Постанова

від 04.10.2023 по справі 607/10608/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/10608/23Головуючий у 1-й інстанції Герчаківська О.Я. Провадження № 22-ц/817/758/23 Доповідач - Дикун С.І.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2023 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Дикун С.І.

суддів - Гірський Б. О., Костів О. З.,

з участю секретаря - Романська К.М.

учасників справи: відповідача ОСОБА_1

його представника - ОСОБА_2

позивачки ОСОБА_3 та її представника

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/10608/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Притула Оксана Богданівна на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 червня 2023 року за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна, визнання договорів недійсними та удаваними, постановленої суддею Герчаківською О.Я., -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тернопільського міськрайонного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна, визнання договорів недійсними та удаваними .

21 червня 2023 року ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просила якій просила забезпечити позов, а саме:

1) заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає в АДРЕСА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , вчиняти будь які дії щодо відчуження наступного майна:

естакади за адресою: АДРЕСА_3 ;

складського приміщення (цегляний склад), що зазначений в генплані під літерою «Р», площею 114,8 кв.м за адресою АДРЕСА_3 ;

нежитлового приміщення 12/1000 часток будівель та споруд, що знаходяться за адресою АДРЕСА_3 , а саме частина моторного цеху під літ. «О», приміщення 17 пл. 67,7 кв.м.;

земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6125280700:02:001:1590, площею 0,0591 га;

житлового будинку, що збудований на вищевказаній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 ;

2) заборонити органам державного архітектурнобудівельного контролю, до повноважень яких належить прийняття рішень щодо введення об`єктів в експлуатацію та реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації (або будьякого іншого документа, яким вводитиметься об`єкт в експлуатацію), здійснювати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації за адресою АДРЕСА_1 та вчиняти будьякі дії по введенню в експлуатацію цього об`єкта;

3) накласти арешт на грошові кошти ОСОБА_1 , які знаходяться на рахунках:

АТ КБ «Приватбанк», код банку 305299; ЄДРПОУ 14360570 (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50), картка НОМЕР_2 ;

AT КБ «Приватбанк», код банку 305299; ЄДРПОУ 14360570 (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50), картка НОМЕР_3 ;

АТ КБ «Приватбанк», код банку 305299; ЄДРПОУ 14360570(49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50), картка НОМЕР_4 ;

ПАТ «Універсал Банк», код банку 322001, код ЄДРПОУ 21133352 (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) мобільний додаток monobank картка НОМЕР_5 ;

АТ «АКЦЕНТБАНК» (скорочена назва: АТ «АБАНК») код банку 307770, код ЄДРПОУ 14360080 (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11), картка НОМЕР_6 ;

АТ «АКЦЕНТБАНК» (скорочена назва: АТ «АБАНК») код банку 307770, код ЄДРПОУ 14360080 (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11), картка НОМЕР_7 .

Просить також накласти арешт на грошові кошти ОСОБА_1 , які знаходяться у всіх банківських установах на всіх рахунках ОСОБА_1 , інформація, про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову в межах ціни позову 34 986 774,27 грн.

В обґрунтування поданої заяви зазначила, що вона та ОСОБА_1 перебувають у шлюбі з 09 серпня 2009 року по даний час. Під час шлюбу ними придбано ряд рухомого та нерухомого майна, створено виробництво з переробки поліетилену та виготовлення поліетиленової плівки.

Придбано наступні автомобілі: автомобіль легковий марки AUDI, модель Q7, 2021 року випуску, державний реєстраційний № НОМЕР_8 ; автомобіль легковий марки ТОУОТА, модель RAV4, 2015 року випуску, державний реєстраційний № НОМЕР_9 ; автомобіль вантажний бус MercedesBenz 411 CDI, 2010 року випуску, державний реєстраційний № НОМЕР_10 , який зареєстрований за ОСОБА_3 .

