Постанова

від 04.10.2023 по справі 916/853/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/853/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, пр-т Шевченка, 29)

Секретар судового засідання (за дорученням головуючого судді): Соловйова Д.В.;

За участю представників сторін:

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "КЛАБ МАРІН" не з`явився;

Від Одеської міської ради Садардінова І.В.;

Від Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради не з`явився;

Від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не з`явився;

Від Юридичного департаменту Одеської міської ради - не з`явився.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "КЛАБ МАРІН"

на рішення Господарського суду Одеської області від 10.04.2023

у справі №916/853/22

за позовом Одеської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "КЛАБ МАРІН"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

- Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради

- Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Юридичного департаменту Одеської міської ради

про скасування рішення державного реєстратора та припинення права постійного користування,

(суддя місцевого господарського суду: Погребна К.Ф., Господарський суд Одеської області, м.Одеса, проспект Шевченка, 29),

ВСТАНОВИВ:

В травні 2022 року Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія КЛАБ МАРІН (далі ТОВ «КК «КЛАБ МАРІН») про скасування рішення державного реєстратора та припинення права постійного користування.

В обґрунтування позовних вимог Одеська міська рада зазначила, що рішення державного реєстратора (від 31.10.2018 року) про реєстрацію в спеціальному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно права постійного користування на земельну ділянку площею 3,0065 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 121 за ТОВ «КК «КЛАБ МАРІН» є незаконним та підлягає скасуванню.

Позивач зазначив, що громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятих в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону, а оскільки рішення щодо надання у постійне користування земельної ділянки ТОВ «КК «КЛАБ МАРІН» за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 121, Одеською міською радою не приймалось, то відсутні правові підстави для державної реєстрації такого права у Державному реєстрі прав.

Також позивач вказав, що ТОВ «КК «КЛАБ МАРІН» не є суб`єктом права постійного користування відповідно до положень статті 92 Земельного кодексу України, яка містить вичерпний перелік кола осіб, які можуть набувати право постійного користування земельною ділянкою із земель державної або комунальної власності.

На думку позивача, Приватним підприємством « 7-Я» без жодних правових підстав здійснено розпорядження земельною ділянкою комунальної власності та передало у постійне користування земельну ділянку за адерсою: м. Одеса. вул. Дача Ковалевського, 121 Товариству з обмеженою відповідальністю «КК «КЛАБ МАРІН» - особі, яка відповідно до норм чинного законодавства взагалі не може набувати таке право, чим порушено право територіальної громади м. Одеси щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.04.2023 по даній справі позов Одеської міської ради до ТОВ КК КЛАБ МАРІН задоволено повністю; скасовано рішення про державну реєстрацію іншого речового права (у спеціальному розділі), індексний номер: 43788480 від 31.10.2018, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондарем Олексієм Миколайовичем, про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою, загальною площею 3,0065 кв.м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 121, за ТОВ «КК «КЛАБ МАРІЙ»; припинено право постійного користування ТОВ «КК «КЛАБ МАРІН» земельною ділянкою, загальною площею 3,0065 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 121; стягнуто з ТОВ Керуюча компанія КЛАБ МАРІН на користь Одеської міської ради судовий збір у сумі 4 962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн.

Суд першої інстанції зазначив у рішенні, що державна реєстрація права постійного користування на земельну ділянку за Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «КЛАБ МАРІН» здійснена за відсутності рішення Одеської міської ради про надання у постійне користування ТОВ «КК «КЛАБ МАРІН» земельної ділянки.

