Рішення

від 15.11.2007 по справі 5/357-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/357-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.11.07           Справа № 5/357-07.

«15» листопада 2007р.                     №5/357-07

Господарський суд Сумської області у складі:

Головуючий суддя:                    Левченко П.І.

судді:                                                  Лущик М.С.

                                                  Соп'яненко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача:                               Танчик О.М., Жуков В.М.

відповідача:                                        Грищенко Д.С., Пучков П.Б.

розглянув справу                     

за позовом           Відкритого акціонерного товариства „Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе”, м. Суми

до відповідача          Відкритого акціонерного товариства „ДніпроАЗОТ”,

м. Дніпродзержинськ

про          визнання договору недійсним

Суть спору: позивач просить суд визнати недійсним договір №4/355 від 03.09.2006р., укладений між ВАТ „Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе” та ВАТ „ДніпроАЗОТ”.

17.09.2007р. позивач змінив свої позовні вимоги та просить суд визнати недійсними лише п. 2.2. та п. 3.4 договору №4/355 від 03.09.2006р., укладеного між ВАТ „Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе” та ВАТ „ДнпроАЗОТ”.

Відповідач проти позовних вимог заперечує частково і просить суд визнати недійсними перші два речення п. 3.4 договору №4/355 від 03.09.2006р., а в іншій частині позовних вимог відмовити за їх безпідставністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін та дослідивши надані ними докази по справі, суд встановив наступне:

03.08.2006р. позивачем був підписаний договір №4/355 від 03.08.2006р. на поставку відповідачу центрифуги ФГН2001К-01 ТУ 26-01-493-84, загальною вартістю 1 150 794грн. з ПДВ.

Відповідачем договір №4/355 від 03.08.2006р. підписаний з протоколом розбіжностей по 13 пунктах, які були викладені в новій редакції відповідача.

28.09.2006р. позивач підписав протокол розбіжностей до договору №4/355 від 03.08.2006р. з протоколом узгодження розбіжностей від 28.09.2006р., який був направлений на погодження та підписання відповідачу.

Протокол узгодження розбіжностей від 28.09.2006р. відповідач підписав без заперечень та передав позивачу 19.10.2007р., що підтверджується штампом канцелярії позивача (вх. № 6250 від 19.10.2007р.) та підтверджується поясненнями представників сторін у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Матеріалами справи та поясненнями сторін в судовому засідання підтверджується, що договір №4/355 від 03.08.2006р. укладений між ВАТ „Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе” та ВАТ „ДніпроАЗОТ” 19.10.2006р., тобто з моменту отримання позивачем підписаного відповідачем без заперечень протоколу узгодження розбіжностей від 28.09.2006р.

При цьому відповідач, ще до моменту узгодження сторонами всіх розбіжностей по договору №3/355 від 03.08.2006р., відкрив 05.09.2006р. на користь позивача акредитив на суму 1 150 794грн. по вказаному договору.

Відповідно до п. 2.2. договору № 3/355 від 03.08.2006р., в редакції остаточно узгодженій сторонами 19.10.2007р., - постачальник зобов'язаний поставити товар покупцю на протязі 150 (ста п'ятдесяти) календарних днів з дати відкриття покупцем акредитиву на загальну вартість договору.

Відповідно до п. 3.4. договору № 3/355 від 03.08.2006р., в редакції остаточно погодженій сторонами 19.10.2007р., - постачальник зобов'язаний на протязі 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання обома сторонами даного договору направити покупцю письмовий запит про відкриття акредитиву. Акредитив повинен бути відкритий на загальну вартість договору на протязі 5 (п'яти) банківських днів з дати отримання покупцем письмового запиту постачальника. Строк дії акредитиву складає 170 (сто сімдесят) календарних днів. Відкриття покупцем акредитиву до отримання запиту постачальника або ненаправлення постачальником покупцю запиту про відкриття акредитиву не звільняє постачальника від зобов'язань по поставці товару в строк, передбачений пунктом 2.2, даного договору.

Позивач просить визнати п. 2.2. та п. 3.4. договору №3/355 від 03.08.2006р. недійсними у зв'язку з тим, що визначені оскаржуваними пунктами умови договору не були направлені на настання реальних наслідків, оскільки договір №3/355 від 03.08.2006р. був укладений лише 19.10.2006р., а акредитив на загальну вартість вказаного договору був відкритий раніше, а саме 05.09.2006р. Тому умови договору щодо порядку і строків відкриття акредитиву (перші два речення п. 3.4) та щодо терміну поставки товару, який починається з дати відкриття акредитиву (п. 2.2), на думку позивача порушують його права, суперечать законодавству та не направлені на настання реальних наслідків, що відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України є підставою для визнання їх недійсними.

Проаналізувавши умови та зміст договору № 3/355 від 03.08.2006р., інші матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та надавши правову оцінку правовідносинам сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з  наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Умови перших двох речень п. 3.4 договору №4/355 від 03.08.2006р. про порядок та строки відкриття відповідачем акредитиву на загальну вартість договору за заявкою позивача, не направлені на настання реальних наслідків, оскільки акредитив був відкритий відповідачем без заявки  позивача і раніше дати укладення сторонами договору №4/355 від 03.08.2006р., що є підставою для визнання договору в цій частині недійсним.

Посилання позивача на те, що умови п. 2.2 договору №3/355 від 03.08.2006р. суперечать законодавству та не направлені на настання реальних наслідків, оскільки на його думку визначають строк поставки товару 150 календарних днів початок перебігу якого починається з дати відкриття відповідачем акредитиву, який відповідач відкрив без заявки позивача достроково ще до укладення спірного договору сторонами, є необґрунтованими.

В даному випадку підставою для виникнення у позивача зобов'язання по поставці товару відповідачу в певний термін є договір № 4/355 від 03.08.2006р. Вказаний договір укладений між сторонами 19.10.2006р. і не містить умов про те, що його умови застосовуються до відносин між позивачем та відповідачем, які виникли до його укладення.

Відповідач відкрив акредитив на загальну вартість договору №4/355 від 03.08.2006р. ще до моменту укладення самого договору та без заявки позивача на його відкриття.

Самі по собі дії відповідача по відкриттю акредитиву на користь позивача не створюють для позивача правові наслідки у вигляді виникнення зобов'язань по поставці товару.

Будь-які зобов'язання позивача по договору № 4/355 від 03.08.2006р. виникають лише з дати його укладення, тобто з 19.10.2006р., у зв'язку з чим термін поставки товару позивачем по вказаному договору, вказаний в п. 2.2, починає свій відлік з дати відкриття відповідачем акредитиву але не раніше самої дати укладення сторонами договору №4/355 від 03.08.2006р.

У зв'язку з вищевикладеним суд вважає п. 2.2 таким що не суперечить чинному законодавству та направлений на настання для сторін реальних наслідків.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача, оскільки спір виник зокрема і внаслідок неправильних дій позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 203,215,638 Цивільного кодексу України , статями 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати недійсним  договір № 4/355 від 03.08.2006 року ,  укладений  між ВАТ „Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе” та ВАТ „ДніпроАЗОТ” в частині  перших двох речень пункту 3.4 договору .

3.          В частині вимог про визнання недійсними пункту 2.2 , третього та четвертого речень пункту 3.4 договору № 4/355 від 03.08.2006 року – відмовити .

4.          Копію рішення надіслати сторонам у справі .