Окрім того, під час шлюбу придбано нерухоме майно:

- земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6125280700:02:001:1590, площею 0,0591 га;

- житловий будинок збудований на вищевказаній земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 . Однак на даний час будинок не зданий до експлуатації, отже вважається незавершеним будівництвом об`єктом житлової нерухомості;

-житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 повністю обладнаний усіма комунікаціями, сантехнікою та побутовою технікою, умебльований та обладнаний усім необхідним, зокрема речі домашньої обстановки;

- естакаду за адресою: АДРЕСА_3 . Площа земельної ділянки під естакадою, яка використовувалася для обслуговування становила 113,2 м.кв. В подальшому на замовлення ОСОБА_6 був виготовлений проект відведення земельної ділянки для обслуговування та реконструкції існуючої споруди естакади під виробничі приміщення та отримана земельна ділянка площею 0,02712 га, кадастровий номер 6110100000:12:015:0084;

- складське приміщення (цегляний склад), що зазначений в генплані під літерою «Р» площею 114,8 кв.м за адресою АДРЕСА_3 (належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі продажу від 2 серпня 2005 року).

- нежитлове приміщення № 13 виробничого корпусу № 1 під літ. «О» будинку АДРЕСА_4 ;

- нежитлове приміщення 12/1000 часток будівель та споруд, що знаходяться за адресою АДРЕСА_3 , а саме частина моторного цеху під літ. «О», приміщення 17 пл. 67,7 кв.м. (належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування нерухомого майна від 18 липня 2017 року);

рухоме майно, відмінне від транспортних засобів.

комплекс з переробки та виробництва пластику, який налічує таке обладнання: агломератори 2 шт; гранулятор 1 шт.; екструдери 3 шт.; автомат для порізки поліетиленової плівки 2 шт. (один ручний та 1 автоматичний); токарний станок 1 шт.; електричний погружчик 1 шт.; ручний погружчик 1 шт.; вага електрична 1 шт.; комп`ютери 2 шт.; принтер 1 шт.; телевізори 2 шт.; шафи 2 шт.; дивани 2 шт.; столи 2 шт.

Під час шлюбу накопичені кошти та відкриті карткові рахунки.

05 червня 2023 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області ухвалою суду у справі № 607/9977/23 задоволено її заяву про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено ОСОБА_1 вчиняти будьякі дії, спрямовані на відчуження транспортного засобу марки «Toyota» моделі «RAV4», 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_11 .

Незважаючи на винесену судом ухвалу про накладення арешту на транспортний засіб, ОСОБА_1 неправомірно, всупереч вимогам чинного законодавства, без її згоди відчужив наступні транспорті засоби: автомобіль легковий марки AUDI, модель Q7, 2021 року випуску, державний реєстраційний № НОМЕР_12 ; автомобіль легковий марки ТОYOTА, модель RAV4, 2015 року випуску, державний реєстраційний № НОМЕР_13 .

16 червня 2023 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області винесено ухвалу у справі № 607/10608/23, якою її заяву про забезпечення позову задоволено. Заборонено відповідачу вчиняти дії щодо відчуження нежитлового приміщення №13 виробничого корпусу № 1 під літ. «О» будинку АДРЕСА_4 .

На підставі вищенаведеного вважає, що існують об`єктивні підстави вважати, що ОСОБА_1 буде продовжувати діяльність щодо відчуження майна та грошових коштів подружжя з метою уникнення поділу, а тому вважає за необхідне вжити заходів щодо забезпечення позову щодо вказаного вище майна .

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 22 червня 2023 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна, визнання договорів недійсними та удаваними задоволено частково.

Заборонено ОСОБА_1 вчиняти будьякі дії щодо відчуження наступного майна:

- естакади за адресою: АДРЕСА_3 ;

- складського приміщення (цегляний склад), що зазначений в генплані під літерою «Р», площею 114,8 кв.м за адресою АДРЕСА_3 ;

- нежитлового приміщення 12/1000 часток будівель та споруд, що знаходяться за адресою АДРЕСА_3 , а саме частина моторного цеху під літ. «О», приміщення 17 пл. 67,7 кв.м.;

-земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6125280700:02:001:1590, площею 0,0591 га.

Заборонено органам державного архітектурнобудівельного контролю, до повноважень яких належить прийняття рішень щодо введення об`єктів в експлуатацію та реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації (або будьякого іншого документа, яким вводитиметься об`єкт в експлуатацію), здійснювати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації за адресою АДРЕСА_1 та вчиняти будьякі дії по введенню в експлуатацію цього об`єкта.

У задоволенні інших вимог заяви відмовлено.

Копію ухвали про забезпечення позову надіслано учасникам справи, для негайного виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Притула О.Б., подав апеляційну скаргу на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, в якій просить її скасувати в частині задоволених вимог про забезпечення позову.

