Постанова

від 11.10.2023 по справі 129/2663/22

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 129/2663/22

Провадження № 22-ц/801/1765/2023

Категорія: 10

Головуючий у суді 1-ї інстанції Нікандрова С. О.

Доповідач:Матківська М. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2023 рокуСправа № 129/2663/22м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

Головуючого: Матківської М. В.

Суддів: Денишенко Т. О., Сопруна В. В.

Секретар: Литвин С. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 31 травня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Фермерського господарства «Боднюк» про визнання права власності на майно та витребування майна від недобросовісного набувача,

Рішення ухвалила суддя Нікандрова С. О.

Рішення ухвалено о 15:10 год у м. Ладижин Вінницької області

Повний текст рішення складено 09 червня 2023 року,

Встановив:

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 і Фермерського господарства «Боднюк» про визнання права власності на майно та витребування майна від недобросовісного набувача.

Свої вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Гранів Гайсинського району помер її чоловік ОСОБА_3 . За життя йому належало право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серія ВН № 0157344, виданим 26 листопада 1996 року.

Право ОСОБА_3 на земельну частку (пай) було успадковане нею в порядку спадкування за законом, про що вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом від 07 листопада 2001 року, реєстровий № 1848.

Оскільки вона вже була немолодою виповнилося 65 років, тому попросила свою доньку ОСОБА_2 закінчити оформлення документів щодо земельного паю. Вона передала доньці оригінали сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0157344, копію свідоцтва про право на спадщину за законом, копію паспорта та ідентифікаційного номера з тим, щоб дочка переоформила сертифікат на її ім`я, а потім подала документи для виготовлення на її ім`я державного акта на право власності на земельну ділянку, відповідно до отриманого у спадщину сертифіката.

Приблизно через один рік донька повідомила їй, що документи всі оформлені, але вона залишить їх у себе для зберігання.

Згодом вона захворіла, втратила можливість вільно пересуватися і стала потребувати постійного стороннього догляду. Донька відмовилася доглядати за нею, через що виник конфлікт, в ході якого відповідач ОСОБА_2 відмовилася віддати їй оформлені документи.

На запит адвоката від 27 серпня 2021 року отримано відповідь про те, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом у сертифікат серії ВН № 0157344 були внесені зміни на її ім`я, проте у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) відсутній її підпис про отримання переоформленого сертифіката.

На запит адвоката від 15 листопада 2021 року Краснопільська сільська рада надала викопіювання із землекористування Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, схему розташування земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка надана у власність ОСОБА_3 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВН № 015344 (кадастровий номер 0520880900:02:010:0087), яка розташована за межами с. Гранів.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0520880900:02:010:0087 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 17 лютого 2020 року за ОСОБА_2 , номер запису про право власності 35592048.

Відомостей про технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку у Відділі № 3 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області не виявлено.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди земельної ділянки кадастровим номером 0520880900:02:010:0087 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 17 лютого 2020 року за ФГ «Боднюк» ЄДРПОУ 37957620, номер запису про право власності 35592119, строк дії 31 жовтня 2026 року. Оскільки згідно даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 20 вересня 2022 року код ЄДРПОУ 37957620 присвоєний ФГ «Боднюк», саме це господарство позивач вважає співвідповідачем у справі.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ВН № 00058-Н, виданого 18 грудня 2001 року Гранівською сільською радою Гайсинського району Вінницької області.

Таким чином, позивач вважає, що в рахунок належної їй земельної частки (паю) була сформована земельна ділянка з кадастровим номером 0520880900:02:010:0087 площею 3,7909 га. Право власності на цю земельну ділянку було зареєстроване за відповідачем ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серія ВН № 00058-Н, виданого 18 грудня 2001 року Гранівською сільською радою Гайсинського району Вінницької області.

Даний державний акт позивач вважає незаконним, а земельна ділянка площею 3,7909 га з кадастровим номером 0520880900:02:010:0087 підлягає витребуванню у ОСОБА_2 та ФГ «Боднюк» на її користь, оскільки ОСОБА_2 набула право власності на земельну ділянку всупереч закону, шляхом вчинення підміни даних про власника земельної частки (паю) під час виготовлення державного акта на право приватної власності на землю; ФГ «Боднюк» набуло вказану земельну ділянку шляхом укладення договору оренди землі № б/н від 31 жовтня 2019 року в особи, яка з огляду на наведені обставини не мала права отримати цю земельну ділянку у власність та передати права на неї іншим особам.

З урахуванням таких обставин позивач просила визнати за нею право власності на земельну ділянку для товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0520880900:02:010:0087 площею 3,7909 га, що розташована на території колишньої Гранівської, тепер Краснопільської сільської ради Гайсинського району та витребувати у ОСОБА_2 і ФГ «Боднюк» на свою користь земельну ділянку для товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0520880900:02:010:0087 площею 3,7909 га, що розташована на території колишньої Гранівської, тепер Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області.

Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 31 травня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Фермерського господарства «Боднюк» про визнання права власності на майно та витребування майна від недобросовісного набувача, відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Зазначила, що рішення суду вважає необґрунтованим, незаконним і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та матеріалам справи, тому підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що не дивлячись на правильно встановлені фактичні обставини справи, судом першої інстанції зроблені хибні висновки про те, що відповідач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0520880900:02:010:0087 площею 3,7909 га, що розташована на території колишньої Гранівської сільської ради на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ВН № 00058-Н, виданим Гранівською сільською радою 18 грудня 2001 року, оскільки власником цієї земельної ділянки є вона позивач по справі ОСОБА_1 , хоча станом на сьогоднішній день проведена державна реєстрація права власності на цю земельну ділянку за відповідачем ОСОБА_2 . Саме їй позивачу по справі, належить ця земельна ділянка, яка була сформована в рахунок земельної частки (паю), що за життя належала її чоловікові ОСОБА_3 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0157344.

Такі обставини підтверджуються матеріалами справи, які досліджені судом, а також Технічною документацією по передачі земельних часток (паїв) з виготовленням державних актів на право приватної власності на землю власникам сертифікатів СВК «Нива», розробленій Вінницьким філіалом інституту землеустрою Української академії аграрних наук, яка судом першої інстанції не досліджувалася, проте має бути врахована судом апеляційної інстанції. До суду першої інстанції позивач не могла подати ці докази, оскільки отримати їх за запитом адвоката не вдалося. Як повідомив відділ № 3 Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, технічна документація щодо формування спірної земельної ділянки, відсутня. Проте від Краснопільської сільської ради вказані докази були отримані 26 липня 2023 року, що унеможливило їх подання до суду першої інстанції.

Суд першої інстанції безпідставно визнав, що спірна земельна ділянка правомірно перебуває у власності відповідача ОСОБА_2 , так як ця земельна ділянка отримана нею у незаконний спосіб, з порушенням прав позивача. І оскільки державна реєстрація права власності на спірну земельну ділянку проведена за відповідачем ОСОБА_2 , яка не є її власником, то з метою захисту права власності позивача, суд першої інстанції мав би задовільнити заявлені позовні вимог, витребувавши земельну ділянку із незаконного володіння недобросовісного набувача.

Також суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку в тому, що позивач не реалізувала право на звернення до сільської ради про виділення в натурі земельної ділянки на підставі сертифіката на земельну частку (пай) і рішення про відмову не отримала. При цьому судом першої інстанції проігноровано ту обставину, що право на земельну частку (пай), що належить ОСОБА_1 згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0157344, було незаконно реалізовано відповідачем ОСОБА_2 , що позбавляє позивача можливості в позасудовий спосіб захистити своє право стати повноцінним володільцем, розпорядником та користувачем спірної земельної ділянки.

Відповідач ОСОБА_2 надіслала відзив на апеляційну скаргу, у якому вказала, що судом першої інстанції прийнято рішення у відповідності до вимог статті 263 ЦПК України, а апеляційна скарга є необґрунтованою та безпідставною, тому просить залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідач ФГ «Боднюк» відзив на апеляційну скаргу не надіслав.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Гуравська В. Ю. підтримала апеляційну скаргу, просить її задовольнити.

Представник відповідач ОСОБА_2 адвокат Назаров Р. Ю. заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просить її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача ФГ «Боднюк» у судове засідання не з`явився.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно сертифіката на земельну частку (пай) серія ВН № 0157344, виданого 26 листопада 1996 року громадянину України члену колективного сільськогосподарського підприємства КСП «Нива» с. Гранів ОСОБА_3 на підставі рішення Гайсинської районної державної адміністрації від 14 жовтня 1996 року № 478, в тому, що йому належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Нива» розміром 3,17 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а. с. 13). Сертифікат на право на земельну частку (пай) зареєстрований 28 листопада 1996 року за № 3670 на підставі розпорядження Гайсинської районної державної адміністрації від 14 жовтня 1996 року № 478 (а. с. 16).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено запис за № 41 від 03 листопада 1999 року та виконавчим комітетом Гранівської сільської ради 03 листопада 1999 року видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 12).

Гайсинською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа № 195/2000 року, а 07 листопада 2001 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 1848, відповідно до якого спадкоємцем майна ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_1 . Спадкове майно, на яке видане це свідоцтво складається із: права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Нива» села Гранів (правонаступником якого є сільськогосподарський виробничий кооператив «Нива») розміром 3,17 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, належного спадкодавцю ОСОБА_3 , згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0157344, виданого Гайсинською районною державною адміністрацією 26 листопада 1996 року на підставі рішення Гайсинської районної державної адміністрації № 478 від 14 жовтня 1996 року, зареєстрованого 28 листопада 1996 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 3670 (а. с. 14).

Згідно відповіді Відділу № 2 Управління у Гайсинському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 0-2-0.118,2-170/457-21 від 10 вересня 2021 року, ОСОБА_3 було виготовлено та видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ВН № 0157344 розміром 3,17 га в умовних кадастрових гектарах. Сертифікат на право на земельну частку (пай) зареєстрований 28 листопада 1996 року за № 3670 на підставі розпорядження Гайсинської районної державної адміністрації від 14 жовтня 1996 року № 478.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07 листопада 2001 року № 1848 було внесено зміни у сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_1 . Сертифікат на право на земельну частку (пай) не був виданий власнику, про що свідчить відсутність підпису у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай).

На підставі рішення 20 сесії 23 скликання Гранівської сільської ради від 06 вересня 2001 року «Про затвердження схеми поділу та проекту організації територій земельних часток (паїв)» було надруковано та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ВН № 00332-Н, що зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 18 грудня 2001 року за № 276 на ОСОБА_1 на площу 3,30 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

22 серпня 2011 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, в тому числі при поділі чи об`єднанні земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Гранівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, розробленої ФОП ОСОБА_4 , земельну ділянку було внесено до Національної кадастрової системи та визначено площу 3,3005 фізичних гектарів та присвоєно кадастровий номер 0520880900:03:004:0036.

03 вересня 2020 року Бершадською міською радою було зареєстровано право власності на земельну ділянку за реєстраційним номером 38093328 у Державному реєстрі прав за ОСОБА_1 (а. с. 16).

Краснопільська сільська рада надала викопіювання із земель Краснопільської сільської ради схеми розташування земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка надана у власність ОСОБА_3 на підставі сертифіката на право власності на земельну частку (пай) серія ВН № 015344 (кадастровий номер 0520880900:02:010:0087), номер земельної ділянки 58, яка розташована за межами с. Гранів (а. с. 18, 19).

Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 12 січня 2022 року, земельна ділянка площею 3,7909 га кадастровим номером 0520880900:02:010:0087, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Гранівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, яке зареєстроване 17 лютого 2020 року в державному реєстрі прав за номером запису 35592048 Михайлівською сільською радою Гайсинського району та цього ж дня зареєстроване право оренди цієї земельної ділянки за ФГ «Боднюк» за номером запису про право в державному реєстрі прав 35592119 (а. с. 22).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 12 січня 2022 року, земельна ділянка площею 3,7909 га кадастровим номером 0520880900:02:010:0087 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ВН № 00058-Н, виданий 18 грудня 2001 року Гранівською сільською радою, згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 51246895 від 20 лютого 2020 року, належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, яке зареєстроване 17 лютого 2020 року в державному реєстрі прав за номером запису 35592048. 17 лютого 2020 року зареєстроване право оренди цієї земельної ділянки за ФГ «Боднюк» за номером запису про право в державному реєстрі прав 35592119, на підставі договору оренди землі № б/н від 31 жовтня 2019 року, згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 51246895 від 20 лютого 2020 року; строк дії договору оренди до 31 жовтня 2026 року. Орендар: ФГ «Боднюк», орендодавець: ОСОБА_2 (а. с. 23-24).

Відділ № 3 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області надав Поземельну книгу на земельну ділянку площею 3,7909 га кадастровим номером 0520880900:02:010:0087 і повідомив про те, що технічної документації із землеустрою на земельну ділянку у відділі не виявлено (а. с. 26).

Поземельна книга, що відкрита 14 січня 2014 року, містить відомості про земельну ділянку площею 3,7909 га кадастровим номером 0520880900:02:010:0087, що розташована на території Гранівської сільської ради Гайсинського району, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серія ВН № 00058-Н, зареєстрованого 18 грудня 2001 року; 07 листопада 2014 року зареєстровано речове право право оренди земельної ділянки за орендарем ФГ «Боднюк» строк на 5 років та 17 лютого 2020 року зареєстроване речове право право оренди земельної ділянки (а. с. 27-40).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 20 вересня 2022 року, 12 грудня 2011 року зареєстроване Фермерське господарство «Боднюк», керівником та засновником якого є ОСОБА_5 (а. с. 41).

На підставі Державного акта на право приватної власності на землю серія ВН № 00058-Н, виданого ОСОБА_2 на підставі рішення 20 сесії 3 скликання Гранівської сільської ради народних депутатів від 06 вересня 2001 року, їй передана у приватну власність земельна ділянка площею 3,79 га, що розташована на території Гранівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт виданий Гранівською сільською радою 18 грудня 2001 року та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2 (а. с. 127).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 05 січня 2023 року, земельна ділянка площею 3,3005 га кадастровим номером 0520880900:03:004:0036 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ВН № 000332-Н, виданий 18 грудня 2001 року Гранівською сільською радою, згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 53968192 від 09 вересня 2020 року, належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, яке зареєстроване 03 вересня 2020 року в державному реєстрі прав за номером запису 38093328. 12 вересня 2015 року зареєстроване право оренди цієї земельної ділянки за СВК «Нива» за номером запису про право в державному реєстрі прав 38093353, на підставі договору оренди землі № б/н від 05 липня 2011 року та додаткової угоди серія та номер: 1 від 18 серпня 2015 року, згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 53968192 від 09 вересня 2020 року; строк дії договору оренди до 31 грудня 2025 року. Орендар: СВК «Нива», орендодавець: ОСОБА_1 (а. с. 137-138).

До апеляційної скарги позивачем надана технічна документація по передачі земельних часток (паїв) з виготовленням державних актів на право приватної власності на землю власникам сертифікатів СВК «Нива» на території Гранівської сільської ради, розроблена Вінницьким філіалом інституту землеустрою Української академії аграрних наук у 2001 році (а. с. 203-212), яка містить наступні документи: - протокол засідання комісії по розподілу земельних часток (паїв) на місцевості в СВК «Нива» с. Гранів від 19 серпня 2001 року, де комісія вирішила: розподіл земельних часток провести з врахуванням сімейних принципів (земельні частки (паї) членів сім`ї виділяти разом, поруч ділянка з ділянкою; затверджено розподіл земельних часток (а. с. 204); - акт розподілу земельних часток (паїв) між власниками сертифікатів по Гранівській сільській раді від 19 серпня 2001 року, у якому під порядковим № 769 записано ОСОБА_2 , № сертифіката 0157344, № земельної ділянки 58, підпис (а. с. 205-206);

- рішення 18 сесії 23 скликання Гранівської сільської ради від 16 лютого 2001 року, яким погоджено передачу в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) згідно списку, що додається, площею 47.7 умовних кадастрових гектарів відповідно до схеми розподілу земель колективної власності на земельні частки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в розмірах і по угіддях, згідно додатку з визначенням цільового призначення (а. с. 207);

