Ухвала

від 12.10.2023 по справі 580/4164/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

м. Черкаси

12 жовтня 2023 року справа № 580/4164/23

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Звенигородської районної військової адміністрації Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Звенигородської районної військової адміністрації Черкаської області (20202, м. Звенигородка, вул. М.Грушевського, 135) в якій просить:

-визнати бездіяльність управління соціального захисту населення Звенигородської районної військової адміністрації Черкаської області щодо нарахування та виплати за заявою ОСОБА_1 на його користь одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров`ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи;

-зобов`язати управління соціального захисту населення Звенигородської районної військової адміністрації Черкаської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров`ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року по справі №704/753/14-а в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, виходячи із мінімальної заробітної плати в розмірі 6700 грн., що її встановлено Законом України Про Державний бюджет на 2023 рік, відповідно до статті 48 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно із статтею 48 Закону №796-ХІІ позивач має право на отримання одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров`ю в розмірі 30 мінімальних заробітних плат. На виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року по справі №704/753/14-а, відповідачем не виплачено ОСОБА_1 одноразову компенсацію за шкоду, заподіяну здоров`ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. За таких обставин, оскільки розмір мінімальної заробітної плати для виплати компенсації визначається на момент її виплати, у 2023 році виплаті підлягає 201 000 грн.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах останній діяв згідно чинного законодавства, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі. Вказано, що позивачу нараховано одноразову компенсацію за шкоду, заподіяну здоров`ю у сумі 36540 грн. згідно постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014 у справі №704/753/14-а але не виплачено.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС (категорія 1) посвідчення серії НОМЕР_1 від 31.10.2019.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014 у справі №704/753/14-а зобов`язано управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров`ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 30 мінімальних заробітних плат відповідно до статті 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

В межах виконання постанови у справі №704/753/14-а, управлінням соціального захисту населення Тальнівської РДА нараховано ОСОБА_1 одноразову компенсацію за шкоду заподіяну здоров`ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 30 мінімальних заробітних плат відповідно до статті 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи що становить 36540грн. (лист від 14.12.2016 №01-5/695).

24.04.2023 ОСОБА_1 звернувся з заявою до управління соціального захисту населення Звенигородської РДА про нарахування компенсації за шкоду заподіяну здоров`ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 30 мінімальних заробітних плат відповідно до статті 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи що становить 201000грн. станом на 2023 рік.

10.05.2023 листом за вих. №1177/05-13 відповідач повідомив, що відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014 у справі №704/753/14-а нараховано компенсацію у сумі 36540 грн., однак не виплачено в наслідок відсутності коштів.

Не погодившись із рішенням відповідача позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд вказує, що є рішення суду, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Як встановлено судом, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014 у справі №704/753/14-а, зокрема зобов`язано провести виплату ОСОБА_1 одноразову компенсацію за шкоду заподіяну здоров`ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка згідно листа відповідача не виплачена.

Тобто, оскільки рішення суду в частині виплати не виконано, наведений обрахунок суми компенсації не є спірним в правовідносинах, що склалися між сторонами, оскільки не впливає на права позивача.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Виходячи з наведеного, провадження в даній адміністративній справі підлягає закриттю, оскільки з набранням чинності судовими рішеннями щодо спірної виплати, правовідносини між позивачем та відповідачем вирішено.

При чому, суд звертає увагу позивача, що формулювання розміру виплати, але обгрунтовуючи одними і тими ж підставами заявлення позову не змінює суть позовних вимог.

Відповідно до вимог частин другої, четвертої статті 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Згідно статті 382 КАС України, визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

Відповідно до вимог частини дев`ятої статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Суд звертає увагу, що вище зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

З огляду на вищенаведене та враховуючи те, що позовні вимоги сформульовані саме як забезпечення виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а, від 06 лютого 2019 року у справі №816/2016/17.

З аналізу предмету спору та позовних вимог у цій справі, суд дійшов висновку, що він фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014 у справі №704/753/14-а.

Отже, провадження в даній адміністративній справі підлягає закриттю.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Враховуючи що позивач звільнений від сплати судового збору, а також враховуючи приписи Закону України "Про судовий збір", останній поверненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 142, 238, 243, 248, 293-297 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Звенигородської районної військової адміністрації Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Копію ухвали направити сторонам, які брали участь у справі.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 295 - 297 КАС України.

Суддя Петро ПАЛАМАР