Посилається на те, що оскаржувана ухвала в цій частині є незаконною та необгрунтованою, такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Щодо незаконності заборони йому вчиняти будь-які дії з приводу відчуження естакади за адресою АДРЕСА_3 зазначає, що вказане майно є його особистою приватною власністю, оскільки було придбано ним за особисті кошти, отримані від здачі в оренду нерухомого майна, що належить йому на праві особистої приватної власності.

Окрім того, вважає незаконною заборону вчиняти будь-які дії щодо відчуження складського приміщення за адресою АДРЕСА_3 , оскільки право власності на вказане майно було набуто ним на підставі Договору купівлі-продажу від 22.08.2005 року до реєстрації шлюбу з позивачкою.

Зазначає, що це нерухоме майно є його особистою приватною власністю у зв`язку з тим, що було придбано ним до шлюбу. Тому накладення заборони на відчуження майна, яке є його особистою приватною власністю, є незаконним і таким, що порушує його права, як власника.

Щодо незаконності заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження нежитлового приміщення 12/1000 часток будівель і споруд за адресою АДРЕСА_3 , вказує на те, що вказане майно також належить йому на праві приватної власності у розмірі частки 12/1000 на підставі Договору дарування нерухомого майна №687 від 18.07.2017 року. За вказаним договором, ОСОБА_3 . Було подароване йому вищезазначене майно.

Посилається на те, що нежитлове приміщення 12/1000 часток будівель і споруд за адресою АДРЕСА_3 , не є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, тому жодним чином позивачка не може претендувати на частку у такому майні, а будь-які дії, які обмежують правомочності власника нерухомого майна ОСОБА_1 - є незаконними.

Жодних договорів між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 як подружжям, щодо вищевказаного нерухомого майна, яке є особистою приватною власністю ОСОБА_1 не укладалось.

Оскільки нежитлове приміщення 12/1000 часток будівель і споруд за адресою АДРЕСА_3 , на яке оскаржуваною ухвалою накладено заборону відчуження, знаходиться у особистій приватній власності відповідача, відтак, жодним чином відчуження такого майна не може вплинути на права та законні інтереси позивачки.

Окрім того, вважає незаконною заборону вчиняти будь-які дії щодо відчуження земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , оскільки вказана земельна ділянка є його особистою приватною власністю та була придбана за його особисті кошти. На придбання зазначеної земельної ділянки він витрачав особисті кошти, які отримував від здачі в оренду майна, належному йому на праві особистої приватної власності.

Від здачі в оренду нерухомого майна, він отримував дохід, за рахунок якого придбав земельну ділянку кадастровий номер 6125280700:02:001:1590, площею 0,0591 га.

Оскільки кошти, за які було придбано земельну ділянку були отримані відповідачем за рахунок здачі в оренду нерухомого майна, яке йому належить на праві особистої приватної власності, така земельна ділянка була придбана відповідачем за кошти, які належали йому особисто, а тому це майно є особистою приватною власністю відповідача та не підлягає поділу.

Земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6125280700:02:001:1590, площею 0,0591 га, не є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а тому жодним чином позивачка не може претендувати на частку у такому майні, а будь-які дії, які обмежують правомочності власника нерухомого майна.

Вважає необгрунтованою також заборону органам державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень яких належить прийняття рішень щодо введення об`єктів в експлуатацію та реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації, здійснювати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації за адресою АДРЕСА_1 та вчиняти будь-які дії по введенню в експлуатацію цього об`єкта.

При задоволенні заяви позивачки в цій частині, суд першої інстанції вказав, що після прийняття до експлуатації вказаного будівництва можлива державна реєстрація права власності та це майно та його відчуження. Однак доказів на підтвердження таких намірів позивачкою надано не було, а твердження щодо можливого відчуження у майбутньому вказаного майна - є припущенням, яке не повинно було братись судом до уваги.

