Ухвала

від 11.10.2023 по справі 160/18080/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

11 жовтня 2023 р.Справа №160/18080/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) заяву Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про забезпечення позову у справі № 160/18080/23 за позовом Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради до Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об`єднання "Созидатель" про припинення права на виконання будівельних робіт,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі Дозвілу на виконання будівельних робіт по об`єкту «Будівництво житлового комплексу по проспекту Героїв, 1 по вул. Набережна Перемоги м. Дніпро» (1 черга будівництва) виданого Інспекцією держаного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області від 21.08.2008 № 81/01-08, замовник будівництва - Приватне акціонерне товариство «Науково-виробниче об`єднання «Созидатель», ЕДРПОУ 13416334.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Через канцелярію суду 10.10.2023 представником позивача подано заяву про забезпечення позову, згідно якої останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Приватному акціонерному товариству «Науково-виробниче об`єднання «Созидатель» та/або будь-яким іншим особам виконувати будь-які підготовчі та/або будівельні роботи на об`єкті будівництва «Будівництво житлового комплексу по проспекту Героїв, 1 по вул. Набережна Перемоги м. Дніпро» (1 черга будівництва), який розташовано на земельній ділянці, загальною площею - 0,6972 га, кадастровий номер 1210100000:03:080:0145, код КВЦП3 02.03 (для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку) - до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 160/18080/23.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що предметом спору у даній справі є припинення права на виконання будівельних робіт, набуте на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт по об`єкту «Будівництво житлового комплексу по проспекту Героїв, 1 по вул. Набережна Перемоги м. Дніпро» (1 черга будівництва) виданого Інспекцією держаного архітектурно- будівельного контролю у Дніпропетровській області від 21.08.2008 № 81/01-08, замовник будівництва - Приватне акціонерне товариство «Науково-виробниче об`єднання «Созидатель». З урахуванням того, що з 2008 року будівельне законодавство України зазнало значних змін, в тому числі прийнято Державні будівельні норми ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд», зміни у проєктну документацію замовником не внесено. Вказаним будівництвом порушуються права всієї територіальної громади м. Дніпро, в особі Дніпровської міської ради оскільки вони виконуються без документу, який дає право виконувати будівельні роботи та належно затвердженого проєкту, та з істотними порушеннями будівельних норм і правил, а тому наражає на загальну небезпеку як будівельників самого об`єкту, так і мешканців розташованих поряд з цим об`єктом будинків. Крім того, дії з продовження будівельних робіт можуть настати негативні наслідки, а саме: об`єкт будівництва буде споруджуватися з грубим порушенням вимог містобудівної документації, державних будівельних норм, що призведе до порушення прав мешканців міста та існує реальна загроза завершення такого будівництва протягом строків розгляду справи в суді. Також необхідність вжиття таких заходів забезпечення позову в даній адміністративній справі, полягає в тому, що підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проєкту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають забороні до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності. Завершення будівництва надасть можливість відповідачу здійснити відчуження новостворених об`єктів нерухомості, які на даний час зареєстровані за відповідачем, що унеможливить ефективний захист прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач з позовом в межах даної справи, оскільки зумовить необхідність звернення для захисту цих прав та інтересів з відповідними позовами до нових власників нерухомості. Тому, на думку позивача, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Вимоги до змісту та форми заяви про забезпечення позову визначені статтею 152 КАС України.

Заява про забезпечення позову відповідає вимогам ст. 152 КАС України.

Суд зазначає, що згідно ч. 1, 2 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Під час розгляду заяви про забезпечення позову судом не встановлено підстав для необхідності виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, відтак заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи подану заяву, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається якщо:

невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно приписів ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних заходів щодо охорони прав та свобод позивача, для створення можливості реального виконання позитивного (для позивача) рішення суду. Також суд вважає за необхідне відмітити, що приймаючи ухвалу про вжиття заходів по забезпеченню позову, суд повинен враховувати, що прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.

За правовою позицією, викладеною у Рішенні Конституційного Суду України від 31 травня 2011 року №4-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв`язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України, з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут "забезпечення позову" (абзац п`ятий пункту 4 мотивувальної частини).

Слід зазначити, що інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

За своєю юридичною природою інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

При цьому, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними та адекватними заявленим позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 26.04.2019 у справі №826/16334/18.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено судом, предметом позову є право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі Дозвілу на виконання будівельних робіт по об`єкту «Будівництво житлового комплексу по проспекту Героїв, 1 по вул. Набережна Перемоги м. Дніпро» (1 черга будівництва) виданого Інспекцією держаного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області від 21.08.2008 № 81/01-08, замовник будівництва - Приватне акціонерне товариство «Науково-виробниче об`єднання «Созидатель», ЕДРПОУ 13416334, яке підлягає припиненню, з огляду на те, що таке будівництво виконується без документу, який дає право виконувати будівельні роботи, належно затвердженого проєкту, а також з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Суд, при вирішенні питання про забезпечення позову в даному випадку, враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України», в якому суд зазначив, що судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

У справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні ч. 1 ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Крім того, у рішенні від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав» проти України» суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами особи і суспільства.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

У випадку звернення сторони з вимогою про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою вимогою та надати відповідні докази, які б підтверджували факт існування реальної загрози його правам, свободам та інтересам.

Відтак, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Станом на момент подання заяви про забезпечення позову до суду заявником не представлено переконливих доказів, які б свідчили, що невжиття таких заходів, як заборона здійснювати підготовчі та/або будівельні дії може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Заявником у заяві про забезпечення позову зазначено, що таким будівництвом порушуються права всієї територіальної громади м. Дніпра, оскільки виконуються без документу, який дає право виконувати будівельні роботи та належно затвердженого проєкту, з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Суд зазначає, що обраний заявником захід забезпечення позову, фактично за своїм змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, водночас, зазначене не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

При цьому, суд звертає увагу, що у даному випадку здійснення будівництва без документу, який дає право виконувати будівельні роботи, належно затвердженого проєкту, а також з істотними порушеннями будівельних норм і правил може бути виявлено судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Разом з цим, позивачем жодним чином не доведено, що невжиття зазначених заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду.

Таким чином, зі змісту поданої заяви про забезпечення позову, судом не встановлено, а заявником не доведено існування жодної з обставин, передбачених ч. 2 ст. 150 КАСУ, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач у заяві.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, перевіривши зазначені у поданій заяві доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з`ясованим судом обставинам, а також оцінивши додані до неї докази, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої заяви та, як наслідок, про відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись статтями 44, 72-77, 150-154, 246, 248, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні заяви Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про забезпечення позову у справі № 160/18080/23 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Калугіна