Ухвала

від 10.10.2023 по справі 0907/115/2012

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 0907/115/2012

Провадження № 22-ц/4808/911/23

Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І. П.

Суддя-доповідач Василишин Л. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Василишин Л.В.

суддів: Максюти І.О., Томин О.О.

секретаря Возняк В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 09 листопада 2012 року, ухвалене у складі судді Ковалюк І.П. у м. Івано-Франківську, у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінекстра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та примусове виселення з житлового приміщення,

в с т а н о в и в:

У грудні2011рокуПАТ «Ерсте Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та примусове виселення з житлового приміщення.

Позов мотивовано тим, що 26 червня 2008 року між ВАТ «Ерсте Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Ерсте Банк») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі 30000 доларів США.

Цього ж дня в якості забезпечення виконання зобов`язань між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, який посвідчено Луцькою Г.В., приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу. За умовами договору іпотеки відповідачі передали належну їм на праві власності двохкімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 в іпотеку банку.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав повністю, водночас ОСОБА_2 , як позичальник, порушив умови договору щодо строків сплати суми кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, у зв`язку з чим у банку виникло право на дострокове стягнення заборгованості за кредитом, зокрема шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Враховуючи викладене, ПАТ «Ерсте Банк» просило звернути стягнення за договором іпотеки № 014/0321/3/17841 від 26 червня 2008 року, посвідченим Луцькою Г.В., приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу за реєстровим № 1199, на предмет іпотеки: двохкімнатну квартиру, що за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ; за рахунок вартості предмета іпотеки задоволити вимоги ПАТ «Ерсте Банк», що випливають з кредитного договору № 01/0321/3/17841 від 26 червня 2008 року в загальному розмірі 39362 долари США 09 центів, що за курсом НБУ станом на 15 грудня 2011 року становить 314499,16 грн; визначити спосіб реалізації предмета іпотеки, шляхом проведення прилюдних торгів; з метою збереження предмета іпотеки до його реалізації та забезпечення вільного доступу до нього покупців, оцінювачів та інших осіб передати ПАТ «Ерсте Банк» предмет іпотеки в оперативне управління (з наданням ключів тощо); висилити відповідачів із квартири, яка є предметом іпотеки та стягнути з них на користь банку судові витрати.

Івано-Франківськийміський судзаочним рішеннямвід 09листопада 2012рокучастково задоволив позов ПАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та примусове виселення з житлового приміщення.

Ухвалив звернути стягнення за договором іпотеки № 014/0321/3/17841 від 26 червня 2008 року на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру, що за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Івано-Франківською госпрозрахунковою групою з приватизації державного житлового фонду від 01 грудня 2005 року.

За рахунок вартості предмета іпотеки задоволив вимоги ПАТ «Ерсте Банк», які випливають із кредитного договору № 014/0321/3/17841 від 26 червня 2008 року із урахуванням основної суми боргу, відсотків, станом на 15 грудня 2011 року в загальному розмірі 39362,09 дол. США, що еквівалентно 314499,16 грн.

Ухвалив застосувати процедуру продажу предмета іпотеки, передбачену статтею 41 Закону України «Про іпотеку», шляхом проведення публічних торгів, зазначивши початкову ціну на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій щодо реалізації майна.

Стягнув з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Ерсте Банк» судові витрати у розмірі 2823 грн.

В решті позовних вимог суд відмовив.

ОСОБА_1 на зазначене заочне рішення подала апеляційну скаргу, в якій зіслалася на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що загальна сума заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором станом на 15 грудня 2011 року становить 39362,09 дол. США, з яких залишок по кредиту 29145,04 дол. США, заборгованість по відсотках 10217,05 дол. США, оскільки 24 вересня 2010 року ПАТ «Ерсте Банк» надіслало вимогу про дострокове виконання кредитних зобов`язань на підставі статті 1050 ЦК України, що свідчить про дострокове припинення дії кредитного договору, та, як наслідок, неможливість нараховувати із вказаної дати проценти за користування кредитом та штрафні санкції.

Враховуючи, що банк після надсилання вимоги про дострокове виконання умов договору продовжував нараховувати відсотки за користування кредитними коштами, сума заборгованості по кредитному договору, визначена банком, не відповідає дійсності, на що у свою чергу не звернув увагу суд першої інстанції.

Крім того, суд першої інстанції в порушення вимог статті 41 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення) не вказав, що проведення прилюдних торгів здійснюється у межах процедури виконавчого провадження та, що початкова ціна предмета іпотеки визначається на підставі оцінки суб`єкта оціночної діяльності, проведеної з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження». Вказані дії суду, на думку апелянтки, свідчать про неправильне застосування ним норм матеріального права.

З приводу порушенням судом норм процесуального права, апелянтка вказала на те, що вона не була повідомлена про розгляд справи в суді першої інстанції, у зв`язку з чим була позбавлена можливості навести суду свої заперечення щодо позовних вимог ПАТ «Ерсте Банк».

З цих підстав просила оскаржуване заочне рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «Ерсте Банк» відмовити у повному обсязі.

Учасники справи правом подання відзиву на апеляційну скаргу в порядку статті 360 ЦПК України не скористалися.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 22 серпня 2023 року до участі у справі в якості правонаступника позивача залучено ТОВ «Фінансова компанія «Фінекстра».

11 вересня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінекстра» подало заяву про відмову від позову та закриття провадження у справі.

В засідання апеляційного суду сторони не з`явилися. 03 жовтня 2023 року та 05 жовтня 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 подали клопотання про прийняття відмови позивача від позову та закриття провадження у справі за заявою позивача.

Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви ТОВ «Фінансова компанія «Фінекстра» та закриттяпровадження усправі зтаких підстав.

Відповідно допункту 3частини першоїстатті374ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.

Пунктом 1 частини другої статті 49 ЦПК України передбачено, що позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно зчастиною першоюстатті206ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до частини третьої вказаної статті у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Також положеннями пунктів 2, 4 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: відсутній предмет спору; позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

За змістом статті 373ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову відповідає вимогам статті 206 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Враховуючи наведені положення закону, колегія суддів вважає за можливе прийняти відмову ТОВ «Фінансова компанія «Фінекстра», як правонаступника ПАТ «Ерсте Банк», від позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зверненнястягнення напредмет іпотекита примусовевиселення зжитлового приміщення,та у зв`язку з цим визнати нечинним ухвалене судом першої інстанції судове рішення і закрити провадження у даній справі.

Керуючись статтями 206,255,373,374 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінекстра» про відмову від позову та закриття провадження у справі задоволити.

Заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 09 листопада 2012 року визнати нечинним.

Прийняти відмову від позову та закрити провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінекстра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та примусове виселення з житлового приміщення.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 13 жовтня 2023 року.

Суддя-доповідач: Л.В. Василишин

Судді: І.О. Максюта

О.О. Томин