- список громадян, які передали свої земельні паї в ПСП «Олена» с. Гранів, у якому під № 6 записана ОСОБА_2 , номер Державного акта на право власності на земельну ділянку ВН № 0157344 (а. с. 208);

- витяг із протоколу № 4 загальних зборів пайовиків земельних часток (паїв) СВК «Нива» с. Гранів Гайсинського району Вінницької області, що відбулися 26 травня 2001 року, згідно якого збори ухвалили погодити схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї), розроблену Вінницьким філіалом інституту землеустрою; затвердити проект організації території земельних часток (паїв); просити Гранівську сільську раду затвердити схему поділу земель колективної власності і проект організації території земельних часток (паїв) та видати державні акти на право власності на землю (а. с. 209);

- рішення 20 сесії 23 скликання Гранівської сільської ради від 06 вересня 2001 року, яким затверджено схему поділу земель спільної власності на земельні частко (паї); затверджено проект організації території земельних часток (паїв) членам СВК «Нива» с. Гранів; передано, за умови виконання пункту 4 цього рішення, у приватну власність земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель, переданих у спільну власність СВК «Нива», громадянам згідно списку, що додається (а. с. 210);

- список членів СВК «Нива» с. Гранів, які отримують державні акти на право приватної власності на земельні частки (паї), що є додатком до рішення 20 сесії 23 скликання Гранівської сільської ради від 06 вересня 2001 року, у якому за номером 1058 значиться ОСОБА_2 , площа 3,79 га (а. с. 211).

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що відсутні правові підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку для товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0520880900:02:010:0087 площею 3,7909 га, що розташована на території колишньої Гранівської, тепер Краснопільської сільської ради, оскільки після смерті спадкодавця ОСОБА_3 відкрилася спадщина на право на земельну частку (пай), яке мало бути реалізоване його спадкоємцем ОСОБА_1 шляхом звернення до відповідної ради із заявою про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки та отримання правовстановлюючого документа на право власності на земельну ділянку, проте позивач таких дій не вчинила і не набула права власності на спірну земельну ділянку. І оскільки позивач не набула права власності на дану земельну ділянку, яка згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) в натурі не виділялася, тому не може бути витребувано майно, право власності на яке не існує. Отже, позивач не довела, що земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,7909 га кадастровим номером 0520880900:02:010:0087, яка на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ВН № 00058-Н належить відповідачу ОСОБА_2 , утворилася (сформована) внаслідок розподілу земельних часток (паїв) між співвласниками землі колишнього КСП «Нива», право на яку на підставі свідоцтва про право на земельну частку (пай) серії ВН № 0157344 раніше належало ОСОБА_3 , право на яку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07 листопада 2001 року за № 1848 успадкувала позивач ОСОБА_1 .

Із таким висновком суду про відмову у задоволенні позову можна погодитися.

Відповідно до статті 318 ЦК України суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначеністаттею 2цього Кодексу (частина 1). Усі суб`єкти права власності є рівними перед законом (частина 2).

Учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (частина 1 статті 2 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном.

Відповідно до частини 1 статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

За правилами частини 1 статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно із частиною 1 статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У позовній заяві ОСОБА_1 просить визнати право власності на земельну ділянку для товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,7909 га кадастровим номером 0520880900:02:010:0087, що розташована на території колишньої Гранівської, тепер - Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області.

В обґрунтування таких вимог позивач вказала на те, що відповідач ОСОБА_2 незаконно набула у власність земельну ділянку, відносно якої вона ОСОБА_1 , успадкувала право на земельну частку (пай) після смерті її чоловіка ОСОБА_3 і таке право належало її чоловікові на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ВН № 0157344, виданого 26 листопада 1996 року, та яке вона успадкувала відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 07 листопада 2001 року, реєстровий № 1848.

Такі позовні вимоги вона підтримала у судовому засіданні.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

По справі встановлено, що земельна ділянка площею 3,7909 га кадастровим номером 0520880900:02:010:0087, цільовим призначенням для товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території колишньої Гранівської, тепер Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, на праві власності належить відповідачу по справі ОСОБА_2 згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії ВН № 00058-Н, виданого 18 грудня 2001 року Гранівською сільською радою.

