Постанова

від 11.10.2023 по справі 905/73/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 905/73/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтех-Буд Союз"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 (колегія суддів: Сгара Е.В. - головуючий, Гетьман Р.А., Склярук О.І.) та рішення Господарського суду Донецької області від 16.11.2022 (суддя Аксьонова К.І.) у справі

за позовом заступника керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби

до: 1) Комунального підприємства "Дирекція з капітального будівництва адміністративних і житлових будівель"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтех-Буд Союз"

про визнання недійсним рішення тендерного комітету Комунального підприємства "Дирекція з капітального будівництва адміністративних і житлових будівель", оформленого протоколом від 09.07.2021 № 37; визнання недійсним договору № 28/07/21 від 28.07.2021

(за участю прокурора - Янківський С.В.)

СУТЬ СПОРУ

1. Комунальне підприємство "Дирекція з капітального будівництва адміністративних і житлових будівель" (тут і далі - Комунальне підприємство, відповідач-1) провело відкриті торги, предметом яких визначило роботи з реконструкції очисних споруд.

2. На відкритих торгах перемогло Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтех-Буд Союз» (далі - ТОВ «Інтех-Буд Союз», відповідач-2), з яким Комунальне підприємство уклало договір про виконання робіт з реконструкції.

3. Східний офіс Держаудитслужби провів перевірку і зафіксував порушення. Суть порушення полягала в тому, що переможець торгів - ТОВ «Інтех-Буд Союз» не відповідав кваліфікаційним вимогам торгів, тобто Комунальне підприємство не мало право укладати з ним договір, а повинно було відхилити цю конкурсну пропозицію.

4. Прокурор, скориставшись результатами перевірки Держаудитслужби, ініціював цей спір, вимагаючи визнати недійсним рішення тендерного комітету Комунального підприємства та Договір, який укладено за наслідками торгів, які, в свою чергу, були проведені із порушенням закону.

5. В контексті даної справи важливо виокремити наступні обставини:

(1) подаючи позов, прокурор заявив дві позовні вимоги: а) визнати недійсним рішення тендерного комітету; б) визнати недійснім договір, укладений між відповідачами;

(2) на момент звернення прокурора з позовом і розгляду спору в суді виконання Договору між Комунальним підприємством та ТОВ «Інтех-Буд Союз» не відбулося.

6. Суди обох інстанцій позов прокурора задовольнили, встановивши порушення вимог закону під час проведення тендеру.

7. На стадії касаційного перегляду Верховний Суд формулює такі ключові питання цього спору:

«Чи має визначений прокурором позивач повноваження щодо захисту інтересів держави в сфері публічних закупівель;

Чи є ефективним спосіб захисту у вигляді визнання недійсним договору про виконання робіт між відповідачами за умови, якщо на момент звернення прокурора з позовом фактичного виконання договору не відбулось».

8. Верховний Суд підкреслює, що за обставинами цього спору визнання недійсним укладеного за результатами проведеного тендеру договору, виконання якого не відбулося, є належним та ефективним способом захисту прав та інтересів держави. Детальне обґрунтування цього висновку викладено нижче в цій Постанові.

Обставини спору

9. 17.06.2021 Комунальне підприємство розмістило оголошення у системі електронних закупівель "Прозорро" про проведення процедури закупівлі робіт з реконструкції технологічної частини каналізаційних очисних споруд м. Волноваха, строк виконання робіт до 30.07.2022.

10. Для участі у торгах було допущено два учасника: ТОВ «Авто-М» та ТОВ «Інтех-Буд Союз».

11. Відповідно до рішення тендерного комітету Комунального підприємства, оформленого протоколом від 09.07.2021 № 37 (далі - рішення тендерного комітету), переможцем електронного аукціону визначено ТОВ «Інтех-Буд Союз» з ціною тендерної пропозиції 60 204 107,16 грн.

12. 28.07.2021 між Комунальним підприємством (замовник) та ТОВ «Інтех-Буд Союз» (виконавець) укладено договір підряду №28/07/21 (далі - Договір), відповідно до умов якого підрядник прийняв на себе зобов`язання виконати роботи згідно робочого проекту: «Реконструкція технологічної частини каналізаційних очисних споруд м .Волноваха», строк дії Договору до 31.12.2022.

