Постанова

від 12.10.2023 по справі 567/1188/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2023 року

м. Рівне

Справа № 567/1188/23

Провадження № 22-ц/4815/985/23

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Гордійчук С.О.,

суддів: Ковальчук Н.М., Шимківа С.С.

секретар судовогозасідання: Мороз А.В.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 адвоката Гуль Н.В. на ухвалу Острозького районногосуду Рівненськоїобласті від 11 липня 2023 року, ухвалене в складі судді Назарука В.А., повний текст рішення складено 11.07.2023 року, у справі №567/1188/23

в стан овив :

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 провизнання недійсним договору про поділ спільного майна подружжя.

Одночасно позивач подав заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно, що належить на праві власності ОСОБА_3 .

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що в провадженні Острозькогорайонного судуРівненської областіперебуває справа запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики. На даний час він звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійним договору про поділ спільного майна подружжя, оскільки вказаний договір використовується відповідачами для недопущення звернення стягнення на майно ОСОБА_2 (в межах попередніх проваджень).

Вважає, що ОСОБА_3 незаконно отримала в особисту приватну власність зазначене в оскаржуваному договорі майно і необмежена жодним чином щодо його відчуження, що може ускладнити виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Ухвалою Острозькогорайонного судуРівненської області від 11 липня 2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

Заборонено ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо відчуження :

- садового будинку загальною площею 304 кв.м з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 514167232224, номер відомостей про речове право 49694535;

- земельної ділянки кадастровий номер 3222481200:04:002:0268 площею 0,12 га, для колективного садівництва, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 514155432224, номер відомостей про речове право 49694570;

- транспортного засобу марки Jaguar, модель F-PACE, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

- транспортного засобу марки Nissan, модель Х-ТРАІL, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 ; 2012 року випуску,

належних ОСОБА_3 , до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Не погодившись із ухвалою суду, представник ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить ухвалу суду скасувати, та постановити нову, якою відмовити в задоволені заяви про забезпечення позову.

Покликається на те, що суд не пересвідчився чи дійсно між нею та позивачем існують спірні правовідносини та існує реальна загроза невиконання судового рішення у разі задоволення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертає увагу на те, що у справі про стягнення боргу за договором позики судом вже було вжито заходи забезпечення позову.

Вказує, що судом не враховано вимоги розумності, обґрунтованості та співмірності заходів забезпечення позову.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача вказує, що ухвала суду є законною та обґрунтованою. Просить залишити її без зміни, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону судове рішення не відповідає.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, місцевий суд виходив з того, що існує ризик відчуження майна, що в подальшому може призвести до невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

З таким висновком апеляційний суд не погоджується.

Встановлено, що між позивачем та відповідачами існує у суді спір з приводу стягнення заборгованості за чотирма договорами позики на суму 350 000 доларів США, що еквівалентно 12799 010 грн справа №567/459/23.

Ухвалою Острозького районногосуду Рівненськоїобласті від 03 квітня 2023 року, яка постановою Рівненського апеляційного суду від 22 червня 2023 року залишена без зміни, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково та накладено арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 .

Постановою Рівненського апеляційного суду від 22 червня 2023 року ухвалу Острозького районногосуду Рівненськоїобласті від 03 травня 2023 року прозабезпечення позову скасовано.У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить на праві власності ОСОБА_3 відмовлено.

27червня 2023року ОСОБА_1 звернувсяз позовомдо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 провизнаннянедійсним договорупро поділспільного майнаподружжя таіз заявоюпро забезпеченняпозову шляхомнакладення арешту намайно,що належитьна правівласності ОСОБА_3 .

Відповідно до частин першої, другоїстатті 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктами 1, 2, 10 частини першої, частини другоїстатті 150 ЦПК Українипозов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до частини третьоїстатті 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Подібні правові висновки сформульовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19), а також Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постановах від 13 грудня 2021 року у справі № 367/3765/20 (провадження № 61-549св21) та від 12 січня 2022 року у справі № 568/525/21 (провадження № 61-14463св21), від 19 травня 2022 року у справі № 619/2293/21 (провадження № 61-15440св21).

У відповідності до положень ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як передбачено вимогами ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Убачається, що подаючи заяву про забезпечення позову позивач обґрунтовував її лише тим, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки відповідач ОСОБА_3 може розпорядитися належним їй на праві власності нерухомим майном.

Разом з тим, заявником не було вказано обґрунтованості доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням заявлених позовних вимог та яким чином невжиття вказаного виду забезпечення позову призведе до невиконання судового рішення щодо визнання недійсним договору про поділ спільного майна подружжя у разі задоволення позову.

Крім того, із матеріалів справи убачається, що ОСОБА_3 не є боржником перед ОСОБА_1 за договорами позики.

Отже, наявність самого по собі позову про визнання недійсним договору не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом встановлення заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна належного на праві власності ОСОБА_3 .

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд ускладі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, викладених у постанові 10 лютого 2021 року у справі № 709/853/20.

Крім того, пред`явлення позивачем вимоги про визнання недійсним договору є немайновими.

Можливе рішення суду у цій справі рішення про визнання, тобто таке, яким підтверджується наявність або відсутність певних правовідносин між сторонами, наявність або відсутність юридичних фактів.

Відповідно до ч.2ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» таке рішення може бути підставою для внесення реєстратором до Державного реєстру запису про скасування державної реєстрації права за ОСОБА_3 .

Будь-якого іншого виконання, у тому числі примусового, можливе рішення суду не передбачає. Вимог майнового характеру позивач не пред`являв.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, а також не вирішується наперед результат розгляду справи по суті позову.

Враховуючи на ведене апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя.

Встановивши, вищенаведені порушення процесуального закону допущенні судом першої інстанції при вирішенні заяви про забезпечення позову, що є обов`язковою підставою для скасуванняухвали суду першої інстанції,колегія суддів не вбачає підстав для застосування заходів забезпечення позову.

Згідно п. 4 ст.376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 адвоката Гуль Н.В. задовольнити.

Ухвалу Острозького районногосуду Рівненськоїобласті від 03 травня 2023 року скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12 жовтня 2023 року.

Головуючий : Гордійчук С.О.

Судді : Ковальчук Н.М.

Шимків С.С.