Таким чином встановлено, що власником спірної земельної ділянки є відповідач по справі ОСОБА_2 , право власності за якою зареєстроване 17 лютого 2020 року, номер запису про право власності № 35592048, згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 51246895 від 20 лютого 2020 року, що підтверджується інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 12 січня 2022 року (а. с. 23-24).

Наведеним спростовуються доводи апеляційної скарги в тому, що судом першої інстанції не вірно встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є власником спірної земельної ділянки, оскільки її власником є позивач по справі ОСОБА_1 , яка своє право власності на цю земельну ділянку підтверджує лише сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0157344, виданим на ім`я її чоловіка ОСОБА_3 та свідоцтвом про право на спадщину за законом від 07 листопада 2001 року за реєстровим № 1848, а також технічною документацією по передачі земельних часток (паїв) з виготовленням державних актів на право приватної власності на землю власникам сертифікатів СВК «Нива», розробленій Вінницьким філіалом інституту землеустрою Української академії аграрних наук, наданою позивачем до суду апеляційної інстанції після ухвалення судом першої інстанції рішення суду, у додатку до апеляційної скарги (а. с. 205-211). Така технічна документація не є таким належним, достовірним і достатнім доказом, на підставі якого можна було б встановити, що спірна земельна ділянка належить позивачу на праві власності.

Позивач заявила вимогу про визнання за нею права власності на земельну ділянку, яка на праві власності правомірно належить відповідачу по справі ОСОБА_2 , при цьому вона не оспорила таке право власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку, належне їй на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серія ВН № 00058-Н, виданого 18 грудня 2001 року Гранівською сільською радою.

Відповідно до частини 2 статті 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 321 ЦК України).

Статтею 153 ЗК України визначені гарантії права власності на земельну ділянку, відповідно до якої власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України (частина 1). У випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки. При цьому власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість (частина 2).

Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю (стаття 152 ЗК України).

Отже, ОСОБА_2 як власник спірної земельної ділянки не може бути позбавлена права власності на належну їй на праві власності земельну ділянку, оскільки позивач це її право власності не оспорила, а визнати право власності на земельну ділянку, яка уже перебуває у власності іншої особи, закон такої можливості не передбачає.

Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (частина 1). Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства (частина 2).

Відповідач ОСОБА_2 , як власник спірної земельної ділянки, передала належну їй на праві власності земельну ділянку, в оренду, уклавши 31 жовтня 2019 року із Фермерським господарством «Боднюк», договір оренди землі.

Згідно із частиною 2 статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Статтею 387 ЦК України передбачено право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння, відповідно до якої власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача закріплене у статті 388 ЦК України, яка у частині 1 зазначає, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, з урахуванням наведених вимог закону правом на витребування майна у даній справі наділений лише власник цього майна.

Оскільки суд прийшов до висновку що вимога позивача про визнання за нею права власності на спірну земельну ділянку до задоволення не підлягає, тому спірна земельна ділянка не може бути витребувана на її користь.

З огляду на викладене правильним є висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги в тому, що суд першої інстанції не вірно визнав, що спірна земельна ділянка правомірно перебуває у власності відповідача ОСОБА_2 , так як ця земельна ділянка отримана нею у незаконний спосіб, з порушенням прав позивача та не вірно проведена державна реєстрація права власності на спірну земельну ділянку за відповідачем ОСОБА_2 , яка не є її власником, оскільки позивачем згідно вимог закону не оспорено право власності відповідача ОСОБА_2 на цю земельну ділянку; таких вимог позивачем не заявлялося і вони не були предметом розгляду у суді.

Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними, на висновки суду не впливають та не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду першої інстанції.

Отже, правильним є висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим не підлягає до скасування, а апеляційна скарга не підлягає до задоволення, оскільки наведені в ній доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-382 ЦПК України, суд

Постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 31 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийМ. В. Матківська СуддіТ. О. Денишенко В. В. Сопрун

Повний текстсудового рішенняскладено 12жовтня 2023року