З огляду на відсутність у ТОВ «КК «КЛАБ МАРІН» підстав для розпорядження спірною земельної ділянкою шляхом державної реєстрації за собою права постійного користування земельною ділянкою, за відсутністю рішення власника Одеської міської ради, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Одеської міської ради щодо скасування рішення про державну реєстрацію іншого речового права (у спеціальному розділі), індексний номер: 43788480 від 31.10.2018, прийнятого державним реєстратором Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондарем Олексієм Миколайовичем, про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою, загальною площею 3,0065 кв.м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 121, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «КЛАБ МАРІН» з одночасним припиненням право постійного користування Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «КЛАБ МАРІН» земельною ділянкою, загальною площею 3,0065 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 121.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ «Керуюча компанія «КЛАБ МАРІН» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 10.04.2023 по справі №916/853/22 скасувати та ухвалити нове, яким відмовити Одеській міській раді у задоволенні позовних вимог.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На думку заявника апеляційної скарги, позивачем не надано до суду доказів того, що представники Одеської міської ради в суді у цій справі діють в порядку самопредставництва, не надано доказів, які дозволяють встановити обсяг повноважень представників позивача в суді.

Крім того, заявник апеляційної скарги звертає увагу, що юридичний департамент Одеської міської ради, керівником якого є Інна Поповська, залучений у даній справі в якості третьої особи на стороні відповідача. Інтереси позивача суперечать інтересам третьої особи на стороні відповідача.

Апелянт вказує, що по суті позивач заявив дві позовні вимоги, які стосуються саме реєстраційних дій державного реєстратора, оскільки позивач не посилається на підстави припинення права користування земельною ділянкою, які передбачені ст.141 та ст.143 Земельного кодексу України. Земельним кодексом України не передбачено припинення права користування земельною ділянкою внаслідок скасування рішення державного реєстратора. Позивач просить суд припинити речове право відповідача, при цьому не оскаржує саме право, а оскаржує тільки дії державного реєстратора по реєстрації такого права.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "КК "КЛАБ МАРІН" на рішення Господарського суду Одеської області від 10.04.2023 по справі №916/853/22; зупинено дію оскаржуваного рішення; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи.

20.06.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/853/22.

28.06.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Одеської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ "КК "КЛАБ МАРІН" на рішення Господарського суду Одеської області від 10.04.2023 по справі №916/853/22.

У вказаному відзиві Одеська міська рада заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу без задоволення.

На переконання Одеської міської ради рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, правомірним та таким, що відповідає обставинам справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від призначено розгляд апеляційної скарги ТОВ "КК "КЛАБ МАРІН" на рішення Господарського суду Одеської області від 10.04.2023 по справі №916/853/22 на 12.09.2023 року о 14-30 год.

Разом із тим, у зв`язку з оголошенням на території Одеської області повітряної тривоги, судове засідання призначене на 12.09.2023 року о 14-30 год. не відбулось, про що помічником судді складено відповідну довідку.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 відкладено розгляд справи №916/853/22 за апеляційною скаргою ТОВ "КК "КЛАБ МАРІН" на рішення Господарського суду Одеської області від 10.04.2023 на іншу дату, судове засідання по справі призначено на 20.09.2023 року об 14-30 год.

В судовому засіданні 20.09.2023 оголошено перерву по справі №916/853/22 до 04.10.2023 року о 14-00 год.

В судовому засіданні представник Одеської міської ради заперечував проти доводів апеляційної скарги, наполягав на залишенні скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Представники інших учасників справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Крім того, судова колегія наголошує, що усні пояснення були надані представниками в попередніх судових засіданнях по даній справі.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи викладене, з огляду на те, що явка представників судом обов`язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників учасників, які не з`явились, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Свідоцтва про право власності на будівлі та споруди колишнього піонерського табору від 27.02.2001 року № 010874, виданого на підставі договору купівлі-продажу від 20.12.2000 року, зареєстрованого в реєстрі за № 18549, будівлі та споруди, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 121, належали на праві приватної власності Плотиці Г.Є.

30.03.2001 Приватне підприємство « 7-Я» в особі Плотиці Г.Є. звернулося до Одеської міської ради з клопотанням про оформлення права постійного користування та надання державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 3,0065 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 121.

На підставі акта прийому-передачі від 11.04.2001 року Плотиця Г.Є. передав Приватному підприємству « 7-Я» будівлі та споруди колишнього піонерського табору, які розташовані на земельній ділянці площею 3,0065 га, за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 121.

