Ухвала

від 11.10.2023 по справі 1309/7604/12

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 1309/7604/12

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2023 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді: Іванюк І.Д.

за участю секретаря с\з Тягло Л.В.

представника скаржника Репака В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові скаргу ОСОБА_1 на дії Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), стягувач: Приватне акціонерне товариство «Універсал Банк», ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

Скаржник звернувсядо судуіз скаргою,у якійпросить визнатипротиправною бездіяльністьЗалізничного відділуДержавної виконавчоїслужби ум.Львові Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства Юстиції(м.Львів)щодо незняттяарешту змайна,який бувнакладений постановоюдержавного виконавцяЗалізничного відділуДВС ум.Львові проарешт майнаборжника від19.11.2013року увиконавчому провадженні№ 40548292з примусовоговиконання виконавчоголиста №1309/7604/12,виданого Залізничнимрайонним судомм.Львова напідставі рішеннявід 14.06.2013,та постановоюдержавного виконавцяЗалізничного відділуДВС ум.Львові проарешт майнаборжника від22.05.2015року увиконавчому провадженні№ 46966225з примусовоговиконання виконавчоголиста №1309/7604/12,виданого Залізничнимрайонним судомм.Львова напідставі рішеннявід 14.06.2013та зобов`язатиЗалізничний відділДВС ум.Львові ЗМУ(м.Львів)зняти арештз майна. Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 14.06.2013 року у справі № 1309/7604/12 задоволено позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та стягнуто із ОСОБА_1 заборгованість у сумі 6197,27 доларів США, що станом на дату розрахунку еквівалентно 49534,78 грн. На виконання вказаного рішення суду судом видано виконавчий лист № 1309/7604/12. 31.03.2014 року в виконавчому провадженні ВП № 40548292 державним виконавцем Барилко Л.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ № 606-XIV «Про виконавче провадження», чинного на час винесення постанови. В ході виконавчого провадження виконавцем 21.11.2013 року винесено постанову про арешт всього нерухомого майна боржника. 22.09.2015 року в виконавчому провадженні ВП № 46966225 державним виконавцем Барилко Л.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ № 606-XIV «Про виконавче провадження», чинного на час винесення постанови. В ході виконавчого провадження виконавцем 04.06.2015 року винесено постанову про арешт всього нерухомого майна боржника. Після цього стягувачем повторно пред`явлено виконавчий лист № 1309/7604/12 до примусового виконання в Залізничний відділ ДВС у м. Львові та 03.10.2016 року в виконавчому провадженні ВП № 51343969 державним виконавцем Барилко Л.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ № 606-XIV «Про виконавче провадження», чинного на час винесення постанови та зазначено, що стягувач вправі повторно пред`явити виконавчий лист до виконання в строк до 03.10.2017 року. Однак після 03.10.2016 року виконавчий лист більше до примусового виконання не пред`являвся. 11.05.2023 року представник ОСОБА_1 звернувся до Залізничного ВДВС у м. Львові ЗМУ МЮ із заявою про зняття вказаних арештів, однак жодні дії за його зверненням вчинені не були. Вважає, що бездіяльність посадових осіб Залізничного відділу ДВС у м. Львові ЗМУ МЮ (м. Львів), яка полягає у незнятті протягом тривалого часу арешту із належного йому майна, є протиправною та такою, що порушує права та охоронювані законом інтереси його як сторони виконавчих проваджень, так і громадянина України щодо вільного володіння, користування та розпорядження майном. На підставі викладеного просить скаргу задовольнити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 03.08.2023 року відкрито провадження за вказаною скаргою та призначено судове засідання.

У судовому засіданні представник скаржника адвокат Репак В.В. скаргу підтримав з аналогічних підстав, додатково повідомив, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 14.06.2013 року у справі № 1309/7604/12 задоволено позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та стягнуто із ОСОБА_1 заборгованість у сумі 6197,27 доларів США, що станом на дату розрахунку еквівалентно 49534,78 грн. 14.03.2017 року між АТ «Універсал Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги за кредитним договором між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 . До правонаступника для з`ясування питання про наявність боргу скаржник не звертався, рішення суду на даний час не виконане.

Представник Залізничного ВДВС у м. Львові ЗМУ МЮ (м. Львів), скаржник та представники заінтересованих осіб АТ «Універсал Банк» та ТОВ «Фінансова компанія«Кредит-Капітал»у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання були належним чином повідомлені, про причини своєї неявки суду не повідомили.

Суд ухвалив провести судове засідання за відсутності інших осіб, які були належним чином повідомленні про дату, час та місце судового розгляду, проте до суду не з`явилися, що не є перешкодою для розгляду скарги по суті відповідно до ч. 2 статті 450 ЦПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд прийшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що у провадженні Залізничного районного суду м. Львова перебувала справа № 1309/7604/12 за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 14.06.2013 року у справі № 1309/7604/12позов задоволено, вирішено стягнути з ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства Універсал Банк заборгованість за кредитним договором №11-1/909к-07 від 12.12.2007 року заборгованість за кредитом в сумі 6197,27 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на день розрахунку 49534 грн 78 коп /сорок дев`ять тисяч п`ятсот тридцять чотири грн 78 коп/, з яких: прострочена заборгованість по кредиту 3137,77 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку 25080 грн 20 коп, заборгованість по кредиту в розмірі 651,47 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку 5207 грн 20 коп, відсотки 1417,77 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку 11332 грн 24 коп, пеня 990,26 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку 7915 грн. 15 коп. На виконання вказаного рішення суду судом видано виконавчий лист № 1309/7604/12.

31.03.2014 року в виконавчому провадженні ВП № 40548292 державним виконавцем Барилко Л.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ № 606-XIV «Про виконавче провадження», чинного на час винесення постанови. В ході виконавчого провадження виконавцем 21.11.2013 року винесено постанову про арешт всього нерухомого майна боржника.

22.09.2015 року в виконавчому провадженні ВП № 46966225 державним виконавцем Барилко Л.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ № 606-XIV «Про виконавче провадження», чинного на час винесення постанови. В ході виконавчого провадження виконавцем 04.06.2015 року винесено постанову про арешт всього нерухомого майна боржника.

Після цього стягувачем повторно пред`явлено виконавчий лист № 1309/7604/12 до примусового виконання в Залізничний відділ ДВС у м. Львові та 03.10.2016 року в виконавчому провадженні ВП № 51343969 державним виконавцем Барилко Л.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ № 606-XIV «Про виконавче провадження», чинного на час винесення постанови та зазначено, що стягувач вправі повторно пред`явити виконавчий лист до виконання в строк до 03.10.2017 року /а.с. 7-9/.

З відповіді АТ «Універсал Банк» від 06.04.2023 року за № 47990 вбачається, що 14.03.2017 року між АТ «Універсал Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги за кредитним договором між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 .

З відповіді Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 25.08.2023 року та 22.09.2023 року вбачається, що на виконанні у відділі перебували виконавчі провадження ВП № 40548292, ВП № 46966225 та ВП № 51343969, однак вони знищені за терміном зберігання /а.с. 28/.

Станом на дату розгляду справи рішення Залізничного районного суду м. Львова від 14.06.2013 року у справі № 1309/7604/12, яким із ОСОБА_1 на користь банку стягнуто кошти, не виконане.

Відповідно до статті 129-1Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 18ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).

Відповідно до статті 1Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження ВП № 40548292, ВП № 46966225 та ВП № 51343969 з примусового виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 14.06.2013 року у справі № 1309/7604/12 відкрито під час дії Закону № 606-XIV.

Відповідно до пункту 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Згідно зі статтею 11Закону №606-XIV (у редакції, чинній на час винесення постанови про арешт майна) державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до статті 30 Закону № 606-XIVдержавний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно зі статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно зі статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно зі статтею 48 цього Закону.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 47Закону №606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22цього Закону (частина п`ята статті 47 Закону № 606-XIV).

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред`явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом (частина друга статті 24 Закону № 606-XIV).

Статтею 49Закону №606-XIV передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду; 2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання; 3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; 4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі; закінчення строку, передбаченогозакономдля відповідного виду стягнення; передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника - юридичної особи; 8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; 9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; 10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби; 11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьоюстатті 75 цього Закону; 12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; 13) непред`явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону; 14) списання згідно ізЗаконом України«Про деякіпитання заборгованостіза спожитийприродний газта електричнуенергію» заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

Згідно з частиною другою статті 50Закону №606-XIV у разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Отже, з огляду на наведені норми Закону № 606-XIV, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, виконавче провадження не є закінченим.

Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах від 22 грудня 2021 року у справі № 634/292/21, від 12 серпня 2020 року у справі № 569/17603/18, від 26 квітня 2022 року у справі № 242/4601/20, від 04 листопада 2022 року у справі № 686/6010/14-ц.

Чинний Закон України«Про виконавчепровадження» №1404-VIII також передбачає право стягувача, у разі повернення йому виконавчого документу, повторно пред`явити виконавчий документ до виконання (частина п`ята статті 37 Закону № 1404-VIII).

Також із постанов Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 344/19847/18 (провадження № 61-6732св19), від 09 лютого 2022 року № 658/310/21 (провадження № 61-14862св21) вбачається, що пункт 5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII застосовується до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності Законом № 1404-VIII.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 727/1256/16 зазначено, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а повернення стягувачу виконавчого документа на підставі заяви не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання.

Судом встановлено, що востаннє 03.10.2016 року в виконавчому провадженні ВП № 51343969 державним виконавцем Барилко Л.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ № 606-XIV «Про виконавче провадження» згідно з яким виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. А отже виконавче провадження не є закінченими, а тому немає підстав для застосування правових наслідків, передбачених частиною другою статті 50 Закону № 606-XIV, у вигляді зняття арешту.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 січня 2018 року у справі № 910/8019/15; від 06 березня 2019 року у справі № 263/1468/17; від 01 серпня 2019 року у справі № 754/15469/16-ц, від 04 березня 2020 року у справі № 127/2-1421/09, від 16 березня 2020 року у справі № 137/1649/17, від 15 лютого 2023 року у справі № 202/1183/2, від 29.03.2023 року у справі № 202/1182/22 /провадження № 61-8190св22/.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Право скаржника на розпорядження належним йому майном без будь-яких обтяжень у вигляді арешту, може бути поновлено, зокрема, шляхом добровільного виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 14.06.2013 року у справі № 1309/7604/12.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 127/2-1421/09 та від 29.03.2023 року у справі № 202/1182/22, провадження № 61-8190св22.

Висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 522/8685/13, не підлягають застосуванню при вирішенні даної скарги, оскільки виконавче провадження щодо виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 14.06.2013 року у справі № 1309/7604/12 не завершене, а матеріали виконавчих проваджень знищені у зв`язку із закінченням строків їх зберігання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дії державного виконавця Залізничного ВДВС у м. Львові ЗМУ МЮ (м. Львів) відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавче провадження не є закінченим, а докази того, що боржник виконав рішення суду чи докази відсутності майнових претензій з боку стягувача - відсутні.

На підставінаведеного,керуючись ст.ст.447-452 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

п о с т а н о в и в :

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), стягувач: Приватне акціонерне товариство «Універсал Банк», ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії- відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала можебути оскарженав апеляційномупорядку протягомп`ятнадцяти днівз дняїї проголошеннядо Львівськогоапеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 13.10.2013 року.

Суддя: