ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
13.10.2023Справа № 910/14897/22
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Повного товариства "Ломбард "Золота скриня" Щербацький і компанія" (Україна, 03022, м. Київ, вул. Жуковського, буд. 8; ідентифікаційний код: 36037187)
до Державного підприємства спеціального зв`язку (Україна, 01032, м. Київ, площа Вокзальна, буд. 3; ідентифікаційний код: 24366929)
про стягнення 65 088,36 грн
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Повне товариство "Ломбард "Золота скриня" Щербацький і компанія" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства спеціального зв`язку (далі - відповідач) про стягнення 65 088,36 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором № 4028 на послуги спеціального зв`язку від 29.07.2010, в частині забезпечення схоронності прийнятого для пересилання цінного відправлення № 718, у зв`язку з чим відповідач зобов`язаний відшкодувати суму оголошеної цінності відправлення, що складає 65 088,36 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.
26.01.2023 позивачем сформовано в системі "Електронний суд" заяву про усунення недоліків позовної заяви з додатками, яка 26.01.2023 зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" за № 01-37/5469/23.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14897/22, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.
21.02.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін було відмовлено.
02.03.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти задоволення позову, посилаючись на настання обставин непереборної сили, які унеможливили виконання ним договірного зобов`язання.
06.03.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії сертифікату № 3000-23-0787 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданого Київською торгово-промисловою палатою 03.03.2023.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
29.07.2010 між Державним підприємством спеціального зв`язку (виконавець) та Повним товариством "Ломбард "Золота скриня" Щербацький і компанія" (відправник) було укладено Договір № 4028 на послуги спеціального зв`язку (далі - Договір), згідно з пунктами 1.1, 1.2 якого відправник здає виконавцю відправлення, які відповідають вимогам спеціального зв`язку, а виконавець приймає від відправника відправлення спеціального зв`язку для перевезення і доставки їх адресатам в держави, міста і пункти, які обслуговує спецзв`язок України та спецзв`язок країн СНД.
Відповідно до п. 2.1 Договору виконавець зобов`язується приймати від відправника в приміщенні спецзв`язку відправлення, які відповідають вимогам спеціального зв`язку та забезпечити перевезення та доставку цих відправлень до адресатів в терміни, згідно з Переліком класів доставки відправлень ДПСЗ по території України.
Відправник зобов`язується оформляти всі передбачені виконавцем документи на відправлення, призначені для перевезення та доставки (реєстр встановленої форми тощо) та знайомитися з інформацією виконавця в залах обслуговування споживачів та на офіційному сайті виконавця щодо змін умов обслуговування, тарифів тощо (п. 2.2 Договору).
Пунктом 3.5 Договору визначено, що виконавець видає відправнику квитанцію при здачі відправлень, де вказується загальна сума послуги з виділенням ПДВ.
Відповідно до п. 4.1 Договору виконавець за невиконання чи неналежне виконання послуг спеціального зв`язку несе перед відправником матеріальну відповідальність. Зокрема за повну втрату цінного відправлення передбачена відповідальність у вигляді відшкодування в розмірі суми оголошеної цінності відправлення, вартості послуг спецзв`язку та штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг. Вартість попередньо оплачених відправником послуг, що фактично не були йому надані, відшкодовується відправникові у повному обсязі на підставі розрахункового документа про оплату цих послуг.
У п. 4.2 Договору перелічені випадки, за яких виконавець не несе матеріальної відповідальності, до яких, серед іншого, належить випадок, коли втрата або пошкодження вкладення сталися внаслідок дії непереборних сил (землетрус, ураган, повінь тощо).
Договір набуває чинності з дати підписання і діє протягом одного року. Якщо за один місяць до завершення терміну дії Договору ні одна зі сторін не заявить про його припинення, Договір вважається кожного разу продовженим на попередніх умовах на той же термін (п.п. 7.1, 7.2 Договору).
На виконання умов Договору, 21.02.2022 позивач передав відповідачу цінне відправлення № 718 з оголошеною цінністю на суму 65 088,36 грн, для його доставки до ПТ "Ломбард "Золота скриня" (03022, м. Київ, вул. Жуковського, 8), що підтверджується реєстром № 5 для приймання відправлень, зданих в Закарпатський ОВСЗ від 21.02.2022 (форма 1К).
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан.
24.02.2022 посадовими особами відповідача було здійснено безуспішну спробу вручення цінного відправлення № 718, про що свідчить Акт від 24.02.2022.
Розпорядженням Державного підприємства спеціального зв`язку № 4/1 від 25.02.2022 з 25.02.2022 тимчасово, на період до припинення загроз, спричинених проведенням активних бойових дій в передмісті та місті Києві, призупинено роботу Головної структури Державного підприємства спеціального зв`язку.
04.03.2023 відповідач звернувся до Солом`янського УП ГУНП у м. Києві з повідомленням про злочин, відповідно до якого 02.03.2022 близько 21 год. 00 хв. в результаті ракетного удару, здійсненого РФ по м. Києву, було пошкоджено виробничу будівлю та майно ДПСЗ, а саме вибито шибки та віконні рами, пошкоджено стелі, підлогу, меблі, комп`ютерну та офісну техніку, вийшла з ладу внутрішньооб`єктова сигналізація та система зовнішнього та внутрішнього відеоспостереження, а також пошкоджено автомобілі.
Листом від 12.04.2022 № 01-04/64 Закарпатський обласний вузол спеціального зв`язку Державного підприємства спеціального зв`язку повідомив позивача про те, що під час відновлення роботи Головної структури Державного підприємства спеціального зв`язку (м. Київ) було встановлено, що частину цінних відправлень, які знаходились на зберіганні у виробничій будівлі підприємства станом на 24.02.2022 було викрадено невідомими особами, у зв`язку з чим просив надати інформацію про вкладення, яке знаходилось у цінному відправленні № 718.
Розпорядженням Державного підприємства спеціального зв`язку № 6/1 від 13.04.2022 роботу Головної структури Державного підприємства спеціального зв`язку поновлено з 14.04.2022.
В Акті, складеному 14.04.2022 працівниками відповідача, зазначено, що було вибито та зазнали пошкоджень 48 дерев`яних вікон, велике вітринне вікно, 14 металопластикових віконних рам, пошкоджено фасад будівлі (наявні тріщини), зруйновано підвісну стелю на металокаркасі, пошкоджено двері, дверні пройми, дверні коробки та замки в кількості 20 штук, вийшла з ладу система опалення, пошкоджено офісні меблі та оргтехніку, пошкоджено кондиціонери, вийшла з ладу внутрішньооб`єктова сигналізація та система зовнішнього та внутрішнього відеоспостереження, а також пошкоджено автомобілі.
Як зазначає позивач, він направив відповідачу претензію № 42 від 21.04.2022, в якій вказав на порушення відповідачем умов Договору, що призвело до втрати цінного відправлення, оголошена вартість якого становить 65 088,36 грн.
У відповіді на претензію від 05.05.2022 № 11-02/460 відповідач повідомив про те, що обумовлена п. 4.1 Договору матеріальна відповідальність виконавця передбачена за повну втрату цінного відправлення, водночас цінні відправлення не було втрачено виконавцем, а викрадено невідомими особами в результаті незаконного проникнення до виробничої будівлі ДПСЗ (м. Київ, пл. Вокзальна, буд. 3) шляхом виламування дверей, вибивання вікон тощо. Про вчинене правопорушення (злочин) було одразу повідомлено орган досудового розслідування, відомості за цим фактом внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12022100170000053). У цьому випадку Державне підприємство спеціального зв`язку не може нести відповідальність, про яку йдеться у претензії, тому її вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12022100170000053, 09.03.2022 близько 10 год. 15 хв. фельдєгер зі спеціальних доручень Державного підприємства спеціального зв`язку Залепухін С.М., прибувши на своє робоче місце за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 3, виявив факт проникнення невстановленою особою на територію та в приміщення вищевказаного підприємства та крадіжку майна (вмісту поштових відправлень) в умовах воєнного стану.
З огляду на те, що відповідач відмовився відшкодувати вартість втраченого поштового відправлення, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь майнову шкоду за повну втрату цінного відправлення в розмірі 65 088,36 грн.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, доводить відсутність вини у втраті відправлення та посилається на дію обставин непереборної сили.
Так, відповідно до сертифікату № 3000-23-0787 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданого Київською торгово-промисловою палатою 03.03.2023, засвідчено форс-мажорні обставини: військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану в Україні, та протиправні дії третіх осіб, яким передувало пошкодження виробничої будівлі Державного підприємства спеціального зв`язку внаслідок ракетного удару по м. Києву, щодо обов`язку надання відповідно до п. 2.1 Договору послуг поштового зв`язку спеціального призначення по забезпеченню перевезення та доставки цінного відправлення № 718 від 21.02.2022 вагою 0,987 кг, оціночною вартістю 65 088,36 грн, адресованого отримувачу - Повне товариство "Ломбард "Золота скриня" ТОВ "Кредитне товариство 1 і компанія" за адресою: 03022, м. Київ, вул. Жуковського, 8, які унеможливили його виконання в зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин: настали 02.03.2022 і тривають станом на 03.03.2023.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить елементи договору про надання послуг та договору перевезення, відтак правове регулювання спірних правовідносин визначається з урахуванням глав 63 та 64 Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
Частиною 1 статті 906 Цивільного кодексу України визначено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Спірні правовідносини виникли в межах та на підставі Договору, який за своєю природою опосередковує надання визначених в статті 1 Закону України "Про поштовий зв`язок" (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) послуг поштового зв`язку окремим категоріям користувачів.
Діяльність у сфері надання послуг поштового зв`язку спеціального призначення, фельд`єгерського зв`язку (урядового фельд`єгерського зв`язку, відомчого фельд`єгерського зв`язку у складі Збройних Сил України) провадиться відповідно до законодавства України (ч. 2 ст. 2 Закону України "Про поштовий зв`язок").
За приписом статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Згідно з частинами 1, 2 статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.
Підставою для відшкодування збитків відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України є порушення зобов`язання.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності, полягає у ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про поштовий зв`язок" за невиконання чи неналежне виконання послуг з пересилання внутрішніх поштових відправлень, доручень користувачів щодо поштових переказів оператори несуть таку матеріальну відповідальність перед користувачами: за повну втрату (пошкодження) вкладення посилки з оголошеною цінністю, листа або бандеролі з оголошеною цінністю - відшкодування в розмірі суми оголошеної цінності поштового відправлення, вартості послуг поштового зв`язку та штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг.
Аналогічну відповідальність за втрату цінного відправлення перебачено й умовами Договору.
Так, у п. 4.1 Договору сторони погодили, що виконавець за невиконання чи неналежне надання послуг спеціального зв`язку несе перед відправником таку матеріальну відповідальність: за повну втрату цінного відправлення - відшкодування в розмірі суми оголошеної цінності відправлення, вартості послуг спецзв`язку та штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг. Вартість попередньо оплачених відправником послуг, що фактично не були йому надані, відшкодовується відправникові у повному обсязі на підставі розрахункового документа про оплату цих послуг.
Водночас статтею 18 Закону України "Про поштовий зв`язок" та пунктом 4.2 Договору передбачено, що оператор не несе матеріальної відповідальності за поштові відправлення, якщо втрата або пошкодження вкладення поштового відправлення сталися внаслідок дії непереборної сили (землетрус, ураган, повінь тощо).
З урахуванням положень статей 906, 924 Цивільного кодексу України, статті 218 Господарського кодексу України відсутність вини щодо порушення господарського зобов`язання підлягає доведенню відповідачем у справі, зокрема шляхом доказування тієї обставини, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності, яким виконавець не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Відповідно до ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України відшкодуванню підлягають збитки, що завдані правопорушенням. Тобто відшкодуванню підлягають збитки, які знаходяться у причинному зв`язку з правопорушенням.
Статтею 314 Господарського кодексу України встановлено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 907/603/17, вищевказані норми передбачають принцип винності в разі відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування й ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту. Перевізник несе відповідальність за нестачу, втрату, псування й ушкодження вантажу лише у випадках, коли він винен у несхоронності вантажу. При цьому обов`язок доведення своєї невинуватості лежить на ньому. Отже, відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов`язаної сторони.
Відповідно до частин 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
Відповідач доводить відсутність вини у втраті цінного відправлення тим, що 24.02.2022 відправлення не вдалось доставити одержувачу, а 09.03.2022 виявлено факт викрадення цінного відправлення з приміщення відповідача, при цьому викрадення стало можливим внаслідок пошкодження приміщення у зв`язку із влучанням 02.03.2022 ворожої ракети неподалік будівлі.
Матеріалами справи підтверджено, що 24.02.2022, тобто у перший день повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, відповідач здійснив безуспішну спробу доставити цінне відправлення № 718 від 21.02.2022, оціночною вартістю 65 088,36 грн.
За приписами статті 14 Закону України "Про поштовий зв`язок" оператори забезпечують схоронність поштових відправлень і грошових коштів.
Приміщення, в яких здійснюється обробка поштових відправлень і зберігання грошових коштів, повинні бути оснащені необхідним обладнанням і засобами охоронно-пожежної сигналізації, а також повинні відповідати діючим технічним вимогам.
Для охорони об`єктів поштового зв`язку, забезпечення схоронності поштових відправлень і грошових коштів оператор може мати підрозділи поштової безпеки та воєнізованої охорони. Підрозділи воєнізованої охорони забезпечують безпеку об`єктів поштового зв`язку, персоналу оператора і транспортних засобів поштового зв`язку, а також охорону поштових відправлень і грошових коштів. Підрозділи поштової безпеки здійснюють заходи щодо запобігання втратам та крадіжкам поштових відправлень і грошових коштів, контролюють дотримання вимог пересилання мережею поштового зв`язку предметів і речей.
З метою захисту об`єктів поштового зв`язку, поштових відправлень і грошових коштів (у тому числі під час перевезень) персоналу операторів, який пройшов спеціальну підготовку, надається право використовувати зброю і засоби самооборони та індивідуального захисту. Перелік працівників оператора, яким надається право використовувати зброю і засоби самооборони та індивідуального захисту, визначається уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі зв`язку. Порядок придбання, обліку, зберігання, ремонту та знищення вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, а також засобів самооборони та індивідуального захисту персоналу операторів встановлюється відповідно до закону. Порядок застосування вогнепальної зброї визначається законом.
З наведених норм статті 14 Закону України "Про поштовий зв`язок" випливає обов`язок відповідача забезпечити схоронність цінного відправлення, однак відповідач не надав жодних доказів на підтвердження вжиття ним заходів, спрямованих на виконання цього обов`язку.
У цьому контексті суд бере до уваги специфіку діяльності відповідача з надання послуг спецзв`язку, що включає в себе доставку до адресатів цінних відправлень в більш захищений спосіб, з забезпеченням, в тому числі, їх посиленої безпеки, воєнізованої охорони приміщень, в яких вони зберігаються тощо, на чому наголошує відповідач у відзиві на позовну заяву, вказуючи на виключне право здійснювати перевезення відправлень, що містять державну таємницю усіх ступенів секретності, службову інформацію з грифом "Для службового користування", конфіденційну та комерційну таємницю, цінні пакети, посилки з оголошеною цінністю, вкладення яких містить дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби, грошові кошти тощо.
Також слід врахувати, що про пошкодження приміщення внаслідок ракетного удару 02.03.2022 відповідачу було відомо щонайменше з 04.03.2023, коли він звернувся до Солом`янського УП ГУНП у м. Києві з повідомленням про злочин, а саме про те, що 02.03.2022 близько 21 год. 00 хв. в результаті ракетного удару, здійсненого Російською Федерацією по м. Києву, було пошкоджено виробничу будівлю та майно Державного підприємства спеціального зв`язку - вибито шибки та віконні рами, пошкоджено стелі, підлогу, меблі, комп`ютерну та офісну техніку, вийшла з ладу внутрішньооб`єктова сигналізація та система зовнішнього та внутрішнього спостереження, а також пошкоджено автомобілі.
При цьому відповідач не надав доказів вжиття будь-яких заходів для схоронності цінних поштових відправлень в період з 04.03.2022 до 09.03.2022.
Суд вважає доведеною ту обставину, що 02.03.2022 внаслідок ракетного обстрілу в об`єкт теплопостачання, що знаходиться неподалік залізничної платформи залізничного вокзалу та інших об`єктів, влучила ракета і внаслідок цього пошкоджено, зокрема, приміщення будівлі Державного підприємства спеціального зв`язку за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 3. Стосовно цих подій розпочато кримінальне провадження №42022102100000043.
Матеріалами справи підтверджено також відкриття кримінального провадження №12022100170000053 від 09.03.2022 за фактом крадіжки майна (вмісту поштових відправлень) на території Державного підприємства спеціального зв`язку, що за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 3, в умовах воєнного стану.
Разом з цим, матеріали справи не містять доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між пошкодженнями приміщення, завданими ракетним ударом 02.03.2022, та викраденням 09.03.2022 з приміщення відповідача майна (вмісту цінних поштових відправлень), в тому числі поштового відправлення позивача.
Сертифікатом № 3000-23-0787 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданим Київською торгово-промисловою палатою 03.03.2023, засвідчено форс-мажорні обставини: військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану в Україні та протиправні дії третіх осіб, яким передувало пошкодження виробничої будівлі Державного підприємства спеціального зв`язку внаслідок ракетного удару по м. Києву, щодо обов`язку надання відповідно до п. 2.1 Договору послуг поштового зв`язку спеціального призначення по забезпеченню перевезення та доставки цінного відправлення № 718 від 21.02.2022 вагою 0,987 кг, оціночною вартістю 65 088,36 грн, адресованого отримувачу - Повне товариство "Ломбард "Золота скриня" ТОВ "Кредитне товариство 1 і компанія" за адресою: 03022, м. Київ, вул. Жуковського, 8, які унеможливили його виконання в зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин: настали 02.03.2022 і тривають станом на 03.03.2023.
Судом враховано, що період дії вказаних обставин непереборної сили визначено торгово-промисловою палатою з 02.03.2022, при тому, що аналізувалося зобов`язання, яке мало бути виконане 24.02.2022, однак 24.02.2022 безуспішне виконання зобов`язання стосовно вручення відправлення не залежало від суб`єктивної поведінки відповідача, оскільки строк виконання зобов`язання по врученню відправлення настав у день повномасштабного вторгнення ворога в Україну, що є об`єктивною та незалежною як від відповідача, так і від отримувача, підставою.
Наведене свідчить про відсутність вини у невиконанні відповідачем договірного зобов`язання з доставки відправлення, що не входить у предмет доказування у цьому спорі, предметом якого є відшкодування вартості втраченого відправлення.
Зважаючи на об`єктивну неможливість вручення відправлення 24.02.2022, у відповідача виник обов`язок збереження відправлення, а відтак забезпечення його схоронності.
Відповідач не довів належними та допустимими доказами наявності надзвичайних і невідворотних обставин, яким він не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало, адже в матеріалах справи відсутні докази вжиття будь-яких заходів, спрямованих на забезпечення схоронності відправлень в умовах воєнного стану як 24.02.2022 після безуспішної спроби вручення відправлення, так і 04.03.2022 - після повідомлення органу досудового розслідування про злочин (пошкодження приміщення внаслідок влучання 02.03.2022 ворожої ракети в об`єкт, розташований поблизу).
Враховуючи встановлені фактичні обставини спору, надавши повну, всебічну та об`єктивну оцінку наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку про відсутність у спірному випадку обставин непереборної сили, які завадили відповідачу належним чином виконати зобов`язання щодо схоронності відправлення у зв`язку з його неврученням одержувачу у встановлений строк.
Системний аналіз чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства та укладеного сторонами Договору дає підстави для висновку, що майнова відповідальність за схоронність об`єктів відправлень спецзв`язком до моменту їх вручення адресатам покладена на виконавця та визначена, зокрема, в пункті 4.1 Договору як розмір суми оголошеної цінності відправлення у випадку його втрати виконавцем, що становить щодо цінного відправлення № 718 від 21.02.2022 - 65 088,36 грн.
В свою чергу, визначення розміру збитків вартістю втраченого цінного відправлення прямо передбачено статтею 18 Закону України "Про поштовий зв`язок" та відповідає абзацу 2 частини 1 статті 225 Господарського кодексу України, у зв`язку з чим позовна вимога про стягнення з відповідача майнової шкоди за повну втрату цінного відправлення в розмірі 65088,36 грн визнається судом обґрунтованою.
Суд також відзначає, що сам факт крадіжки цінного відправлення з виробничого приміщення відповідача не спростовує фактичну втрату ним такого відправлення без вручення адресату за реєстром № 5 від 21.02.2022, а наявність незакінченого кримінального провадження № 12022100170000053 від 09.03.2022 за досліджуваними в ньому обставинами не впливає на результати розгляду цього позову, оскільки питання відшкодування збитків, понесених внаслідок скоєння злочину, регламентуються позадоговірною (деліктною) відповідальністю, яка не стосується підстав заявленого позову.
Натомість право відповідача на відшкодування завданих кримінальним правопорушенням збитків з урахуванням обставин цієї справи врегульоване статтею 228 Господарського кодексу України та пов`язується з фактичним відшкодування збитків учасником господарських відносин, після чого в нього виникає регресне право вимоги до третьої особи, фактичними діями якої відповідні збитки й завдані.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає майнова шкода в розмірі 65 088,36 грн.
Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2 481,00 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства спеціального зв`язку (Україна, 01032, м. Київ, площа Вокзальна, буд. 3; ідентифікаційний код: 24366929) на користь Повного товариства "Ломбард "Золота скриня" Щербацький і компанія" (Україна, 03022, м. Київ, вул. Жуковського, буд. 8; ідентифікаційний код: 36037187) майнову шкоду в розмірі 65 088 (шістдесят п`ять тисяч вісімдесят вісім) грн 36 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 13.10.2023
Суддя О.В. Нечай
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.10.2023 |
Оприлюднено | 17.10.2023 |
Номер документу | 114150476 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Нечай О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні