Рішення

від 26.09.2023 по справі 911/2182/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2182/23

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ, в особі Київської міської філії акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ,

до Управління соціального захисту населення Калинівської селищної ради, Київська обл., Фастівський р-н, смт. Калинівка,

про стягнення 33131,35 грн

секретар судового засідання: Самусь В.С.

за участю представників:

від позивача: Чорноморець Я.А. (довіреність від 10.01.2023 № 8248);

від відповідача: Копич К.М. (довіреність від 30.08.2023 № 11); Суханова А.Є. (довіреність від 30.08.2023 № 10).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Київської міської філії акціонерного товариства «Укртелеком» звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Калинівської селищної ради про стягнення 33131,35 грн, з яких 28252,73 грн заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, 4045,61 грн інфляційних втрат та 833,01 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем всупереч вимог чинного законодавства не виконано обов`язків щодо відшкодування витрат, які були понесені позивачем в результаті надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за період з 01.01.2022 по 31.01.2023, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 28252,73 грн. Враховуючи наявну заборгованість відповідача, позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нараховано 4045,61 грн інфляційних втрат та 833,01 грн 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи; призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 31.08.2023.

28.08.2023 до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позову повністю. У відзиві відповідач зазначає, що у нього відсутні повноваження щодо ведення Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги. Одночасно, відповідач стверджує, що в наданих поіменних розрахунках видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за спірний період, виявлені особи, яким надавалась послуга на пільгових умовах після смерті отримувача. Також відповідач наполягає на тому, що він може здійснювати відшкодування зазначених витрат лише за власною ініціативою відповідно до рішення Калинівської селищної ради, а не в силу закону, оскільки не є уповноваженим органом у розумінні Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги. Посилаючись на статтю 97 Бюджетного кодексу України, постанову Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1101 та постанову Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ, відповідач вважає, що у спірний період забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, яке проживає на території Фастівського району Київської області, належало до компетенції Пенсійного фонду України, оскільки саме Пенсійний фонд України є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, який підзвітний головному розпоряднику бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми. За наведених обставин, відповідач вважає, що у даному випадку він є неналежним відповідачем у справі з огляду на те, що ним не укладено відповідного договору з оператором, а також зважаючи на відсутність відповідного рішення сесії ради.

04.09.2023 до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він просить суд задовольнити позов у повному обсязі. Позивач звертає увагу, що відповідач у відзиві не врахував, що з 01.01.2021 у зв`язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи змінився порядок надання пільг окремим категоріям громадян з місцевих бюджетів, зокрема, законами України від 17.09.2020 № 907-Х та від 15.12.2020 № 1081-IX внесено зміни до статей 64, 64-1, 85, 86, 89 Бюджетного кодексу України в частині функціонування бюджетної системи України, відповідно до яких розмежовано склад доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад (стаття 64 БК України) та склад доходів загального фонду районних бюджетів (стаття 64-1 БК України) і закріплено фінансову базу за новоутвореними громадами для забезпечення виконання визначених законодавством повноважень. Посилаючись на положення Бюджетного кодексу України, законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», позивач стверджує, що з 01.01.2021 саме представницький орган місцевого самоврядування є відповідальним за забезпечення здійснення видатків на пільги з оплати послуг зв`язку за рахунок коштів місцевого бюджету. За таких обставин, позивач наполягає на тому, що саме Управління соціального захисту населення Калинівської селищної ради, як орган, головною функцією якого є реалізація державної політики в галузі соціального захисту населення окремих категорій населення відповідного району, який організовує, координує та контролює надання пільг громадянам, є відповідачем у справі і зобов`язаний належно, відповідно до вимог чинного законодавства, виконати обов`язок з виплати позивачу витрат, понесених з січня 2022 року по квітень 2023 року внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, згідно складених позивачем та надісланих відповідачу розрахунків видатків та актів звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги.

Також, позивач звертає увагу, що закон, яким була б передбачена субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з оплати телекомунікаційних послуг окремим категоріям громадян відсутній, а Бюджетним кодексом України видатки на пільги з послуг зв`язку віднесено до видатків місцевих бюджетів. Зважаючи на те, що норми законів України, якими встановлено пільги з оплати послуг зв`язку, не втратили чинність, позивач вважає, що визначені в цих законах особи мають право користуватися послугами зв`язку на пільгових умовах, а він, виконуючи встановлений законом обов`язок, продовжує їх надавати, то держава в особі відповідача зобов`язана компенсувати витрати позивача, понесені ним внаслідок надання послуг зв`язку на пільгових умовах.

14.09.2023 до господарського суду Київської області від представника Калинівської селищної ради надійшло клопотання, у якому він просить суд залучити Калинівську селищну раду Фастівського району Київської області до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог. Вказане клопотання мотивовано тим, що Управління соціального захисту населення Калинівської селищної ради повністю фінансується з місцевого бюджету Калинівської селищної ради, відповідно, задоволення позовних вимог призведе до додаткових витрат з бюджету, що безпосередньо матиме вплив на права та обов`язки Калинівської селищної ради.

14.09.2023 та 15.09.2023 до господарського суду Київської області від відповідача надійшли клопотання, у яких він просить суд залучити Калинівську селищну раду Фастівського району Київської області до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог. Вказані клопотання є ідентичними за змістом клопотанню, що надійшло до суду від представника Калинівської селищної ради.

Відповідно до частини 1 статті 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Зважаючи на те, що подані клопотання не містять конкретизації щодо яких прав чи обов`язків Калинівської селищної ради та яким чином матиме вплив рішення суду у даній справі на Калинівську селищну раду, судом відмовлено у задоволенні клопотань відповідача та Калинівської селищної ради про залучення третьої особи.

У судовому засіданні 14.09.2023 оголошено перерву до 26.09.2023.

Представник позивача у судових засіданнях 14.09.2023 та 26.09.2023 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представники відповідачів у судових засіданнях 31.08.2023, 14.09.2023 та 26.09.2023 заперечували проти позову та просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення учасників справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Укртелеком» надає телекомунікаційні послуги споживачам згідно з Законом України «Про електронні комунікації», Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012, іншими законодавчими актами України.

У період з 01.01.2022 по 31.01.2023 позивач надавав телекомунікаційні послуги на пільгових умовах особам, які проживають на території Калинівської територіальної громади, що підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг з оплати послуг зв`язку за період з січня 2022 року по січень 2023 року та актами звіряння розрахунків за надані населенню послуги на пільгових умовах за період з січня 2022 року по січень 2023 року.

Загальна сума наданих позивачем послуг за період з 01.01.2022 по 31.01.2023 становить 28252,73 грн, обов`язок по відшкодуванню яких, за твердженням позивача, покладено на відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем направлялися на адресу відповідача листи від 06.02.2022 № 82і250/58-327, від 06.04.2022 № 82і250/58-1092, від 06.05.2022 № 82і250/58-1216, від 06.06.2022 № 82і250/58-1534, від 06.07.2022 № 82і250/58-1602, від 06.08.2022 № 82і250/58-1962, від 06.09.2022 № 82і250/58-2284, від 06.10.2022 № 82і250/58-2354, від 06.11.2022 № 82і250/58-2577, від 06.12.2022 № 82і250/58-2796, від 06.01.2023 № 82і250/58-022, від 31.01.2023 № 82і250/58-308 з розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг з оплати послуг зв`язку, та актами звіряння розрахунків за надані населенню послуги на пільгових умовах за період з січня 2022 року по січень 2023 року на загальну суму вартості наданих послуг в розмірі 28252,73 грн. Вказані обставини підтверджуються доданими до матеріалів справи описами вкладень до поштових відправлень та поштовими накладними.

Крім того, перелічені листи разом з розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг з оплати послуг зв`язку та актами звіряння розрахунків за надані населенню послуги на пільгових умовах за період з січня 2022 року по січень 2023 року були направлені засобами електронного зв`язку, що підтверджується відповідними довідками.

Відповідач акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги на пільгових умовах за період з січня 2022 року по січень 2023 року, що додані до позовної заяви, не підписав та витрати, понесені позивачем в результаті надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах в період з 01.01.2022 по 31.01.2023 у розмірі 28252,73 грн, не відшкодував.

Позивач засобами поштового зв`язку направив на адресу відповідача претензію від 15.03.2023 № 11/41, у якій у строк до 24.03.2023 просив перерахувати 28252,73 грн витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за період з 01.01.2022 по 31.01.2023, що підтверджується фіскальним чеком № 1750004120232 від 15.03.2023.

Відповідно до трекінгу поштового відправлення № 1750004120232 з офіційного сайту «Укрпошта» 18.03.2023 відповідач отримав претензію від 15.03.2023 № 11/41.

Листом від 23.03.2023 № 111/15-02 відповідач повідомив позивача про те, що відповідно до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу», «Про жертви нацистських переслідувань», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус» та «Про охорону дитинства» Управління не зобов`язано відшкодовувати витрати. Також, Управління звернуло увагу на відсутність у нього жодних зобов`язань безпосередньо з закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність. За наведених обставин, Управлінням залишено без розгляду та виконання претензію АТ «Укртелеком» від 15.03.2023 № 11/41, про що зазначено в листі.

Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу», Законом України «Про жертви нацистських переслідувань», Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус» та Законом України «Про охорону дитинства» встановлені пільги з оплати за послуги зв`язку для категорій осіб, визначених цими законами.

Позивач надає телекомунікаційні послуги категоріям споживачів, визначених зазначеними законами, з урахуванням пільг, що цими законами встановлені.

Вказані норми законів закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовному обов`язку оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Оскільки телекомунікаційні послуги на пільгових умовах надавалися позивачем не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих норм, то такі взаємовідносини між позивачем та відповідачем не потребують укладення договору.

Чинне законодавство України не передбачає обов`язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на пільги, оскільки зобов`язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із законів України.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.01.2020 у справі № 911/1165/19.

Таким чином, спірні правовідносини виникли між сторонами безпосередньо з актів законодавства.

Пунктом 6 статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

Абзацом 6 частини 1 статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» передбачено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних і електронних комунікаційних послуг та критерії їх надання.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина 2 статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).

Згідно з пунктом 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінетом Міністрів України від 11.04.2012 № 295, установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред`явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

За визначенням пункту 1 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 29.01.2003, Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України, отримують пільги, передбачені для педагогічних, медичних, фармацевтичних працівників, працівників бібліотек, музеїв, спеціалістів із захисту рослин та працівників культури в сільській місцевості і селищах міського типу (далі - пільговики).

Відповідно до пункту 3 Положення структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад/органи Пенсійного фонду України (далі - уповноважені органи):

організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для розрахунку розміру пільг та їх виплати;

ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки, в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків;

вносять до Реєстру відповідні уточнення в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги;

надають консультації пільговикам, постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, підприємствам та організаціям, що надають послуги.

Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) виконують передбачені цим пунктом функції до 30 листопада 2022 р. включно, органи Пенсійного фонду України - з 1 грудня 2022 року.

Таким чином, відповідно до пункту 3 Положення Управління праці та соціального захисту населення Калинівської селищної ради до 30.11.2022 включно виконувало функції щодо збирання, систематизації, зберігання, внесення змін та/чи уточнень до інформації про пільговика, яка міститься в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання.

Згідно з частиною 4 статті 20 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» розробка та виконання Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів здійснюються на основі пріоритетності фінансування видатків для забезпечення надання державних соціальних гарантій.

За визначенням статті 2 Бюджетного кодексу України видатки бюджету - кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 20-4 частини 1 статті 91 Бюджетного кодексу України до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на: пільги з послуг зв`язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; постраждалим учасникам Революції Гідності; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам Національної поліції; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби; особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім`ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім`ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім`ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування.

Таким чином, вищевказаною нормою визначено, що до видатків місцевих бюджетів належать видатки на пільги з послуг зв`язку, зокрема, громадянам, на яких поширюються такі пільги відповідно до згаданих законів України.

В той же час, частина шоста статті 48 Бюджетного кодексу України передбачає, що бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Таким чином, питання відшкодування витрат на надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян підпадає під виключення, передбачене частиною шостою статті 48 Бюджетного кодексу України і породжує відповідні бюджетні зобов`язання незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

З огляду на викладене вище суд відхиляє твердження відповідача про відсутність його обов`язку здійснити розрахунки із позивачем за послуги надані особам, які згідно з чинним законодавством мають право на телекомунікаційні послуги, оскільки певне право виникає в особи, а у держави - відповідне цьому праву фінансове зобов`язання, що регулює відносини між особою та державою у певній сфері суспільних відносин.

Однак, всупереч положенням норм чинного законодавства відповідач не виконує обов`язки щодо відшкодування витрат, які понесені позивачем в результаті надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.

Зважаючи на те, що норми законів України, якими встановлено пільги з оплати послуг зв`язку, не втратили чинність, визначені в цих законах особи мають право користуватися послугами зв`язку на пільгових умовах, а позивач, виконуючи встановлений законом обов`язок, продовжує їх надавати, то держава в особі відповідача зобов`язана компенсувати витрати позивача, понесені ним внаслідок надання послуг зв`язку на пільгових умовах.

Також, слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 року № 6-рп/2007).

Зокрема, в рішенні від 09.07.2007 у справі № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).

Оскільки телекомунікаційні послуги на пільгових умовах АТ «Укртелеком» надано на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього, то у результаті уповноважений на те державою орган - Управління праці та соціального захисту населення Калинівської селищної ради в силу закону має відшкодувати позивачу за рахунок коштів бюджету понесені ним витрати. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі № 924/781/17.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов щодо того, що між ним та позивачем не укладалось господарських договорів чи інших угод на компенсацію витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах та щодо відсутності відповідного рішення Калинівської селищної ради, внаслідок чого у відповідача немає фінансових зобов`язань перед позивачем є необґрунтованими, оскільки такий обов`язок виникає виникає у нього безпосередньо із закону і не залежить від волевиявлення сторін.

Також, суд відхиляє доводи відповідача, викладені у відзиві у тій частині, що в наданих поіменних розрахунках видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за спірний період, виявлені особи, яким надавалась послуга на пільгових умовах після смерті отримувача, оскільки вказані доводи не підтверджені жодним доказом.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 28252,73 грн заборгованості по витратам, понесеним внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 883,01 грн 3 % річних, які нараховані за загальний період з 24.02.2022 по 12.07.2023, окремо на заборгованість за кожним місяцем з урахуванням визначених позивачем дат прострочення виконання, виходячи з дат отримання відповідачем листі та доданих до них документів.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Суд звертає увагу на те, що строку виконання зобов`язання з компенсації витрат позивача не встановлено, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне застосувати до відносин сторін частину 2 статті 530 ЦК України, відповідно до якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд звертає увагу також на те, що листи щодо надання інформації, яка міститься у реєстрі, які позивач щомісячно направляв відповідачу з додаванням розрахунку видатків, актів звіряння розрахунків, зведених розрахунків видатків по категоріях пільг, не містять вимоги про оплату та не встановлюють строку такої оплати. Зокрема, у листах позивач просив відповідача надати інформацію, яка міститься у Реєстрі та направити розбіжності, виявлені за результатами звіряння розрахунку видатків з інформацією, яка міститься у Реєстрі; звертав увагу на те, що видатки на пільги з послуг зв`язку належать до видатків місцевих бюджетів та висловлював сподівання на відповідальну державницьку позицію.

З огляду на викладене, суд вважає помилковим визначення позивачем строку оплати витрат, виходячи з дат отримання вказаних листів.

Суд встановив, що претензія від 15.03.2023 № 11/41 про оплату суми заборгованості за період з 01.01.2022 по 31.01.2023 містила вимогу про оплату у добровільному порядку до 24.03.2023, та була отримана відповідачем 18.03.2023. Відтак, строк оплати сплив 27.03.2023 (7 днів з дня пред`явлення вимоги, враховуючи, що 25.03.2023 та 26.03.2023 вихідні дні), відповідно, з 28.03.2023 настало прострочення виконання зобов`язання.

Суд, здійснивши розрахунок заявлених до стягнення 3 % річних (з 28.03.2023 по заявлену позивачем дату розрахунку 12.07.2023 на 28252,73 грн заборгованості) встановив, що 3% річних становлять 248,47 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних підлягають частковому задоволенню у сумі 248,47 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 4045,61 грн інфляційних втрат, які нараховані за загальний період з 24.02.2022 по 12.07.2023, окремо на заборгованість за кожним місяцем з урахуванням визначених позивачем дат прострочення виконання, .

Виходячи зі встановленої під час розгляду справи дати початку прострочення виконання зобов`язання, інфляційні втрати за період з квітня по червень 2023 року на 28252,73 грн заборгованості становлять 425,66 грн та підлягають стягненню на користь позивача.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Калинівської селищної ради Фастівського району Київської області (08623, Київська обл., Фастівський р-н, смт. Калинівка, вул. Центральна, 57, код 44151040) на користь Акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, код 21560766) 28252,73 грн (двадцять вісім тисяч двісті п`ятдесят дві грн 73 коп.) боргу, 248,47 грн (двісті сорок вісім грн 47 коп.) 3 % річних, 425,66 грн (чотириста двадцять п`ять грн 66 коп.) інфляційних втрат та 2343,39 грн (дві тисяч триста сорок три грн 39 коп.) судового збору.

2.В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 13.10.2023.

Суддя О.О. Рябцева