Суд першої інстанції не обгрунтував, яким чином невжиття такого заходу забезпечення позову як накладення заборони відповідачу вчиняти дії щодо відчуження майна, яке належить йому на праві особистої приватної власності, а також заборона органам державного архітектурно-будівельного контролю, здійснювати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації за адресою АДРЕСА_1 та вчиняти будь-які дії по введенню в експлуатацію цього об`єкта, може істотно ускладнити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки у випадку задоволення позову.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 адвокат Сампара Н.М. просить залишити без задоволення апеляційну скаргу. Вважає твердження ОСОБА_1 про те, що майно, яке є предметом забезпечення, а саме естакада, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6125280700:02:001:1590, придбані ним у шлюбі, але за кошти, які належали йому особисто, є безпідставними.

Зазначає, що питання джерела придбання спірного майна в період перебування сторін у шлюбі не належить до питань, які суд може і повинен з`ясовувати на стадії відкриття провадження у справі про поділ майна подружжя.

Окрім того, апеляційна скарга ОСОБА_1 своїм основним аргументом висуває належність спірного майна до особистої власності відповідача на підставі п.3 ч.1 ст. 57 СК України, в той час як ці обставини суд не може та не повинен встановлювати при вирішенні питання про забезпечення позову.

Відносно вжиття заходів забезпечення щодо складського приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 зазначає, що дане складське приміщення під літ. «Р» в буд. АДРЕСА_3 придбане відповідачем до шлюбу згідно з договором купівлі-продажу посвідченого нотаріально приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Денисюком І.Л. 22.08.2005 р. за № 9814. Однак, на момент його придбання це приміщення перебувало у занедбаному стані та потребувало капітального ремонту. Після одруження сторони почали роботи з його реконструкції, виконали капітальні внутрішні та зовнішні ремонтні роботи, реконструкцію фасаду та входу; виконали стяжки та оновили стелі. Фактично приміщення повністю оновлене як ззовні, так і з середини. На земельній ділянці площею 192 кв.м., яка отримана в оренду у Тернопільської міської ради з метою обслуговування даного нежитлового приміщення згідно договору оренди від 08 жовтня 2008 р., зареєстрованого 22 січня 2009 р. за № 0400966 у Державному реєстрі земель здійснено благоустрій території.

Посилається на те, що у реконструкцію приміщення було вкладено в рази більші кошти, ніж воно вартувало згідно договору купівлі-продажу станом на 2005 рік. В результаті капітальних зовнішніх та внутрішніх покращень та обладнання дане приміщення стало придатним для використання як торгове і було передане в оренду для використання під склад і магазин м`ясних та інших харчових продуктів. Незважаючи на те, що саме приміщення площею 114,8 кв.м за адресою АДРЕСА_3 було придбане відповідачем до одруження, в період перебування сторін у шлюбі, за рахунок спільних капіталовкладень, воно змінилось та стало придатним для комерційного використання.

Вважає, що нежитлове приміщення площею 114,8 кв.м за адресою АДРЕСА_3 , придбане згідно договору купівлі-продажу посвідченого нотаріально приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Денисюком І.Л. 22.08.2005 р. за № реєстру 9814, повинно бути віднесене до об`єкту спільної сумісної власності, оскільки за час перебування у шлюбі за рахунок спільних грошових затрат дане майно внаслідок проведеної реконструкції набуло якісної зміни, істотно збільшилось у своїй вартості.

Щодо вжиття заходів забезпечення щодо нежитлового приміщення 12/1000 часток будівель та споруд за адресою АДРЕСА_3 , а саме частини моторного цеху під літ. «О» приміщення 1 -7, пл. 67.7 кв.м., належність на підставі договору дарування нерухомого майна № 687 від 18.07.2017 року, то це є предметом доказування в ході розгляду справи по суті.

Зазначає, що поведінка відповідача уже призвела до необхідності подання податкових позовних вимог (про визнання договорів купівлі-продажу недійсними) та залучення нових співвідповідачів.

Новозалученими співвідповідачами є батько відповідача ОСОБА_3 та його рідна сестра ОСОБА_7 . Наступною набувачкою спірного транспортного засобу стала стороння особа, реальне поновлення прав позивачки вимагатиме залучення нових учасників процесу та подання додаткових позовів. У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його поредставник адвокат Притула О.Б. підтримали апеляційну скаргу та просили задовольнити вимоги апеляційної скарги.

Відповідачка ОСОБА_3 та її представник адвокат Сампара Н.М. апеляційну скаргу заперечили. Ухвалу суду вважають законною та обгрунтованою .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення

Ухвала Тернопільського міськрайонного суду від 16 червня 2023 року оскаржується лише в частині задоволених вимог про забезпечення позову. В іншій частині ухвала суду не оскаржується, а тому не переглядається апеляційним судом відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам процесуального закону оспорювана ухвала суду першої інстанції відповідає не у повній мірі.

Задовольняючи заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову та забороняючи ОСОБА_1 , вчиняти дії щодо відчуження естакади, складського приміщення, нежитлового приміщення 12/1000 часток будівель та споруд, земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Біла Тернопільського району, а також забороняючи органам державного архітектурнобудівельного контролю здійснювати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації за адресою АДРЕСА_1 та вчиняти будьякі дії по введенню в експлуатацію цього об`єкта, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виник спір щодо набутого у шлюбі спільного сумісного майна, та наявні підстави для заборони щодо відчуження майна, оскільки невжиття саме таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулася з позовом до суду.

Колегія суддів не може повністю погодитися із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з приписами ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будьякій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 2 ч.1 ст.150 ЦПК України передбачено забезпечення позову шляхом: заборони вчиняти певні дії.

В силу ч.3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріальноправових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільнопроцесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Пункт 6 вказаної Постанови містить роз`яснення про те, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 08 травня 2019 року у справі № 487/7097/18 та від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18, Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладання арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Так, відповідно до позовної заяви від 20.06.2023 ОСОБА_3 просила після поділу спільного майна подружжя залишити ОСОБА_1 естакаду за адресою АДРЕСА_3 та складське приміщення площею 114,8 кв.м. по АДРЕСА_3 .

Згідно з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 15.09.2020 року у справі № 753/22860/17, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема, тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову бути співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Задовольняючи заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову та забороняючи ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо відчуження екстакади та складського приміщення, суд першої інстанції не взяв до уваги, що вказане майно, у тому числі складське приміщення площею 114,8 кв.м. по АДРЕСА_3 , яке придбане ОСОБА_1 до шлюбу, позивачка просила після поділу спільного сумісного майна подружжя залишити ОСОБА_1 . А також суд не перевірив, яким чином обраний позивачкою ОСОБА_3 спосіб забезпечення позову - шляхом заборони органам державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень яких належить прийняття рішень щодо введення об`єктів в експлуатацію та реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації здійснювати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації за адресою АДРЕСА_1 та вчиняти будь-які дії по введенню в експлуатацію цього об`єкта вплине на реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Право власності на складське приміщення, площею 114,8 кв.м за адресою АДРЕСА_3 , було набуто ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу від 22.08.2005 року, укладеного до реєстрації шлюбу з позивачкою, що стверджується копією реєстраційного посвідчення на складське приміщення та копією витягу з Державного реєстру правочинів № 1382728 .

Вказане нерухоме майно є особистою приватною власністю ОСОБА_1 , оскільки було придбано ним до шлюбу.

Забороняючи органам державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень яких належить прийняття рішень щодо введення об`єктів в експлуатацію та реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації здійснювати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації за адресою АДРЕСА_1 та вчиняти будь-які дії по введенню в експлуатацію цього об`єкта, суд першої інстанції вказував, що після прийняття до експлуатації вказаного будівництва можлива державна реєстрація права власності на вказане майно та його відчуження.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним судом, доказів на підтвердження таких намірів у відповідача позивачкою надано не було, а твердження щодо можливого відчуження у майбутньому вказаного майна є припущенням.

При постановленні оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції не здійснив повного і всебічного з`ясуванння обставин справи не вияснив позовні вимоги щодо цього майна, правовий режим нерухомого майна. Окрім того, судом першої інстанції не обгрунтовано, яким чином невжиття такого заходу забезпечення позову, як заборона органам державного архітектурно-будівельного контролю, здійснювати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації вчиняти будь-які дії по введенню в експлуатацію цих об`єктів, може істотно ускладнити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки у випадку задоволення позову про поділ житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку, що накладення заборони на відчуження майна, яке відповідно до вимог позову ОСОБА_3 про розлучення та поділ майна подружжя, визнання договорів недійсними та удаваними повинно залишитися ОСОБА_1 , а саме, естакади за адресою АДРЕСА_3 та складського приміщення площею 114,8 кв.м. по АДРЕСА_3 , а також заборона органам державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень яких належить прийняття рішень щодо введення об`єктів в експлуатацію та реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації здійснювати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації за адресою АДРЕСА_1 та вчиняти будь-які дії по введенню в експлуатацію цього об`єкта не відповідає обставинам справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду встановленим обставинам, недоведеність обставин, які мали значення для справи, які суд визнав встановленими.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції в частині задоволення заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову щодо заборони ОСОБА_1 , вчиняти будьякі дії щодо відчуження естакади за адресою: АДРЕСА_3 та складського приміщення за адресою АДРЕСА_3 та заборони органам державного архітектурнобудівельного контролю, здійснювати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації за адресою АДРЕСА_1 та вчиняти будьякі дії по введенню в експлуатацію цього об`єкта не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України, що в силу ст.376 ЦПК України є підставою для часткового скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову в цій частині.

Разом з тим, колегія суддів погоджується із висновками суду в іншій оскарженій частині ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 червня 2023 року відносно заборони ОСОБА_1 вчиняти будьякі дії щодо відчуження нежитлового приміщення 12/1000 часток будівель та споруд, що знаходяться за адресою АДРЕСА_3 , а саме частина моторного цеху під літ. «О», приміщення 17 пл. 67,7 кв.м. та земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6125280700:02:001:1590, площею 0,0591 га.

Так, судом правильно установлено, що відповідно до позовних вимог ОСОБА_3 від 12.06.2023 вона просила нежитлове приміщення - 12/1000 часток будівель та споруд, що знаходяться за адресою АДРЕСА_3 , а саме частина моторного цеху під літ. «О», приміщення 17 пл. 67,7 кв.м. залишити у її власності, а також провести поділ по 1/2 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6125280700:02:001:1590, площею 0,0591 га.

Отже, з метою запобігти утруднення виконання можливого рішення суду щодо вказаних позовних вимог, суд обґрунтовано вжив заходи забезпечення позову у вигляді заборони ОСОБА_1 відчужувати вказане спірне майно.

Доводи апеляційної скарги не свідчать про невідповідність ухвали суду в цій частині вимогам закону та обставинам справи.

Аргументи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, що майно, яке є предметом забезпечення - нежитлове приміщення - 12/1000 часток будівель та споруд, що знаходяться за адресою АДРЕСА_3 , а саме частина моторного цеху під літ. «О», приміщення 17 пл. 67,7 кв.м.; земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6125280700:02:001:1590, придбані ним у шлюбі, але за кошти, які належали йому особисто, є безпідставними. Походження спірного майна не належить до кола питань, які суд повинен з`ясовувати на стадії відкриття провадження у справі про поділ майна подружжя.

Окрім того, твердження ОСОБА_1 про приналежність спірного майна до його особистої власності на підставі п.3 ч.1 ст. 57 СК України не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки ці обставини суд не може встановлювати при вирішенні питання про забезпечення позову.

А тому ухвалу суду в частині забезпечення позову щодо заборони ОСОБА_1 вчиняти будьякі дії відносно відчуження нежитлового приміщення 12/1000 часток будівель та споруд, що знаходяться за адресою АДРЕСА_3 , а саме частина моторного цеху під літ. «О», приміщення 17 пл. 67,7 кв.м. та земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6125280700:02:001:1590, площею 0,0591 га. в слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.367, 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Притула Оксана Богданівна, задовольнити частково.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 червня 2023 року скасувати в частині заборони ОСОБА_1 , вчиняти будьякі дії щодо відчуження наступного майна: естакади за адресою: АДРЕСА_3 ; складського приміщення (цегляний склад), що зазначений в генплані під літерою «Р», площею 114,8 кв.м за адресою АДРЕСА_3 ; а також заборони органам державного архітектурнобудівельного контролю, до повноважень яких належить прийняття рішень щодо введення об`єктів в експлуатацію та реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації (або будьякого іншого документа, яким вводитиметься об`єкт в експлуатацію), здійснювати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації за адресою АДРЕСА_1 та вчиняти будьякі дії по введенню в експлуатацію цього об`єкта.

Відмовити у забезпеченні позову в цій частині.

В іншій оскарженій частині ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 10 жовтня 2023 року .

Головуючий Дикун С.І.

Судді: Гірський Б.О.

Костів О.З.