення літ. «Б-1» пл. 98,4 кв.м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 36372405).

Ухвалу суду оскаржив представник ОСОБА_1 адвокат Пилип`як Олександра Петрівна, подавши апеляційну скаргу.

Вважає ухвалу необґрунтованою, та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального права.

Зазначає, що відповідачем у вказаній справі визначено також і ПП «КГК». Однак, ПП «КГК» на момент звернення до суду припинено.

Вважає, що відсутні підстави для забезпечення будь-якої позовної вимоги до ПП «КГК», оскільки така вимога не може бути предметом розгляду в суді.

Також на думку апелянта, Львівською міською радою не доведено наявність передбачених ч.2 ст. 149 ЦПК України підстав для вжиття таких заходів забезпечення.

ОСОБА_1 є добросовісним набувачем вказаного нерухомого майна та відкрито користується ним.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, Львівська міська рада покликається саме на постанову Львівського апеляційного суду від 24 листопада 2022 року, яка скасована постановою Верховного Суду від 22 березня 2023 року, а тому відсутні підстави для такого забезпечення.

Просить скасувати ухвалу суду та постановити нове судове рішення, яким в задоволенні заяви відмовити.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що беручи до уваги предмет позову, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, заяву слід задовольнити та в забезпечення позову до вирішення судового спору слід заборони відповідачам та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження, здійснення інших юридичних правочинів, реєстрації речових прав щодо об`єкта нерухомого майна: 1/10 нежитлового приміщення літ. «Б-1» на АДРЕСА_1 загальною площею 98,4 кв. м (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2676161146060) та нежитлового приміщення літ. «Б-1» пл. 98,4 кв. м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 36372405), оскільки такий вид забезпечення позову буде розумним, співмірним та відповідатиме обставинам справи, а невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або забезпечити ефективний захист.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.

Встановлено, що в провадженні Личаківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом Львівської міської ради до Приватного підприємства «Темпора», приватного підприємства «КГК», ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просив забезпечити позов шляхом заборони відповідачам та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження, здійснення інших юридичних правочинів, реєстрації речових прав щодо об`єкта нерухомого майна: 1/10 нежитлового приміщення літ. «Б-1» на АДРЕСА_1 загальною площею 98,4 кв.м (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2676161146060) та нежитлового приміщення літ. «Б-1» пл. 98,4 кв.м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 36372405).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій по вжиттю судом, на прохання осіб, які беруть участь у справі, передбачених законом заходів, які гарантують в майбутньому реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника). Інститут забезпечення позову в цивільному процесі дозволяє гарантувати дійсне і ефективне виконання судового рішення, а тим самим і здійснення реального захисту порушених, оспорюваних і невизнаних прав, свобод та інтересів осіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача.

Згідно ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до частини третьої статті 150ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанова Великої Палати від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що "…повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу".

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Із матеріалів заяви вбачається, що між сторонами дійсно виник спір та побоювання заявника, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову не спростовані.

Предметом спору є усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 . Позивач вважає, що приміщення на вказаній ділянці є тимчасовими спорудами, право власності на які не підлягає державній реєстрації.

При цьому дійсно із заяви та матеріалів позову вбачається, що після скасування Львівським апеляційним судом ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 24 лютого 2012 ПП «Темпора» в особі директора ОСОБА_2 28.12.2022 відчужило 1/10 нежитлового приміщення на АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу 1/10 частки нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Папайло Н.Є. Позивач обґрунтовано вважає такі дії відповідачів є нічим іншим як способом чинити перешкоди в поновленні прав Львівської міської ради, через набуття частини майна «добросовісними» набувачами і таке відчуження майна може бути здійснено до вирішення спору по суті.

Покликання в апеляційній скарзі на те, що Постановою Верховного Суду від 22 березня 2023 року було скасовано постанову Львівського апеляційного суду від 24 листопада 2022 року, колегією суддів до уваги не береться, оскільки станом на момент винесення ухвали про забезпечення позову 17 березня 2023 року, така не була скасованою.

Конституційний Суд України у п.9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким, лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що між сторонами існує спір а тому, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду при можливому задоволенні позову.

Зважаючи на те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовийхарактер та вищенаведені норми ЦПК, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції підставно вжив заходи забезпечення, про які просив позивач.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому його відповідно до ст.. 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно дост. 129 Конституції України основнимизасадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно дост.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободтаке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Пилип`як Олександри Петрівни залишити без задоволення.

Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 17 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено 11 жовтня 2023 року.

Головуючий: Ванівський О.М.

Судді Цяцяк Р.П.

Шеремета Н.О.