14.05.2001 Одеським відділенням Укргеоінформ Українського державного науково-виробничого інституту зйомок міст і геоінформатики Головного управління геодезії картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України розроблено проект відведення земельної ділянки Приватному підприємству « 7-Я» для експлуатації та обслуговування будівель та споруд за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 121.

Рішенням Одеської міської ради від 04.07.2001р. №2597-ХХІІІ затверджено Проект відведення земельної ділянки та надано Приватному підприємству « 7-Я» земельну ділянку площею 3,0065 га (код Українського класифікатора цільового використання землі - 1.17. - землі рекреаційного призначення) за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Дача Ковалевського, 121, у постійне користування для експлуатації та обслуговування будівель і споруд оздоровчого комплексу.

Наказом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 10.06.2016 року № 01-06/922 затверджені містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за № 78, назва об`єкта будівництва «реконструкція з розширенням оздоровчого комплексу з розміщенням апарт-готелю» за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 121, замовник Приватне підприємство « 7-Я».

Згідно з відомостями з Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, наявні відомості щодо реєстрації дозвільних документів ПП « 7-Я», а саме: дозволу на будівельні роботи від 03.10.2016 року №ІУ114162772437; дозволу на будівельні роботи від 07.07.2017 року №ОД112171880189; сертифіката від 27.12.2017 року №ОД162180111753; сертифіката від 27.11.2018 року № ОД162183312259.

Так, Приватне підприємство « 7-Я» здійснило будівництво оздоровчого комплексу з розміщенням апарт-готелю за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 121.

У подальшому, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право постійного користування земельною ділянкою за адресою: м. Одеса, вул. Дача; Ковалевського, 121 зареєстровано в спеціальному розділі Державного реєстру прав за Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «КЛАБ МАРІН». Підставою для державної реєстрації вказано: акт прийому-передачі, виданий 22.10.2018 року ТОВ «Керуюча компанія «КЛАБ МАРІН» та ПП « 7-Я»; державний акт на право постійного користування землею серії І-ОД № 004230, реєстраційний № 174 від 20.11.2001 року, виданий Одеською міською радою народних депутатів; угода про фактичне зобов`язання, видана 22.10.2018 року ТОВ «Керуюча компанія «КЛАБ МАРІН» та ПП « 7-Я».

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28.12.2018 року відбулась державна реєстрація припинення Приватного підприємства « 7-Я».

Позивач вказує, що зазначені як підстави виникнення права постійного користування ТОВ «КК «КЛАБ МАРІН» земельною ділянкою, площею 3,0065 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 121, документи а саме: акт приймання-передачі, серія та номер: б/н, виданий 22.10.2018 року ТОВ «КК «КЛАБ МАРІН» та ПП« 7-Я», державний акт на право постійного користування землею, серія та номер: І-ОД № 004230, виданий 20.11.2001 року Одеською міською радою народних депутатів та угода про фактичне зобов`язання, серія та номер: б/н, виданий ТОВ «КК «КЛАБ МАРІН» та ПП « 7-Я» не є правовстановлюючим та не може засвідчувати факт виникнення у ТОВ «КК «КЛАБ МАРІН» права постійного користування спірною земельною ділянкою, оскільки відповідне рішення Одеською міською радою не приймалось.

За посиланнями позивача, державний реєстратор комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондар О.М. в порушення приписів ст.ст. 22, 24, 26, 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» прийняв заяву про проведення реєстраційних дій та не відмовив у проведенні державної реєстрації права постійного користування на спірну земельну ділянку, прийнявши оспорюване у справі рішення про державну реєстрацію іншого речового права, що стало підставою відкриття спеціального розділу та внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Саме тому відповідне рішення підлягає скасуванню у судовому порядку.

Отже посилаючись на вищенаведені обставини, Одеська міська рада звернулась до господарського суду з відповідним позовом за захистом порушеного права.

Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального права, в контексті встановлених обставин, судова колегія дійшла наступних висновків.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності.

Частиною 1 ст. 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст, є комунальною власністю.

Згідно з ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Згідно з ч. 5, ч. 8 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Зі змісту ст. 12 Земельного кодексу України слідує, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема, право розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадянам та юридичним особам.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 1 ст. 122 Земельного кодексу України передбачено, що міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Таким чином, правовою основою виникнення права користування земельною ділянкою є рішення органу місцевого самоврядування (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №918/633/16 та від 06.11.2019 у справі №910/14328/17).

Як вже зазначалося раніше, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право постійного користування земельною ділянкою за адресою: м. Одеса, вул. Дача; Ковалевського, 121 зареєстровано в спеціальному розділі Державного реєстру прав за Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «КЛАБ МАРІН». Підставою для державної реєстрації вказано: акт прийому-передачі, виданий 22.10.2018 року ТОВ «Керуюча компанія «КЛАБ МАРІН» та ПП « 7-Я»; державний акт на право постійного користування землею серії І-ОД № 004230, реєстраційний № 174 від 20.11.2001 року, виданий Одеською міською радою народних депутатів; угода про фактичне зобов`язання, видана 22.10.2018 року ТОВ «Керуюча компанія «КЛАБ МАРІН» та ПП « 7-Я».

Разом з тим, судова колегія звертає увагу, що Одеською міською радою не приймалось відповідне рішення щодо надання у постійне користування ТОВ «Керуюча компанія «КЛАБ МАРІН» земельної ділянки площею 3,0065 га за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Дача Ковалевського, 121.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно з ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної т | комунальної власності; б) громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування»; ґ) заклади освіти незалежно від форми власності; д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку; е) оператор газотранспортної системи та оператор системи передачі; є) господарські товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначені частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».

В даному випадку ТОВ «Керуюча компанія «КЛАБ МАРІН» не входить до переліку осіб, визначеного ст. 92 Земельного кодексу України, та не може набути право постійного користування в силу прямої норми закону.

В пункті 6 розділі 10 Перехідних положень Земельного кодексу України (у редакції виникнення спірних правовідносин) зазначено, що юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Отже, чинне законодавство України не містить норм, які б передбачали можливість правонаступництва саме в земельних правовідносинах і не регулює заміну землекористувача, а розповсюджується на право юридичної особи на переоформлення права постійного користування при його наявності, або на оформлення права користування у встановленому чинним законодавством порядку без визначення конкретних строків такого оформлення. У даному випадку відповідач не є підприємством, установою, організацією, які належать до державної або комунальної власності, а відповідно може набути земельну ділянку у користування на умовах оренди і які мають переважні права на належне оформлення правовідносин з власником землі.

Земельний кодекс України чітко розмежовує поняття права власності та права користування земельною ділянкою, закріплюючи права власників земельних ділянок статтею 90, а права землекористувачів - статтею 95 Земельного кодексу України.

Враховуючи встановлені обставини у даній справі, судова колегія доходить висновку, що відповідач не є суб`єктом постійного користування, не набув такого права у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно зі ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майнові обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено вичерпний перелік підстав проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав.

Для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення речових прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені законодавством.

Відповідно до ч.3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Згідно з положеннями п. 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127 (далі - Порядок), державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком.

Як зазначалося раніше, підставою проведення державної реєстрації вказано: акт прийому-передачі, виданий 22.10.2018 року ТОВ «Керуюча компанія «КЛАБ МАРІН» та ПП « 7-Я»; державний акт на право постійного користування землею серії І-ОД № 004230, реєстраційний № 174 від 20.11.2001 року, виданий Одеською міською радою народних депутатів; угода про фактичне зобов`язання від 22.10.2018 року між ТОВ «Керуюча компанія «КЛАБ МАРІН» та ПП « 7-Я».

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом.

Наявність реєстрації речового права за відповідачем у вигляді права постійного користування земельною ділянкою, власником якої є територіальна громада м.Одеси у вигляді Одеської міської ради, порушує права останнього на розпорядження земельною ділянкою.

Звертаючись з позовом у даній справі, Одеська міська рада вказувала на те, що відповідач безпідставно здійснив за собою реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою, яка належить позивачеві за умови відсутності у відповідача такого права. Отже, метою пред`явлення даного позову є поновлення речових прав на земельну ділянку, яка протиправно вибула з розпорядження територіальної громади поза волею органу, уповноваженого на розпорядження землями територіальної громади. Суд апеляційної інстанції зазначає, що передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності в судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання права на спірне майно). В даному випадку припинення речового права відповідача на земельну ділянку є належним способом захисту порушеного права Одеської міської ради, оскільки відповідач не набув права постійного землекористування земельною ділянкою, а відповідна реєстрація проведена з порушенням вимог чинного законодавства, за відсутності будь-яких законних підстав для проведення такої реєстрації. Отже, припинення речового права ТОВ «КК «КЛАБ МАРІН» у вигляді права постійного користування є наслідком виконання вимог Закону і саме в такий спосіб буде відновлено право розпорядження позивача належною йому земельною ділянкою.

За таких обставин, доводи апелянта щодо оспорення у даній справі лише реєстраційних дій, а не самого права постійного землекористування відповідача є безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу.

Відповідно до п. 81-2 Порядку для державної реєстрації права власності та права постійного користування на земельну ділянку, права на яку набуваються шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у постійне користування із земель державної або комунальної власності, подається рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи надання у постійне користування або про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачу її у власність чи надання у постійне користування.

Судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції в частині того, що в даному випадку Акт прийому-передачі, виданий 22.10.2018 року ТОВ «Керуюча компанія «КЛАБ МАРІН» та ПП « 7-Я»; Державний акт на право постійного користування землею серії І-ОД № 004230, реєстраційний № 174 від 20.11.2001 року, виданий Одеською міською радою народних депутатів ПП « 7-Я»; угода про фактичне зобов`язання, укладена 22.10.2018 року ТОВ «Керуюча компанія «КЛАБ МАРІН» та ПП « 7-Я», які визначені як підстава для державної реєстрації, за відсутності відповідного рішення Одеської міської ради, не є відповідними правовстановлюючими документами, які засвідчують факт виникнення у ТОВ «Керуюча компанія «КЛАБ МАРІН» права користування спірною земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема встановлює наявність обтяжень прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» подання документів, які не дають змогу встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, також є підставою для відмови в державній реєстрації прав.

Частиною 2 статті 24 відповідного Закону зазначено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

З огляду на встановлені у справі обставини, судова колегія вважає, що у даному випадку у державного реєстратора були відсутні підстави проведення державної реєстрації права постійного користування спірної земельної ділянки за ТО «КК «КЛАБ МАРІН».

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 37 вказаного Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Отже, у розумінні положень наведеної норми способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є: 1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; 2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; 3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «КЛАБ МАРІН» підстав для розпорядження спірною земельної ділянкою шляхом державної реєстрації за собою права постійного користування земельною ділянкою, за відсутності рішення власника Одеської міської ради, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Одеської міської ради щодо скасування рішення про державну реєстрацію іншого речового права (у спеціальному розділі), індексний номер: 43788480 від 31.10.2018, прийнятого державним реєстратором Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондарем Олексієм Миколайовичем, про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою, загальною площею 3,0065 кв.м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 121, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «КЛАБ МАРІН» з одночасним припиненням права постійного користування Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «КЛАБ МАРІН» земельною ділянкою, загальною площею 3,0065 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 121.

Натомість, відповідач ані в суді апеляційної інстанції, ані в суді першої інстанції не довів наявності у нього права постійного користування земельною ділянкою та, як наслідок, правомірність проведення реєстрації такого права за ним.

Щодо доводів апелянта про відсутність повноважень у Поповської І.П. на здійснення самопредставництва Одеської міської ради, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Положеннями статті 131-2 Конституції України передбачено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

За змістом абзацу 2 підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється с 1 січня 2020 року.

Конституційний Суд України у висновку від 31.10.2019 у справі №2-248/2019 (5580/19) акцентував увагу на тому, що поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю «представництво особі в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюють адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб`єктом. З аналізу частини першої статті 131-2 Конституції України у системному зв`язку з її статтею 59 випливає позитивний обов`язок держави, який полягає в гарантуванні участі адвоката у наданні професійної правничої допомоги особі з метою забезпечення її ефективного доступу до правосуддя за рахунок коштів держави у випадках, передбачених законом.

Разом з тим, гарантуючи право особи на професійну правничу допомогу, законодавець не позбавляє її права представляти свої інтереси в суді особисто (самопредставництво).

Питання самопредствництва не закріплені в нормах Конституції України, але ці питання регламентовані положеннями відповідних кодексів.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

За змістом частин 1, 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина 4 статті 56 Господарського процесуального кодексу України).

У частині 1 статті 58 цього Кодексу унормовано, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Комплексний аналіз наведених положень законодавства дає підстави стверджувати про чітку відмінність понять «представництво іншої особи) та «само представництво».

Як вбачається зі змісту ст. 59 Конституції України та ст.16 Господарського процесуального кодексу України, представництво здійснюється у вигляді професійної правничої допомоги виключно адвокатом, тоді як само представництво є правом особи брати участь в судовому процесі особисто, тобто діяти самостійно та від власного імені (ч.1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2020р. у справі №9901/39/20 звернула увагу на те, що з урахуванням положень ст. 55 КАС України для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» одним із основних принципів місцевого самоврядування в Україні є судовий захисту прав місцевого самоврядування.

Статтею 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною 1 ст. 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Згідно з ч.4 ст.54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» положення про відділи, управління та інші виконавчі органи ради затверджуються відповідною радою.

Положення про юридичний департамент Одеської міської ради (нова редакція) затверджене рішенням Одеської міської ради від 03.02.2016 року №248-VII (далі-Положення).

Відповідно до п.2.2. Положення юридичний департамент є виконавчим органом Одеської міської ради, одними з основних функцій якого є правове забезпечення діяльності міської ради, міського голови, виконавчого комітету міської ради (пп. 2.2.1), захист прав та представництво інтересів територіальної громади міста Одеси в особі міської ради, міського голови, виконавчого комітету міської ради в судах (пп.2.2.2.). Працівники юридичного департаменту є посадовими особами місцевого самоврядування.

Згідно з пп.3.2.7. положення директор департаменту, заступники директора департаменту на підставі довіреностей виданих міським головою, підписують позовні заяви, апеляційні та касаційні скарги, заяви про відкликання апеляційної та касаційної скарги, скарги, заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, скарги про перегляд судових рішень за винятковими обставинами, заяви про перегляд заочних рішень, заяви про відмову від позову.

Працівники юридичного департаменту міської ради є посадовими особами місцевого самоврядування.

Таким чином, саме юридичний департамент Одеської міської ради є виконавчим органом, уповноваженим міською радою на захист її інтересів, інтересів виконавчого комітету та міського голови в судах, що відповідно до закону здійснюється в порядку само представництва.

Крім того, п.1 Розпорядження міського голови від 18.05.2020 №421 встановлено, що само представництво Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради та Одеського міського голови в судах усіх інстанцій та спеціалізацій без окремого доручення з усіма правами, наданими Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України з процедур банкрутства позивачеві, відповідачеві, третій особі, іншому учаснику судового процесу, кредитору, в тому числі з правом вчинення таких процесуальних дій: підписання та подання позовної заяви, заяв про збільшення або зменшення розміру позовних вимог, заяв про зміну предмету або підстав позову, заяви про видачу судового наказу, заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, зави про перегляд заочного рішення, апеляційної скарги, касаційної скарги, заяв про перегляд судових рішень за ново виявленими або виключеними обставинами, засвідчення копій документів, що підтверджують повноваження, а також інших документів, що подаються до суду, одержання рішень, ухвал, постанов судів та виконавчих документів за посадою здійснюється такими уповноваженими особами працівниками юридичного департаменту Одеської міської ради: директором юридичного департаменту Одеської міської ради; заступником директора юридичного департаменту Одеської міської ради; начальником управління з питань представництва у судах юридичного департаменту Одеської міської ради.

З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч.1 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Відповідно до пункту 8 частини 3 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: відомості про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо; прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Таким чином, до Єдиного державного реєстру включається інформація щодо осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, та дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи. Водночас у законодавстві відсутня вимога щодо необхідності внесення до Єдиного державного реєстру переліку усіх повноважень таких осіб, які вони можуть вчиняти від імені юридичної особи.

Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (частина 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"). Згідно з інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань керівником юридичного департаменту Одеської міської ради є Поповська Інна Петрівна.

Тобто, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань передбачає внесення лише такого статусу, як підписант, чи керівник, а не всіх осіб, які мають повноваження здійснювати самопредставницво відповідної юридичної особи в суді.

Враховуючи вищевикладене, судовою колегією відхиляються доводи апеляційної скарги щодо неналежного представництва Одеської міської ради в суді.

Щодо посилань відповідача на необхідність залучення державного реєстратора в якості відповідача, судова колегія зазначає, що спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь у такому спорі реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні своїх прав) не змінює приватноправового характеру спору. (Постанова КГС ВС України від 21.01.2021 року у справі № 925/1222/19).

Якщо спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення та дії державного реєстратора, який у межах спірних відносин діє як суб`єкт владних повноважень, - цей спір не має ознак приватноправового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Разом з тим, Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області, оскільки в даному випадку є спір про право та Позивачем заявлено вимогу про припинення права постійного користування ТОВ «КК «КЛАБ МАРІН» земельною ділянкою, загальною площею 3,0065 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 121.

Крім того, Верховний суду своїй постанові від 14.07.2020 року у справі № 910/8387/19 зазначив: «Суди не врахували також неналежний статус Відповідача-2, оскільки державний реєстратор у спорах про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має залучатись як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (правові позиції Великої Палати Верховного Суду у постановах від 29.08.2018 у справі № 686/17779/16-ц та від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц).

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що в даному випадку Одеською міською радою абсолютно обґрунтовано при поданні позовної заяви до сду не було залучено державного реєстратора в якості відповідача.

Крім того, судова колегія звертає увагу, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.12.2022 судом першої інстанції було задоволено клопотання ТОВ «КК «КЛАБ МАРІН» про залучення третьої особи та залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Юридичний департамент Одеської міської ради.

В якості підстави до залучення Юридичного департаменту Одеської міської ради було зазначено, що саме останній є належним правонаступником Комунального підприємства «Регіональне бюро державної реєстрації», рішення якого оскаржується в даній справі.

Судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду звертає увагу, що позовні вимоги у даній справі звернені саме до ТОВ «КК «КЛАБ МАРІН», а Юридичний департамент Одеської міської ради залучено в якості третьої особи, як правонаступника Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації», рішення якого оскаржується.

За таких обставин, безпідставними є посилання апелянта на наявний конфлікт інтересів між позивачем та третьою особою.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Доводи апеляційної скарги відповідача не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції. Скаржником не надано суду доказів, які б свідчили про необґрунтованість позовних вимог, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "КЛАБ МАРІН" на рішення Господарського суду Одеської області від 10.04.2023 у справі №916/853/22 задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Одеської області від 10.04.2023 у справі №916/853/22 суду залишається без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "КЛАБ МАРІН" на рішення Господарського суду Одеської області від 10.04.2023 у справі №916/853/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 10.04.2023 у справі №916/853/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбаченими статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 12.10.2023 року.

Головуючий суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош