Ухвала

від 15.03.2024 по справі 580/4164/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

15 березня 2024 року

м. Київ

справа №580/4164/23

адміністративне провадження № К/990/7734/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2024 року

у справі №580/4164/23

за позовом ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Звенигородської районної військової адміністрації Черкаської області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У червні 2023 року ОСОБА_1 (далі - скаржник) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Звенигородської районної військової адміністрації Черкаської області, в якому просив:

- визнати бездіяльність управління соціального захисту населення Звенигородської районної військової адміністрації Черкаської області щодо нарахування та виплати за заявою ОСОБА_1 на його користь одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров`ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- зобов`язати управління соціального захисту населення Звенигородської районної військової адміністрації Черкаської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров`ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року у справі №704/753/14-а в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, виходячи із мінімальної заробітної плати в розмірі 6700,00 грн, що її встановлено Законом України "Про Державний бюджет на 2023 рік" від 03 листопада 2022 року №2710-IX (далі - Закон №2710-IX), відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ (далі - Закон №796-ХІІ) та статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2024 року, закрито провадження у справі.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 26 лютого 2024 року звернувся з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верховного Суду. У касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2024 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку позивач зазначає, що копія постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2024 року надійшла його адресу 31 січня 2024 року, що підтверджується конвертом Шостого апеляційного адміністративного суду.

Згідно з результатом електронного пошуку поштових відправлень на офіційному сайті Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" (www.ukrposhta.com) відправлення за номером 0600081687568, яким направлено ОСОБА_1 копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2024 року, надіслане судом 26 січня 2024 року та вручене адресату 31 січня 2024 року.

Враховуючи викладене, а також положення вимог частини другої статті 329 КАС України, згідно з якими учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, Суд вважає, що підстави пропуску скаржником строку на касаційне оскарження є поважними, у зв`язку з чим такий строк підлягає поновленню.

Проаналізувавши зміст оскаржуваних судових рішень та доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

З огляду на пункт 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих самих підстав.

У практиці Великої Палати Верховного Суду і Верховного Суду умовами застосування цієї підстави для закриття провадження є: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); остаточне вирішення тотожного спору постановою чи ухвалою, яка перешкоджає повторному зверненню до суду (про відмову у відкритті провадження чи закриття провадження); набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.

Аналогічних висновків щодо застосування пункту 4 частини першої статті 238 КАС України та умов застосування зазначеної норми права дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №9901/432/18 та Верховний Суд у постановах від 17 жовтня 2019 року у справі №340/869/19, від 30 січня 2020 року у справі №2а-161/11, від 30 квітня 2020 року у справі №813/4138/17, від 26 травня 2020 року у справі №805/1963/17-а, від 16 липня 2020 року у справі №182/3773/15-а.

Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих самих підстав.

Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суд не вправі відмовити у відкритті провадження у справі.

Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.

Визначаючи підстави позову, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що згідно із статтею 48 Закону №796-ХІІ він має право на отримання одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров`ю в розмірі 30 мінімальних заробітних плат. На виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року у справі №704/753/14-а, відповідачем не виплачена ОСОБА_1 одноразова компенсація за шкоду, заподіяну здоров`ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. За таких обставин, оскільки розмір мінімальної заробітної плати для виплати компенсації визначається на момент її виплати, у 2023 році виплаті підлягає 201000,00 грн.

Закриваючи провадження у справі, суди попередніх інстанцій виходили із наявності постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року у справі №704/753/14-а, що набрала законної сили, якою задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .

Визнано неправомірними дії Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров`ю, як особі, яка постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, відповідно до статті 48 Закону №796-ХІІ та статті 28 Закону №1058-IV.

Зобов`язано Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров`ю, як особі, яка постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, відповідно до статті 48 Закону №796-ХІІ та статті 28 Закону №1058-IV.

Суди дійшли висновку, що оскільки у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є рішення суду, яке набрало законної сили, а тому за правилами пункту 4 частини першої статті 238 КАС України провадження у справі підлягає закриттю.

Крім того, суди дійшли висновку, що оскільки позовні вимоги сформульовані саме як забезпечення виконання рішення суду яке набрало законної сили, обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.

Так, колегією суддів встановлено, що у справі №704/753/14-а ОСОБА_1 просив визнати дії Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області щодо відмови у виплаті належної одноразової компенсації за шкоду, заподіяної здоров`ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інваліду III групи, у зв`язку з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та зобов`язати виплатити компенсації, згідно статті 48 Закону №796-ХІІ.

За результатами розгляду зазначеної справи Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 27 червня 2014 року відмовив у задоволенні адміністративного позову, при цьому Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 24 вересня 2014 року скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нову постанову, якою адміністративний позов задовольнив.

У свою чергу у справі, що розглядається, ОСОБА_1 просить суд:

- визнати бездіяльність Управління соціального захисту населення Звенигородської районної військової адміністрації Черкаської області щодо нарахування та виплати за заявою ОСОБА_1 на його користь одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров`ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Звенигородської районної військової адміністрації Черкаської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров`ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року у справі №704/753/14-а в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, виходячи із мінімальної заробітної плати в розмірі 6700,00 грн, що її встановлено Законом №2710-IX, відповідно до статті 48 Закону №796-ХІІ та статті 28 Закону №1058-IV.

Порівняння цих вимог з вимогами, які розглядалися у справі №704/753/14-а, свідчить про те, що вони стосуються одного й того самого питання - зобов`язати управління соціального захисту населення Звенигородської районної військової адміністрації Черкаської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров`ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій, встановивши під час розгляду справи №580/4164/23 наявність рішення суду, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, оскільки постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року у справі №704/753/14-а, зокрема зобов`язано провести виплату ОСОБА_1 одноразову компенсацію за шкоду заподіяну здоров`ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка згідно листа відповідача не виплачена, дійшли правомірних висновків, що право позивача на виплату одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров`ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, вже захищено судовим рішенням, яке набрало законної сили і повторне звернення з аналогічними вимогами є недопустимим.

Крім того, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки відповідач протягом значного проміжку часу не виконує судове рішення, яке набрало законної сили, то належним способом захисту порушеного права позивача може бути лише звернення до суду в порядку статей 382, 383 КАС України, тобто із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та/або визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи, що зміст оскаржуваних судових рішень не викликає розумних сумнівів щодо правильного застосування чи тлумачення застосованих норм матеріального і процесуального права, Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 1, частиною 2 статті 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Визнати поважними наведені ОСОБА_1 підстави пропуску строку та поновити строк на касаційне оскарження ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2024 року у справі №580/4164/23.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2024 року у справі №580/4164/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Звенигородської районної військової адміністрації Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

3. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді С.М. Чиркін

В.М. Шарапа