13. Доказів виконання Договору його сторонами судами не встановлено.

14. За результатом моніторингу вказаної процедури закупівлі, Східний офіс Державної аудиторської служби України (далі - Східний офіс Держаудитслужби) склав висновок від 04.10.2021 № UA-2021-06-17-003514-с про виявлені порушення статті 16, пунктів 1, 2 частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі", що полягають у невідповідності тендерної пропозиції переможця аукціону - ТОВ «Інтех-Буд Союз» кваліфікаційним критеріям тендерної документації (відсутні документи у підтвердження наявності в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій для виконання робіт; не надано довідку за підписом керівника з печаткою учасника з описом робіт, які будуть виконуватись учасником та їх відповідність технічним, якісним та кількісним вимогам до предмета закупівлі), а тому така пропозиція мала бути відхилена замовником.

Узагальнений зміст позовних вимог та підстав позову

15. Заступник керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області (далі - прокурор) звернувся до суду в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби з позовом до Комунального підприємства та ТОВ «Інтех-Буд Союз» про визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету; визнання недійсним Договору.

16. Позов мотивований тим, що при проведенні спірних торгів відповідач-1 допустив порушення положень статті 16 та пунктів 1, 2 частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки пропозиція переможця торгів - ТОВ «Інтех-Буд Союз», з яким було укладено Договір, не відповідала кваліфікаційним критеріям тендерної документації.

17. У зв`язку з цим, на думку прокурора, тендерна пропозиція відповідача-2 повинна була бути відхилена. Оскільки цього не відбулось, рішення тендерного комітету є незаконним, а укладений за результатами незаконної процедури закупівель Договір є недійсним.

18. Обґрунтовуючи наявність підстав для представництва інтересів держави, прокурор посилався на те, що уповноважений державний орган - Держаудитслужба не здійснює відповідні повноваження щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

Узагальнений зміст та обґрунтування оскаржуваних рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

19. Рішенням Господарського суду Донецької області від 16.11.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.07.2023, позов задоволений повністю. Визнано незаконним та скасовано рішення тендерного комітету та визнано недійсним Договір.

20. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що ТОВ «Інтех-Буд Союз» не відповідало кваліфікаційним критеріям тендерної документації (в документах тендерної пропозиції був відсутній зазначений учасником договір оренди від 30.06.2021 №30/06/Т у підтвердження наявності в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій для виконання робіт; учасником не надано довідку за підписом керівника з печаткою учасника з описом робіт, які будуть виконуватись учасником та їх відповідність технічним, якісним та кількісним вимогам до предмета закупівлі), тому тендерна пропозиція такого учасника мала бути відхилена замовником відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі». Оскільки укладення договору є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, яка проведена з порушенням законодавства, рішення тендерного комітету є незаконним, а Договір підлягає визнанню недійсним.

Касаційна скарга

21. Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, відповідач-2 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи касаційної скарги

22. Суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що Східний офіс Держаудитслужби має повноваження здійснювати захист інтересів держави в спірних відносинах. Невірне визначення позивача свідчить про порушення прокурором порядку підтвердження підстав представництва інтересів держави, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру». Проте відсутній висновок Верховного Суду щодо питання правильності визначення прокурором в якості позивача Держаудитслужби у разі звернення до суду з позовом про захист інтересів держави і підтвердження в цьому випадку судом підстав для представництва.

23. Оскаржувані судові рішення ухвалено без урахування висновку щодо застосування норми права в частині обрання ефективного способу захисту у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20, від 26.05.2023 у справі № 905/77/21. Так, позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину. У даній справі прокурор одночасно з вимогою про недійсність Договору не заявив вимогу про застосування наслідків його недійсності, а обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

24. Висновок судів про невідповідність відповідача-2 кваліфікаційним критеріям закупівлі зроблений без дослідження всіх обставин справи та без урахування висновку Верховного Суду в постанові від 23.04.2019 у справі № 825/1610/17, за яким господарський договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку і його наявність свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

25. Справа розглянута судами без участі відповідача-2, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання в суді першої інстанції та за необґрунтованого відхилення клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Позиція інших учасників справи

26. Прокурор у відзиві на касаційну скаргу просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін. Зазначає про належне підтвердження ним підстав представництва інтересів держави в особі уповноваженого державою органу - Держаудитслужби, яка наділена повноваженнями зі здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законності у сфері державних закупівель. Також законними та обґрунтованими є висновки судів про невідповідність відповідача-2 кваліфікаційним критеріям закупівлі.

Позиція Верховного Суду

Відповідь на ключові питання спору, оцінка аргументів сторін та судів попередніх інстанцій в цьому контексті

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

27. Верховний Суд зазначає, що з огляду на вимоги процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема зазначення норми права щодо якої відсутній висновок про її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

28. Обґрунтовуючи вказану підставу касаційного оскарження, відповідач-2 посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання правильності визначення прокурором в якості позивача Східного офісу Держаудитслужби у правовідносинах у сфері публічних закупівель.

29. Водночас касаційна скарга відповідача-2 не містить конкретних доводів проте, щодо якої саме норми права відсутній висновок Верховного Суду та як відповідна норма, на його думку, мала бути застосована судами. Заперечення скаржника зводяться до того, що Східний офіс Держаудитслужби не має повноважень звертатися до суду в інтересах держави у разі виявлення порушень у сфері публічних закупівель. Отже, за своїм змістом доводи скаржника у цій частині касаційної скарги стосуються питання дотримання прокурором приписів статті 23 Закону України «Про прокуратуру» у контексті належності визначення прокурором уповноваженого органу держави у спірних правовідносинах.

30. Верховний Суд такі доводи відхиляє як безпідставні та зазначає про таке.

31. Частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

32. Відповідно до статті 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

33. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

34. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципомnovit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (пункт 69 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

35. Звертаючись з позовом у цій справі, прокурор посилався на порушення законодавства про публічні закупівлі.

36. Відповідно до частин 1, 4 статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

37. Відповідно до частини 1 статті 8 цього Закону України "Про публічні закупівлі" моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

38. Відповідно до пунктів 8 та 10 частини 1 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

39. Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

40. Згідно з підпунктами 3, 4, 9 пункту 4 цього Положення Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту, перевірки закупівель, інспектування (ревізії), моніторингу закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

41. Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

42. З урахуванням наведеного належним органом, уповноваженим державою на здійснення у спірних правовідносинах функцій щодо реалізації державної політики у сфері закупівель, є Держаудитслужба та її територіальні органи, яка може бути позивачем у справі. Питання належності/неналежності цього органу залежить від обставин кожної конкретної справи, які мають з`ясовуватися у суді з наведенням відповідного обґрунтування у судовому рішенні (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19).

43. Підставою заявлення прокурором позову у даній справі було допущене відповідачами порушення законності у сфері публічних закупівель, тому правильним є висновок судів попередніх інстанцій про наявність у Східного офісу Держаудитслужби, який є територіальним органом Держаудитслужби, повноважень на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

44. Отже визначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час здійснення касаційного провадження.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

45. Прокурор вважав, що оскільки Договір укладено за наслідками процедури закупівлі, проведеної з порушенням законодавства, то такий правочин підлягає визнанню недійсним.

46. Розглядаючи справу в частині цієї позовної вимоги, суди попередніх інстанцій констатували невідповідність відповідача-2 та його тендерної пропозиції кваліфікаційним критеріям тендерної документації. У зв`язку з чим укладення Договору за результатом спірної закупівлі між Комунальним підприємством та ТОВ «Інтех-Буд Союз» відбулося з порушенням вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі", які передбачають відхилення замовником тендерної пропозиції учасника торгів, яка не відповідає кваліфікаційним критеріям тендерної документації.

47. При цьому суди встановили, що Договір сторонами не виконувався.

48.Відповідач-2 стверджує про неефективність обраного прокурором у даному спорі способу захисту прав та інтересів держави шляхом визнання недійсним Договору, посилаючись на правові висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 26.05.2023 у справі №905/77/21.

49. У вказаній справі Верховний Суд у подібному спорі сформулював правовий висновок про те, що позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача, і зазначив про те, що окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.

50.Наведеним висновком, сформульованим у справі №905/77/21, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду уточнила висновок, викладений у постанові цієї ж палати від 03.12.2021 у справі №906/1061/20.

51. Отже, якщо Договір є повністю чи частково виконаним, то визнання його недійсним без одночасного застосування наслідків недійсності правочину не призведе до поновлення майнових прав держави.

52. Іншими словами, ефективність такого способу захисту, як самостійна позовна вимога про визнання недійсним укладеного за результатом публічної закупівлі договору залежить від того, чи мало місце виконання такого договору його сторонами на момент звернення з відповідним позовом.

53. У даній справі суди встановили, що оспорюваний прокурором Договір відповідачами не виконувався, а отже задоволення позовної вимоги про визнання цього Договору недійсним є ефективним способом захисту, який призведе до поновлення порушених прав держави у спірних правовідносинах, оскільки такий договір не призвів до жодних реальних наслідків для його сторін.

54. За таких обставин оскаржувані судові рішення не суперечать наведеним скаржником та зазначеним вище правовим висновкам Верховного Суду, що свідчить про не підтвердження наведеної скаржником підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

55. Разом з тим Верховний Суд не враховує посилання скаржника на неврахування судами висновків Верховного Суду в постанові від 23.04.2019 у справі № 825/1610/17, оскільки в касаційній скарзі лише зацитований окремий фрагмент тексту вказаного судового рішення, при цьому скаржник не зазначає щодо якої норми права Верховним Судом зроблено висновок та яка норма, на думку скаржника, неправильно застосована судами попередніх інстанцій при розгляді даної справи.

56. У той же час підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови.

57. За таких обставин цитування скаржником окремого висновку, наведеного у постанові у справі № 825/1610/17, не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

58. Верховний Суд констатує, що доводи відповідача-2 у цій частині касаційної скарги (пункт 24 Постанови) не стосуються питань права та правозастосування, а за своїм змістом зводяться до переоцінки доказів щодо відповідності ТОВ «Інтех-Буд Союз» кваліфікаційним критеріям тендерної документації та містять вимогу про встановлення інших обставин справи, що в силу частини 2 статті 300 ГПК України виходить за межі повноважень касаційного суду.

59. Інша частина доводів касаційної скарги, які охоплюються підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 4 частини 1 статті 296 ГПК України, стосується тверджень про розгляд судами справи без участі відповідача-2, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.

60. Згідно приписів пункту 5 частини 1 статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

61. Отже, безумовною підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд є її розгляд за відсутності будь-кого з учасників за умови не повідомлення його належним чином про дату, час і місце судового засідання.

62. Верховний Суд наголошує, що розглядом справи у розумінні приписів пункту 5 частини 1 статті 310 ГПК України є її розгляд судами як першої так і апеляційної інстанції.

63. Довід про розгляд судом апеляційної інстанції справи без його участі скаржник мотивує безпідставним відхиленням його клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного в судовому засіданні на 05.07.2023.

64. Однак матеріали справи містять відомості про доставку 05.06.2023 о 21:34 год. в електронний кабінет відповідача-2 в підсистемі «Електронний суд» ухвали апеляційного господарського суду від 05.06.2023 в електронному вигляді про призначення до розгляду справи у судовому засіданні на 05.07.2023 (а.с. 97, том 3). При цьому відповідач-2 у поданому до апеляційного суду 05.07.2023 клопотанні про відкладення продемонстував свою обізнаність про призначення справи до розгляду на 05.07.2023.

65. Вказане свідчить про те, що відповідач-2 був належним чином в порядку, встановленому частиною 7 статті 6 ГПК України, повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у якому прийнято оскаржувану постанову, проте своїм правом на участь у ньому не скористався.

66. Отже, аргумент скаржника про розгляд справи судом апеляційної інстанції без його повідомлення про дату, час і місце судового засідання не знайшов свого підтвердження.

67. З огляду на наведене, зазначена відповідачем-2 підстава касаційного, передбачена пунктом 4 частини 3 статті 310 ГПК України, також не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

68. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

69. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд вважає, що доводи касаційної скарги не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій про обґрунтованість позовних вимог. У зв`язку з чим немає підстав для задоволення касаційної скарги та, відповідно, скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.

Розподіл судових витрат

70. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтех-Буд Союз" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 та рішення Господарського суду Донецької області від 16.11.2022 у справі №905/73/22 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Зуєв В.А.